Постановление суда № 109780973, 20.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 березня 2023 року Справа № 160/3682/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 24.02.2023 через систему «Електронний суд» позовна заява Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ ВП 40913645) від 07.11.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-04-000242-с.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний висновок є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем було проведено моніторинг процедури закупівлі UА-2021-12-04-000242-с за відсутності на те правових підстав та з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України, тобто висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-04-000242-с від 07.11.2022 року, є незаконним, таким, що ґрунтується виключно на суб`єктивних та таких, що не відповідають дійсності висновках посадової особи контролюючого органу, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України, через що наявні правові підстави для визнання судом Висновку протравним та його скасування.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2023 року зазначена вище справа розподілена та 27.02.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року означену позовну було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску та підстав для поновлення строку, та відповідні докази. Також, судом запропоновано подати до суду заяву про залучення третьої особи на стороні позивача чи відповідача.

15.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради надійшла сформована 14.03.2023 року через систему «Електронний суд» заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжне доручення про сплату судового збору, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, заяву про залучення третьої особи та копію заяви з додатками для відповідача та третьої особи.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду аргументована введенням воєнного стану в Україні. Позивачем зокрема, акцентовано увагу на наступному. Вперше, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із цим позовом в межах встановленого законом строку звернення до суду. Проте, оскільки позовна заява Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування Висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ ВП 40913645) від 07.11.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-04- 000242-с подається до Дніпропетровського окружного адміністративного суду повторно, то позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду. З метою збереження життя та здоров`я працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів розпорядженням Дніпровського міського голови від 24.02.2022 року № 2-24/2-рс встановлено простій у роботі Дніпровської міської ради та її виконавчих органів. 12.09.2022 року у тому числі, у зв`язку із збільшенням ракетних ударів по місту Дніпру, наказом № 170-к запроваджено дистанційний режим роботи з 12.09.2022 року працівникам Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради. Починаючи з жовтня 2022 року у м. Дніпро, внаслідок масованих ракетних атак, часто відсутня електроенергія, а інколи і водопостачання, що унеможливлює нормальну роботу працівників Департаменту. Окрім того, у м. Дніпро щодня лунають повітряні тривоги і працівники Департаменту більшість свого робочого часу перебувають у сховищах та укриттях. Так, через масовані ракетні удари в Україні були запроваджені екстрені аварійні відключення світла, низка міст, у тому числі місто Дніпро, залишилися без світла, води та тепла. Пошкоджені об`єкти інфраструктури життєзабезпечення. У тому числі, внаслідок ракетних ударів у грудні 2022 року у м. Дніпро та Дніпропетровській області пошкоджено ряд об`єктів енергетичної інфраструктури, сталися масові знеструмлення об`єктів водо - та теплопостачання, запроваджено щоденні графіки стабілізаційних відключень електроенергії. Інформація про наведені події є загальновідомою та наявна у відкритих джерелах у ЗМІ та мережі Інтернет. Для можливості оформлення позовної заяви та додатків до неї необхідна наявність електроенергії та Інтернету, оскільки документи, що додаються до позову, роздруковуються з електронної системи закупівель. При відсутності електроенергії чи Інтернету відсутній доступ до електронної системи закупівель, що унеможливлює підготовку позовної заяви. Таким чином, широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, постійна загроза життю та здоров`ю працівників Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, встановлений з 24.02.2022 року простій у роботі Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, дистанційний режим роботи, часта відсутність у грудні 2022 року електропостачання, тепла, значне навантаження на працівників Департаменту, відсутність умов для нормальної роботи, повернення вперше поданої позовної заяви зумовили пропуск строку звернення до суду із цим позовом. В свою чергу, Департаментом оперативно, наскільки це можливо в умовах триваючою широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, постійної загрози життю працівників Департаменту та простою у роботі Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, відсутності умов для нормальної роботи, повторно було подано означений позов до суду. Отже, внаслідок поважних причин Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради був пропущений строк звернення до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування Висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ ВП 40913645) від 07.11.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-04-000242-с.

Розглянувши вказані у заяві доводи позивача щодо поважності причин пропуску процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає таке.

Пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно із частиною 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суддя також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Так, відповідно до частини 8 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює скороченні строки: 3 робочі дні для звернення за роз`ясненнями, 5 робочих днів для подання заперечень і 10 робочих днів для звернення до суду. Всі ці строки відраховуються від дати оприлюднення висновку.

При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі №320/11285/21 досудовий порядок вирішення спору в розумінні вимог Закону України "Про публічні закупівлі" не є обов`язковим у спірних правовідносинах.

Так, відповідно до інформації, яка міститься на сайті (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-04-000242-c) висновок від 07.11.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2021-12-04-000242-с було оприлюднено 07.11.2022 року із кінцевим строком оскарження 22.11.2022 року.

Натомість до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернувся лише 24.02.2023 року, тобто із значним пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, хоч і введено в Україні воєнний стан, однак, враховуючи загальну ситуацію, у т.ч. в м. Дніпро, не вбачаються об`єктивні перешкоди звернутися до суду в м. Дніпро починаючи з початку листопада 2022 року. Крім того позивачем не наведено обставин, які дійсно та об`єктивно перешкоджали зверненню до суду.

Також 25.04.2022 року наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789 в якому відсутнє місто Дніпро.

При цьому, з приводу доводів щодо введення воєнного стану в Україні суд урахував.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, Указом Президента України від 19.04.2022 № 7300, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України 16.11.2022 № 2738-IX, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX та продовжений до теперішнього часу.

Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Верховний Суд у постанові від 06.09.2022 року у справі №420/16598/21 зауважив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків це виняток, а війна загальна умова для всіх. Також в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду.

Оскільки викладені в клопотанні доводи не підтверджені доказами щодо конкретних обставин і фактів, які позивачу об`єктивно перешкодили звернутися до суду з дати отримання коштів протягом 1 місяця, підстави для поновлення пропущеного строку не підтверджені.

За таких обставин, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом, які є поважними, позивачем не вказано.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суддя звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

При цьому, відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

При цьому, порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї.

Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

Суддя звертає увагу позивача на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Посилання позивача на те, що в Україні введено військовий стан, що на думку останнього, є безумовною підставою для визнання поважними причинами пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку на звернення до суду, є помилковим, оскільки із запровадженням та продовженням військового стану в Україні зміни ні до КАС України, ні до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо продовження строків звернення до суду, на час введення військового стану, законодавцем не вносилися та не продовжувалися, а позивач, як вже зазначалося, не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали звернутися до суду у встановлений строк, починаючи з початку листопада 2022 року.

При цьому, відповідних доказів щодо запровадження дистанційного режиму роботи з 12.09.2022 року працівникам Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та запровадження простію у Дніпровській міській раді позивачем до суду не надано.

Варто повторно звернути увагу позивача на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є гарантією дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року про залишення позовної заяви без руху, станом на 20.03.2023 року не виконано, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник