Решение № 109854029, 27.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/25/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-гарант" (61057, місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, будинок 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) про стягнення 59033,40 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про стягнення 59033,40 грн. страхового відшкодування. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Skoda", номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована за договором-полісом №ЕР 202841369 в АТ "СК "МЕГА-ГАРАНТ". Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/25/23 без повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.

23.01.2023 від позивача на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання про долучення додаткових доказів по справі згідно вх. №1603, яке судом задоволено та документи долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції (ухвали суду про відкриття провадження у справі) за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61057, місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, будинок 6/8, код ЄДРПОУ 30035289.

Проте, копія ухвали суду була повернута до суду 23.01.23 з відміткою Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на вищевикладене, відповідач належним чином був повідомлений судом про розгляд даної справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

26.10.2021 року о 14 год. 20 хв., по Кільцевій дорозі в напрямку Одеської траси перед поворотом на село Софіївська Борщагівка, у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "Skoda", номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки "Volvo", номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 .

Під час ДТП були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки "Volvo", номерний знак НОМЕР_3 .

На момент, коли було спричинено матеріальну шкоду, діяв договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №28646а1кє від 15 березня 2021 року, який було укладено між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник). За вказаним договором позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом "Volvo", номерний знак НОМЕР_3 .

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Skoda", номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована за договором-полісом №ЕР 202841369 в АТ "СК "МЕГА-ГАРАНТ", (далі - відповідач) (інформація розміщена на веб-сайт - https://policy-web.mtsbu.ua).

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб "Volvo", номерний знак НОМЕР_3 , який належить страхувальнику на праві приватної власності.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 03.12.2021 року по справі №759/25468/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Страхувальник звернувся до позивача з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 26.10.2021 року.

Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу "Volvo", номерний знак НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до ремонтної калькуляції 1.003.21.0 від 01.11.2021 склала 59033,40 грн.

На підставі акту огляду пошкодженого ТЗ від 26.10.2021, ремонтної калькуляції № 1.003.21.0 від 01.11.2021, розрахунку страхового відшкодування, було складено страховий акт № ARX3018788 від 04.11.2021, яким позивачем визначено страхове відшкодування у розмірі 59 033,40 грн. та сплачено кошти: на рахунок ТОВ "Вікінг Моторс", що підтверджується платіжним дорученням №836201 від 05.11.2021 у розмірі 39131,40 грн.; ТОВ "Авторизований тонувальний центр", що підтверджується платіжним дорученням №843872 від 25.11.2021 у розмірі 19902,00 грн.

Відповідно до загальних умов та визначень договору, страховий випадок - це передбачена договором подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу), застрахованим або третім особам.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення."

11.01.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Автомобіль марки "Skoda", номерний знак НОМЕР_2 був застрахований в Акціонерному товаристві "Страхова компанія "Мега-Гарант" за полісом ОСЦПВ № ЕР/202841369. Відповідно до лімітів полісу ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 130000,00 грн. Розмір франшизи за полісом становить 0,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, як стверджує позивач, до нього перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 59033,40 грн.

Оцінивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, разом із наданими до суду доказами в підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з нижчевикладеного.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами п. 1 ст. 76, п. 1 ст. 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) транспортним засобом.

Положеннями cт. 993 Цивільного кодексу України та cт. 27 Закону України "Про страхування" встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача в межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки "Skoda", номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована відповідачем згідно полісу № ЕР/202841369.

Відповідно до п.1.4 cт.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особами, відповідальність яких застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є: страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, з огляду на наявність та чинність на дату ДТП страхового полісу №ЕР/202841369, враховуючи презумпцію правомірності володіння транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну під час керування ТЗ була застрахована.

Оскільки відповідач є страховиком за вищевказаним полісом, то позивач у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до відповідача на суму виплаченого страхового відшкодування.

11.01.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування у зв`язку із наведеним вище страховим випадком. Позивач наголошує на тому, що відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Позивач зазначає, що після виплати страхового відшкодування у нього виникло право вимоги до відповідача на відшкодування завданої шкоди.

Однак, на момент звернення з позовом до суду відповідач не здійснив жодних дій щодо виплати страхового відшкодування, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідними позовними вимогами.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У частині 1 статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вбачається із матеріалів справи, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту.

Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.

Як вже було зазначено вище, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 59033,40 грн. і реалізував своє право кредитора шляхом пред`явлення вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування, оскільки за договором страхування відповідальності (Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") останнє надало згоду на прийняття обов`язку сторони боржника у деліктному зобов`язанні, якщо воно виникне.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що страховий акт №ARX3018788 від 04.11.2021 та платіжні доручення: № 836201 від 05.11.2021 та № 843872 від 25.11.2021 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в сумі 59033,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст.ст. 236-242, 247, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-гарант" (61057, місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, будинок 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 59033,40 грн. та судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "27" березня 2023 р.

СуддяЛ.В. Шарко