Постановление суда № 109526613, 14.03.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8729/22

Провадження №: 4-с/755/12/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря судового засідання -Бовкун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт»,-

встановив:

до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».

У своїй скарзі заявник просить: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. щодо винесення постанови від 31 серпня 2022 року про відкриття виконавчого провадження №69752296; скасувати зазначену постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. від 31 серпня 2022 року; скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. від 02 вересня 2022 року про арешт коштів та майна боржника у виконавчому провадженні №69752296; скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. від 31 серпня 2022 року про стягнення з боржника основної винагороди та витрат на проведення виконавчих дій.

Подану скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. перебуває виконавчий лист №755/5597/15-ц, виданий 10 лютого 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11115662000 від 08 лютого 2007 року у розмірі 59 269 доларів США 09 центів та пені у сумі 13 773 гривні 73 копійки, а також судового збору в розмірі 1827 гривень, з кожного.

З метою примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, 31 серпня 2022 року приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження №69752296.

В рамках вказаного виконавчого провадження 31 серпня 2022 року приватним виконавцем було винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, а 02 вересня 2022 року - постанови про арешт коштів та майна боржника.

Заявник зазначає, що вказане виконавче провадження №69752296 було відкрито приватним виконавцем після спливу трирічного строку, визначеного ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі, з примусового виконання якого відкрито наведене виконавче провадження - міститься помилка щодо дати набрання законної сили рішенням суду, на підставі якого було видано виконавчий лист. Заявник вказує, що наведені порушення в свою чергу призвели до неправильного зазначення у виконавчому листі строків його пред`явлення до виконання, а тому всі постанови, які приймались приватним виконавцем, в межах вказаного виконавчого провадження, є такими, що суперечать вимогам закону.

При цьому, заявник стверджує про те, що в даному виконавчому провадженні було зазначено неналежного стягувача, з тих підстав, що на момент відкриття оскаржуваного виконавчого провадження, право вимоги за кредитним договором, відповідно до якого з боржника стягується заборгованість - перейшло від АТ «Укрсиббанк» до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».

Крім того, скаржник посилається на те, що приватний виконавець неправомірно наклав арешт на майно та кошти боржника у даному виконавчому провадженні, оскільки, відповідно до положень діючого законодавства, арешт може бути накладений на грошові кошти, які знаходяться на конкретних рахунках та на конкретне майно, після проведення його опису, в межах суми заборгованості, яка зазначена у виконавчому документі, що перебуває на виконанні у приватного виконавця. Однак, як зазначає заявник, у вказаних постановах про арешт коштів та майно боржника приватним виконавцем не конкретизовано, на яке саме майно та кошти було накладено арешт, що свідчить про неправомірність винесення таких постанов та нехтування виконавцем вимог Закону.

Таким чином, на думу заявника, всі постанови приватного виконавця постановлені в рамках вказаного виконавчого провадження є незаконним та підлягають скасуванню, а тому він звернувся до суду із даною скаргою.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року за даною скаргою відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2022 року у наведеній справі було зупинено провадження до набрання законної сили ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі (справа №755/5597/15-ц, провадження №6/755/583/22).

Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року, провадження у вказаній справі було поновлено, а скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.

При цьому, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2023 року у даній справі було закрито провадження, в частині вимог скарги ОСОБА_1 про скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича від 31 серпня 2022 року щодо стягнення з боржника основної винагороди та витрат на проведення виконавчих дій та роз`яснено заявнику його право звернутися із такими вимогами до відповідного адміністративного суду, в порядку передбаченому положеннями КАС України. В подальшому розгляд даної справи продовжено без урахування вказаних вимог скарги.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. До суду надійшли заяви представника скаржника - ОСОБА_3 та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. про розгляд скарги за їх відсутності. У своїй заяві представник заявника зазначив, що підтримує подану скаргу в повному обсязі та просить її задовольнити.

Інші учасники судового процесу про причини неявки суд не повідомили.

Крім того, до суду надійшов відзив представника приватного виконавця виконавчого округу Бережного Я.В. - Соколова А.О. на дану скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні вимог наведеної скарги, з підстав того, що останні є необґрунтованими, а викладені у ній обставини суперечать вимогам закону. Зокрема, у своєму відзиві представник посилається на те, що даний виконавчий лист був прийнятий приватним виконавцем з дотриманням положень закону, а його строк пред`явлення до виконання не був пропущений, оскільки, у вказаному виконавчому документі міститься відмітка про те, що останній був повернутий стягувачу за його заявою, про що було винесено відповідну постанову від 27 липня 2022 року, а, отже, як зазначає представник, строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання був перерваний, у зв`язку із його первісним пред`явленням до виконання. Тобто, на думку представника, після повторного пред`явлення даного виконавчого документа до виконання, останній був прийнятий приватним виконавцем 31 серпня 2022 року, в строки визначені положеннями закону, так як до цього даний виконавчий лист вже перебував на виконанні, у зв`язку з чим його строк був перерваний, а не пропущений. Крім того, у відзиві представник приватного виконавця зазначає про те, що оскільки заяву про примусове виконання наведеного виконавчого листа подало, саме АТ «Укрсиббанк», то в даному випадку вказана юридична особа і є стягувачем за даним виконавчим провадженням. Представник посилається на те, що стягувач за виконавчим провадженням, згідно норм закону, може замінюватись виключно відповідно до ухвали суду. В даному випадку така ухвала суду не надходила до провадження приватного виконавця. При цьому, як вказує представник, приватний виконавець не міг бути обізнаний про наявність договору щодо відступлення прав вимоги, укладеного між стягувачем та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», а тому в даному випадку були відсутні законом передбачені підстави, для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні. В той же час, представник вказує на те, що усі постанови у зазначеному виконавчому провадженні, в тому числі і про арешт коштів та майна боржника, стягнення з нього витрат на проведення виконавчих дій та основної винагороди - були постановлені приватним виконавцем в межах дій своїх повноважень, відповідно до вимог закону, оскільки винесення таких постанов під час виконання судового рішення приватним виконавцем, в рамках певного виконавчого провадження - передбачено нормами законодавства, яким регулюються умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Отже, на підставі викладеного, представник зазначає, що доводи скаржника про незаконність дій приватного виконавця у даному виконавчому провадженні - є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Також 21 вересня 2022 року від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. до суду надішли матеріали виконавчого провадження №69752296, витребувані відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року.

Так, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року було в повному обсязі задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» у справі №755/5597/15-ц та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11115662000 від 08 лютого 2007 року у розмірі 59 269 доларів США 09 центів та пеню у сумі 13 773 гривні 73 копійки, а також судовий збір в розмірі 1827 гривень, з кожного. За даним рішенням суду, також відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Л.М. про захист порушеного права споживача та визнання договору споживчого кредиту недійсним.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилено, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року залишено без змін.

В той же час, під час дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, судом було встановлено, що постановою Верховного Суду від 06 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року - залишено без змін.

10 лютого 2020 року, з примусового виконання вищенаведеного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №755/5597/15-ц. Як зазначено у вказаному виконавчому документі, рішення Дніпровського районного суду м. Києва набрало законної сили - 06 березня 2019 року, а строк пред`явлення до виконання даного виконавчого документа становить три роки.

Як встановлено судом, під час дослідження автоматизованої системи виконавчого провадження, з примусового виконання виконавчого листа №755/5597/15-ц від 10 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 , 07 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бережним Ярославом Вікторовичем було відкрито виконавче провадження №67064719.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів виконавчого провадження, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. №67064719 від 27 липня 2022 року зазначений виконавчий лист №755/5597/15-ц відносно ОСОБА_1 було повернуто стягувачу - АТ «Укрсиббанк», на підставі відповідної заяви стягувача про повернення йому виконавчого документа, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Про повернення такого виконавчого листа, свідчить, також і відмітка приватного виконавця, зазначена ним на звороті виконавчого документа, копія якого надана суду разом з матеріалами виконавчого провадження.

В той же час, як встановлено судом, 31 серпня 2022 року стягувач за вказаним виконавчим документом - АТ «Укрсиббанк», повторно звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича із відповідною заявою про примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, на підставі виконавчого листа від 10 лютого 2020 року.

Так, з примусового виконання вказаного виконавчого документа №755/5597/15-ц, 31 серпня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бережним Я.В. відкрито виконавче провадження №69752296, про що свідчить відповідна постанова приватного виконавця.

При цьому, в межах зазначеного виконавчого провадження 31 серпня 2022 року приватним виконавцем Бережним Я.В. було винесено постанови простягнення з боржника основної винагороди та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.

Також, 02 вересня 2022 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника.

Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі є актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби та приватних виконавців.

Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обов`язки і права державного та приватного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В той же час, за змістом ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документа. Зокрема пунктом 6 частини першої цієї статті передбачено, що у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Так, частиною першою статті 223 ЦПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду), рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

За вимог ч.1, 2 ст. 273 ЦПК України, у чинній редакції, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто з урахуванням вищенаведених положень закону, вбачається, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, на підставі якого було видано виконавчий лист від 10 лютого 2020 року, набрало законної сили після його перегляду в апеляційній інстанції - 30 березня 2016 року.

Отже, вбачається, що у виконавчому документі №755/5597/15-ц, який був виданий 10 лютого 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва, з примусового виконання наведеного рішення суду від 06 листопада 2015 року - була допущена помилка при зазначенні дати набрання рішенням законної сили, а саме: у виконавчому листі вказано - 06 березня 2019 року, проте вірною датою є - 30 березня 2016 року.

Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року, яка набрала законної сили, у справі № 755/5597/15-ц було задоволено вимоги заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчому листі та виправлено допущену помилку у виконавчому документі, виданого 10 лютого 2020 року на примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року у справі №755/5597/15-ц, а зокрема вказано вірну дату набрання рішенням законної сили - «30 березня 2016 року».

Крім того, суд зазначає, що за приписами пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі також зазначаються строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідноч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, аналізуючи норми наведених статей та враховуючи те, що вірною датою набрання рішенням суду законної сили у виконавчому листі №755/5597/15-ц, є саме 30 березня 2016 року, слід зробити висновок, що стягувач, звернувшись до приватного виконавця 31 серпня 2022 року із заявою про примусове виконання рішення суду, пред`явив виконавчий документ, з пропуском трирічного строку, визначеного положеннями Закону України «Про виконавче провадження». В той же час, відповідно до наданих матеріалів справи та виконавчого провадження №69752296, стягувач за даним виконавчим провадженням не звертався до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення зазначеного виконавчого документа до виконання.

Так, згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто, з огляду на зазначене, вбачається, що вказаний виконавчий лист №755/5597/15-ц, виданий 10 лютого 2020 року, з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року - був прийнятий до виконання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бережним Я.В. з пропуском строку, для його пред`явлення до виконання, що суперечить вимогам діючих положень закону, які визначають обсяг прав та обов`язків виконавців під час здійснення ними відповідних заходів задля примусового виконання рішення суду.

Виконавчий документ, на підставі якого було відкрито вказане виконавче провадження №69752296 та в межах якого було винесено відповідні постанови - був прийнятий до виконання приватним виконавцем з порушенням п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», адже наведений виконавчий лист мав бути повернутий приватним виконавцем стягувачу - без його прийняття до виконання.

Таким чином, з врахуванням викладених обставин та норм діючого законодавства, вбачається, що прийняті приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бережним Я.В. постанови: про відкриття виконавчого провадження від 31 серпня 2022 року та про арешт коштів і майна боржника від 02 вересня 2022 року, в рамках виконавчого провадження №69752296 - є незаконним та підлягають скасуванню, а дії приватного виконавця під час здійсненні ним своїх функцій, покладених на нього, відповідно до вимог закону, у даному виконавчому провадженні, слід визнати неправомірними.

В той же час, суд не може прийняти до уваги, доводи представника приватного виконавця щодо того, що строки даного виконавчого листа до виконання переривалися, у зв`язку із його первісним пред`явленням до виконання та повернення його в рамках виконавчого провадження №67064719, як на підставу про правомірне прийняття виконавчого листа №755/5597/15-ц до виконання, в межах строку, встановленого закону - оскільки навіть під час первісного пред`явлення даного виконавчого листа до виконання, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №67064719 від 07 жовтня 2021 року, такий виконавчий документ вже був прийнятий до виконання приватним виконавцем Бережним Я.В. із пропуском строку, встановленого законом, адже з урахуванням того, що рішення суду від 06 листопада 2015 року, на підставі якого було видано виконавчий документ - набрало законної сили, саме 30 березня 2016 року, то трирічний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа сплинув 30 березня 2019 року, в той час як, первісна постанова про відкриття виконавчого провадження №67064719 за вказаним виконавчим листом була постановлена приватним виконавцем 07 жовтня 2021 року.

Постанови про відкриття виконавчого провадження №67064719 та №69752296 (після повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання) в обох випадках були постановлені приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. - з пропуском строку, встановленого законом, для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Переривання строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, у зв`язку із його первісним пред`явленням в рамках виконавчого провадження №67064719 - не впливає на строки повторного прийняття даного виконавчого документа до виконання в межах виконавчого провадження №69752296, так як від початку такий строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, вже був пропущений стягувачем.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, з врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даної скарги ОСОБА_1 та доведеність обставин, на які скаржник посилається, як на підставу для задоволення скарги, а тому вважає за необхідне задовольнити наведену скаргу в повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 353, 431, 447, 450, 451 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» - задовольнити.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №69752296 від 31 серпня 2022 року.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовичавід 31 серпня 2022 року про відкриття виконавчого провадження №69752296.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича від 02 вересня 2022 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №69752296.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича від 02 вересня 2022 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №69752296.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Слободянюк