Решение № 109720529, 22.03.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13501/22

РІШЕННЯ

іменем України

22 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із втратою годувальника;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вчинити дії з призначення ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із втратою годувальника, починаючи з дня виникнення права на пенсію.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак рішенням від 17 жовтня 2022 року у вказаному відмовлено, оскільки згідно з поданими документами у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 позивачка не перебувала, копії свідоцтва про шлюб не надала. Звертає увагу на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 04 травня 2022 року, яким встановлено факт проживання позивачки та ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловік та дружина, не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Вважає, що відсутність свідоцтва про реєстрацію шлюбу не спростовує факту перебування у шлюбі та те, що ОСОБА_2 був годувальником позивачки. Також зазначає, що за час спільного проживання із ОСОБА_2 , у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано до суду відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що у законодавстві України про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать. Зазначає, що встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус "подружжя" чоловік та жінка набувають тільки у разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Звертає увагу, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та / або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника. Вважає, що оскільки на дату смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у зареєстрованому шлюбі позивачка з ним не перебувала, копія свідоцтва про шлюб відсутня, тому рішенням управління від 17 жовтня 2022 року № 7995 правомірно відмовлено позивачці у призначенні пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Позивачка усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року відкрито провадження у цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з`ясування усіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями паспорта громадянина України, виданого Летичівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 04 серпня 1999 року.

Згідно із витягу із акта огляду у МСЕК від 23.09.2010 року ОСОБА_1 встановлено довічно третю групу інвалідності.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11 лютого 2022 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 58 років.

До смерті ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 04 травня 2022 року у справі № 678/355/22 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина, не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 14 жовтня 2022 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.10.2022 року № 7995 позивачці відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 не перебувала, копія свідоцтва про шлюб відсутня.

Вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2262-XII члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Статтею 29 Закону № 2262-XIІ визначено умови призначення пенсії по втраті годувальника, згідно з якими пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону № 2262-XIІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Разом із тим, частиною четвертою статті 30 Закону № 2262-XIІ встановлено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та / або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю. Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Тобто, непрацездатними членами сім`ї вважається дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю.

Водночас зі змісту вищенаведених норм також слідує, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил, згідно з якими до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім`ї, прикладом якого є спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов`язків.

Ужиті у Законі № 2262-XIІ поняття "чоловік" та "дружина" позначають одного з подружжя.

Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України чоловік та жінка набувають статусу подружжя тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі статтею 36 Сімейного кодексу України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттю "подружжя", позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб`єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу.

У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать.

Такі твердження узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 461/3169/17, відступу від яких Верховний Суд не здійснював.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина, не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, без реєстрації шлюбу.

У розумінні пункту "б" частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XIІ право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та / або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника.

Встановлення у судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус "подружжя" чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-615а14.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, відмовив позивачці у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

За приписами частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 березня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап