Решение № 109644653, 17.03.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2023Справа № 910/14095/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-Захід-Фрахт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст Україна"

про стягнення 22.600,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

16.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ-Захід-Фрахт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" про стягнення 22.600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору з надання транспортно-експедиційних послуг по території України автомобільним транспортом № 1110119 від 11.10.2019 позивачем згідно наданих відповідачем доручень № 258 від 29.06.2022 та № 271 від 26.07.2022 організовано перевезення вантажів автомобільним транспортом загальна вартість яких становить 22.600,00 грн та підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 1301-22Ф від 29.06.2022 та № 1586-22Ф від 27.07.2022. За умовами п. 6.7 договору оплата послуг здійснюється не пізніше 30 календарних днів з моменту надання оригіналу акту виконаних робіт, але не раніше отримання всіх документів по конкретному перевезенню. Позивач зазначає, що ним 09.07.2022 та 29.07.2022 були надіслані відповідачу всі документи. У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань позивач звертався до відповідача з претензією № 294 від 13.10.2022 про сплату боргу, яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 22.600,00 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14095/22 від 21.12.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

02.01.2023 та 10.01.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/14095/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 17.01.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105493533599 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 17.01.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 31.01.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105493533599, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 15.02.2023 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 17.01.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ-Захід-Фрахт" (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" (клієнт, відповідач) було укладено договір з надання транспортно-експедиційних послуг по території України автомобільним транспортом № 1110119 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.2. договору експедитор зобов`язується за дорученням клієнта, за винагороду, від свого імені та за рахунок клієнта організувати виконання визначеного цим договором комплексу транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з перевезенням, зберіганням та доставкою вантажів клієнта, а так само виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих транспортно-експедиційних послуг, в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 22.600,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 11.1 договору він набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє протягом одного календарного року, а в частині прийнятих на себе зобов`язань - до виконання сторонами у повному обсязі.

Пунктом 11.3 договору сторони погодили, якщо жодна із сторін за п`ятнадцять календарних днів до закінчення терміну дії договору не заявить про намір його розірвати, то цей договір продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є чинним.

Відповідно до п. 2.2 договору експедитор зобов`язаний не пізніше 5 (п`яти) робочих годин з моменту надання доручення забезпечити подачу транспортного засобу під навантаження.

Матеріали справи містять наступні підписані та скріплені печатками обох сторін доручення:

- доручення експедитору/розписка експедитора № 258 від 29.06.2022, вантажовідправник - ТзОВ «Хімекс Логістик», вантажоодержувач - ТОВ «Львівська пивна компанія», вартість фрахту - 5.100,00 грн;

- доручення експедитору/розписка експедитора № 271 від 26.07.2022, вантажовідправник - ТОВ «Львівська пивна компанія», вантажоодержувач - ТОВ «Альянс-Логістик», вартість фрахту - 17.500,00 грн.

Відповідно до п. 2.14 договору експедитор зобов`язаний забезпечити оформлення перевізних документів (крім документів на вантаж).

Згідно з п. 2.22 договору експедитор зобов`язаний передавати клієнту повернуті документи на пізніше, ніж протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня відправки вантажу. Документи повинні передаватися суворо за реєстром (акту прийму-передачі) в комплекті з бухгалтерськими документами (рахунок фактура, акт виконаних робіт експедитора по конкретному перевезенню). Акт прийому-передачі повинен містити всю необхідну інформацію, згідно з реєстром обліку перевезень (п. 2.23 договору). Рахунок складається на кожне регіональне перевезення окремо, або на кілька перевезень із зазначенням їх переліку, або на погодинне перевезення, на конкретну дату по конкретному маршруту.

Матеріали справи містять наступні докази в підтвердження надання позивачем послуг перевезення за дорученням експедитору № 258 від 29.06.2022:

- товарно-транспортна накладна № 210 від 29.06.2022, з підписами та проставленими печатками відповідача та вантажоодержувача - ТОВ «Львівська пивна компанія»;

- відомість про вантаж з підписами та проставленими печатками відповідача та вантажоодержувача - ТОВ «Львівська пивна компанія»;

- податкова накладна № 1288 від 29.06.2022;

- акт № 1301-22Ф від 29.06.2022 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 5.100,00 грн, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, на підставі заявки № 258 від 29.06.2022, в якому сторони підтверджують, що транспортно-експедиторські послуги надані в повному обсязі;

- рахунок № 1301-22Ф від 29.06.2022 на суму 5.100,00 грн за надані транспортно-експедиторські послуги за заявкою № 258 від 29.06.2022.

Також, матеріали справи містять наступні докази в підтвердження надання позивачем послуг перевезення за дорученням експедитору № 271 від 26.07.2022:

- товарно-транспортна накладна № 226 від 26.07.2022 за підписом відповідача;

- відомість про вантаж з підписами та проставленими печатками відповідача та вантажоодержувача - ТОВ «Альянс-Логістик»;

- податкова накладна № 1576 від 27.07.2022;

- акт № 1586-22Ф від 27.07.2022 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 17.500,00 грн, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, на підставі заявки № 271 від 26.07.2022, в якому сторони підтверджують, що транспортно-експедиторські послуги надані в повному обсязі;

- рахунок № 1586-22Ф від 27.07.2022 на суму 17.500,00 грн за надані транспортно-експедиторські послуги за заявкою № 271 від 26.07.2022.

Пунктом 4.11 договору встановлено обов`язок клієнта перевірити комплектність документів і підтвердити отримання розписом в акті прийму-передачі безпосередньо під час передачі (при передачі з рук в руки), або протягом 1-го робочого дня, наступного за днем отримання.

Розділом 5 договору визначені права клієнта, відповідно до яких останній має право не приймати документи по конкретному перевезенню, які повертаються експедитором, в тому випадку, якщо відсутній, хоча б один з необхідних документів (ТТН, комерційний акт (за наявності відмітки в ТТН), акт виконаних робіт, рахунок-фактура).

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи підписані та скріплені печаткою зі сторони відповідача акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на загальну суму 22.600,00 грн, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано умови договору, в тому числі умови щодо зобов`язання передавати клієнту повернуті документи, викладені у п. 2.22 договору.

Відповідно до п. 6.7 договору оплата послуг експедитора проводиться не пізніше, ніж протягом 30 календарних днів з моменту надання клієнту оригіналу акту виконаних робіт, але не раніше отримання всіх документів по конкретному перевезенню.

Частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, вартість наданих послуг перевезення у повному обсязі не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та складає 22.600,00 грн.

У зв`язку з тим відповідачем не здійснено оплату послуг експедитора, позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 294 від 13.10.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунковим документом (фіскальним чеком) від 18.10.2022, який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відділення зв`язку, поштовою накладною № 7900400201583 разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Відповідно до заявленої претензії № 294 від 13.10.2022 позивач вимагав перерахувати суму заборгованості за договором № 1110119 від 11.10.2019 у розмірі 22.600,00 грн, 668,80 грн пені, 816,08 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 64,53 грн.

В матеріалах справи відсутні відповідь відповідача на претензію № 294 від 13.10.2022 або докази її виконання.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що позивачем на виконання умов договору № 1110119 від 11.10.2019 надано транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 1301-22Ф від 29.06.2022 та № 1586-22Ф від 27.07.2022.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються факт належного надання позивачем транспортно-експедиторських послуг та прийняття відповідачем наданих позивачем послуг, що є підставою для здійснення відповідачем оплати відповідних послуг у загальному розмірі 22.600,00 грн.

Зі змісту статті 909 Цивільного кодексу України вбачається, що обов`язковою підставою для здійснення відправником свого обов`язку щодо оплати послуг перевезення є надання цих послуг.

Відповідно до п. 4.9 договору клієнт зобов`язаний оплатити у встановлені договором терміни винагороду експедитору, а так само відшкодувати витрати, понесені ним в інтересах клієнта, в тому випадку, якщо обґрунтованість вказаних витрат була узгоджена з клієнтом.

Суд приходить до висновку, що послуги перевезення вантажу були надані відповідачу, а отже у останнього виник обов`язок по їх сплаті.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих транспортно-експедиційних послуг за договором в повному обсязі не подано.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 22.600,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Захід-Фрахт» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руст Україна» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А, код ЄДРПОУ 36865727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Захід-Фрахт» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 29, код ЄДРПОУ 35854536) 22.600 (двадцять дві тисячі шістсот) грн 00 коп. боргу, 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова