Решение № 109505939, 02.03.2023, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 641/2576/21

Провадження № 2/553/774/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.03.2023м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Долгової М.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №641/2576/21 за позовом ОСОБА_3 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.04.2021 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов цивільний позов ОСОБА_3 до Харківської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури.

Позов вмотивований тим, що 30.01.2018 року прокурором Харківської обласної прокуратури в межах кримінального провадження №42016221090000240 від 27.12.2016 року ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України. 23.02.2018 року постановою старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області Сльота Є.С. у кримінальному провадженні №42016221090000240 від 27.12.2016 року підозрюваного ОСОБА_3 оголошено у розшук. 13.04.2018 року з кримінального провадження №42016221090000240 від 27.12.2016 року в окреме провадження були виділені матеріали за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, про що внесені відомості до ЄРДР за №42018220000000468 від 13.04.2018 року. В цей же день 13.04.2018 року постановою старшого слідчого Сльота Є.С. досудове розслідування кримінального провадження № 42018220000000468 від 13.04.2018 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України зупинено та останнього оголошено у розшук. 30.09.2019 року постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області Жорняк М.С. від 30.09.2019 року визначено підслідність та визнано місцем проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню за слідчим управлінням ГУНП в Харківській області. Потім постановою прокурора харківської області Чечина М.Ю. визначено підслідність по КП №42018220000000468 від 13.04.2018 року за детективами НАБУ. 05.03.2020 року постановою заступника Генерального прокурора, керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н., визначена підслідність КП №42018220000000468 від 13.04.2018 року за слідчими СУ ГУНП в Харківській області. Процесуальне керівництво здійснювалося прокурором прокуратури Харківської області Чечиним М.Ю., досудове розслідування здійснювалося слідчим СУ ГУНП в Харківській області Ситниковою Я.В. В ході проведення досудового розслідування у КП №42018220000000468 від 13.04.2018 року за клопотанням сторони обвинувачення застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі дозвіл на затримання підозрюваного (4 клопотання), подано 4 клопотання про застосування запобіжного заходу, про тимчасовий доступ до речей та документів, накладення арешту на майно. В ході проведення досудового слідства проводилися численні слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих у КП 42016221090000240 від 27.12.2016 року та КП №42018220000000468 від 13.04.2018 року, в тому числі допити свідків, обшуки, виїмки документів, спроби оголошення в міжнародний розшук. 19.05.2020 року постановою прокурора прокуратури Харківської області Чечиним А.В. кримінальне провадження №42018220000000468 від 13.04.2018 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів. Передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. 31.07.2020 року повідомленням прокуратури Харківської області Кононенка А.В. проінформовано про закриття кримінального провадження №42018220000000468 від 13.04.2018 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, розяснено порядок поновлення порушених прав, свобод та виникнення права відповідно до Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» звернутися із вимогою протягом 6 місяців про відшкодування сум з надання юридичної допомоги та моральної шкоди, інше. 09.11.2020 року ОСОБА_3 подано до Харківської обласної прокуратури вимогу про відшкодування завданої шкоди. 11.12.2020 року постановою заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції обласної прокуратури Чечина М.Ю. у задоволенні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовлено. 12.01.2021 року Харківською обласною прокуратурою у задоволенні скарги на постанову від 11.12.2020 року відмовлено та роз`яснено право звернутися до суду. ОСОБА_3 сплатив грошову суму у розмірі 1425000,00 грн. за надання правової допомоги на підставі укладеного Договору про надання правової допомоги №1/к-2019 від 29.01.2019 року між ОСОБА_3 та Адвокатським Бюро «Юрія Кісельова», оплата підтверджується рахунками на оплату №3 від 31.01.2020 року на суму 943525,00 грн., рахунком №5 від 18.05.2020 року на суму 481475,00 грн. та квитанціями АТ КБ «Приватбанк» про перерахування грошових коштів; актами приймання-передачі наданих правових послуг з деталізованим описом та їх вартістю. Завдану моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 5000000,00 грн., оскільки незаконні дії тримали певний час, з 27.12.2016 року до 19 травня 2020 року, незаконні дії осіб, які здійснювали досудове розслідування призвели до втрати ним статусу інваліда 2 групи, який було набуто у 2008 році, позивач був позбавлений отримати необхідну медичну допомогу. Починаючи з 23.02.2018 року по червень 2020 року позивач перебував у національному розшуку, а відомості про це були внесені до відповідних електронних систем органів Міністерства внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Державної прикордонної служби України та інших. На сайті «Миротворець» та інших, які мають мільйонну аудиторію, розміщені його персональні дані, інформація про збір документів прокуратурою для оголошення його у міжнародний розшук. В рамках досудового розслідування накладено арешт на його рухоме та нерухоме майно, тривалі дії з боку посадових осіб органів досудового розслідування призвели до значних моральних страждань, завдання психологічних травм, втрати налагоджених життєвих зв`язків із родиною, друзями, близькими як громадянина, депутата обласної ради, громадського діяча, зміні місця проживання у зв`язку із небезпекою життю позивача та родині, вимушені значні видатки та особистого часу на захист прав та інтересів, втратив можливість утримувати свою родину, вимушений був здійснювати поступки, які не є для нього звичайним, у позивача та у його родині проводилися чисельні обшуки, допити, через що зруйновані відносини із членами родини. Через розповсюдження ЗМІ інформації щодо підозри члени родини дружини та брата опинилися під тиском та осудом зі сторони громадськості, сусідів, у них змінилося відношення до позивача, хвилювання відобразилися на стані здоров`я позивача та його родичів. У зв`язку із таким переслідуванням з боку правоохоронних органів, позивач зазнав душевних переживань, втратив авторитет серед оточення та виборців, був фактично відсторонений від виконання обов`язків голови комісії облради, депутата обласної ради, як представника територіальної громади, зазнав надзвичайного впливу, що призвело до глибокої зміни життєвого укладу, руйнації життєвих планів та соціальних зв`язків та завдав значних страждань. Внаслідок застосування запобіжних заходів позивач був позбавлений можливості вільно пересуватися в межах України та за кордоном, протягом 3 рокі перебував у невизначеному стані. Законодавством встановлений лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди, а не гранічний.

