Решение № 109714825, 10.03.2023, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/900/21

Номер провадження 2/438/39/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 березня 2023 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючогосуддіСлиша А.Т.,

за участі секретаря судових засідань Кекош Н.С.,

та представників:

від прокуратури - прокурора Подолячек С.В.,

представника позивача Тахтарової О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бориславі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом керівника Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бориславської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про зобов`язання повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

керівник Дрогобицької окружної прокуратури Давидов Є. 10.04.2021 звернувся в інтересах держави в особі Бориславської міської ради Львівської області до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив зобов`язати відповідача повернути за актом приймання-передачі Бориславській міській раді Львівської області земельну ділянку площею 0,0060 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610300000:11:030:0131; стягнути з відповідача на рахунок Львівської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 2270 грн.

У обґрунтування позову посилається на те, що Дрогобицькою окружною прокуратурою вивчається стан повноти та своєчасності внесення орендної плати за землю комунальної власності та повернення земельних ділянок, договір оренди яких закінчився. Окружною прокуратурою встановлено, що 20.09.2007 між Бориславською міською радою (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (04.07.439.00060) комунальної власності площею 0,0060 га на АДРЕСА_1 несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру за №040743900060. Акт приймання-передачі земельної ділянки укладено 20.09.2007.

Згідно п.п. 3,5 Договору на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 14 664 грн.

Згідно п.9 розділу «Орендна плата»: Орендна плата вноситься у грошовій формі, що складає 146,40 грн в місяць. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (п. 10 Договору).

П.1 рішення Бориславської міської ради №917 від 28.03.2013 поновлено громадянину ОСОБА_1 терміном на 5 років договір оренди від 20.09.2007 №04.07.439.0060, згідно з яким йому передано земельну ділянку вищевказаною площею для будівництва та обслуговування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (землі житлової та громадської забудови). П.3 рішення зобов`язано фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 укласти договір оренди землі.

05.02.2014 між громадянином ОСОБА_1 та Бориславською міською радою укладено Додаткову угоду про поновлення дії договору оренди (державна реєстрація від 20.09.2007 № 04.07.439.00060), згідно п.1 якої поновлено термін дії вищевказаного договору оренди землі між сторонами строком на 5 років. Пунктом 4 зазначено наступне: п.28,30,31 Договору замість слів «орендар фізична особа - підприємець ОСОБА_1 » читати - «орендар громадянин ОСОБА_1 ».

Державна реєстрація договору оренди в реєстрі речових прав проведена 04.03.2015, отже термін дії договору оренди землі №040743900060 від 20.09.2007 закінчився 04.03.2020. Таким чином, на даний час Договір оренди землі від 20.09.2007 припинив свою дію, у зв`язку із закінченням строків, на який його було поновлено.

Водночас, у п.8 Договору зазначено, що після закінчення строку договору орендар, який належно виконував умови Договору, має за інших умов переважне право поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Проте, ОСОБА_1 не скористався своїм правом щодо висловлення письмового наміру на продовження дії договору та додаткових угод та не звертався до органу місцевого самоврядування про поновлення договору, що підтверджено листом Бориславської міської ради №3021/591 від 25.03.2021. Крім цього, листом міської ради від 02.04.2020 повідомлено орендаря про те, що орендодавцем - міською радою - договір продовжуватись не буде.

Крім того, ч.1 ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Поряд з цим, п.21 Договору передбачає, що після припинення договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у вигляді не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Проте, на даний час земельну ділянку позивачу за актом приймання- передачі не повернуто, що призводить до неможливості використання такої міською радою та надання її в користування третій особі, що підтверджується листами Бориславської міської ради за №3-21/591 від 25.03.2021 та №3-21/727 від 15.04.2021.

Визначаючи позивача - Бориславську міську раду окружна прокуратура виходила з положень ст. 13,14 , 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99. У даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в неповерненні земельної ділянки орендарем згідно договору оренди землі, термін якого закінчився та невжиття заходів реагування щодо захисту інтересів держави органом до компетенції якого належать відповідні повноваження Бориславською міською радою.

