Постановление суда № 10979032, 27.08.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

           "27" серпня 2010 р.                                                  № 02-02/          

Суддя , розглянувши матеріали позовної заяви від 15.07.10

За позовом:          Приватного підприємства "Авізо-Хела",

вул. Щорса, 29, м. Київ,01133

До Відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "Спецбудпроект",

вул. Незалежності, 67, м. Бобровиця,Бобровицький район, Чернігівська область,17400

                    Предмет спору: про розірвання договору та стягнення 180000грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Приватним підприємством "Авізо-Хела" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "Спецбудпроект" про розірвання договору та стягнення 180000 грн. збитків.

Згідно п.2 ч.1, ч.3 ст.57 Господарського процесуального кодексу України:

«До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

3) сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно підпунктів “а” та "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 р. № 7-93: державне мито повинно сплачуватись у розмірі: із заяв майнового характеру - 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів громадян; із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В позовній заяві поєднано вимоги майнового (стягнення 180000 грн. збитків) та немайнового (розірвання договору) характеру, держмито по яких оплачується окремо.

Позивачем надано докази сплати держмита лише майнового характеру (платіжне доручення № 157 від 20.07.10р. на 1800 грн.), а вимоги щодо розірвання договору держмитом в сумі 85 грн. не оплачено.

Крім того, до позовної заяви додана квитанція №17-22264 від 17.08.10р. про сплату Позивачем 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у якому зазначені наступні реквізити, на які були перерахована зазначена сума: отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ - 22825965, рахунок - 31214259700002, банк - ГУДКУ в Чернігівській області, МФО - 853592, код бюджетної класифікації- 22050000.

Дана квитанція датована 17.08.10р.

Разом з тим, у зв’язку з набуттям чинності Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік“ та на виконання Наказу Головного Державного казначейства у Чернігівській області від 08.06.2010 року № 113 з 21 червня 2010 року для зарахування надходжень від оплати витрат з інформаціно-технічного забезпечення розгляду справ у місцевих господарських судах відкрито наступні рахунки: Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ –22825965, рахунок –31210264700002, банк - ГУДКУ в Чернігівській області, МФО –853592, код бюджетної класифікації –22050003, символ звітності - 264.

На підставі викладеного, дані документи не можуть бути визнані судом належними доказами сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно п.п.4,10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України:

„Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

З урахуванням вищевикладеного, позовна заява підлягає поверненню Позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, суд звертає увагу Позивача на наступне.

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

До поданої позовної заяви додані копії документів, які не засвідчені печаткою підприємства.

Крім того, у позовній заяві Позивачем зазначені статті 852 та 849 Цивільного кодексу України, які передбачають різні права замовника щодо договору підряду та різні підстави припинення договору. При цьому, Позивачем не конкретизовано, яка саме норма та яка підстава стосується спірних правовідносин, і не надано доказів наявності такої підстави.

Керуючись п. п. 4,10 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу.

У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 та п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" державне мито у сумі 1800 грн. 00 коп., перераховане за платіжним дорученням №157 від 20.07.10р., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., перераховані за квитанцією № 17-22264 від 17.08.10р., підлягають поверненню.

Додаток на 19 арк.

                                                  Суддя