Постановление суда № 109788243, 24.03.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2106/23

н/п 1-кс/953/2209/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12023220000000112 від 26.01.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вовчанськ Харківської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , 2018 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -

встановив:

24.03.2023сторона обвинувачення звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком застосування на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214720,00 грн.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000112 від 26.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у грудні 2020 року, (більш точну дату та час в ході досудового слідства встановити не надалося можливим), між ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з іншого боку, укладено усний договір купівлі -продажу автомобіля марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 (інші дані, тобто право власності автомобіля, рік випуску, під час досудового слідства встановити не надалося можливим), згідно якому ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_8 купив в розстрочку вказаний автомобіль за ціною 1 400 (одна тисяча чотириста) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України (далі НБУ) становить 39 894 грн. 68 коп., з виплатою вказаної суми грошей протягом 1 (одного) року, тобто до грудня 2021 року включно.

Виконуючи умови договору купівлі-продажу вищезазначеного автомобіля, ОСОБА_8 , протягом 7 (семи) місяців, тобто до серпня 2021 року сплатив ОСОБА_5 гроші в сумі 800 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 21 509 грн. 36 коп., але подальшу сплату грошей вимушений був призупинити у зв`язку із складним матеріальним становищем, яке склалося у його родині, через хворобу малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Не дочекавшись можливості сплати ОСОБА_8 залишку несплачених грошей в сумі 600 доларів США, ОСОБА_5 , 27 грудня 2021 року приїхав за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , де застосовуючи психічне насильство до ОСОБА_10 , що виразилось у залякуванні, забрав вищезазначений автомобіль марки ВАЗ 2109, не враховуючи і не обговорюючи вже виплачені за нього гроші в сумі 800 доларів США, останнім.

24 лютого 2022 року в Україні, згідно указу Президента України № 64 введено військовий стан, який був продовжений наступними указами Президента України від 14 березня 2022 № 133, від 18 квітня 2022 № 259, від 22 травня 2022 № 341, від 12 серпня 2022 № 573, від 07 листопада 2022 № 757 та від 06 лютого 2023 № 58.

В подальшому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ОСОБА_8 не має перед ним фінансових зобов`язань, розробив злочинний план, направлений на вимагання у останнього грошей в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США за нібито не отриманий ним прибуток від продажу вищезазначеного автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний намір, точної дати під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, але не пізніше 20 грудня 2022 року, ОСОБА_5 , знаходячись в місті Вовчанськ Харківської області з метою реалізації злочинного умислу направленого на збагачення та незаконного отримання прибутку, шляхом пред`явлення вимоги передачі чужого майна, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи противоправний характер свого діяння та те що на території України діє військовий стан, зустрівся з ОСОБА_8 в м. Вовчанськ, по Рубіжанському шосе (точну адресу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) і в рішучій формі, усно висловив останньому необґрунтовану вимогу передати йому гроші в сумі 1 800 (тисяча вісімсот) доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 65 823 грн. 48 коп., за нібито не отриманий ним прибуток від продажу автомобіля марки «ВАЗ-2109», при цьому погрожуючи ОСОБА_8 заподіянням тяжких тілесних ушкоджень у разі відмови передати вказану суму грошей. На підтвердження висловленої ним погрози, ОСОБА_5 , застосовуючи небезпечне для життя та здоров`я насильство, умисно завдав удару лівою рукою в область щелепи з правого боку ОСОБА_8 , чим спричинив останньому закритий перелом тіла нижньої щелепи справа, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/65-А/23 відносяться до середнього ступеня тяжкості.

Надалі, 13.02.2023 о 11:40 год. в м. Вовчанськ, по вул. Харківській (точну адресу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) під час призначеної зустрічі з ОСОБА_8 та його дружиною ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на вимагання коштів у ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , в рішучій формі пред`явив останнім усну вимогу передачі йому грошей, з урахуванням втраченого ним на його думку прибутку, на загальну суму 2 000 (дві тисячі) доларів США, при цьому погрожуючи ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , заподіянням їм обом тяжких тілесних ушкоджень, підкріплюючи свою погрозу словами та жестами.

Внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_5 , які були виражені в залякувані і усних погрозах на адресу ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , вже заподіяних ОСОБА_8 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, ОСОБА_10 , відчуваючи незахищеність, приниження гідності, страх, побоюючись, що у разі не виконання нею та її чоловіком вимог пред`явлених ОСОБА_5 щодо передачі грошей в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США, останній може перейти від погроз до реальних дій, направлених на заподіяння їй або її чоловіку тяжких тілесних ушкоджень, сприймаючи погрози заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з боку ОСОБА_5 , як реальні та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, при зустрічі з ОСОБА_5 , яка відбулась 14.02.2023 о 13:25 год. в м. Харкові на майдані захисників України поблизу Автостанції (точну адресу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) вимушена була погодитись на незаконну вимогу останнього щодо передачі йому грошей в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США.

23.03.2023 о 16:03 год. під час проведення контролю за вчиненням злочину, ОСОБА_10 , сприймаючи реально погрози ОСОБА_5 щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Майдан Захисників України, 1 передала ОСОБА_5 імітаційні засоби, які ОСОБА_5 сприйняв як реальні грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 23.03.2023 становить 73 137 грн. 20 коп., як кошти, які в неї та її чоловіка ОСОБА_8 вимагав ОСОБА_5 , після чого протиправні дії останнього були припинені працівниками правоохоронних органів.

Слідчий вказує, що 23.03.2023 о 16:03 год. ОСОБА_5 фактично затриманий та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Як зазначає слідчий, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 27.01.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 27.02.2023; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 від 20.03.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.03.2023; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 від 23.03.2023; протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_10 від 23.03.2023; протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії аудіо відеоконтроль особи від 21.02.2022; висновком судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_8 № 12-14/65-А/23; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.03.2023; протоколом огляду місця події від 23.03.2023; рапортами співробітників УСР в Харківській області ДСР НПУ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Сторона обвинувачення зазначає, що в ході досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Захисник підозрюваного, посилаючись на дані про особу підозрюваного, наявність цивільно-правових відносин між підозрюваним та потерпілим та можливість укладення між ними мирової угоди, просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 вказав, що винним у вчиненні кримінального правопорушення себе не визнає, посилаючись на наявність міцних соціальних зв"язків та необхідність утриманні сім"ї, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

При розгляді клопотанняз пояснень підозрюваного встановлено, що він показання надає добровільно, до нього не застосовувалося насильство під час затримання та перебування в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000112 від 26.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Згідно протоколузатримання особи,підозрюваної увчиненні злочинувід 23.03.2023,підозрюваний ОСОБА_5 фактично був затриманий 23.03.2203 о 16 год. 03 хв., та доставлений в приміщення суду в межах 60 годин.

23.03.2023 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передати чуже майно з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому (вимагання), вчинене в умовах воєнного стану.

За результатами розгляду даного клопотання про обрання застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження.

Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК Українислідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, який є особливо тяжким злочином. Санкція частини 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 сукупності з іншими обставинами.

Також, ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити мобільні термінали, засоби зв`язку та інші предмети та/або документи, що використовувались для вчинення кримінального правопорушення, які на даний час органом досудового розслідування не виявлені.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих, експерта, спеціаліста слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих, експерта, спеціаліста існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваної або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.

Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_5 не має офіційного джерела доходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваної виконання процесуальних рішень у справі.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При цьому слідчий суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

З огляду на зазначене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення обвинуваченою виконувати покладених на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_5 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Даних про неможливість підозрюваного ОСОБА_5 перебувати в умовах СІЗО за станом здоров`я на час розгляду клопотання до суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 214 720 грн. (2 684 x 80 = 214 720). Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого, - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 21 травня 2023 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., які необхідно внести надепозитнийрахунок ТУДСА Українив Харківськійобласті (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № 953/2106/23, н/п 1-кс/953/2209/23) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесеннівизначеної сумизастави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім`я.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 21 травня 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1