Постановление суда № 109576821, 15.03.2023, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/40/23

Номер провадження 2/350/126/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2023 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря Маєвської С.П.

розглянувши матеріали позовної заяви Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки,

у с т а н о в и в:

Пустомитівська міська рада Львівського району Львівської області звернулася в Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки.

З поданої до суду позовної заяви вбачається, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором оренди землі від 16.04.2019, який був укладений між позивачем та відповідачем.

Згідно із пунктом 1.1 Договору предметом цього договору є строкове платне користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) кадастровий номер 4623610100:01:008:0394, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом із тим, стаття 30 Цивільного процесуального кодексу України передбачає перелік позовів до яких застосовується виключна підсудність, зокрема визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходження майна або основної його частини.

Як роз`яснено у пункті 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 10 квітня 2019 року зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Крім того,Верховний Суду складіколегії суддівДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4623610100:01:008:0394, яка розташована за адресою: Львівська область, місто Пустомити (на північ від вулиці Садової).

Отже, вимоги позивача нерозривно пов`язані з нерухомим майном, яке розташоване за вказаною вище адресою.

Згідно із частиною третьою статті 376 Цивільного процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 187 Цивільного процесуального кодексу України визначено, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, на підставі частини 9 цієї ж статті, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України

Пунктом 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із частиною третьої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються.

З урахуванням викладеного вище, а також того, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, яка є нерухомим майном та розташована на території Пустомитівської міської ради, та до якого застосовуються правила виключної підсудності, суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна Рожнятівському районному суду Івано-Франківської області.

Враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, вважаю за необхідне цей позов передати за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області, оскільки дана цивільна справа належить до територіальної юрисдикції зазначеного суду.

Керуючись статтями 27, 31, 187, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу №350/40/23 (провадження №2/350/126/2023) за позовом Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки передати на розгляд за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя А.М.Бейко