Постановление суда № 109840351, 27.03.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_________________

У Х В А Л А

27.03.2023р. Справа № 27/89б

Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання (помічника судді, за дорученням) Марченко А.Є., розглянувши, в судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №0000606/2263-23 від 23.01.2023 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Шубу Володимира Івановича ліквідатора ЗАТ «Донецькбланкіздат» по справі №27/89б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісоптторг, м.Дніпропетровськ,

до боржника Закритого акціонерного товариства Донецькбланкіздат (код ЄДРПОУ 22007712), м.Донецьк,

про банкрутство

Представники сторін:

від скаржника: Ільїнова І.В. (в режимі відеоконференції) адвокат, за довіреністю;

від кредиторів: не з`явились;

ліквідатор: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Донецької області ухвалою від 02.09.2009 порушена справа про банкрутство Закритого акціонерного товариства Донецькбланкіздат.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2010 затверджено реєстр вимог кредиторів. На загальних зборах кредиторів 10.01.2011 обраний комітет кредиторів у складі 7 кредиторів.

Ухвалою суду від 07.06.2011 введена процедура санації ЗАТ Донецькбланкіздат.

Постановою господарського суду від 04.10.2011 боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців до 04.10.2012, ліквідатором призначена арбітражний керуючий Мосіна Н.І.

У зв`язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції матеріали справи №27/89б втрачені.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.11.2016 відновлено втрачену справу №27/89б про банкрутство ЗАТ Донецькбланкіздат на стадії ліквідаційної процедури частково за наявними документами.

Ухвалою суду від 13.08.2020 ліквідатором у справі №27/89б про банкрутство Закритого акціонерного товариства Донецькбланкіздат призначено арбітражного керуючого Шубу Володимира Івановича.

26.01.2023 від кредитора Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до канцелярії суду надійшла скарга №0000606/2263-23 від 23.01.2023.

Ухвалою суду від 30.01.2023 зазначену скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2023 об 11:30год.; ліквідатору - арбітражному керуючому Шубі В.І. запропоновано письмово висловити свої позиції щодо скарги та надати їх суду в строк до 27.02.2023 року з доказами направлення заявнику та іншим учасникам справи; заявнику та іншим учасникам справи - у випадку отримання заперечень з боку ліквідатора та наявності власної позиції з цього приводу довести її суду та іншим учасникам в строк до 10.03.2023 року.

09.02.2023 від ліквідатора - арбітражного керуючого Шуби В.І. на електронну адресу суду надійшли заперечення на скаргу АТ «Укрексімбанк».

В судовому засіданні 21.03.2023 оголошено перерву до 27.03.2023 о 12:00год.

Представник скаржника в судове засідання з`явилась, брала участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримала вимоги, викладені в скарзі та наполягала на їх задоволенні.

Представники кредиторів та ліквідатор в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №0000606/2263-23 від 23.01.2023, судом встановлено наступне.

В поданій скарзі банк просить: визнати протиправною бездіяльність арбітражного керуючого Шуби В.І.- ліквідатора ЗАТ «Донецькбланкіздат» щодо:

- не вчинення дій по витребуванню нерухомого майна, що було відчужене за результатами визнаного недійсним повторного аукціону з продажу майна боржника нежилих приміщень групи №47 (в літ. А), загальною площею 300 кв. м., розташованих на першому поверсі 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: м.Київ, вул.Старонаводницька, 6Б, та визнаного недійсним договору купівлі-продажу б/н від 17.01.2014, укладеного між ЗАТ «Донецькбалніздат» в особі ліквідатора Гриневицької І.В та Благодійною організацією «Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій»;

- визнати протиправною бездіяльність арбітражного керуючого Шуби В.І. ліквідатора ЗАТ «Донецькбланкіздат» щодо не вчинення дій по притягненню до субсидіарної відповідальності засновників (учасників, акціонерів) боржника юридичної особи або інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії;

- визнати протиправними дії арбітражного керуючого Шуби В.І. ліквідатора ЗАТ - «Донецькбланкіздат» щодо подання на затвердження до суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута без вчинення дій щодо витребування (повернення) майна до ліквідаційної маси;

- визнати протиправними дії арбітражного керуючого Шуби В.І. ліквідатора ЗАТ «Донецькбланкіздат» щодо перерахування 28.12.2020 коштів в сумі 32 282,62грн на оплату послуг арбітражного керуючого Шуби В.І.;

- усунути арбітражного керуючого Шубу В.І. від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ «Донецькбланкіздат»;

- постановити окрему ухвалу щодо арбітражного керуючого Шуби В.І. за фактами неналежного виконання обов`язків арбітражного керуючого, нанесення збитків забезпеченому кредитору через не витребування та не реалізацію заставного майна. Направити окрему ухвалу щодо арбітражного керуючого Шуби В.І. до Міністерства юстиції України для запобіганню повторенню порушень законодавства арбітражним керуючим.