Підставою для представництва окружною прокуратурою інтересів держави шляхом подання позову є порушення Відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку договору оренди землі.

Як вбачається із листа Бориславської міської ради №3-21/591 від 25.03.2021, №3-21/727 від 15.04.2021 та №3-21/843 від 05.05.2021, орган місцевого самоврядування заходів представницького характеру самостійно не вживав, земельна ділянка згідно акту-приймання передачі не повернута, з позовною заявою до суду рада звертатись не буде.

Прокурор звертався із запитами на адресу Позивача про те, чи вживаються уповноваженим органом заходи щодо Відповідача шляхом подання позовної заяви повернення земельної ділянки, що підтверджується відповідними листами від 16.03.2021, 05.04.2021, 05.05.2021 долученими до позовної заяви.

Отже, Бориславською міською радою, усвідомлюючи пасивну поведінку, достеменно знаючи, що договір оренди землі припинив свою дію ще 04.03.2020, оскільки звертався до Відповідача про небажання продовжувати дію Договору листами про від 02.04.2020, станом на травень 2021 року не вжито усіх можливих та достатніх заходів, спрямованих на захист інтересів держави, в тому числі, шляхом звернення із позовною заявою до суду, про зобов`язання повернути земельну ділянку за договором оренди землі від 20.09.2007, що свідчить про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держав та підтверджується листом органу місцевого самоврядування.

Крім цього, вказаних заходів не вжито також на листи прокуратури про необхідність захисту інтересів держави від 09.04.2021, 27.04.2021, що підтверджується інформацією органу місцевого самоврядування №3-21/591 від 25.03.2021, №3-21/727 від 15.04.2021 та №3-21/843 від 05.05.2021. Вказана позовна заява є заходом прокурорського реагування та направлена, насамперед, на захист економічних та суспільних інтересів держави, оскільки, неналежне здійснення Бориславською міською радою захисту інтересів держави, призводить до неможливості належним чином розпоряджатися спірною земельною ділянкою шляхом надання її третім особам у власність або у користування.

Вищевказане є свідченням нераціонального використання об`єкта комунальної власності та неефективного управління цим об`єктом, що спричиняє економічні збитки місцевому бюджету, а також створює загрозу економічним інтересам Бориславської міської ради, що суттєво порушує економічні інтереси держави, що й потребує їх захисту.

Ухвалою від 07.07.2021 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з не підтвердженням повноважень на подання позовної заяви.

У строк,визначений ухвалоюсуду,усунуто недолікипозовної заяви,відтак,ухвалою суддівід 06 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді.

Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року задоволено клопотання відповідача та здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - в розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15 лютого 2022 року.

13 січня 2022 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому він вважає позов безпідставним і таким, що використовується як політичний тиск та стримуючий вплив, через громадсько-політичну діяльність відповідача, просить в задоволенні позову відмовити, стягнути з керівника Дрогобицької окружної прокуратури на користь ОСОБА_1 кошти за понесені ним судові витрати у розмірі 2000,00 грн.

Посилається на те, що 20 вересня 2007 року сторони уклали договір оренди землі № 04.07.439.00060, відповідно до умов п.2 якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,0060 га по АДРЕСА_1 . 5 лютого 2014 року за участі орендодавця Бориславського міського голови Фірмана В.С. та орендаря, громадянина ОСОБА_1 , укладено додаткову угоду б/н (державна реєстрація від 20.09.2007 року №04.07.439.00060), згідно пункту 4 Додаткової угоди, орендаря із фізичної особи - підприємця замінено на орендаря громадянина ОСОБА_1 . З урахуванням положення пункту 1 цієї Додаткової угоди, термін дії договору поновлено на п`ять років та спливає 04.02.2019.

За місяць до спливу строку дії договору оренди землі, пов`язаної із датою 4 лютого 2019 року, ОСОБА_2 не звернувся до Бориславської міської ради з листом - пропозицією про намір поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі». Однак продовжив користуватись земельною ділянкою для забудови після спливу строку дії договору. Бориславська міська рада, як орендодавець, в строк до 04.03.2019 не надала заперечень стосовно поновлення цього договору, та не зареєструвала припинення дії договору в державному реєстрі речових прав, протягом одного місяця після закінчення строку оренди, що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору.

Натомість, поза межами місячного строку від дати припинення дії Договору, на адресу позивача було скеровано лист від 20.03.2019 № 01.20/188 у якому управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради повідомила про наявність заборгованості, його погашення та можливість ініціювання в майбутньому розірвання договору та стягнення заборгованості в судовому порядку. Лист не містить заперечення стосовно поновлення строку дії оренди, та поданий поза межами місячного строку, а тому не може вважатись «запереченням у поновленні договору» в розумінні частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

15 квітня 2021 року до Центру надання адміністративних послуг Бориславської міської ради звернувся представник Бориславської міської ради Яворський І.Р. із заявою №45109218 про припинення права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4610300000:11:030:0131. На думку Бориславської міської ради, перебіг строку дії договору оренди пов`язаний із державною реєстрацією речового права (права оренди) в реєстрі речових прав на нерухоме майно, а відтак сплив строку пов`язаний із 04.03.2020.

21.04.2021 за результатами розгляду заяви № 45109218 та отриманих відомостей з Державного земельного кадастру № 41972184 від 21.04.2021, державний реєстратор прав на нерухоме майно Бориславської міської ради Раєва Яніна Євгенівна, яка перебуває у трудових відносинах із цим орендодавцем, рішенням № 57779401 припинила право оренди Р.Лобика, не встановивши відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства щодо припинення іншого речового права № 8962183 (припинення оренди земельної ділянки). Зокрема не встановлено наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та\або відповідний правочин пов`язує можливість припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, а саме: заявником не було додано угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеної між власником земельної ділянки (територіальною громадою м.Борислава в особі Бориславської міської ради) та скаржником, або рішення суду, що набрало законної сили, щодо припинення права оренди земельної ділянки Р.Лобика, або письмового заперечення орендодавця, у формі листа-повідомлення надісланого протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі.

27 травня 2021 року, по результатах припинення права оренди, сесією Бориславської міської ради винесено рішення № 340 «Про включення до переліку вільних земельних ділянок для підготовки лоту з продажу у власність земельної ділянки на земельних торгах у формі аукціону та про дозвіл Бориславській міській раді на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 4610300000:11:030:0131) на АДРЕСА_1 ». В ході його обговорення працівники Бориславської міської ради публічно стверджували про відсутність об`єкту забудови на згаданій земельній ділянці.

8 червня 2021 року Р.Лобик скерував міському голові Борислава ОСОБА_3 пропозицію укласти додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі державна реєстрація від 20.09.2007 №04.07.439.00060, в зв`язку із законним сподіванням -правомірних очікувань на його переукладення за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У відповідь, прокурор Дрогобицької окружної прокуратури Є. Давидов, в інтересах Бориславської міської ради Львівської області, не врахувавши умови пролонгації орендних відносин, подав до Бориславського міського суду позовну заяву до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути земельну ділянку кадастровий номер 4610300000:11:030:0131 за актом приймання - передачі Бориславській міській раді Львівської області. Даний цивільний позов пред`явлено в той час, коли рішенням №408 від 22.06.2021, Бориславська міська рада затвердила звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки ТзОВ НВП Галгео, згідно якого спірна земельна ділянка є вільною від забудови.

Разом з тим, лот із продажу земельної ділянки № 72285 із наявним стрічковим фундаментом та стінами, що є спільними із сусідніми будівлями, право власності на які зареєстровано у встановленому законом порядку, було виставлено на торги із датою продажу 27.09.2021.

