Постановление суда № 109696290, 18.03.2023, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1233/23

Провадження № 1-кс/577/409/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2023 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 16 березня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023200450000275 відносно,-

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця та мешканця м. Конотоп, Сумської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 та фактично проживає АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх утриманців не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .

Вимоги обґрунтовує тим, що приблизно на початку січня 2023 року у невстановлений день і час за невстановлених обставин ОСОБА_5 , діючи умисно в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР,Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 №62/95-ВР, через месенджер «Telegram» в чат боті замовив та незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, у великих розмірах загальною вагою не менше 3 г та став незаконно зберігати її при собі у правій кишені своєї куртки у одному зіп-пакеті з метою подальшого збуту.

16.03.2023 о 19.15 год. по вул. Депутатська, 92 в м. Конотоп ОСОБА_5 , був затриманий в порядку, визначеному ст. 208 КПК України, працівниками поліції Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, якими під час особистого обшуку виявлено та вилучено з кишені ОСОБА_5 кристалічну речовину у одному згортках, в складі якої відповідно до висновку експерта №СЕ-19/119-23/3489-НЗПРАП від 17.03.2023 виявлено PVP, віднесений згідно списку №2 таблиці ІІ Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

За вказаними фактами СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області 17.03.2023 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023200450000275 за ознаками в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, а в подальшому склад кримінального правопорушення перекваліфіковано на ст.307 ч.2 КК України.

17.03.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України від 10.03.2023, під час обшуку речей ОСОБА_5 було виявлено та вилучено речові докази, висновком судової експертизи №СЕ-19/119-23/3489-НЗПРАП відповідно до якого встановлено, що в складі яких є особливо небезпечна психотропна речовина PVP, обіг якої заборонено; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , а також іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 повідомлений про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

В ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України свідчать наступні обставини: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому є достатні підстави вважати, що у випадку незастосування заходу забезпечення кримінального провадження, він може покинути місце власного проживання, що перешкоджатиме повному, швидкому та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчать наступні обставини: ОСОБА_5 може впливати на свідків, які у подальшому будуть допитані під час досудового розслідування, і можуть під його впливом змінити свої покази.

Про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України свідчать наступні обставини: ОСОБА_5 офіційно ніде не працює та не має постійного джерела прибутку, вже тривалий час здійснює злочинну діяльність пов`язану із збутом психотропних речовин, що є основним джерелом прибутку останнього.

Зокрема Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини)і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»

У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Згідно практики Європейського суду з прав людини рішення суду про застосування до підозрюваного запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, враховуючи характер кримінального правопорушення, що має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками для суспільства в цілому, вирішення питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

За таких обставин, які є вагомими, інший, більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні і у випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу є розумні підстави вважати, що він буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, вчиняти тиск на свідків.

При цьому, вказаний ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, обмеження його прав і свобод відповідатиме характеру певного суспільного інтересу та потребам досудового розслідування та судового провадження.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, який скоєно з корисливих мотивів, йому необхідно визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2023 становить 2 684 грн., що буде достатнім для виконання покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_8 клопотання підтримали. Прокурор просить визначити розмір застави на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 214 720 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечує проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прохає застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, обґрунтовуючи тим, що не буде порушувати умови домашнього арешту і не буде вчиняти злочини.

Захисник ОСОБА_6 підтримує ОСОБА_5 , на її думку, запобіжний захід домашній арешт повністю забезпечить процесуальну поведінку її підзахисного.

Вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши докази, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.183 ч. 2 п. 4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 ч. 1, 4 КПК України для обрання запропонованого запобіжного заходу необхідна наявність трьох умов: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотиків, яких відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого у разі визнання його винуватим, згідно санкції ч.2 ст. 307 КК України йому загрожує суворе покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, може впливати на свідків, які у подальшому будуть допитані під час досудового розслідування, і можуть під його впливом змінити свої покази, офіційно ніде не працює та не має постійного джерела прибутку, вже тривалий час здійснює злочинну діяльність пов`язану із збутом психотропних речовин, що є основним джерелом прибутку останнього.

17.03.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, яка належним чином обґрунтована, що встановлено в судовому засіданні, як і те, що ОСОБА_5 цілком розуміє суть підозри.

У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Виходячи з встановлених судом обставин : запобіжний захід особисте зобов`язання не може бути застосований стосовно ОСОБА_5 оскільки, враховуючи дані, про характер злочину, який інкримінується, підозрюваному, відсутні підстави вважати, що буде виконувати покладені на нього обов`язки без шкоди для слідства; запобіжний захід особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_5 , оскільки відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечити його належну поведінку; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований у зв`язку з наявністю обґрунтованого ризику можливого продовження злочинної діяльності з використанням неповнолітніх осіб, які проживають з ним разом.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику продовження вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, і можливого переховування, та впливу на свідків і погоджується з органом досудового розслідування, що інший вид запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного і не убезпечить від ризику скоєння іншого злочину , переховування від слідства чи суду, впливу на свідків і дійшов висновку, що саме за існування вказаних вище підстав та наявності доказів, які досліджені в судовому засіданні і підлягає задоволенню клопотання слідчого. Такого висновку дійшов суд, враховуючи і дані про особу ОСОБА_5 ,який ніде не працює, не має законного джерела доходу, проживає з неповнолітніми особами, незважаючи на твердження, що отримав психотропну речовину для особистого вживання, характер його протиправних дій, які доводяться долученими до клопотання доказами, свідчить про наявність мети збуту психотропної речовини.

З цих же підстав не підлягає задоволенню і клопотання ОСОБА_5 про застосування до нього домашнього арешту .

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , його вік, що мав можливість працювати, виходячи з працездатного віку та стану здоров`я, які не заважали йому це здійснювати, що судом встановлено, а також за наявності встановленого ризику вчинення нового злочину, переховування від слідства , вчинення тиску на свідків, вважає за необхідне визначити розмір застави на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень, і що саме такий розмір застави, в разі її внесення, достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків .

Керуючись ст. ст. 176-178,182,183, 193,197 КПК України, -

П О С ТА Н О В И В :

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 та фактично проживаючого АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 травня 2023 року до 24 години.

Визначити розмір застави ОСОБА_5 вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, при внесенні яких на рахунок: ТУДСА України в Сумській області, Код: 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ,МФО: 820172, р/р: UA558201720355249001000008869 , призначення платежу: застава, дата, номер ухвали суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави за ОСОБА_5 .

У разі внесення вказаної суми застави, ОСОБА_5 з під варти звільнити, поклавши на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП України в Сумській області чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, за викликом ;

2) не відлучатися за межі м. Конотоп Сумської області, місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

4) не спілкуватися зі свідком ОСОБА_9 .

Строк дії цієї ухвали закінчується 15 травня 2023 року о 24 годині.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

СуддяОСОБА_1