В обґрунтування викладених вимог скаржник посилається на те, що ліквідатором не вжито будь-яких заходів, спрямованих на розшук та повернення заставного майна; не проведено дій на предмет виявлення неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства для подальшого притягнення до субсидіарної відповідальності засновників (учасників, акціонерів) боржника; невжито жодних заходів для усунення порушень встановлених судом в ухвалі від 15.02.2022 та умисне невиконання дій щодо витребування майна на користь банкрута протягом більше як двох років містить усі ознаки неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків та нанесення збитків кредитору, що на думку скаржника, є підставою для постановлення окремої ухвали в порядку ч.1 ст.246, що також є обов`язком суду.

Ліквідатор у поданих запереченнях не погоджується з доводами та обставинами, викладеними кредитором у скарзі та просить відмовити у її задоволенні, з огляду на те, що бездіяльність ліквідатора в частині невжиття по витребуванню (поверненню) заставного майна вже була предметом оскарження та відповідно до ухвали суду від 02.02.2021 судом встановлено, що ліквідатором вчинено дії направлені на виявлення майна банкрута та скаржником не наведено жодних нових обставин, які б не оцінювались при розгляді попередньої скарги; оскільки ліквідаційний рахунок було закрито та кредитори відмовили у авансуванні грошової винагороди та відшкодуванні витрат арбітражного керуючого у зв`язку з проведенням заходів з розшуку та повернення майна, вжиття відповідних заходів щодо повернення майна стало неможливим; строки позовної давності для витребування майна сплинули на момент призначення арбітражного керуючого ліквідатором; відсутність будь-яких документів щодо фінансово-господарської діяльності банкрута унеможливлюють проведення дослідження сукупності правочинів та інших операцій задля встановлення обставин чи мало місце збоку інших осіб доведення до банкрутства задля притягнення осіб до субсидіарної відповідальності; вжито заходи з реалізації майна банкрута, яке було виявлено та зареєстровано за боржником згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; про те, що грошові кошти, які перераховані в якості часткової сплати грошової винагороди ліквідатору та арбітражному керуючому Лялюку В.М., є коштами, які отримані від реалізації заставного майна на аукціоні, який визнано недійсним ухвалою суду від 14.12.2017 стало відомо в судовому засіданні 17.01.2022, що стало підставою для подання клопотання про залишення звіту та ліквідаційного балансу без розгляду.

Відповідно до ч.6 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Згідно з ч.3 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

В поданій скарзі АТ «Укрексімбанк» просить визнати протиправною бездіяльність арбітражного керуючого Шуби В.І. ліквідатора ЗАТ «Донецькбланкіздат» щодо не вчинення дій по витребуванню (поверненню) заставного майна банку, що було відчужене за результатами визнаного недійсним повторного аукціону з продажу майна боржника.

Обґрунтовуючи бездіяльність ліквідатора скаржник зазначає, що ним не вчинено жодних дій з пошуку та повернення вказаного майна боржника, хоча аукціон на якому здійснено його продаж та укладено відповідний договір визнано недійсним, при цьому за інформацією ліквідатора таке майно не існує.

В поданих запереченнях ліквідатор зазначає, що ним було ініційовано створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, у зв`язку з проведенням заходів з розшуку та повернення майна, за наслідками винесеної судом ухвали від 14.12.2017 про визнання повторного аукціону недійсним, проте комітетом кредиторів визнано недоцільним його пошук, крім того строки позовної давності для подачі позову про витребування вказаного майна сплинули.

Статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено, ліквідатор з дня свого призначення здійснює вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Ухвалою суду від 13.08.2022 ліквідатором у справі №27/89б про банкрутство Закритого акціонерного товариства Донецькбланкіздат призначено арбітражного керуючого Шубу В.І.