10 вересня 2021 року, згідно Наказу Міністра юстиції України рішення державного реєстратора Бориславської міської ради Львівської області Раєвої Яніни Євгенівни від 21.04.2021 № 57779401 щодо державної реєстрації припинення іншого речового права № 8962183 (припинення оренди земельної ділянки ) - скасовано, оскільки державна реєстрація права оренди на земельну ділянку за скаржником (Р.Лобиком) державним реєстратором проведена за відсутності документів необхідних для такої реєстрації. На дату подання цього відзиву Наказ Міністра юстиції України перебуває на виконанні в Офісі протидії рейдерству Міністерства юстиції України. Запис про реєстрацію права оренди ще не відновлено.

Щодо моменту набрання чинності договору оренди землі та його державної реєстрації відповідач зазначив, що момент набрання чинності договору оренди землі сторони пов`язали з моментом підписання додаткової угоди та її державною реєстрацією. У цій справі, серед іншого, виникає спір з приводу спливу строку дії додаткової угоди. Зокрема, позивач сплив строку договору пов`язує із датою державної реєстрації речового права (права оренди) в реєстрі речових прав.

Первісний договір був підписаний та зареєстрований в період дії Закону України «Про оренду землі», в редакції до 01.01.2013. Момент набрання чинності пов`язаний із датою реєстрації. Натомість додатковий договір підписаний 05.02.2014, коли договори оренди (правочини) не підлягають державній реєстрації. З урахуванням положення пункту 1 цієї Додаткової угоди, договір набрав чинності з дати його підписання, а тому строк дії пов`язаний із 04.02.2019 (2014 + 5).

Щодо умов пролонгації договору відповідач зазначив, що саме із 4 лютого 2019 року пов`язані відносини щодо переукладення чи пролонгації дії договору оренди землі. Відповідач послався на положення частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та правову позицію Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, за якою: частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, може мати прояв у «мовчазній згоді».

За місяць до спливу строку договору оренди землі - 4 лютого 2019 року, відповідач ОСОБА_2 не звернувся до Бориславської міської ради з листом - пропозицією про намір поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі». Однак продовжив користуватись земельною ділянкою для будівництва після спливу строку дії договору. Бориславська міська рада, як орендодавець в строк до 04.03.2019 року не надала заперечень стосовно поновлення цього договору, та не зареєструвала його в державному реєстрі речових прав, протягом одного місяця після закінчення строку оренди, що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору (пасивна поведінка). Натомість, поза межами місячного строку, на адресу відповідача було скеровано лист від 20.03.2019 року № 01.20/188 у якому управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради повідомила про наявність заборгованості, його погашення та можливість ініціювання в майбутньому розірвання договору та стягнення заборгованості у судовому порядку. Цей лист не має заперечення стосовно поновлення строку дії оренди, окрім того поданий позивачем поза межами місячного строку, а тому не може вважатись «запереченням у поновленні договору», в розумінні частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

В зв`язку із пасивною поведінкою сторін, договір від 05.02.2014 пролонговано ще на п`ять років, відтак є чинним до 04.02.2024 (2019 + 5). Отже спірна земельна ділянка перебуває в оренді.

Крім цього, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610300000:11:030:0131) наявні споруди фундаменту розміром 8,15 х 6,30 метрів, що відноситься до об`єктів незавершеного будівництва (нерухомого майна). Будівельні матеріали використані в ході його зведення належать позивачу на праві власності. Разом з тим, матеріали цієї справи свідчать про поновлення дії договору оренди землі, а тому за положенням абзаців 2 та 22 частини другої ст.134 ЗКУ, спірна земельна ділянка не підлягає продажу на конкурентних засадах. Відповідач рішенням № 408 від 22 червня 2021, вирішив продати спірну земельну ділянку за ціною визначеною оцінювачем ТзОВ НВП «Галгео» у Звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, не отримавши згоди відповідача на відчуження відповідно до частини 3 ст.127 ЗКУ.

Як орендар та власник незавершеного будівництва відповідач є суб`єктом переважного права на купівлю спірної земельної ділянки, проте відповідач - організатор торгів не надсилає йому повідомлення із нотаріально засвідченим підписом про її придбання до проведення земельних торгів. Однак відповідач має намір її купити для продовження будівництва за встановленою ціною, про що листом повідомив відповідача.

Передпродажною підготовкою було порушено відповідача переважне право наймача (орендаря) на придбання переданої у найм (оренду) спірної земельної ділянки в зв`язку з чим відповідачем подано позов до Бориславської міської ради про переведення на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 4610300000:11:030:0131 для будівництва та обслуговування магазину площею 0,0060 га. по АДРЕСА_1 , яка підлягає продажу у власність за ціною в розмірі 18 603 гривні без ПДВ, визначеною звітом про експертну грошову оцінку виготовлену ТзОВ НВП «Галгео». Такий спосіб захисту був визначений ВС України у справі № 6-55цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 909/337/19 (провадження № 12-35 гс 20).

Виходячи з обставин цієї справи, ефективним способом захисту, який забезпечуватиме відновлення порушеного переважного права на укладення договору на новий строк, є позов про визнання права власності на самочинне будівництво, та зміна правовідношення через переведення прав та обов`язків наймача, який потрібно застосовувати за аналогією закону (статті 8,362 ЦК України), тому що відповідач допускає відчуження спірної земельної ділянки без згоди орендаря - позивача та з його об`єктом незавершеного будівництва. За даних обставин позов прокурора є передчасним, оскільки Бориславська міська рада вирішила продати спірну земельну ділянку, а відповідач погоджується її купити.

20.01.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій керівник Дрогобицької окружної прокуратури Давидов Є. вважає відзив необґрунтованим виходячи з наступного. Відповідач стверджує про те, що з 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року позивач не міг зареєструвати додатково укладений правочин від 05.02.2014.

Разом з цим, прокурор зазначає, що станом на момент спірних правовідносин та укладення додаткової угоди до договору оренди землі діяв Закон України «Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

В силу вимог вказаного Закону (станом на момент спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону).

Згідно ст. 19 вищевказаного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Разом з цим, слід зазначити, що 01 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 396/1517/18, провадження № 61-6240св19 (ЄДРСРУ № 89564168) досліджував питання: «Чи діє договір оренди землі, якщо державна реєстрація права оренди не відбулась?». Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ч.І ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі». За змістом статей 18, 20 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Слід зазначити, що умовами договору оренди землі та додатковою угодою від 05.02.2014, укладеною між сторонами (п.7) передбачено, що додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі та набирає чинності після підписання та її державної реєстрації.

У правових висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження№ 6-643цс16), які також враховані та на які міститься посилання в постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 136/2211/15-ц (провадження № 61-5839св18) так само йдеться про те, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є день, коли сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору і скріпили його своїми підписами, однак договір набирає чинності в момент його державної реєстрації.

Верховний Суд України також зробив висновок, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані його умови, стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (постанови Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) та 07 червня 2017 року у справі №634/769/15-ц (провадження№ 6-872цс17)). У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року у справі № 917/108/18 також вказано, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані його умови, стає правовідносинами, на виникнення яких спрямоване волевиявлення сторін. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважила, що Верховний Суд України не відступав від висновку, зробленого у постановах від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162ц 13) і 13 червня 2016 року у справі№ 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), та вказала, що з огляду на тлумачення статті 210, частини третьої статті 640 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення між сторонами договору оренди, правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Як наслідок, за відсутності державної реєстрації правочин (договір) слід вважати невчиненим (неукладеним).

Крім цього, Відповідач стверджує, що з 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів. Вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки в ст.182 ЦК України зазначено наступне: право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації {Частина перша статті 182 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1878-УІ від 11.02.2010}.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. {Частина друга статті 182 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1878-УІ від 11.02.2010}.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду {Частина третя статті 182 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1878-УІ від 11.02.2010}.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Крім цього, прокурор зазначає, що ст.657 ЦК України не застосовується до спірних правовідносин, оскільки стосується договору купівлі-продажу, ст.732 - договору ренти, а ст. 745 - договору довічного утримання (догляду).

Отже, якщо момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації і інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить, то договір слід вважати неукладеним до моменту державної реєстрації. І навпаки, якщо державна реєстрація відбулась наприкінці «строків визначених сторонами», то строк дії такого договору не припиняється, оскільки відлік строків починає розраховуватися тільки з моменту державної реєстрації, а тому відсутні правові підстави для визнання такого договору припиненим та скасування його державної реєстрації.

Крім цього, згідно з постановою ВП ВС від 22.09.2020 у справі №313/350/16-ц (14-97цс20): для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Разом з тим, Відповідачем було допущено заборгованість зі сплати орендної плати та жодного повідомлення про намір скористатись правом на укладення договору на новий строк на адресу органу місцевого самоврядування не скеровувалось, про що вказує у відзиві сам Відповідач (аркуш 9).

Отже, договірні відносини між сторонами на момент звернення з позовною заявою було припинено, а земельну ділянку орендарем не повернуто.

Крім цього, станом на 14.01.2022 згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.04.2021 припинено інше речове право, підстава - договір оренди землі від 20.09.2007.

Щодо твердження Відповідача про факт наявності об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, яку на правах оренди використовував ОСОБА_1 слід зауважити, що технічний паспорт на такий об`єкт виготовлено лише 02.06.2021, коли договір оренди було припинено.

У зв`язку з викладеним, просить позовну заяву окружної прокуратури задоволити повністю.

Ухвалою від 25 липня 2022 року закрито підготовче провадження у даній справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04 жовтня 2022 року. Судове засідання 04 жовтня 2022 року відкладено на 10 листопада 2022 року за клопотанням Дрогобицької окружної прокуратури.

У судовомузасіданні 10березня 2023року представник Дрогобицькоїокружної прокуратури-прокурор Подолячек С.В.позов підтримав, дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник позивачаБориславської міськоїради Львівськоїобласті ТахтароваО.Б.у судовому засіданні 10березня 2023року позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 10березня 2023року вчергове не прибув, через канцелярію суду 10березня 2023року подав заяву про перенесення судового засідання у зв`язку з його перебування на амбулаторному лікуванні, на даний час вирішується питання госпіталізації.

Суд дійшов висновку про розгляд та завершення розгляду справу у відсутності відповідача з таких підстав.

Відповідно достатті 223ЦПК України неявкау судовезасідання будь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті,крім випадків,визначених цієюстаттею. Судвідкладає розглядсправи всудовому засіданнів межахвстановленого цимКодексом строку,зокрема,з такихпідстав: неявкав судовезасідання учасникасправи,щодо якоговідсутні відомостіпро врученняйому повідомленняпро дату,час імісце судовогозасідання; перша неявка в судове засіданняучасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі: 1)неявки всудове засіданняучасника справи(йогопредставника)без поважнихпричин абобез повідомленняпричин неявки; 2)повторної неявкив судовезасідання учасникасправи (йогопредставника),крім відповідача,незалежно відпричин неявки; 3)неявки представникав судовезасідання,якщо всудове засіданняз`явиласяособа,яку вінпредставляє,або іншийїї представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У разіповторної неявкив судовезасідання відповідача,повідомленого належнимчином,суд вирішуєсправу напідставі наявниху нійданих чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд неодноразово відкладав розгляд справи в судовому засіданні у зв`язку з неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, та подання ним заяв про відкладення.

Зокрема, 10 листопада 2022 року судове засідання відкладено у зв`язку з подачею відповідачем ОСОБА_1 10.11.2022 у канцелярію суду заяви про відкладення засідання у зв`язку з його перебуванням на амбулаторному лікуванні з 09.11.2022, про що подав медичну довідку.

