Решение № 109694335, 21.03.2023, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/187/23

Провадження № 2-а/686/89/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Козак О.В.,

при секретарі Ковалі І.Ю.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Гандзьошина М.В.,

представника відповідача Миколюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови,

встановив:

В січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови. В обґрунтування позову позивач вказав, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування транспорту і зв`язку Хмельницької міської ради Бульбана С.О. на нього накладено стягнення у виді штрафу за вчинення ним, на думку інспектора, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В мотивувальній частині вказаної постанови зазначається, що 27.12.2022 о 10:33 водій транспортного засобу Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в м.Хмельницькому по вул. Вайсера, 30 здійснив зупинку на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуг, порушив вимоги п.15.9 «г» Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

Вважає, що дії інспектора з паркування транспорту і зв`язку Хмельницької міської ради Бульбана С.О. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови серії ХМ №00032243 від 03 січня 2023р. про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. є незаконними та необґрунтованими, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, що у відповідності до положень ст. 247 КУпАП виключає провадження у праві про адміністративне правопорушення.

Необґрунтованість та незаконність адміністративного стягнення полягає в тому, що відповідно до змісту постанови, інспектором Бульбаном С.О. не конкретизовано суті самого порушення, а лише зазначено загальну фразу: зупинка на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга, а тому не зрозуміло об`єктивну сторону адміністративного правопорушення; при накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу ( ОСОБА_3 являється інвалідом 2 групи) матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, на що вказує ст. 33 КУпАП, а тому порушено процесуальні права позивача.

Відповідно повідомлення від 27 грудня 2022 р. головного спеціаліста-інспектора з паркування транспорту і зв`язку Хмельницької міської ради Бульбана С.О. водія транспортного засобу Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено постанову ХМ № 00032243, що не відповідає дійсності, оскільки постанова ХМ № 00032243 винесена лише 03 січня 2023 р., тобто станом на 27 грудня 2022 р. вказаної постанови не існувало.

Крім цього, ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи, та відповідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №3536[22] йому призначено приймати сечегонні ліки. 27.12.2022 о 10:33 в АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 внаслідок прийнятих ним ліків виникла гостра потреба справити природні потреби. В зв`язку з відсутністю місць на парковці, він був змушений зупинитись по вул.Вайсера, 30 та негайно піти в туалет справити природні потреби.

Відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Так у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода.

Дії ОСОБА_1 не спричинили шкоди жодним правам чи інтересам інших осіб, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищевикладене, та з урахуванням відсутніх в матеріалах справи належних доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення вважає недоведеною правомірність його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП. та наявність підстав для визнання незаконною та скасування оспорюваної постанови.

Враховуючи викладене, позивач просить: скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування транспорту і зв`язку Хмельницької міської ради Бульбана С. О. від 03 січня 2023 р. серії РАП №963445179 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, суду пояснив, що в той день він виїхав на ринок, місця для інвалідів були зайняті, тому він поставив автомобіль і пішов в туалет, оскільки не міг терпіти, а коли повернувся то вже була квитанція.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пролсив задоволити, оскільки позивач діяв в стані крайньої необхідності, при цьому порушення Правил дорожнього руху вони не оспорюють.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав зазначених у відзиві

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно повідомлення серія ХМ №00032243 від 27.12.2022 року головним спеціалістом-інспектором з паркування транспорту і зв`язку Хмельницької міської ради Бульбаном С.О. в режимі фото/відео зйомки було зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Hyundai д.н.з. НОМЕР_1 в м.Хмельницькому по вул. Вайсера, 30, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП.

Постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування транспорту і зв`язку Хмельницької міської ради Бульбана С.О. від 03.01.2023 року серії РАП №963445179 до повідомлення серія ХМ№00032243 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680.00 грн. за порушення підпункту ґ) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, а саме за те, що 27.12.2022 року об 10 год. 33 хв. ОСОБА_1 здійснив зупинку на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Вказану постанову було направлено на адресу ОСОБА_1 03.01.2023 року, що підтверджується листом Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради від 03.01.2023р. №01-19-41.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до п.п. ґ) п. 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабмінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, зупинка забороняється:на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Згідно зі ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Порушення позивачем вимог п.п. ґ) п. 15.9 Правил дорожнього руху підтверджується фотозображеннями з місця події, дислокацією розміщення дорожніх знаків та розмітки на ділянці дороги де було зафіксовано правопорушення, та не заперечувалось позивачем та його представником в судовому засіданні.

Однак слід зазначити наступне.

Пунктом 1.1 ПДР визначені терміні, які мають відношення до предмету даного спору:

- проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги;

-смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів;

-перехрестя місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг;

-перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;

-небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.

Враховуючи зміст вказаних термінів, слід дійти висновку, що виникнення передбачених ч.3 ст.122 КУпАП таких кваліфікуючих ознак, як створення перешкод дорожньому руху або загрозі безпеці руху, можливо лише в межах проїзної частини.

Як вбачається з дислокації розміщення дорожніх знаків та розмітки на ділянці дороги де було зафіксовано правопорушення, по вул Вайсера в м.Хмельницькому в напрямку перехрестя з вул.Проскурівського підпілля односторонній рух по крайній лівій смузі, оскільки з правої сторони облаштовано місця для паркування.

Оскільки автомобіль позивача повністю знаходився поза межами проїзної частини (смуги руху) по вул.Вайсера та вищевказаного перехрестя, то така зупинка хоча і суперечить правилам дорожнього руху, однак вона не створювала перешкод дорожньому руху, і тим більше не створювала загроз безпеці руху, що виключає в діях позивача існування визначених ч.3 ст.122 КУпАП таких кваліфікуючих ознак, як створення перешкод дорожньому руху або загрози безпеці руху.

Таким чином, дії позивача помилково були кваліфіковані спірною постановою за ч.3 ст.122 КУпАП, що свідчить про неправомірність такої постанови та наявність підстав для її скасування в судовому порядку.

При цьому суд вважає безпідставними та не приймає до уваги посилання позивача на порушення ним Правил дорожнього руху України в стані крайньої необхідності, оскільки ним не доведено наявність будь-якої небезпеки та необхідності її усунення.

Згідно п.3 ч.3ст.286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1 ч.1ст.247 КУпАПвизначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови, слід задоволити, та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2023 року серії РАП №963445179 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач.3 ст.122 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 680грн., а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.7, 9, 122 ч.3, 247, 251, 258, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст.2,6,19-20,77, 132,139, 229,286 КАС України,суд,-

ухвалив:

Позов задоволити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2023 року серії РАП №963445179 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач.3 ст.122 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 680грн., а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: