Решение № 109806596, 14.03.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1899/22

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши матеріали справи

за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕЙЛ», Київська обл., м. Вишневе

про зобов`язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій

представники:

від позивача І.В.Шумейко

від відповідача Ю.Є.Гуназа

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві №6-1549/22 від 22.09.2022 року (вх. №1648/22 від 03.10.2022) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» (далі відповідач) про зобов`язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 07.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1899/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.11.2022 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 01.11.2022 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав.

До суду від відповідача надійшов відзив б/н від 15.11.2022 року (вх. №16428/22 від 16.11.2022), в якому відповідач проти позову заперечує.

Протокольною ухвалою суду від 22.11.2022 року підготовче засідання відкладено на 20.12.2022 року.

Позивач, повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 20.12.2022 року не з`явився, відповідь на відзив не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.12.2022 року просив суд надати додатковий час для можливості мирного врегулювання спору.

У судовому засіданні 20.12.2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1899/22 та відкладено підготовче засідання на 31.01.2023 року.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №6-2208/22 від 13.12.2022 року (вх. №159/23 від 05.01.2023) та заява про збільшення позовних вимог №6-2323/22 від 26.12.2022 року (вх. №160/23 від 05.01.2023), згідно якої позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в місті Києві бензин марки А-95 об`ємом 6860 літрів, вартістю за 1 л. з ПДВ - 30,00 грн., загальною вартістю 205800,00 грн., шляхом обміну талонів на АЗС на бензин марки А-95 та стягнути з відповідача 61740,00 грн. пені та 39999,00 грн. штрафу.

Протокольною ухвалою від 31.01.2023 року розгляд справи відкладено на 14.02.2023 року.

До суду від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н, б/д (вх. №2899/23 від 14.02.2023).

До суду від позивача надійшов лист №6-368/23 від 13.02.2023 (вх. №2898/23 від 14.02.2023) про долучення до матеріалів справи копій талонів на бензин та тендерних документів за Договором №200-21 від 15.11.2021 року.

Протокольною ухвалою від 14.02.2023 року закрито підготовче провадження у справі №911/1899/22 та призначено розгляд справи по суті на 14.03.2023 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2023 року позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2023 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві і поясненнях та просив у задоволенні позову відмовити.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 14.03.2023 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» (за договором постачальник) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в місті Києві (за договором замовник) 15.11.2021 року укладено Договір №200-21 про закупівлю товару (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Постачальник зобов`язується протягом 2021 року забезпечити постачання замовнику код ДК 021:2015 09130000-9 Нафти і дистилятів (бензин моторний марки А-95) (далі - товар), а Замовник прийняти і оплатити поставлений Товар (Додаток 1 до Договору). Найменування (номенклатура, асортимент), кількість, одиниця виміру та ціна Товару визначена сторонами в Додатку 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Договору, Постачальник повинен поставити Замовнику Товар, якість якого повинна відповідати діючим державним стандартам і нормам, що підтверджується сертифікатом відповідності заводу - виробника та паспортом якості Товару, який повинен бути не нижчим ніж зазначені в державних стандартах України далі - ДСТУ), а саме: бензин А-95 - не нижче ДСТУ 7687:2015, Євро 5. Відпуск Товару здійснюється за талонами Постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони Постачальника, окремими партіями згідно з потребами Замовника шляхом обміну талону на Товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору, ціна (сума) Договору становить 399990,00 грн., у тому числі ПДВ 66665,00 грн. Ціна одиниці Товару визначена сторонами в Додатку 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Усі розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України. Замовник оплату Товару здійснює на підставі видаткових накладних шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Оплата Товару Замовником здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання належним чином оформлених видаткових накладних (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

Згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору, строк постачання Товару - по 31 грудня 2021 року. Місце постачання Товару: 01133, Україна, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26. Отримувачем товару є Територіальне управління Державної судової адміністрації в місті Києві.

Датою поставки Товару вважається дата доставки Товару у приміщенні місця постачання та підписання видаткових накладних Замовником (п. 5.4 Договору).

У пунктах 5.5, 5.6, 5.7, 5.8 Договору сторони погодили, що Товар постачається у формі талонів у кількості відповідно до Додатку 1 до Договору, шляхом поставки Замовнику талонів на заявлену партію Товару. Передача талонів Замовнику підтверджується підписами Сторонами видаткових накладних на Товар, які обов`язково повинні містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну Товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати. Відвантаження Товару здійснюється на АЗС, що обслуговують талони Постачальника, перелік яких наведено в Додатку 2, який є невід`ємною частиною цього Договору. Постачання Товару по талонам здійснюється на АЗС партіями, у асортименті та кількості, зазначеній у талоні Постачальника. Відвантаження Товару Замовнику здійснюється за умови пред`явлення талона оператору на АЗС. При цьому, талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені Постачальником.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що строк дії талонів становить один календарний рік з моменту укладення Договору. У разі, якщо у встановлений в талоні строк його дії Замовник не отримав Товар, Постачальник на вимогу Замовника протягом 2-х днів зобов`язаний обміняти такий талон, строк дії якого закінчився на нові талони строком на один календарний рік з відповідним асортиментом та кількістю Товару.

Згідно п.п. 5.10, 5.11 Договору, перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі талонів на Товар представнику замовника та підписання видаткових накладних Замовником. Зобов`язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії Товару.

Постачальник зобов`язаний забезпечити передачу Замовнику талонів та відпуск Товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені цим Договором. Забезпечити відпуск Товару на АЗС, якість якого відповідає умовам, установленим цим Договором. Забезпечити відпуск Товару по талонам на АЗС (пп. 6.3.1, 6.3.2 п. 6.3 Договору).

У п. 10.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє по 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Згідно Специфікації, яка є Додатком до Договору, сторони погодили найменування товару бензин моторний марки А95, кількість товару 13333 л., ціну за одиницю з ПДВ 30,00 грн., загальну вартість з ПДВ 399990,00 грн.

Як зазначив позивач, більша частина талонів на бензин мала забезпечити в достатній кількості потребу місцевих загальних суддів міста Києва у пальному протягом кількох перших місяців 2022 року. Однак, починаючи з 07.04.2022 року з районних судів міста Києва почали надходити скарги щодо неможливості заправити службові автомобілі відповідно до виданих талонів. Причина відмови обміну талонів на товар - вартість бензину по закупленим талонам значно нижча ніж вартість бензину на момент його придбання. Викладене, зі слів позивача, призвело до дезорганізації роботи районних судів міста Києва та загрози забезпечення належних умов для здійснення правосуддя.

Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №6-650/22 від 09.06.2022 з вимогою виконати умови Договору, сплатити пеню та штраф у п`ятиденний термін з дня отримання претензії. Також, позивач повідомив відповідача, що у разі невиконання вимог претензії або залишення її без відповіді він буде змушений звернутися до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Однак, зазначена претензія, яка отримана відповідачем 22.06.2022, що підтверджується даними з сайту Укрпошти, залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Так, посилаючись на ст.ст. 672, 673, 675, 678, 681 ЦК України, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання повернути Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в місті Києві бензин марки А-95 об`ємом 6860 літрів, вартістю 1 літра бензину з ПДВ - 30,00 грн., загальною вартістю 205800,00 грн., шляхом обміну талонів на АЗС на бензин марки А- 95. Крім того, посилаючись на п. 7.2 Договору, позивач з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 61740,00 грн. та штраф за безпідставну відмову у передачі замовнику талонів товар, передбачений п. 5.13 Договору у сумі 39999,00 грн.

