Решение № 109748873, 22.03.2023, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7952/22

Провадження № 2/552/566/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючий суддя Кузіна Ж.В.

секретаря судового засідання Мовчан В.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання посилаючись на те, що відповідач за адресою АДРЕСА_1 користується послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення та гарячого водопостачання, а тому зобов`язана оплачувати отримані послуги. У зв`язку з невиконання покладених зобов`язань, за період з 01 грудня 2020 року по 01 грудня 2021 року утворилась заборгованість у сумі 11 063 грн. 56 коп. з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних , а всього 11944 грн. 93 коп. Просили стягнути суму заборгованості та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2022 року відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02 січня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 22 березня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.

У судовому засіданні представник позивача ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго Сакун А.С. позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідач є власником зазначеного нерухомого майна, а тому відповідно до норм чинного законодавства повинна нести витрати по його утриманні.

Просила задвоольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що представником позивача не надано доказів, що ОСОБА_3 користувалась наданими послугами за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, такі дії позвиача порушують права позивача на свободу, вільний вибір місця проживання, що передбачено Законом України « Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні». Відповідач отримує мінімальний розмір пенсії.

Суд, заслухавши поясненян сторін, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником кв. АДРЕСА_2 .

За зазначеною адресою позивачем надаються послуги підприємствапо забезпеченнютепловою енергієюу виглядіцентралізованого опаленнята централізованогопостачання гарячоїводи,які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»відповідно до „Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення представника відповідача щодо невизнання позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно норм ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Отже, за правилами ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, посилання представника відповідача щодо проживання відповідача ОСОБА_3 в іншому житловому приміщенню, не звільняє останню від зобов`язання утримувати належне їй на праві власності нерухоме майно.

Нормами статті7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» визначено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Індивідуальний споживач, серед іншого, зобов`язаний також: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З аналізу положень статей11,319,322,509,526,610 ЦК України, норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Наведена правовапозиція підтвердженасталою судовоюпрактикою (постановаВерховного Судуу складіколегії суддівДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 18березня 2019року усправі №210/5796/16-ц;постанова ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Третьоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду від22січня 2020року усправі №201/9729/18).

Відповідно до ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За нормами ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 не виконує взяті на себе зобов`язання в повному обсязі та не оплачує послуги з теплопостачання, утворилась заборгованість за період з 01 грудня 2020 року по 01 грудня 2021 року у розмірі 11 063 грн. 56 коп.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції 653 грн. 29 коп. та 3% річних 228 грн. 08 коп., а всього 11 944 грн. 93 коп.

Крім заборгованості, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2481 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10,12,81,141, 259,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.12.2020 року по 01.12.2021 року з врахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 11944 грн. 93 коп., судові витрати у розмірі 2481 грн., а всього 14425 грн. 93 коп. ( чотирнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять гривень 93 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства Полтаватеплоенерго (місце знаходження: м. Полтава вул. Комарова 2а, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03338030)

Відповідач: ОСОБА_3 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повний текст судового рішення виготовлений 22 березня 2023 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна