Решение № 109513313, 13.03.2023, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/109/23

Провадження № 2/188/288/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Лукіна Л.Г.

справа №188/109/23

позивач : ОСОБА_1

відповідач: Миколаївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області

про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 22.03.2022 року виконкомом Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, актовий запис про смерть № 59.

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 належали на праві приватної власності наступні об`єкти нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1 .

За життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіт не складав, спадкування після його смерті відбувалося за законом.

20.01.2023 року позивач отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею -0,3654 гектари, кадастровий номер : 1223881500:10:001:0092, цільове призначення: особисте селянське господарство та площею - 0,2500 гектари, кадастровий номер : 1223881500:10:001:0089, цільове призначення : для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані за адресою : АДРЕСА_2 .

В той же час 20.01.2023 року приватним нотаріусом було видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_2 , на користь позивача, ОСОБА_1 щодо житлового будинку АДРЕСА_2 через те, що у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ, а саме : спадкодавцем ОСОБА_2 домоволодіння АДРЕСА_2 , було придбано у приватну власність 09.09.1997 року відповідно до договору купівлі-продажу, який зареєстровано на Павлоградській товарній біржі за реєстровим номером 9/16-НДП та в подальшому такий правочин було зареєстровано в Павлоградському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 12.09.1997 року за реєстровим номером 22-789, що згідно постанови нотаріуса не відповідає вимогам вітчизняного цивільного законодавства, а саме при укладенні правочину сторонами не дотримано форми правочину, відсутнє нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Спадкоємець першої черги, ОСОБА_3 , мати позивачки, від своє частки відмовилась на користь дочки.

Позивач просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на домоволодіння.

Позивач подала до суду заяву про розгляд позову у її відсутність, просить позов задовольнити, судові витрати не стягувати з відповідача.

Від представника відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без їх участі, проти задоволення позову не заперечили.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до свідоцтв про право спадщини за законом НСЕ 884355 від 20.01.2023 року та НСЕ 884356 від 20.01.2023 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 з урахуванням 1/2 частки спадщини, від якої відмовилась дружина померлого, ОСОБА_3 , отримала у спадок:

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки 1223881500:10:001:0089, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку площею 0,3654 га, кадастровий номер земельної ділянки 1223881500:10:001:0092, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: АДРЕСА_2 .

Зазначені відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності і підтверджуються витягами.

Відповідно до постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.01.2023 року підтверджується, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 після смерті спадкодавця.

Право власності на зазначений житловий будинок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 11 січня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1466615412238, номер запису про право власності: 24478271.

Спадкодавець набув право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 09 вересня 1997 року за р. 9/16-НД Павлоградською товарною біржею.

Відповідно до ст.227 Цивільного кодексу Української PCP " Форма договору купівлі-продажу жилого будинку. " Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору". Сторонами за вищевказаним договором були фізичні особи: гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а тому відмова нотаріуса є обґрунтованою.

Технічний паспорт реєстровий №22/7889 на зазначене домоволодіння виготовлений на ім`я замовника, ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки, виданої Колективним підприємством «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 08 грудня 2017 року № 4396, право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 і внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Звітом про оцінку майна житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами станом на 07.02.2023 року підтверджується вартість спадкового майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Довідкою, виданою виконкомом Миколаївської сільської ради Синельниківського району №36 від 24.01.2023 року підтверджується, що позивачка та ОСОБА_3 , яка відмовилась від спадщини, на момент смерті проживали разом зі спадкоємцем.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом позивач прийняла частково спадщину у виді земельних ділянок.

Матеріалами справи підтверджується право позивача на спадкування за законом нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.2ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою, чи застереженням.

Згідно ч.2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, позивач спадщину прийняв.

Відповідно до вивчених доказів, позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька .

Відповідно до діючого законодавства позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом у вигляді житлового будинку.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок нотаріусом позивачу було відмовлено через те, що договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріусом.

Отже в сукупності всі вищенаведені належні, допустимі, письмові докази підтверджують належність житлового будинку із господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належало померлому ОСОБА_2 та після його смерті було успадковано позивачем.

Відповідно до Правового висновку викладеному у Постанові КЦС ВС від 03.06.2020 у справі № 160/224/18, належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши докази позивача, надані ним на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання судових витрат, суд бере до уваги, що позивач просить залишити їх за ним і не стягувати судові витрати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1241, 1268, 1270, 1272-1274 ЦК України , ст.ст. 4, 10, 12, 141, 258, 264- 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області

про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 право власності , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкодавця, ОСОБА_2 , на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 а саме:

- будинок - «А», площею - 70,1 кв. м.; прибудова - «а», площею - 22,5 кв. м.;

- літня кухня - «Б», площею - 25,7 кв. м.; - прибудова до літньої кухні - «б», площею - 9,4 кв. м.; - прибудова до літньої кухні - «б1», площею - 2,6 кв. м.;

- сарай - «В», площею - 36,2 кв. м.; - ґанок - «ган», площею - 2,7 кв. м.;

- гараж-«Д»,площею-33,5 кв. м.;- огорожа-«3-7»;-баня-«Е»,площею- 8,3 кв. м.;

- трубний колодязь-«8»,площею-24,0 кв.м.; -убиральня-«Ж»,площею-1,4 кв. м.;

- погріб - «З», площею - 5,0 кв. м., - сарай - «І», площею - 12,9 кв. м.;

- колодязь - «К», площею - 4,0 кв.м.; - погріб - «пдБ», площею - 6,0 кв. м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна