Решение № 109679941, 17.03.2023, Оболонський районний суд міста Києва

17.03.2023 Справа № 756/9331/22

Унікальний №756/9331/22

Провадження № 2/756/1294/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Яценко Н.О. розглянувши у спрощеному провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

17.10.2022 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову вказує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_2 було укладено договір № 16КП/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів з високою ймовірністю кесаревого розтину (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт» від 21.02.2022 р.

Згідно з п.8.1 договору вартість послуг, наданих цим договором, становить 72 852,00 грн. Відповідно до п.2.2 Договору загальна вартість та вартість окремих складових Медичної допомоги, що надається пацієнту за даним договором, так само як і загальний обсяг Медичної допомоги та її складові, визначаються сторонами в Договорі, Додатках № 1, №2, №3, №4 та додаткових угод до даного договору, укладених протягом строку його дії. Згідно з п.п. 8.1, 8.4 Договору, вартість медичної допомоги складає 72 852,00 грн., сплачена пацієнтом в якості авансового платежу за попереднім договором №16ПП/01/2022 від 28.01.2022 р.

Відповідно до п.1,п.2, додаткової угоди № 1 від 21.02.2022 року до Договору медичний заклад за побажанням пацієнта ОСОБА_1 призначив лікаря ОСОБА_3 для індивідуального проведення її пологів. Дана послуга сплачується пацієнтом додатково в сумі 19 100 грн. одноразово у формі 100 % переплати в день підписання даної додаткової угоди.

Згідно рахунку-фактури №70832 від 28.01.2022 року та відповідно до п.8.1 Договору позивачем було сплачено на користь відповідача 72 852,00 грн., згідно з рахунком-фактура №70833 від 28.01.2022 року та відповідно до п.1,п.2 додаткової угоди № 1 від 21.02.2022 року до договору - 19 100 грн, згідно рахунку-фактури №72032 від 21.02.2022 року було сплачено за проведення «генетичного скрінінгу» - 2870,00 грн, а також згідно рахунку-фактури №72030 від 21.02.2022 року сплачено за родопоміч оперативним шляхом (доплата за кесарів розтин) - 24500,00 грн. Загальна сума -119 322,00 грн.

Зазначає, що послуги не отримала з вини відповідача, оскільки цей медичний заклад через російську військову агресію призупинив свою діяльність з 06.03.2022 року.

21.03.2022, 25.03.2022, 31.03.2022 позивачкою на електронні адреси Медичного закладу було направлено заяви про повернення коштів, у зв`язку з припиненням ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» надання послуг.

03.04.2022 року відповідач надіслав відповідь, у якій зазначив, що її запит на розірвання договору прийнято, інформує її про призупинення роботи пологового будинку з об`єктивних причин, а саме обстріл будівлі пологового будинку, не знімає з себе зобов`язань з повернення коштів, в подальшому з нею зв`яжеться представник для вирішення цього питання.

Позивачка вимушена була шукати інший медичний заклад, та 14.04.2022 року народила сина в іншому медичному закладі.

Протягом семи місяців позивачка намагалася зв`язатись з відповідачем в телефонному режимі задля врегулювання питання повернення коштів, але жодних дій зі сторони відповідача не було. На сьогоднішній день питання не вирішено, кошти ТОВ Пологовий будинок «Лелека» не повернуто.

Просила суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти за договором №16КП/02/2022 від 21.02.2022 року в розмірі 119 322 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1193 грн. 22 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.

Ухвалою суду від 21.10.2022 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху.

07.11.2022 року представником позивача усунуто недоліки визначені ухвалою суду від 21.10.2022 р.

Ухвалою судді від 17.11.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

22.12.2022 року до суду подано відзив відповідачем в якому він посилався на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_2 було укладено договір № 16КП/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів з високою ймовірністю кесаревого розтину (одноплідна вагітність) Пакет «Комфорт» від 21.02.2022 р.

Відповідно до п.8.4 договору ведення вартість медичної допомоги, зазначена в п.8.1 договору в сумі 97 352,00 грн, сплачена пацієнтом в якості авансового платежу за Попереднім договором №16ПП/01/2022 від 28.01.2022 року.

Позивачем було сплачено вартість договору ведення у розмірі 97 352,00 грн., яка складається з основної суми договору ведення - вартість із 7 % знижкою складає 71 052,00 грн., родопоміч оперативним шляхом (доплата за кесарів розтин) - вартість 24 500,00 грн. та страхового платежу «Безпечні пологи розширена», програма 1 - вартість 1800 грн.

Згідно договору добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби №7619/999/318/210003798 від 21.02.2022 року сплачена позивачем сума у розмірі 1800 грн. була оплачена на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

21.02.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №16КП/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), пакет «Комфрорт», відповідно до якої за побажанням пацієнта призначено лікаря ОСОБА_3 для участі в проведенні пологів пацієнта та додатково сплачено пацієнтом 19100 грн.

Надати послуг ТОВ «Лелека» не мало фізичної можливості, так як позивач ОСОБА_1 у ТОВ «Лелека» пологи не проводила.

Посилається на те, що введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року і його продовження по сьогодення, у зв`язку із агресією російської федерації проти України, стало обставиною непереборної сили для відповідача та таким, що унеможливило виконання своїх обов`язків перед позивачем за договором ведення, оскільки будівля пологового будинку ( АДРЕСА_1 ) зазнала обстрілів та значних пошкоджень від російських окупантів (ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» територіально розташовано в Пуща-Водиці біля с.Горенка, м.Буча, м.Ірпінь, м.Гостомель). З березня 2022 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» призупинило роботу у Пуща-Водиці та не приймало пацієнтів до 01.09.2022 року включно. Зазначають, що умови договору не виконали через форс-мажорні обставини, позов вважають передчасним та просять відмовити в його задоволенні.

22.12.2022 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, в задоволенні якого відмовлено ухвалою від 17.03.2023 року.

06.02.2023 року представником позивача подано до суду заяву щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу пов`язаних із розглядом справи, які позивач просить суд стягнути в розмірі 10 000 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та аргументи учасників справи, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» та ОСОБА_1 було укладено договір № 16КП/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів (одноплідна вагітність), пакет «Комфорт» від 21.02.2022 р., відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов`язався надати позивачці медичну допомогу, яка полягає у веденні пологів Пацієнта згідно діючих нормативних документів та стандартів у галузі охорони здоров`я, а позивачка зобов`язалась прийняти і сплатити послуги на умовах договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, медичний заклад зобов`язаний надати якісну і кваліфіковану медичну допомогу Пацієнту в межах цього Договору.

Пунктами 9.3, 9.4 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього Договору у разі виникнення особливих обставин з об`єктивних причин (форс-мажорні обставини), які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов`язки. До таких обставин віднесено, зокрема війну та воєнні дії.

Відповідно до п. 9.5 Договору, сторона яка не може виконувати свої договірні відносини, внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 Договору повинна проінформувати про це іншу сторону, а також належним чином цей факт підтвердити.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання із врахуванням вимог п. 8.4 Договору, і діє до остаточного виконання зобов`язань.

Згідно з п. 10.1 Договору, він може бути достроково припинений з ініціативи пацієнта за умови письмового повідомлення медичного закладу із зазначенням причин. В такому випадку договір вважається розірваним через 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення пацієнта. В такому випадку пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору, за винятком вартості фактично наданої медичної допомоги.

Судом встановлено, що позивачем за договором сплачено 28 січня 2022 року за рахунком-фактурою № 70832 - 72852 грн. за послуги родопоміч через природні родові шляхи при одноплодовій вагітності, палата «Комфорт» (програма 1) без ПДВ, родопоміч через природні родові шляхи при одноплодовій вагітності, палата «Комфорт» (2) (Програма 1) без ПДВ - 32215 грн., родопоміч через природні родові шляхи при одноплодовій вагітності, палата «Комфорт» (програма 1), з ПДВ - 6622 грн., страховий платіж 1800 грн. всього на суму 72852 грн. (а.с. 33) ; родопоміч оперативним шляхом (доплата за кесарів розтин)- вартість 24 500,00 грн.(а.с.36) , розширений генетичний скринінг 2870 грн. (а.с.35)

21.02.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №16КП/02/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг), відповідно до якої за побажанням пацієнта призначено лікаря ОСОБА_3 для участі в проведенні пологів пацієнта та додатково сплачено пацієнтом 19100 грн. (а.с.34)

Позивач зверталася до відповідача з заявами про повернення грошових коштів, оскільки медичні послуги їй надані не були і дитину вона народжувала в іншому пологовому будинку, разом з тим кошти їй не були повернуті.

З матеріалів справи убачається, що позивач зверталася до відповідача з заявою та електронним зверненнями, у якому просила вирішити питання щодо повернення коштів, у зв`язку з припиненням відповідачем надання послуг, однак доказів повернення коштів суду не надано.

В своєму відзиві відповідач надіслав позивачці відповідь, у якій зазначив, що її запит на розірвання договору прийнято, інформує позивачку про призупинення роботи пологового будинку з об`єктивних причин, а саме обстріл будівлі пологового будинку стосовно повернення коштів посилається на форс-мажорні обставини.

14.04.2022 року позивачка народила хлопчика у пологовому будинку ТОВ «Репролайф» м. Кропивницький що підтверджено копією обмінної карти та свідоцтвом про народження дитини. (а.с.37-38,41)

У листі Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 р. є обставиною непереборної сили для суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.

Частиною 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови Договору з надання медичних послуг, і сплачені позивачкою кошти не повернув.

При цьому, пунктом 10.1 Договору передбачено право позивачки відмовитись від договору в односторонньому порядку, у такому випадку зобов`язання є припиненим, і пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору.

Відповідно до наданих доказів, позивачка народила дитину в іншому медичному закладі.

Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо причин невиконання умов договору, які зазначені у електронних повідомленнях відповідача, суд погоджується із тим, що таке невиконання могло бути наслідком поважних та навіть об`єктивних причин, як ведення бойових дій та військова агресія проти України з боку російської федерації. Суд також враховує, що такі обставини офіційно визнані форс-мажорними (непереборними обставинами), які сторони не могли передбачити.

Втім, суд зазначає, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов`язання та наслідків його припинення.

Наявність форс-мажорних обставин у відповідача, не позбавляє позивачку права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов`язання та ненадання відповідних послуг.

У зв`язку з відмовою від договору і припиненням зобов`язання, позивачка має право на повернення сплачених нею грошових коштів, що також передбачено умовами Договору.

В частині надання оцінки розміру коштів, які підлягають поверненню, суд зазначає, що відповідно до статей 598, 907 ЦК України, поверненню підлягає сума медичних послуг за договором в розмірі 117532,00 грн.

Згідно договору добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби №7619/999/318/210003798 від 21.02.2022 року сплачена позивачем сума у розмірі 1800 грн. (страховий платіж) була оплачена на користь страховика - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а тому вона не може бути стягнута з відповідача на користь позивача, у зв`язку з чим суд відмовляє у стягненні вказаної суми з відповідача.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову.

Стосовно поданої позивачем заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд доходить до наступного висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Понесені витрати на правничу допомогу сторона позивача доводить договором про надання правової допомоги від 03.10.2022 року, укладеного між АО «Євдотьєв, Плачинда та партнери» та ОСОБА_1 актом від 01.02.2023 року про надання правової допомоги по договору б/н №від 03.10.2022 року, ордером про надання правничої (правової) допомоги.

Водночас за змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 10 000 грн.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалося вище, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без участі сторін, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, ціни позову, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 9000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та об`ємом виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн. 20 коп., а також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 183 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», про стягнення коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (ЄДРПОУ 39155132, м. Київ, вул. Квітки Цісик, 56) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошові кошти в сумі 117532 (сто сімнадцять тисяч п`ятсот тридцять дві ) грн. , витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 грн.20 коп. та витрати понесені на правничу допомогу в сумі 9 000 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» (ЄДРПОУ 39155132, м. Київ, вул. Квітки Цісик, 56) на користь держави судовий збір в сумі 183 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 березня 2023 року.

Суддя