Решение № 109837013, 06.03.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3471/22

Провадження № 2-а/346/11/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б. Б.

з участю секретаря Гайова Г.Ф.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції уВінницькій області,Інспектора Управлінняпатрульної поліціїв Вінницькійобласті ЯремчукаАнтона Вікторовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ДП18 № 807634 від 21.08.2022 р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 4 ст.126 КУпАП в сумі 20400 грн. та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.08.2022 р. відповідачем відносно нього була винесена постанова серії ДП18 № 807634 у, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Вважає,що оскаржуванапостанова єпротиправною татакою щопідлягає скасуваннюз закриттямпровадження усправі,оскільки у постанові відповідач вказав, що він, позивач, керував автомобілем будучи позбавлений права керування транспортними засобами (рішення суду від 20.06.2022 р.), чим порушив п.2.1 ПДР. Він категорично не згоден з притягненням до адміністративної відповідальності так як не керував транспортним засобом, а був пасажиром. На момент зупинки він знаходився на передньому правому сидінні, надав відповідні пояснення інспектору, однак інспектор знехтував ними та склав оскаржувану постанову. Жодних доказів того, що він, позивач, знаходився за кермом автомобіля під час руху, інспектор не надав. Водій транспортного засобу надавав пояснення, що саме він знаходився за кермом, однак працівник поліції не дав йому можливості викласти пояснення у письмовому вигляді та жодним іншим чином не зафіксував ці пояснення.

Зазначив,що складанняпостанови безбудь-якихфактичних доказіввчинення адміністративногоправопорушення єнеправомірним танезаконним,презумпція невинуватостізастосовується ідо адміністративнихправопорушень.Таку позиціюконстатував іЄвропейський судз правлюдини,зокрема усправі «Надточійпроти України»від 15травня 2008року.В силупринципу презумпціїневинуватості,що підлягаєзастосуванню усправах проадміністративні правопорушеннявсі сумнівищодо подіїпорушення тавинності особи,що притягуєтьсядо відповідальності,тлумачаться наїї користь.Недоведені подіята винаособи маютьбути прирівнянідо доведеноїневинуватості цієїособи.Позивач зауважив,що змістпостанови маєвідповідати вимогам,передбаченим ст.ст.283і 284КУпАП.У ній,зокрема,потрібно навестидокази,на якихгрунтується висновокпро вчиненняособою адміністративногоправопорушення,та зазначитимотиви відхиленняінших доказів,на якіпосилався правопорушник,чи висловленихостаннім доводів. Позивачвказав,що самфакт вчиненняним правопорушенняне доведений,як іне доведенайого винау інкримінованомуправопорушенні.Крім того,йому небуло роз`ясненойого правата обов`язки,позбавлено правана професійнийзахист дипломованогоюриста; об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, які підтверджують те, що він вчинив адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зазначені в оскаржуваній постанові; події не відображають обставин справи, а обставини, зазначені в оскаржуваній постанові є безпідставними та необґрунтованими; поліцейським не доведено належними та допустимими доказами вчинення саме ним порушення правил дорожнього руху; оскаржуваною постановою йому ставиться в вину порушення п.2.1 ПДР, яких він непорушував.. Жодного розгляду справи про адміністративне правопорушення не було, поліцейський обмежився лише формальним складанням постанови, без дотримання встановленої законом процедури.

Таким чином, оскільки суть адміністративного правопорушення, що передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка викладена відповідачем в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 807634 від 21.08.2022 року не підтверджується належними та допустимими доказами, тому оскаржувана постанова є протиправною і підлягає скасуванню.

Представник відповідача Управління патрульноїполіціїуВінницькій області надіслав до суду відзив, у якому щодо задоволення позову заперечив, вказав, що під час патрулювання 21.08.2022 р. на дорожній станції патрульної поліції на А/Д М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» 347 км інспектором роти №4 БУПП у Вінницькій області ДПП старшим лейтенантом Яремчуком А.В. було зупинено автомобіль КІА SORENTO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем та при цьому був позбавлений права керування транспортним засобом, у зв`язку з чим він порушив п.2.1 а) ПДР. Інспектор, приймаючи рішення про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП керувався інформацією, отриманою з інформаційного порталу Національної поліції (ІПНП) та Єдиним державним реєстром судових рішень справа №346/2894/21, відповідно до яких було зазначено, що позивач позбавлений права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Встановивши обставини правопорушення, керуючись ст.ст.33 та 284 КУпАП, інспектором прийнято рішення притягти водія до адмінвідповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 807634 від 21.08.2022 року за ч.4 ст.126 КУпАП. Представник відповідача вказав, що оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення долучив DVD- диск з відеозаписами з нагрудної боді камери поліцейського.

У судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - інспектор Управління поліції в Вінницькій області Яремчук А.В., який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, доказів поважності своєї неявки у судове засідання не надав, відзиву на позовну заяву із викладенням в ньому своїх заперечень проти позову, до суду не надіслав.

Представник відповідача Управління патрульноїполіціїуВінницькій області Департаменту патрульноїполіції в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.08.2022 р. інспектор роти №4 БУПП у Вінницькій області ДПП старший лейтенант Яремчук А.В. ухвалив постанову серії ДП18 № 807634 про визнання позивача ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн.(а.с. 6).

Як вбачається з оскаржуваної постанови, що позивач ОСОБА_1 21.08.2022 р. о 19:25 год. на а/д М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» 347 км керував транспортним засобом КІА SORENTO, д.н.з. НОМЕР_1 та при цьому був позбавлений права керування транспортним засобом постановою суду від 20.06.2022 р., у зв`язку з чим порушив п.2.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Частиною четвертою ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до пп. «а» п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, в тому числі, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Представник відповідача Управління патрульноїполіціїуВінницькій області Департаменту патрульноїполіції на підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві на адміністративний позов та законності винесення постанови долучив DVD - диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.

Під час перегляду в судовому засіданні вищевказаного відеофайлу вбачається, що на відео не зафіксовано, що саме позивач керував транспортним засобом. Працівником поліції повідомлено при розгляді справи, що позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування за ст. 130 ч.1 КУпАП строком на 1 рік. На відео видно, що процесуальні права та обов`язки позивачу ОСОБА_1 роз`яснено та повідомлено, яка справа буде розглядатись.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що оспорювана постанова серії ДП18 № 807634 від 21.08.2022 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст.ст. 73, 74 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вказане, суд визнає долучені представником відповідача Управління патрульноїполіціїуВінницькій області Департаменту патрульноїполіції відеозаписи з нагрудної камери поліцейського недопустимими доказами на підтвердження обставин, викладених у оскаржуваній постанові.

Вказаний висновок зроблено судом з урахуванням правової позиції Верховного Суду у постанові від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а.

Будь-яких інших належних, достатніх та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин, викладених у постанові серії ДП18 № 807634 від 21.08.2022 року про порушення ОСОБА_1 п. 2.1. а) ПДР матеріали справи не містять, як і доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, вони з позивачем рухались з Запорізької області в напрямку м. Івано-Франківськ. За кермом автомобіля КІА SORENTO, д.н.з. НОМЕР_1 перебував він, свідок ОСОБА_3 . Даний транспортний засіб належить його дружині ОСОБА_4 . Позивач знаходився на пасажирському сидінні спереду, позаду автомобіля була ловета. У Вінницькій області їх зупинив поліцейський, підійшов не представився, на вимогу представити документи він сказав, що ведеться відеозйомка, однак камери не було. В розмову втрутився позивач, і почав говорити з поліцейським через вікно автомобіля на що поліцейський відповів, що вони тут будуть стояти ще довго. Коли поліцейським повернувся, то був вже в жилеті з бодікамерою, коли він пред`явив документи, то інспектор сказав, що вони помінялись місцями з позивачем так як, коли він обганяв їх автомобіль на дорозі, то бачив, що за кермом був позивач . Позивач надав письмові пояснення, однак інспектор поліції склав постанову на позивача за те, що він їхав за кермом не маючи права керувати транспортним засобом .

Доводи позивача ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення належними, достатніми та допустимими доказами, всупереч приписів ст. 77 КАС України відповідачами не спростовано.

З врахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт керування позивачем ОСОБА_1 21.08.2022 року о 19 год. 25 хв. транспортним засобом, будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами та відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП .

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, суд доходить висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки доказів протилежного суду надано не було.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульноїполіції уВінницькій області.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.9,72-74,77,229,243-246,250, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції уВінницькій області,Інспектора Управлінняпатрульної поліціїв Вінницькійобласті ЯремчукаАнтона Вікторовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ДП18 № 807634 від 21серпня 2022рокуу справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч.4 ст.126 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульноїполіції уВінницькій області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати в розмірі 496,20 гривні.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .

Управління патрульної поліції у Вінницькій області, місцезнаходження: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, Вінницька область, код ЄДРПОУ 40108646.

Управління патрульноїполіції уВінницькій областіЯремчук Антон Вікторович, місцезнаходження: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, Вінницька область.

Суддя Беркещук Б. Б.