У чергове засідання 19 грудня 2022 року відповідач не прибув, направив до суду заяву про відкладення засідання після 25 грудня 2022 року у зв`язку з його перебуванням на амбулаторному лікуванні, довідку подасть після закінчення лікування. Відтак розгляд справи відкладено на 09 лютого 2023 року.

У чергове засідання 09 лютого 2022 року відповідач не прибув, направив до суду заяву про відкладення засідання після 22 лютого 2023 року у зв`язку з його перебуванням на амбулаторному лікуванні, довідку подасть після закінчення лікування. Відтак розгляд справи відкладено на 28 лютого 2023 року.

У чергове засідання 28 лютого 2022 року відповідач не прибув, направив до суду заяву про відкладення засідання після 08 березня 2023 року у зв`язку з його перебуванням на амбулаторному лікуванні, довідку подасть після закінчення лікування. Відтак розгляд справи відкладено на 10 березня 2023 року.

Однак в судове засідання 10 березня 2023 року відповідач вчергове (вп`яте) не прибув, проте перед засіданням прибув до суду особисто та подав у канцелярію заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебування на амбулаторному лікуванні.

Проте, на думку суду, перебування особи на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізацію, не є перешкодою для прибуття до суду та участі в судовому засіданні, отже причини відкладення справи, на які посилається відповідач, не є поважними. Доказів того, що відповідач у зв`язку із хворобою не мав можливості самостійно пересуватися та бути присутнім у судовому засіданні, суду не надано. Тим більше, що перед засіданням відповідач прибув особисто до суду з метою подання заяви про відкладення. Судовий розгляд справи відкладається за клопотаннями відповідача з 10 листопада 2022 року, тобто більше чотирьох місяців. Така поведінка відповідача свідчить про намагання в такий спосіб затягнути розгляд справи.

З урахуванням вищенаведеного та оскільки відповідач скористався правом на подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно положень ст.ст.12,13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо повноважень прокуратури на подання даного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 56ЦПК Українивстановлює,що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початкурозгляду справи по суті,подає апеляційну,касаційну скаргу,заяву проперегляд судовогорішення занововиявленими абовиключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурором доведено нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Про допущені порушення інтересів держави в особі Бориславської міської ради Львівської області (порушення права з боку орендаря ОСОБА_1 ), останній було відомо, вона мала відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулася, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, копіями відповідей Бориславської міської ради №3-21/591 від 25.03.2021, №3-21/727 від 15.04.2021 та №3-21/843 від 05.05.2021 на листи прокуратури. Відтак, наявні правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Бориславської міської ради, та подання даного позову прокурором. Отже підстави для повернення позовної заяви на підставі п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України, відсутні.

Беручи до уваги, що Бориславською міською радою, як представником інтересів територіальної громади міста Борислава, уповноваженим здійснювати функції держави у даних спірних правовідносинах, не вжито реальних заходів до попередження та усунення порушення інтересів територіальної громади з боку орендаря ОСОБА_1 , даний позов пред`явлено прокуратурою в інтересах держави в особі Бориславської міської ради. Звернення керівника Дрогобицької окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави в особі Бориславської міської ради враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою.

Суд погоджується з доводами прокурора, що нераціональне використання об`єкта комунальної власності (спірної земельної ділянки) та неефективного управління цим об`єктом, спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення права комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і як наслідок не відповідає суспільному інтересу.

Далі, відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянкице засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 Земельного кодексу України).

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Згідно з ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Враховуючи викладене, Бориславська міська рада Львівської області наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Борислава та здійснювати від її імені і в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ст.144 Конституції України). Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування»). Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пп.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Таким чином, Бориславська міська рада Львівської області має виключне право вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, в тому числі оренди щодо земель, які є власністю територіальної громади м. Борислава, із винесенням відповідних рішень.

Судом встановлено, що 20 вересня 2007 року між Бориславською міською радою в особі голови Іваницького О.Є. (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (04.07.439.00060) комунальної власності площею 0,0060 га на АДРЕСА_1 несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру за №040743900060. Акт приймання-передачі земельної ділянки укладено 20.09.2007 (а.с.19-25,26).