Позивач просить суд стягнути на свою користь за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку відшкодування суми матеріальної шкоди у розмірі 1425000,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000000,00 грн.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м Харкова від 16.04.2021 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.07.2021 року, замінено неналежного відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на належного відповідача Державну казначейську службу України.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.11.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Фоміною Ю.В. від 13.09.2022 року справу прийнято до свого провадження у зв`язку із зміною територіальної підсудності в умовах воєнного часу та призначено судовий розгляд по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Харківської обласної прокуратури позовні вимоги визнав частково, вважає, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди у розмірі відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до письмового відзиву Харківської обласної прокуратури, позивач ОСОБА_3 з 30.01.2018 року по 19.05.2020 року перебував під слідством, а саме 27 місяців 19 днів. Розмір шкоди визначається у відповідності зі ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами поміркованості, розумності та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Розмір витрат на правову допомогу необґрунтований, не доведено, що таки витрати були необхідними та неминучими.

Відповідно до письмового відзиву представника Державної казначейської служби України, позивач необґрунтовано завищив суму, яка підлягає відшкодуванню відповідно до закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», розрахунок не обґрунтований та не відповідає засадам розумності та виваженості. У договорі про надання правової допомоги №1/КВ-2019 від 31.01.2019 року, всупереч вимог зазначених в ч.2,3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відсутній порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, а також не встановлений розмір гонорару.

Вислухавши доводи представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, суд

В С Т А Н О В И В:

30.01.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Прокурором Харківської області складено та вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України в межах кримінального провадження №42016221090000240 від 27.12.2016 року.

13.04.2018 року з кримінального провадження №42016221090000240 від 27.12.2016 року в окреме провадження були виділені матеріали за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, про що внесені відомості до ЄРДР за №42018220000000468 від 13.04.2018 року.

В цей же день 13.04.2018 року постановою старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області Сльота Є.С. досудове розслідування кримінального провадження № 42018220000000468 від 13.04.2018 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України зупинено та останнього оголошено у розшук, оскільки місцезнаходження ОСОБА_3 не відомо, останній не повідомив слідчого про зміну свого місця проживання, без дозволу слідчого відлучився із населеного пункту, в якому проживає, не з`явився без поважних причин на виклик слідчого, 01.02.2018 року здійснив перетин державного кордону України до інших держав.

Ухвалами слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.02.2018 року та від 20.08.2018 року відносно ОСОБА_3 надавався дозвіл на затримання з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали 6 місяців.

Разом з цим, будь-яких даних про те, що ОСОБА_3 було затримано, та відносно останнього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, позивачем не надано.

Постановою прокурора Прокуратури Харківської області Чечин М.Ю. від 19.05.2020 року, кримінальне провадження №42018220000000468 від 13.04.2018 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Листом Прокуратури Харківської області від 31.07.2020 року, ОСОБА_3 повідомлено про право звернутися з вимогою протягом 6 місяців про відшкодування моральної шкоди, сум за надання юридичної допомоги, відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

09.11.2020 року ОСОБА_3 на адресу прокуратури Харківської області складено письмову вимогу відшкодування останньому грошової суми у розмірі 1425000,00 грн. сплачених у зв`язку з поданням юридичної (правової) допомоги на підставі укладеного Договору про надання правової допомоги №1/к-2019 від 29.01.2019 року між ОСОБА_3 та Адвокатським Бюро «Юрія Кісельова», та грошової суми у розмірі 5000000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Постановою прокурора Харківської обласної прокуратури Чечин М.Ю. від 11.12.2020 року, ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні вимоги про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури, а саме витрат на правову допомогу у сумі 1425000,00 грн. та моральної шкоди у сумі 5000000,00 грн.

В підтвердження витрат на правову допомогу надані договір про надання правової допомоги №1/К-2019 укладений 29.01.2019 року між Адвокатським бюро «Юрія Кісельова» та ОСОБА_3 , додаткова угода №2 від 29.01.2019 року до Договору №1-К-2019 року від 29.01.2019 року, де зазначено що предметом договору є правова допомога по кримінальному провадженню №42016221090000240 від 27.12.2016 року за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за уч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України на стадії досудового розслідування, досудового слідства, судового розгляду чи розгляду слідчими суддями, а також надана додаткова угода №5 від 29.01.2020 року до Договору №1/К-2019 року від 29.01.2019 року, в якій зазначено строк дії договору до 29.01.2021 року включно, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Також надані акти приймання-передачі наданих послуг з детальним описом виконаних послуг, а саме акт приймання-передачі наданих послуг №3 від 31.01.2020 року на загальну суму 943525,00 грн., та акт надання послуг №5 від 18.05.2020 року на загальну суму 481475,00 грн.

Як вбачається з детального опису наданих послуг та їх вартості, послуги надавалися також в суді першої, апеляційної інстанції, в Вищому антикорупційному суді та Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Подавалися адвокатські запити до Прокуратури Харківської області, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, НАБУ, а також скарги, клопотання, заяви.

АБ «Юрія Кісельова» складені рахунки на оплату №3 від 31.01.2021 року на суму 943525,00 грн., та №5 від 18.05.2019 року на суму 481475,00 грн., покупцем послуг зазначено ОСОБА_3 за надання правової допомоги згідно умов договору №1-К-2019 від 29.01.2019 року та додаткових угод до нього в рамках кримінального провадження №42018220000000468 від 13.04.2018 року.

Відповідно до дублікатів квитанцій АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_3 в травні, червні та жовтні 2020 року АБ «Юрія Кісельова» сплачено грошові кошти на загальну суму 1425000,00 грн. за правову допомогу відповідно до Договору 1/к-2019 від 29.01.2019 року

Відповідно дост.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зіст.2 ЦК Українидержава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави. Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Згідност.56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.1ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до п.1ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»(надалі - Закон), підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У цих випадках завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до п.2 статті 2 Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Згідно із ч.ч. 4,5ст. 3 Законуу наведених встатті 1 цього Законувипадках громадянинові відшкодовується (повертається): суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Статтею 4 Законупередбачено, що відшкодування такої шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету, що не суперечить приписам ст.1167та ст.1172 ЦК України, та повинна бути застосована судом при вирішенні даної справи.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ст.12 Закону, розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної впунктах 1,3,4статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до ст.13 Закону,питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно зчастиною першоюстатті 12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Статтею 23 ЦК Українивстановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною другоюстатті 1167 ЦК Українивизначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 статті передбачає наявність інших випадків передбачених законом.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 р. (справа №686/23731/15-ц), законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнала позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.

Відповідно до правової позиції, висвітленої в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 161/13343/18, провадження № 61-13483св19 зазначено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. При цьому визначенийзакономрозмір є мінімальним, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, може застосувати й більший розмір відшкодування.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_3 була оголошена підозра 30.01.2018 року, та 19.05.2020 року кримінальне провадження №42018220000000468 від 13.04.2018 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України, тобто під слідством ОСОБА_3 був 27 місяців 21 день, врахувавши глибину душевних страждань позивача, його ділову репутацію, місце у суспільстві, а також вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000000,00 грн. є завищеними, необгрунтованими, та достатнім розміром грошового відшкодування моральної шкоди з врахування вимог закону буде сума у розмірі 180900,00 грн. (6700 грн.(мінімальна зарплата) х 27 місяців). Визначаючи даний розмір моральної шкоди, суд також враховує, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її надмірного збагачення за рахунок держави.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Також, суд прийшов до висновку про недоведеність витрат позивача на правову допомогу в сумі 1425000,00 грн., з наступних підстав.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріюреальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критеріюрозумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини , присуджуючи судові витрати на підставі «Схід/захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Дослідивши надані позивачем документи в підтвердження витрат на правову допомогу, суд зазначає, що в Договорі про надання правової допомоги №1-к-2019 від 29.01.2019 року та додаткових угодах №2, №5 до нього, відсутній розмір гонорару адвоката, а також в порушення закону відсутній порядок обчислення гонорару. Дослідивши детальний опис наданих послуг (складених документів) та їх вартість, суд не може зробити висновок про їх необхідність та неминучість, оскільки правові документи були складені та подані не тільки слідчому, який здійснював досудове розслідування, процесуальному керівнику, а й в інші державні установи та суди, президенту України, Вищої ради правосуддя, громадські організації, та такі документи складені в більшості, крім того, в описі зазначено, що послуги надані з представництва інтересів Замовника не тільки в органах досудового розслідування, але й в судах. Доказів того, що певний захисник, був допущений до представництва інтересів підозрюваного на досудовому розслідуванні, та що цей захисник є працівником Адвокатського бюро «Юрія Кісельова», на ім`я якої здійснено оплату за надані правові послуги, позивачем не надано. Крім того, недоведена обґрунтованість саме такого розміру правових витрат, оскільки договором взагалі не обговорювався порядок обчислення гонорару адвоката.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору віднесені за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.23, 1167, 1172 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодуванняшкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури, - задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейськоїслужби Україниза рахуноккоштів Державногобюджету України шляхом списання коштів у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 моральну шкоду у розмірі 180900,00 грн. (сто вісімдесят тисяч дев`ятсот грн. 00 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 10.03.2023 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. В. Фоміна