З матеріалів справи вбачається, що за час здійснення своїх повноважень ліквідатором вжито заходи задля отримання інформації щодо зареєстрованих за боржником майнових активів, ліквідатором направлено відповідні запити до реєструючих органів та отримано відповіді про відсутність будь-якого рухомого та нерухомого майна у ЗАТ «Донецькбланкіздат», окрім вбудованого приміщення площею 619,2кв.м, що знаходиться на окупованій території за адресою: м.Донецьк, пр.Київський, 40, яке реалізовано на другому повторному аукціоні призначеному на 11.05.2021 за ціною 14 100,00грн.

Ліквідатором проведено інвентаризацію майна боржника, що підтверджується наказом №1 про проведення інвентаризації майна ЗАТ «Донецькбланкіздат» від 20.11.2020, актами та інвентаризаційними описами станом на 25.11.2020 та виявлено грошові кошти в сумі 32282,62 грн. на поточному рахунку в АТ «Державний експортно імпортний банк України», які перераховано в часткову оплату грошової винагороди ліквідатора за липень-вересень 2020р. меморіальним ордером №953374 від 28.12.2021р., а рахунок переоформлено та закрито.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.01.2020. №198374615 об`єкт нерухомого майна група нежитлових приміщень №47, загальною площею 300кв.м за адресою: м.Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 6 знаходиться в процесі поділу, зокрема зазначений об`єкт нерухомого майна закрито, на підставі рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи №31527006, виданого 22.09.2016 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ляшенко В.В. та власником частини заставного майна в розмірі 61/100 є Ксеншкевич А.В.

Враховуючи, що судом повернуто позовну заяву попереднього ліквідатора про витребування майна, у зв`язку з несплатою судового збору, ліквідатором Шубою В.І. ініційовано на засіданні комітету кредиторів питання щодо створення фонду авансування, беручи до уваги відсутність коштів у банкрута.

27.01.2021 на засіданні комітету кредиторів, яке оформлено протоколом, вирішено недоцільним створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, у зв`язку з проведенням заходів з розшуку та повернення майна, за наслідками винесеної ухвали Господарського суду Донецької області від 14.12.2017 по справі №27/89б у розмірі 200 000,00грн.

Будь-яких інших заходів, спрямованих на розшук та повернення заставного майна банкрута ліквідатором, згідно матеріалів справи, не вжито, що зумовлено, як ним зазначено, відсутністю коштів, оригіналів документів, пов`язаних з продажем заставного майна та спливом строку позовної давності на подання позову.

За своїм змістом вжиття заходів щодо повернення у разі виявлення фактів перебування майна банкрута у інших осіб передбачає направлення відповідних звернень до вказаних осіб або відповідно звернення до суду з відповідним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи заставне майно було продано та в подальшому поділено, матеріали справи не містять доказів звернення ліквідатора до осіб, які набули право власності на частини заставного майна, які і доказів звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Таким чином, кредитори можуть створювати фонд для відшкодування витрат арбітражного керуючого, крім того, ліквідатор звітує перед кредиторами щодо вже понесених ним витрат в процедурі банкрутства, а не щодо тих, які має намір понести у майбутньому.

Виходячи з наведеного, під час виконання ліквідатором своїх обов`язків, понесені судові витрати, він має зазначити у звіт, який буде надано для схвалення кредиторам та на затвердження суду, такі витрати відшкодовуються в порядку визначеному положеннями Кодексу. За таких обставин, відсутність коштів у банкрута та арбітражного керуючого на здійснення сплати судового збору, а також, одночасна відсутність бажання кредиторів створювати відповідний фонд не є підставою для бездіяльності арбітражного керуючого щодо вчинення заходів для повернення майна банкрута, що перебуває в третіх осіб.

Суд також зауважує, що за для виконання покладених на ліквідатора обов`язків, останній має право вживати будь-які заходи направлені на повернення майна до ліквідаційної маси, у тому числі позасудові. Суду не надано доказів проведення позасудового врегулювання спірних відносин з власниками майна, яке було відчужено за результатами аукціону, результати якого були визнані недійсними за ініціативою скаржника.

З огляду на зазначене, суд визнає бездіяльність ліквідатора в цій частині як недолік у діяльності, у зв`язку з чим задовольняє заяву кредитора в цієї частині.

Cтосовно бездіяльності дослідження обставин та не вчинення дій щодо притягнення до субсидіарної відповідальності. Бездіяльність ліквідатора обґрунтована не проведенням дій на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства.

