Решение № 109624748, 09.03.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13386/22

провадження № 2/753/703/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді: Котвицького В.Л.

за участю секретаря: Яценка Ю.О.,

представника позивача: ОСОБА_3,

відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у листопаді 2022 року звернулась до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 10.08.2020 приблизно о 18 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , по мосту Південному (в напрямку проспекту Миколи Бажана) в місті Києві, порушив вимоги пункту 10.3 Правил дорожнього руху України, а саме - під час перестроювання не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку водій ОСОБА_1 мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів. Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_1 , що встановлено постановою Голосіївського районного суду м. Києва.

Внаслідок вказаної ДТП автомобіль позивача «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , на момент ДТП, була застрахована в ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" за полісом №ЕР/200862963.

Позивач звернулась до ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" із заявою про стахове відшкодування та згідно з висновком експерта ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" відновлювальна вартість пошкодженого автомобіля становить 10 005,40 грн., проте рішення про виплату вказаного відшкодування страхової компанією прийнято не було.

На підставі чого позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 невідшкодовані суму страхового відшкодування у розмірі 10 005,40 грн., з врахуванням пені у сумі 4625,60 грн., 3% річних у сумі 618,19 грн. та індексу інфляції у сумі 2935,47 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що їй завдана моральна шкода внаслідок пошкодження транспортного засобу, яку позивач оцінює в розмірі 3000 гривень.

Ухвалою суду від 14.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована і обов`язок по відшкодуванню несе Страхова компанія.

Представник відповідача ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся за місцезнаходженням юридичної особи, правом на подання відзиву не скористався.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 10.08.2020 приблизно о 18 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , на мосту Південному (в напрямку проспекту Миколи Бажана) в місті Києві, порушив вимоги пункту 10.3 Правил дорожнього руху України, а саме - під час перестроювання не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку водій ОСОБА_1 мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2020 ОСОБА_1 було визнано винним у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди.

В силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, наявність вини в діях відповідача ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.

Цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 , на момент ДТП, була застрахована в ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" за полісом №ЕР/200862963.

Позивач звернулась до ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ"із заявою про стахове відшкодування та згідно з висновком експерта ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ" відновлювальна вартість пошкодженого автомобіля становить 10 005,40 грн.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст..1188 ЦК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» відповідно до полісу №ЕР/200862963.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підставі ст.36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна

Відповідно до ст.12 зазначеного Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» з повідомленням про настання страхового випадку.

Відомості про здійснення страхових виплат Страховиком, де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, суду не надано.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) підтвердила зазначений висновок, вказавши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку ВСУ щодо абсолютності права потерпілого в ДТП на відшкодування шкоди її заподіювачем, визначивши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених законом випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за законом не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, розмір завданих збитків позивачу не перевищує ліміт відповідальності страховика, встановленого законом, вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди з відповідача не можуть бути задоволенні, оскільки відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника.

Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди з врахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції, не можуть бути задоволені, оскільки вони нерозривно пов`язані з самими вимогами про відшкодування шкоди, а крім того, в даному випадку відповідачем ОСОБА_1 не допущено невиконання грошового зобов`язання для застосування положень ст.625 ЦК України, оскільки його обов`язок щодо наявності підстав для відшкодування збитків встановлюється рішенням суду, тоді як позивач не висувала у позові вимог про стягнення зазначеної матеріальної шкоди із відповідача ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ."

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Так, у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 Верховний Суд України дійшов висновку, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На обґрунтування заподіяної моральної шкоди позивач посилається на те, що у зв`язку із знищенням її автомобіля, позивачу довелось використовувати міський транспорт, що спричинило незручності. Це спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почала до всього нервово відноситись, крім того вказані обставини призвели до розладу стосунків у родині позивача та спричинило проблеми з роботою.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження завдання їй моральної шкоди та зміни способу її життя внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову не підлягає стягненню з відповідача судові витрати, понесені при розгляді справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 81, 82, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 17.03.2023.

Суддя В.Л. Котвицький