Постановление суда № 10975090, 19.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.тел. 230-31-77

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

                    "19" липня 2010 р. № 02-03/1034/5

Суддя Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали

за позовомКомунального підприємства “Іванківводоканал”

доЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” Іванівський районний підрозділ

простягнення 8455 грн.

встановив:

Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки в позовній заяві не зазначено повної назви відповідача. Позивач у позовній заяві зазначає відповідачем –ЗАТ “А.Е.С. Київобленерго” Іванівський районний підрозділ, що не може бути повним найменуванням сторони.

Згідно п. 3.3 Роз’яснення ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 недодержання вимог ст. 54 ГПК України щодо форми і змісту позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона майнового характеру, ціна позову складає 9324 грн.

Згідно підпункту “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Пунктом 22.5 статті 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви взагалі не додані документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Посилання позивача на те, що він відповідно до рішення Іванівської селищної ради звільнений від сплати державного мита при подачі позовних заяв до господарського суд судом не приймаються до уваги з огляду на їх безпідставність враховуючи наступне.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено, що місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.

Згідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за дії, пов'язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин, та за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи; за дії, передбачені підпунктами "б" - "е", "и", "к", "л" та "н" пункту 6 статті 3, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, яке зараховується до Державного бюджету України.

З огляду на зазначені положення Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” у Іванівської селищної ради відсутні повноваження щодо звільнення позивача від сплати державного мита яке справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду та яке зараховується до Державного бюджету України.

За таких обставин заявник при подачі даного позову не звільнений від сплати державного мита.

Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку, що заявником до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 5.1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Платіжне доручення або квитанція про сплату державного мита повинні подаватися до господарського суду тільки в оригіналі.

Позивачем не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки замість оригіналу платіжного доручення № 431 від 29.06.2010р. про перерахування 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до матеріалів позовної заяви додана його ксерокопія, тому копія платіжного доручення не є належним доказом сплати вказаних витрат у встановленому порядку.

Крім того, згідно з наказом Державного казначейства України від 26.05.2010р. № 169 “Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету” оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу при поданні позовної заяви до господарського суду Київської області сплачується за такими реквізитами рахунку: р/р 31217264700001, банк отримувача: ГУ ДКУ у Київській області м. Київ, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, отримувач платежу: державний Київська область 22050003, код бюджетної класифікації: 22050003, призначення платежу: надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах, символ звітності банку: 259.

Головне управління державного казначейства України у Київський області листом від 10.06.2010р. № 06-04/448-3643 повідомило, що згідно наказу Державного казначейства України від 07.06.2010р. № 1885 “Про відкриття рахунків та внесення змін до аналітичних параметрів рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів” визначено дату початку здійснення операцій по виконанню державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” –21.06.2010р. Зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень до державного та місцевих бюджетів із вище зазначеної дати буде здійснюватися у відповідності до вимог наказу Державного казначейства України від 26.05.2010 р. № 169 “Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету”.

У ксерокопії платіжного дорученні № 431 від 29.06.2010р. про оплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доданому до позовної заяви, зазначено такі реквізити рахунку: № рахунку –31211259700001, Банк отримувача –ГУ ДКУ у Київській області, м. Київ, отримувач –ГУ ДКУ у Київській області, код бюджетної класифікації: 22050000, призначення платежу: за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, вказана ксерокопія платіжного доручення не може бути документом, що підтверджує сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Згідно з приписами п. 10 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Викладене вище є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з приписами пункту 10 частини 1 статті 63 ГПК України.

Враховуючи зазначене позовна заява Комунального підприємства “Іванківводоканал” і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Комунального підприємства “Іванківводоканал” та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Суддя