При вирішенні питання про стягнення штрафних санкцій позивач просить суд врахувати ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно якої, фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Управління здійснює свою діяльність відповідно до Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, затвердженим Головою Державної судової адміністрації України 25 вересня 2015 року (далі - Положення). Згідно п. 3 Положення, основним завданням Управління є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів міста Києва та фінансове забезпечення місцевих загальних судів міста Києва з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що 28.02.2022 року Торгово-промисловою палатою України на офіційному веб-сайті розміщено лист №2024/02.0-7.1, в якому зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Між відповідачем та ТОВ «Аліум-Пром» укладено Договір зберігання №191/АМ-18 від 01.06.2018 року, згідно умов якого, відповідачем здійснювалось зберігання паливно-мастильних матеріалів (в тому числі й реалізованих позивачу) на нафтосховищі за адресою Київська область, Фастівський район (Васильківський район), с. Крячки, вул. Кривова, 42. Внаслідок ракетного обстрілу нафтосховища 27.02.2022 в резервуарі №7 відбулось загорання нафтопродуктів, які в ньому знаходились, також, від пожежі пошкоджено й інші резервуари, в результаті чого нафтопродукти, які зберігались в уцілілих резервуарах, були знищені пожежею. Так, внаслідок вказаного ракетного обстрілу, паливно-мастильні матеріали, які належали позивачу, було знищено. За вказаним фактом головним слідчим управлінням СБУ розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022112310000038 від 27.02.2022 за яким ТОВ «Аліум-Пром» визнано потерпілим. Відповідачем у вказаному кримінальному провадженні заявлено клопотання про визнання його потерпілим, однак, станом на день подання відзиву останнім відповіді не отримано. Також, відповідач зазначив, що виробником бензину А-95, придбаного позивачем, є Шебелинський НПЗ, який розташований на території Харківської області та на даний час не працює. Виробниками бензину автомобільного А-95 (код товару згідно УКТ ЗЕД 2710124501) у яких можливо було придбати в Україні аналогічний за характеристиками вид палива були ТОВ «Аліум-Пром», Кременчуцький НПЗ, ВАТ «Мозирський НПЗ». Листом від 04.04.2022 ТОВ «Аліум-Пром» повідомило відповідача про неможливість укладення договору про поставку бензину автомобільного А-95 (код товару згідно УКТ ЗЕД 2710124501 виробник ТОВ «Аліум-Пром»), оскільки, останнє не здійснює виробництво даного бензину у зв`язку із знищенням виробничого обладнання та відсутністю дозволу на виробництво за іншими адресами. Придбати ж бензин у виробника ВАТ «Мозирський НПЗ» відповідач не має можливості, оскільки, республіка білорусь є співагресором російської федерації у війні проти України. Відповідач також зазначив, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану в Україні, та фізичне знищення нафтопродуктів постачальника (відповідача) та нафтопродуктів покупця (позивача), що були передані на безоплатне відповідальне зберігання ТОВ «Аліум-Пром», призвели до неможливості виконання обов`язків за Договором.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного Договору про закупівлю №200-21 від 15.11.2021, на підставі якого позивачем придбано у відповідача товар, який своєчасно та в повному обсязі не був наданий позивачу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст. 599 ЦК України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи містять підписану сторонами видаткову накладну №ЦОГС-О021455 від 15.11.2021 року, згідно якої відповідачем передано, а позивачем прийнято: бензин моторний марки А-92 у кількості 13330 л. на загальну суму 399900,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач встановлений Договором обов`язок покупця повністю оплатити товар виконав належним чином, що підтверджується платіжним дорученням №2561 від 17.11.2021 року.

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Враховуючи умови Договору, товар постачається у формі талонів у кількості відповідно до Додатку 1 до Договору, шляхом поставки Замовнику талонів на заявлену партію Товару. Відвантаження Товару здійснюється на АЗС, що обслуговують талони Постачальника, перелік яких наведено в Додатку 2. Постачання Товару по талонам здійснюється на АЗС партіями, у асортименті та кількості, зазначеній у талоні Постачальника. Відвантаження Товару Замовнику здійснюється за умови пред`явлення талона оператору на АЗС. Строк дії талонів становить один календарний рік з моменту укладення Договору.

Однак, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань із відпуску товару в повному обсязі, придбаного позивачем за Договором, внаслідок чого позивачем недоотримано товар (бензин моторний марки А-95) в кількості 6860 літрів на суму 205800,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звертався до відповідача з претензією №6-650/22 від 09.06.2022 року щодо забезпечення виконання зобов`язань за Договором, проте, відповідачем вказана претензія позивача залишена без відповіді та реагування.

