Постановление суда № 10977633, 12.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про відмову в прийнятті позовної заяви

           "12" лютого 2010 р.                                        № 02-03/          

Суддя , розглянувши матеріали позовної заяви № 280 від 03.02.10

          Прилуцький міжрайонний прокурор Чернігівської області, вул. 1 Травн, 50 а, м. Прилуки, 17500, в інтересах держави

В особі:          Фінансового управління Прилуцької міської ради, код ЄДРПОУ 04061814, вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, 17500

Відповідач:          Прилуцьке управління Державного казначейства ГУДКУ у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 22822145, вул. Вокзальна, 6, м. Прилуки, 17500

Предмет спору: про зобов'язання виконати договірні зобов"язання та оплатити платіжні доручення

ВСТАНОВИВ:

Підстави відмови в прийнятті заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[-,=,\], де [-,=,\] - відповідні пункти № 1...3 статті 62 ГПК України.

Прилуцьким міжрайонним прокурором подано позов в інтересах держави в особі Фінансового управління Прилуцької міської ради до Прилуцького управління Державного казначейства ГУДКУ у Чернігівській області про зобов'язання виконати дію - оплатити певні платіжні доручення.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що заява не підлягає розгляду в господарських судах.

Так, відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 08.01.2009р., укладений між Прилуцьким управлінням Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області та Фінансовим управлінням Прилуцької міської ради, умови якого порушено відповідачем в частині невиконання платіжних доручень щодо перерахування коштів місцевого бюджету, які знаходяться на рахунках, відкритих відповідно до бюджетних призначень та даних мережі.

Відповідно до п. 1 даного договору казначейство відкриває клієнту рахунок (рахунки) відповідно до бюджетних призначень та даних мережі, здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Державного казначейства України, Національного банку України та умов цього договору.

Відповідно до ст. ст. 2, 3 Господарського кодексу України учасники відносин у сфері господарювання є суб”єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб”єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб”єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Правовідносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляд звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів (стаття 1 Бюджетного кодексу України), не є господарськими; до відповідних відносин не застосовується також і Цивільний кодекс України (частина 2 статті 1 цього Кодексу). Отже, заяви у спорах, пов”язаних з названими відносинами, не підлягають розгляду в господарських судах України.

За таких обставин, дана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Крім того, звертаю увагу, що визначення прокурором учасників процесу за даним позовом не відповідає приписам ст. 26 Господарського процесуального кодексу України (треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору).

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В прийнятті позовної заяви відмовити.

Позовні матеріали повернути прокурору.

Додаток на 64 арк.

                                                  Суддя