Постановление суда № 109516142, 26.01.2023, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/903/23

Провадження № 1-кп/185/434/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041370001199 від 30 жовтня 2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ново-Олександрівка Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , строк якого спливає 29 січня 2023 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати.

Обвинувачений ОСОБА_3 та йогозахисник -адвокатОСОБА_5 не заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність у відкладенні підготовчого судового засідання з незалежних від суду причин.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Окрім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконаннявказаних вимогЗакону судомвстановлено,що обвинувачений ОСОБА_3 є особоюраніше несудимою,обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Українивідноситься докатегорії особливотяжкого злочину,покарання завчинення якого,у разідоведеності вини,передбачено настрок доп`ятнадцяти роківпозбавлення волі,немає місцяроботи,не маєпостійного джерелаприбутку,неодружений,утриманців немає,тобто немає міцнихсоціальних зв`язків,в разіобрання запобіжногозаходу,не пов`язаногоз триманнямпід вартою,може ухилятисявід явкидо суду,незаконно впливати на потерпілу, свідків з метою схилення їх до зміни показів на свою користь, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, зважаючи на обставини інкримінованого обвинуваченому злочину який є насильницьким, його характер зухвалості, тяжкості та суспільної небезпечності, ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас суд враховує ризик можливого впливу на потерпілу та свідків, адже судовий розгляд даного кримінального провадження не розпочато, потерпіла та свідки безпосередньо перед судом не допитані.

На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогамКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим. З урахуванням вищевказаного, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою.

Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної його поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.

Таким чином суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, не визначається, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується увчиненні злочину, із застосуванням насильства та який спричинив загибель людини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , - задовольнити.

Продовжити строкзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -до 25 березня 2023 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1