Решение № 109495189, 13.03.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/23886/22

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (вул.Богомольця, 10, м.Київ, код ЄДРПОУ 00032684), Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" (вул.Професора Кравченка, 2, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 08734196), в якому просить:

- визнати протиправним дії Міністерства внутрішніх справ України якими ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України №850 від 21.10.2015;

- зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області» направити документи до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі(смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України №850 від 21.10.2015.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що звернувся до МВС України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи. Однак матеріали за заявою ОСОБА_1 були повернуті заявнику без прийняття рішення. Такі дії позивач вважає протиправними, що і стало причиною звернення до суду (а.с. 1-11).

04.01.2023 до Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №986/23 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому МВС України проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначено про те, що за результатами опрацювання матеріалів було виявлено ряд недоліків, у зв`язку з чим матеріали ОСОБА_1 були повернуті до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області". Під час розгляду матеріалів було встановлено, що розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 у 2003 році проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 №1346 (далі - Порядок № 1346). До матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , що надходили на розгляд до МВС, було долучено акти за формами Н-5* від 20.10.2003 та Н-1* № 14 від 20.10.2003, складені за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 14.10.2003, комісією створеною наказом ВДАІ УМВС України в Житомирській області від 21.07.2006 № 69. За результатами розгляду вказаних актів встановлено, що комісія з розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 14.10.2003 створена з порушенням пункту 3.5 Порядку №1346, зокрема вимоги Порядку №1346 про те, що до складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виявленні яких стався нещасний випадок. Сектор державного нагляду за охороною праці МВС України зазначив, що акти за формами Н-5* від 20.10.2003 та Н-1* № 14 від 20.10.2003, складені за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 14.10.2003, підлягають скасуванню. Наведені обставини унеможливили прийняття рішення за матеріалами позивача, що стало причиною повернення документів на доопрацювання (а.с. 45-50).

Відзив Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з квітня 1984 року. Під час проходження служби ОСОБА_1 отримав травму, яка згідно акта розслідування нещасного випадку Н-5* від 20.10.2003, акта про нещасний випадок Н-1* від 20.10.2003 та свідоцтва про хворобу №60/53 від 28.01.2005, пов`язана з виконанням службових обов`язків (а.с. 16-19, 21-27).

28.01.2005 ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п.65 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (а.с. 20).

08.10.2021 органами МСЕК ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності з 05.10.2021 у зв`язку із травмою, пов`язаною із виконанням службових обов`язків, про що свідчить виписка з акта огляду медико-соціальною комісією до довідки серії 12 ААВ №585555 (а.с. 28, 29), та визначено 30% ступеня втрати професійної працездатності, про що свідчить довідка від 08.10.2021 серії 12 ААА №046422 (а.с. 30, 31).

У 2022 році ОСОБА_1 звернувся до МВС України з питання виплати одноразової грошової допомоги.

11.07.2022 позивача було повідомлено про те, що МВС України повернуло документи без прийняття рішення через порушення Порядку №1346 (а.с. 38).

ОСОБА_1 повторно звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" із заявою та додатками для виплати одноразової грошової допомоги.

Листом від 19.09.2022 №1742-33/26-2022 Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" продублювала лист-повідомлення від 11.07.2022 №1109/33/26-2022 та повернула документи позивачу (а.с. 39).

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон України "Про Національну поліцію") за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовувався нормами статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" (далі Закон України "Про міліцію") та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №850 (далі - Порядок №850).

Так, відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 07.03.2018 (справа №464/5571/16-а), від 21.06.2018 (справа №822/31/18), від 28.08.2018 (справа №804/6297/17), від 05 листопада 2019 року (справа №405/705/17(2-а/405/30/17)).

До статті 23 Закону України "Про міліцію" Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (Порядок №850), пунктом 2 якого визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 у справі №808/1866/16, від 18.10.2018 у справі №369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 17 квітня 2020 року у справі №822/736/17, від 16 березня 2020 року у справі №641/10426/16-а.

Пунктом 7 Порядку №850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності. Серед документів: заява (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу, витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з пунктом 9 Порядку №850, у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Як вбачається з матеріалів справи документи позивача були направлені до МВС України для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до пункту 9 Порядку №850, однак МВС України не прийняло відповідного рішення, а повернуло документи позивачу, при цьому причиною повернення документів слугувало порушення Порядку №1346.

Відповідно до положень абзаців першого - третього пункту 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення). У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

З наведеної норми вбачається, що потерпіла особа не впливає на формування складу комісії та її фактичний склад, а також процедуру прийняття нею рішень.

Суд вважає безпідставним посилання МВС України на те, що матеріали повертаються на доопрацювання без прийняття рішення, у разі невідповідності надісланих матеріалів вимогам Порядку №850.

З аналізу наведених правових норм Порядку №850 можна дійти висновку про те, що чинне законодавство передбачає чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов призначення і виплати відповідної одноразової грошової допомоги, а також чітко регламентовані повноваження Міністерства внутрішніх справ України за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, а саме: прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої допомоги.

Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень Порядку №850.

Натомість Міністерство внутрішніх справ України протиправно ухилилося від прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, а Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" протиправно ухилилася від повторного направлення документів ОСОБА_1 до МВС України.

Водночас, вирішуючи питання про найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги у встановленому законодавством порядку не розглянута, відповідне рішення не прийнято, то суд з метою захисту порушеного права позивача вважає належним способом захисту прав позивача визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача та визнати протиправними дії МВС України, що виразились у поверненні матеріалів позивачу.

Застосовуючи механізм захисту права та його ефективного відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9, частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до положень Порядку №850, з урахуванням висновків суду.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Разом з тим, зобов`язання МВС України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу є передчасним і таким, що не відповідає засадам і завданню адміністративного судочинства, сенс якого насамперед полягає у здійсненні судового контролю за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені, а не прийняття рішень замість суб`єкта владних повноважень.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 03.04.2018р. у справі №750/5581/17, від 22.05.2018р. у справі №285/1538/17, від 16.03.2020р. у справі №641/10426/16-а.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв`язку з чим суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул.Богомольця, 10, м.Київ, код ЄДРПОУ 00032684), Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" (вул.Професора Кравченка, 2, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 08734196) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", що виразилась у ненаправленні повторно документів ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України.

Зобов`язати Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" направити документи ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 та дії, що виразились у поверненні матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, з урахуванням висновків суду, та прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін