Решение № 109791593, 24.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2023 року № 320/901/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, які полягали у відмові в наданні дозволу на внесення змін до додаткової митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/416506 від 28.08.2019 відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" №0108/22-03 від 01.08.2022;

- зобов`язати Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України надати дозвіл на внесення змін до додаткової митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/416506 від 28.08.2019 відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" №0108/22-03 від 01.08.2022.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова митного органу в наданні дозволу на внесення змін до додаткової митної декларації є протиправною, оскільки положення підпункту 69.1 пункту 69 Розділу Х "Перехідні положення" ПК України, на які посилається відповідач, поширюють свою дію на випадки подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій у порядку, визначеному пунктом 50.1 статті 50 ПК України, з показниками на зменшення податкових зобов`язань та / або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, а не на випадки внесення змін до митних декларацій, на які поширюються приписи статті 269 МК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Віта-Текс (місцезнаходження: 03194, м. Київ, бул. Кольцова, 17В, ідентифікаційний код 34483946) зареєстроване в якості юридичної особи 15.08.2006, номер запису 1 072 102 0000 007898 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

08 липня 2019 року позивач з метою випуску товару відповідно до заявленого режиму імпорту подав до Київської митниці ДФС тимчасову Митну декларацію ІМ40ТН №UA 125110/2019/412571 та відповідно до приписів статті 260 Митного кодексу України визначив та сплатив митні платежі у наступних розмірах:

- для товару 1: мито по ставці 8% - 51274,23 грн., ПДВ - 138440,43 грн.;

- для товару 2: мито по ставці 8% - 41657,59 грн., ПДВ - 112475,49 грн.;

- для товару 3: мито по ставці 8% - 15250,77 грн., ПДВ - 41177,07 грн.;

- для товару 4: мито по ставці 8% - 12907,37 грн., ПДВ - 34849,90 грн.;

- для товару 5: мито по ставці 8% - 18512,18 грн., ПДВ - 49982,89 грн.;

- для товару 6: мито по ставці 8% - 7281,46 грн., ПДВ - 19659,94 грн..

28 серпня 2019 року позивач подав до відповідача додаткову Митну декларацію ІМ40ДТ UA125110/2019/416506 до Митної декларації №UA 125110/2019/412571.

Внаслідок того, що ставка мита на товари №№ 1-4, 6, які ввозились товариством на митну територію України, склала 5%, 5%, 1%, 0% та 7,2%, а не 8%, як було зазначено в Митній декларації №UA 125110/2019/412571 то в Митній декларації №UA125110/2019/416506 позивач визначив митні платежі по таким товарам у наступних розмірах без урахування коригування митної вартості товарів зі сторони відповідача:

- для товару 1: мито по ставці 5% - 32 046,40 грн., ПДВ - 134 594,86 грн.;

- для товару 2: мито по ставці 5% -26 035,99 грн.,, ПДВ - 109 351,17 грн.;

- для товару 3: мито по ставці 1%- 1 906,35 гри., ПДВ - 38 508,18 грн.;

- для товару 4: мито по ставці 0% - 0,00 грн., ПДВ - 32 268,43 грн.;

- для товару 5: мито по ставці 8% - 18 512,18 гри., ПДВ -49 982,89 грн.;

- для товару 6: мито по ставці 7,2% - б 553,31 грн., ПДВ - 19 514,31 грн.

Відповідно до Митної декларації № UA125110/2019/416506 позивачу підлягали до повернення митні платежі зі сплати ПДВ за Товар 1 у розмірі: З 845,57 грн.

Однак, позивач під час заповнення Митної декларації №UA125110/2019/416506 допустив помилки в графі 47 для Товару 1, а саме замість 3 845,57 грн. по 99 способу розрахунку задекларував 0,00 грн., та в графі Взамість 12 365,88 грн. задекларував 8 520,31 грн.

01 серпня 2022 року позивач подав до відповідача Заяву №0108/22-03 від 01 серпня 2022 року щодо надання йому дозволу на внесення змін до Митної декларації №UA125110/2019/416506 відповідно до статті 269 МК України.

15 серпня 2022 року позивач отримав від відповідача письмову відмову №7.8-4/28.13/13/12742 від 09 серпня 2022 року, якою митний орган відмовив товариству в наданні дозволу на внесення змін до Митної декларації №UA125110/2019/416506, аргументуючи це тим, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» №2260-ІХ від 12 травня 2022 року платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість .

13 вересня 2022 року позивач, не погоджуючись із відмовою відповідача, подав до Державної митної служби України скаргу №1.309/22-01.

19 жовтня 2022 року позивач отримав від ДМС України копію листа про розгляд скарги №08-4/15-01/13/5995 від 18 жовтня 2022 року, яким відмовлено позивачу в задоволенні скарги, аргументуючи це тим, зокрема, що тимчасово до припинення або скасування воєнного стану ПК України позбавляє платників податків права на внесення змін до податкових (митних) декларацій за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року, зокрема, із показниками па зменшення податків.

Крім того, ДМС України у своєму листі про розгляд скарги повідомила позивачу, що згідно з підпунктом 2 пункту 912 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України зупинено перебіг строків, визначених частиною другою статті 269 МК України.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі Податковий кодекс) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Згідно пункту 20 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відповідно до частин 1, 3 статті 257 Митного кодексу, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Згідно частини 1 статті 258 Митного кодексу, під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.

Частинами 1, 2, 7 статті 269 Митного кодексу встановлено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана.

У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Митний кодекс містить спеціальні норми, які регулюють право декларанта та порядок дій на внесення змін до митної декларації.

Водночас, підпунктом 2 пункту 912 Розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України: зупиняється перебіг строків, визначених частиною четвертою статті 45, частиною другою статті 46, частиною четвертою статті 48, статями 55, 125, 204, 240, частиною шостою статті 244, частиною тринадцятою статті 264, частиною другою статті 269, частинами п`ятою і шостою статті 299, частиною дев`ятою статті 309, частиною четвертою статті 321, частиною шостою статті 334 нього Кодексу.

Таким чином, норми Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу зупинили перебіг строків, визначених, зокрема в частині другій статті 269 Митного кодексу (щодо строків внесення змін до митної декларації), тобто вказані строки продовжені на період дії воєнного, надзвичайного стану на території України.

Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначає Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21 травня 2012 року (далі Положення №450).

Згідно пункту 37 Положення №450, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом; подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа. Електронні копії аркушів коригування зберігаються в локальних базах даних митних органів та Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України окремо від електронних копій відповідних митних декларацій (електронних митних декларацій), без внесення змін до таких електронних копій митних декларацій (електронних митних декларацій).

Якщо під час вивезення товарів, що відправляються залізничним транспортом (зокрема в митному режимі транзиту під час перевантаження чи заміни активного транспортного засобу на залізничний транспорт або поміщення товарів у митний режим транзиту не в пункті пропуску через митний кордон України), відомості про номер залізничного вагона, платформи, яким (якими) відправлені товари, та залізничні накладні не зазначалися у митній декларації у зв`язку з відсутністю інформації, такі відомості подаються декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, зокрема, з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій не пізніше ніж через дві доби з дати прийняття товарів до перевезення шляхом оформлення реєстру за формою згідно з додатком 2.

Водночас, відповідно до пункту 34 Положення 450 не дозволяється: внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли МК України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Суд зазначає, що позивач подав свою заяву до відповідача щодо надання дозволу па внесення змін до Митної декларації №UA125110/2019/416506 у відповідності до приписів статті 269 Митного кодексу, а не уточнюючий розрахунок до податкової декларації відповідно до положень пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу.

При цьому, положення статті 50 Податкового кодексу регулюють саме питання внесення змін до податкової звітності, в той час коли порядок внесення змін до митних декларацій регулюється спеціальними нормами законодавства України з митної справи, зокрема статтею 269 Митного кодексу та пунктом 37 Положення 450.

Крім того, приписи пункту 34 Положення 450 містять вичерпний перелік підстав, коли не дозволяється вносити зміни до митних декларацій.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що положення підпункту 69.1 пункту 69 Розділу X «Перехідні положення» ПК України, на яких наголошує відповідач у відмові, поширюють свою дію на випадки подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій у порядку, визначеному пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу, з показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, а не на випадки внесення змін до митних декларацій, на які поширюються приписи статті 269 Митного кодексу.

Водночас, приписами підпункту 2 пункту 912 Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, зупинено, зокрема, перебіг трирічного строку з дня завершення митного оформлення митної декларації, протягом якого декларант у силу приписів статті 269 Митного кодексу має право звернутись до митного органу з письмовим зверненням щодо надання дозволу на внесення змін до митної декларації, а не зупинено внесення змін до митної декларації шляхом оформлення аркуша коригування.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Київською митницею протиправно відмовлено позивачу у наданні дозволу на внесення змін до додаткової митної декларації з посиланням на відсутність законних підстав.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн..

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2684,00 грн..

Керуючись статтями 52, 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, які полягали у відмові в наданні дозволу на внесення змін до додаткової митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/416506 від 28.08.2019 відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" №0108/22-03 від 01.08.2022.

Зобов`язати Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України надати дозвіл на внесення змін до додаткової митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/416506 від 28.08.2019 відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" №0108/22-03 від 01.08.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (ідентифікаційний код 34483946) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 43997555) судові витрати в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.