Посилання відповідача, як на підставу неможливості виконання зобов`язань за Договором, на наявність форс-мажорних обставин, що підтверджуються листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Так, частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №913/785/17 викладено висновок, відповідно до якого, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Таким чином, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем відповідних доказів не надано, пояснення стосовно форс-мажорних обставин містять загальну інформацію про обставини, які виникли по всій території України після 24.02.2022 року. Посилання відповідача на фізичне знищення паливно-мастильних матеріалів постачальника (відповідача), які перебували на зберіганні на нафтосховищі, розташованому за адресою: Київська обл., с. Крячки не доводять обставин неможливості виконання зобов`язань останнього за Договором перед позивачем, враховуючи що товар (бензин моторний марки А-95) є річчю, що має лише родові ознаки, та є замінною. Відповідно, відповідач зобов`язаний передати товар покупцеві зі зберігання в повному обсязі. При цьому, відповідачем не зазначено та не надано доказів руйнування саме його АЗС чи перебування їх на території, де існувала реальна небезпека.

Крім того, згідно п.п. 8.1, 8.2, 8.3 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, проведення АТО тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженим органом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідачем у відповідності до п. п. 8.1, 8.2, 8.3 Договору не повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин з наданням відповідного сертифікату, яким би засвідчувались форс-мажорні обставини саме за Договором про закупівлю товару №200-21 від 15.11.2021 року. Судом враховано, що представником відповідача у судовому засіданні 14.03.2023 року зазначено, що ним направлявся загальний лист, адресований всім контрагентам відповідача про настання форс-мажорних обставин у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану, однак, через допущену помилку позивача не було включено до списку адресатів, яким надіслано такий лист.

Враховуючи, що Договором встановлено порядок підтвердження наявності форс-мажорних обставин та те, що в матеріалах справи відсутній відповідний сертифікат Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за Договором про закупівлю товару №200-21 від 15.11.2021 року, який би підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань за Договором, суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту, як примусове виконання обов`язку в натурі, застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на відповідача, як сторону Договору, покладено обов`язок виконувати прийняті на себе зобов`язання у відповідності до умов Договору, а саме, отоварити талони на загальну суму 205800,00 грн.

Відповідач доказів виконання умов Договору в частині отоварення талонів в об`ємі 6860 л. на суму 205800,00 грн. суду не надав, а тому, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» повернути Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в місті Києві бензин марки А-95 об`ємом 6860 літрів, вартістю за 1 л. з ПДВ - 30,00 грн., загальною вартістю 205800,00 грн., шляхом обміну талонів на АЗС на бензин марки А-95.

Крім того, посилаючись на п. 7.2 Договору, позивач з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 61740,00 грн., нараховану на суму 205800,00 грн. за період з 07.04.2022 по 31.01.2023 та штраф у розмірі 10% від ціни Договору за безпідставну відмову у передачі замовнику талонів на товар, передбачений п. 5.13 Договору у сумі 39999,00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти, постачальник сплачує покупцю штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Згідно п. 5.13 Договору, за безпідставну відмову у передачі замовнику талонів на товар постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф 10% від ціни Договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дослідивши Договір про закупівлю №200-21 від 15.11.2021 року судом встановлено, що умовами вказаного Договору сторони не передбачили можливості нарахування пені понад шість місяців. Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем нараховано пеню більше ніж за 6 місяців.

Так, згідно вірного розрахунку, зробленого судом, розмір пені, нарахованої на суму 205800,00 грн. за період з 07.04.2022 по 07.10.2022 (закінчення 6-ти місячного терміну) становить 37867,20 грн. є арифметично вірним, обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, до стягнення з відповідача підлягає штраф у сумі 39999,00 грн., що передбачений п. 5.13 Договору.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» (08132, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 54, офіс 3, код ЄДРПОУ 41915030) повернути Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в місті Києві (01011, м. Київ, вул. Копиленка, буд. 6, код ЄДРПОУ 26268059) бензин марки А-95 об`ємом 6860 літрів, вартістю за 1 л. з ПДВ - 30,00 грн., загальною вартістю 205800,00 грн., шляхом обміну талонів на АЗС на бензин марки А-95.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕЙЛ» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 54, офіс 3, код ЄДРПОУ 41915030) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (01011, м. Київ, вул. Копиленка, буд. 6, код ЄДРПОУ 26268059) 37867 (тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 20 коп. пені, 39999 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп. штрафу, 4254 (чотири тисячі двісті п`ятдесят чотири) грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.03.2023 року.

Суддя Д.Г. Заєць