Згідно п.3, п. 5 Договору на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 14 664 грн.

Згідно п.9 розділу «Орендна плата»: Орендна плата вноситься у грошовій формі, що складає 146,40 грн в місяць. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (п. 10 Договору).

П.1 рішення Бориславської міської ради №917 від 28.03.2013 поновлено громадянину ОСОБА_1 терміном на 5 років договір оренди від 20.09.2007 №04.07.439.0060, згідно з яким йому передано земельну ділянку вищевказаною площею для будівництва та обслуговування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (землі житлової та громадської забудови). П.3 рішення зобов`язано фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 укласти договір оренди землі (а.с.32).

05 лютого 2014 року між громадянином ОСОБА_1 та Бориславською міською радою укладено Додаткову угоду про поновлення дії договору оренди (державна реєстрація від 20.09.2007 № 04.07.439.00060), згідно п.1 якої поновлено термін дії вищевказаного договору оренди землі між сторонами строком на 5 років. Пунктом 4 зазначено наступне: п.28,30,31 Договору замість слів «орендар фізична особа - підприємець ОСОБА_1 » читати - «орендар громадянин ОСОБА_1 » (а.с.31).

Державна реєстрація договору оренди в реєстрі речових прав проведена 04.03.2015 (а.с.34).

Пунктом 8 Договору зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.20).

З матеріалів справи та з відзиву відповідача вбачається, що за 30днів доспливу строкудії договоруоренди землі,відповідач ОСОБА_1 не звернувсядо Бориславськоїміської радиз листом-пропозицією пронамір поновленнядоговору орендиземлі зпідстав,однак продовживкористуватись земельноюділянкою післяспливу строкудії договору, що підтверджується також листом Бориславської міської ради №3-21/591 від 25.03.2021.

Листом від 02 квітня 2020 року № 3-18/530 Бориславська міська ради повідомила орендаря ОСОБА_1 про те, що орендодавцем - міською радою - договір продовжуватись не буде та просила передати земельну ділянку по акту прийому-передачі, звільнивши від належного орендарю майна (а.с.133).

Крім того, ч.1 ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Поряд з цим, п.21 Договору передбачає, що після припинення договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у вигляді не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (а.с.21).

Проте, на даний час земельну ділянку позивачу за актом приймання- передачі не повернуто, з приводу чого подано вказаний позов.

Як зазначено вище, відповідно до ст.34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Вказаний обов`язок орендаря передбачено і умовами договору, зокрема у п.37 договору зазначено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено та відповідно до п.21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Судом встановлено, що в порушення Закону України «Про оренду землі», відповідачем ОСОБА_1 спірну земельну ділянку Бориславській міській раді Львівської області не повернуто, акт приймання-передачі (повернення) сторонами не підписано. Відомості про реєстрацію права власності за відповідачем на об`єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки (04.07.439.00060) комунальної власності площею 0,0060 га на АДРЕСА_1 несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у пролонгації його дії та наданні згоди на подальше користування земельною ділянкою відповідачем ОСОБА_1 було відмовлено листом від 02 квітня 2020 року № 3-18/530 Бориславської міської ради Львівської області, докази оскарження якого відповідачем в матеріалах справи відсутні, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду із даним позовом прокурором було оплачено судовий збір у розмірі 2270 грн. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, - з відповідача підлягає стягненню в користь прокурора сума оплаченого судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.10,12,13,76-81,89,258,263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Бориславській міській раді Львівської області земельну ділянку площею 0,0060 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610300000:11:030:0131.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на рахунок прокурора (UА138201720343140001000000774, код 02910031) судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2270 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Бориславська міська рада Львівської області, місцезнаходження м.Борислав, вул.Шевченка, 42, код ЄДРПОУ 26181298.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2

Повний текст рішення складено 20 березня 2023 року.

Головуючий суддя А.Т.Слиш