Ліквідатор в поданих запереченнях зазначив про відсутність документів щодо фінансово-господарської діяльності банкрута, що унеможливлює проведення аналізу дій засновників боржника на предмет наявності фактів приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, а також відсутність доказів, які б свідчили про наявність підстав для субсидіарної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Виходячи з наведеного, ліквідатор звертається до суду із заявою про субсидіарну відповідальність за наявності ознак доведеності боржника до банкрутства, при цьому не звернення з такою заявою до суду в умовах відсутності таких ознак не може вважатись бездіяльністю ліквідатора в цій частині, тобто саме наявність доказів, які підтверджують, що засновники боржника або інші особи, які мають право давати обов`язкові вказівки для боржника, в тому числі керівник, вчинили дії, спрямовані на доведення його до банкрутства можуть бути підставами для звернення до суду із відповідною заявою.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Скаржник в поданій скарзі зазначає, що доведення до банкрутства для покладення відповідальності має відбуватись на підставі документів та фактичних даних, здобутих у процедурах банкрутства, проте не зазначає конкретних документів наявних в матеріалах справи, які свідчать про наявність ознак доведеності до банкрутства в межах даної справи, які проігноровані ліквідатором, та не надає доказів в підтвердження того що бездіяльність ліквідатора наявна саме в умовах наявності таких ознак, що свідчить про відсутність підстав для визнання бездіяльності ліквідатора в цій частині протиправною.

Скаржник також просить визнати протиправними дії ліквідатора щодо подання на затвердження до суду звіту ліквідатора ліквідаційного балансу банкрута без вчинення дій щодо витребування (повернення майна).

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2021 від ліквідатора арбітражного керуючого Шуби В.І. до суду на затвердження надійшов, зокрема супровідний лист від 17.06.2021 №86/44-21, з доданим до нього звітом про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута, з додатками за переліком.

Ухвалою суду від 15.02.2022 звіт ліквідатора Шуби В.І. про проведену роботу з додатками та ліквідаційний баланс ЗАТ «Донецькбланкіздат» 17.06.2021 за №86/44-21 та звіт про нарахування та виплату грошової винагороди від 17.06.2021 за №86/43-2 залишені без розгляду, на підставі клопотання ліквідатора.

Таким чином, поданий ліквідатором звіт розглянутий не був, ліквідаційна процедура є такою, що продовжується, обов`язок ліквідатора реалізовувати свої повноваження протягом строку ліквідаційної процедури, в тому числі щодо вжиття заходів щодо повернення майна діють, означений звіт ніяким чином не впливає на права кредиторів, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними дій щодо його подання, в умовах залишення його без розгляду за заявою самого ліквідатора, оскільки передчасність його подання, яка зазначена в ухвалі суду, не зумовлює наслідки, у вигляді протиправності за невжиття заходів до завершення ліквідаційної процедури та подання кінцевого звіту на затвердження суду.

Стосовно визнання протиправними дій ліквідатора щодо перерахування коштів в сумі 32 282,62грн на оплату послуг арбітражного керуючого.

Скаржник посилається на ухвалу суду від 15.02.2022, в якій встановлено, що вказані кошти є залишком коштів від реалізації заставного майна банку за результатами повторного аукціону від 17.01.2014, який визнано недійсним ухвалою суду від 14.12.2017, зазначивши, що будь-яких заходів для усунення порушень встановлених вказаної ухвалою ліквідатором не здійснено.

В свої запереченнях ліквідатор наголосив, що ним вжито заходи для перерахування на користь кредитора-заставодавця коштів, які були помилково використані протягом 2016-2021 років на оплату послуг арбітражного керуючого, зокрема направлено вимогу до попереднього ліквідатора та запит до банку щодо реквізитів рахунку, а також подано відповідне клопотання до суду.

З матеріалів частково відновленої справи вбачається, що 17.01.2014 Донецькою товарною біржею проведено аукціон з продажу групи нежитлових приміщень №47, що розташовані за адресою: м.Київ, вул. Старонаводницька, буд. 6 Б; ціна продажу становить 250721,22 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом аукціону №1 від 17.01.2014.

Ухвалою суду від 14.12.2017 задоволено заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» №176-00/1243 від 18.10.17р. про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та відповідного договору купівлі-продажу такого майна: визнано недійсними результати проведеного 17.01.14р. повторного аукціону з продажу майна ЗАТ «Донецькбланкіздат» - нежилих приміщень групи приміщень №47 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу №б/н від 17.01.14р., укладений між ЗАТ «Донецькбланкіздат» в особі ліквідатора Гриневицької І.В. та Благодійною організацією «Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій».

В судовому засіданні 15.02.2022 судом встановлено, що 14.02.2014 на рахунок боржника перераховано кошти в сумі 238 496,40грн за нежиле приміщення №47 за адресою м.Київ, вул.Старонаводницька, 6б, пл.300,00кв.м. відповідно до протоколу повторного аукціону від 17.01.2014. Вказане підтверджується випискою ЗАТ «Донецькбланкіздат» по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2014 по 17.06.2016. Відповідно до виписки руху за особовим рахунком № НОМЕР_2 за період з 17.06.2016 по 09.12.2021, на який перенесено залишки грошових коштів боржника, що знаходились на рахунках філії банку, яка була ліквідована, сума грошових коштів на рахунку боржника складала 253 555,91грн. З вказаної виписки вбачається, що протягом червня 2016 року по грудень 2021 вказана сума коштів була спрямована на оплату послуг арбітражних керуючих, а саме Лялюка В.М. в загальному розмірі 197 921,00грн та Шуби В.І в сумі 32 282,62грн 28.12.2020, 23 352,29 грн.- списано скаржником у якості відсотків по рахунку плати за розрахункове обслуговування поточного рахунку, відсутність операцій з поточним рахунком та плата за переказ в національній валюті за платіжним документом на паперових носіях в оперативний час.

В наданих запереченнях ліквідатор зазначає, що вказані обставини стали відомі йому в судовому засіданні 17.01.2022.

Згідно матеріалів справи, ліквідатор звернувся до арбітражного керуючого Лялюка В.М. із вимогою №86/02-22 від 26.01.2022, в якій просив повернути грошові кошти, отримані в якості оплати послуг ліквідатора в період з 04.12.2018 по 13.08.2020 шляхом перерахування заставному кредитору.

Також, ліквідатор звернувся до ПАТ «Державний-експортно імпортний банк України» із запитом №86/01-22 від 25.01.2022, в якому просив надати банківські реквізити для перерахування коштів, отриманих банкрутом від реалізації заставного майна.

У відповідь на вказаний запит кредитор повідомив, що оскільки реалізація заставного майна та договір укладений за його результатами визнано недійсним отримання банком коштів на виконання недійсного правочину суперечить діючому законодавству, крім того враховуючи, що грошові кошти вже спрямовані на оплату послуг арбітражних керуючих за різні періоди, їх перерахування є неможливим враховуючи їх відсутність (лист від 02.02.2022 № 0000606/3445-22).

Беручи до уваги відмову банку у наданні реквізитів, ліквідатор звернувся до суду з клопотанням №86/04-22 від 10.02.2022 про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язати банк надати банківські реквізити для перерахування коштів, отриманих банкрутом від реалізації заставного майна.

Ухвалою суду від 16.05.2022 у задоволенні клопотання ліквідатора Шуби В.І. №86/04-22 від 10.02.2022 про зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Положеннями КУзПБ не передбачено особливостей порядку виконання боржником обов`язку щодо повернення отриманого ним за недійсним правочином під час провадження у справі про банкрутство у співставленні із загальними нормами цивільного законодавства.

Виходячи з зазначеного повернення коштів за результатами недійсного правочину здійснюється на підставі вимоги покупця до боржника.

Переможцем аукціону, який визнано недійсним, стала Благодійна організація «Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій», яка не зверталась до суду з відповідною заявою про застосування наслідків недійсності правочину, у зв`язку з чим кошти обліковувались на рахунку боржника.

У цьому зв`язку суд також зауважує, що відсутність коштів у банкрута для повернення покупцю, не позбавляє його прав вимагати повернення майна, яке було відчужено за недійсною угодою.

В свою чергу у відповідності до ст.30 Кодексу з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Приймаючи до уваги два попередніх висновки, суд приймає також до уваги що скаржник, наполягаючи на незаконності дії ліквідатора щодо отримання винагороди, посилається лише на те, що кошти, за рахунок яких були здійснені виплати, надішли на рахунок банкрута по недійсній угоді. Проте, в умовах відсутності вимог Благодійної організації «Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій» про повернення коштів, а також в умовах відсутності перешкод щодо запровадження процедур по поверненню майна до ліквідаційної маси боржника, скаржник не наводить жодної підстави, за якої порушені його права. Крім того, скаржник не наводить підстав за яких ліквідатор не має права на отримання винагороди, в порядку ст. 30 Кодексу.

За змістом ч.6 ст. 30 Кодексу контроль за нарахуванням та виплатою грошової винагороди ліквідатору покладений на комітет кредиторів, який розглядає його звіт про виплату грошової винагороди та схвалює (несхвалює) його. У свою чергу суд, після схвалення відповідного звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, розглядає та затверджує його ухвалою, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. Суду не надано доказів як розгляду відповідних звітів ліквідатора, так і доказів їх схвалення або несхвалення.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що скаржником не наведено належних та допустимих доказів порушення його прав, у зв`язку із перерахуванням коштів в рахунок винагороди, у зв`язку з чим суд вважає передчасними надання оцінки щодо законності дій ліквідатора по отриманню винагороди у зазначений спосіб.

Щодо вимоги скаржника в частині усунення арбітражного керуючого від виконання обов`язків ліквідатора ЗАТ «Донецькбланіздат», суд зазначає, що арбітражного керуючого Шубу В.І. відсторонено від виконання повноважень ліквідатора ЗАТ «Донецькбланіздат», за його заявою, ухвалою суду від 21.03.2023, у зв`язку з чим підстави для розгляду питання щодо усунення його від виконання повноважень за заявою кредитора відсутні.

Стосовно постановлення ухвали щодо арбітражного керуючого Шуби В.І. за фактами неналежного виконання обов`язків арбітражного керуючого, нанесення збитків забезпеченому кредитору через не витребування та не реалізацію заставного майна з направленням, означеної ухвали до Міністерства юстиції України для запобігання повторенню порушень законодавства арбітражним керуючим.

Вказане скаржник обґрунтовує тим, що ліквідатор зловживаючи своїми правами під час виконання повноважень з метою завдання збитків державі в особі банку не виконував дії щодо витребування майна, що є, на його думку підставою для винесення окремої ухвали.

Відповідно до ч.3 ст.13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За приписами статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Тобто окрема ухвала по суті є засобом реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємств, установ, організацій, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб. Судом має бути встановлено порушення вимог закону чи іншого нормативно-правового акту (у тому числі його стаття, пункт тощо) і в чому саме полягає порушення.

З системного аналізу норм ст.246 ГПК України вбачається, що вона містить чіткий перелік випадків, встановлення яких під час розгляду справи можуть мати наслідком постановлення окремої ухвали, і такі випадки пов`язані з порушенням законності або суттєвих недоліків в роботі.

Вимога скаржника фактично обґрунтована неналежним виконанням повноважень арбітражним керуючим в частині нездійснення дій, спрямованих на розшук та повернення заставного майна.

Кредитор зазначає, що бездіяльність арбітражного керуючого щодо невжиття заходів щодо повернення майна завдала державі в його особі збитків, при цьому не зазначено яких самих, враховуючи, що заставне майно вибуло з власності боржника ще в 2014 році. В 2017 році за ініціативою скаржника договір купівлі-продажу майна був визнаний недійсним, при цьому питання щодо реституції скаржником самостійно не ставилось, в умовах наявності таких процесуальних прав. Суд враховує,що ліквідатор, дії якого оскаржуються, виконував повноваження в період з 13.08.2020 по 21.03.2023, та скаржником не доведено наявність умислу в його діях по завданню шкоди, на яку посилається скаржник. Крім того, суд не може залишити по за увагою те, що ліквідатор Шуба В.І., з метою забезпечення судового захисту інтересів кредиторів ставив питання про фінансування витрат зі сплати судового збору. Проте, комітет кредиторів фактично відмовив в такому фінансуванні.

Враховуючи ступень вини арбітражного керуючого Шуби В.І. у порушеннях, на які посилається скаржник, суд не вбачає підстав для застосування ст. 246 ГПК України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №0000606/2263-23 від 23.01.2023 задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.2, 9, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.12, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №0000606/2263-23 від 23.01.2023 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Шубу Володимира Івановича ліквідатора ЗАТ «Донецькбланкіздат» - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність ліквідатора арбітражного керуючого Шуби В.І. ліквідатора ЗАТ «Донецькбланкіздат» щодо не вчинення дій по витребуванню нерухомого майна, що було відчужене за результатами визнаного недійсним повторного аукціону з продажу майна боржника нежилих приміщень групи №47 (в літ. А), загальною площею 300 кв. м., розташованих на першому поверсі 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: м.Київ, вул.Старонаводницька, 6Б та визнаного недійсним договору купівлі-продажу б/н від 17.01.2014, укладеного між ЗАТ «Донецькбалніздат» в особі ліквідатора Гриневицької І.В та Благодійною організацією «Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій».

3.В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала прийнята, складена та підписана (вступна та резолютивна частина) у нарадчій кімнаті.

Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня підписання ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст ухвали підписаний 28.03.2023.