Решение № 109490382, 01.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023м. ХарківСправа № 922/2374/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла", м.Харків про стягнення коштів 4 012 109,39 грн. за участю представників:

позивача:Зубрич Д.О.;

відповідача: Рогожина В.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" (відповідач) про стягнення 4 012 109,39 грн., з яких 3 347 362,62 - заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за лютий-травень 2022 року, 452 728,13 грн. - пеня, 184 854,95 грн. - інфляційні, 27 163,69 грн. - 3% річні. Також просить стягнути з відповідача на свою користь сплачений за подання позовної заяви до суду судовий збір 60 181,64 грн.

Вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору розподілу природного газу до якого відповідач приєднався шляхом підписання Заяви-приєднання №42АТ611-8431-19 від 29.08.2019.

Ухвалою суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 11.01.2023 оь 11:00, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

29.12.2022 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 17359), в якому останній не заперечує проти наявності та розміру основного боргу за Договором розподілу природного газу , проте просить відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних, посилаючись на те, що наявна заборгованість за лютий-травень 2022 року є об`єктивним наслідком безпосередньої дії форс-мажорних обставин, у зв`язку із чим немає фінансової можливості сплатити поточну заборгованість.Станом на 01.09.2022 борг населення перед підприємством відповідача за поставлену теплову енергію та гарячого водопостачання становить 40 900 436,79 грн. Вказує, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022. Отже, на думку відповідача, наявність даних форс-мажорних обставин звільняє особу від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за надані послуги, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційих втрат та 3% річних .

Розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи в умовах дії в Україні воєнного стану.

У підготовчому засіданні відповідачем була надана заява про поновлення процесуального строку (вх.№2717 від 06.02.2023) та клопотання про залучення доказів до матеріалів справи (вх№.2716 від 06.02.2023).

Позивачем також до суду було надано клопотання (вх.№3666 від 14.02.2023), в якому просить ноновити йому строк на подання письмових доказів до суду та долучити до матеріалів справи Акти наданих послуг за лютий-травень 2022 року, оскільки вказані акти були підписані сторонами вже під час розгляду цієї справи у суді.

Протокольною ухвалою від 15.02.2023 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено сторонам строк на подання письмових доказів до суду, які долучені до клопотань (2716 від 06.02.2023, вх.№3666 від 14.02.2023) , закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.03.2023 о 09:40.

В судовому засіданні 01.03.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" проти вимог позивача в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву

Заслухавши присутніх учасників справи, розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року N 2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за N 1379/27824 (Кодекс ГРМ).

Кодекс ГРМ відповідно до п.2 гл.1 р.І визначає взаємовідносини Оператора газорозподільної системи (оператор ГРМ) із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до п.4 гл.1 р.І Кодексу ГРМ оператор ГРМ є суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

АТ "Харківміськгаз" є оператором ГРМ, здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі Кодексу ГРМ, отриманої ліцензії та чинного законодавства України.

Дія Кодексу ГРМ поширюється на операторів ГРМ, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів, об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Відповідно до пунктів 1, 2 гл.1 р.VI Кодексу ГРМ, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно пунктів 3, 4, 5 гл.3 р.VІ Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до пункту 1.3 типового договору розподілу природного газу фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 (для споживачів, що не є явні побутовими) до цього договору та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (позивачем, оператором ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" (відповідачем,споживачем) було укладено договір розподілу природного газу, що відповідає типовому договору розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання №42АТ611-8431-19 від 29.08.2019 з додатком 4 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача".

Згідно пункту 2.1. договору, з урахуванням додатку 4 до заяви-приєднання № 42АТ611-8431-19 позивач зобов`язується надати відповідачу послугу з розподілу природного газу на об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла", а останній зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до п.1 гл.6 p.VI Кодексу та пункту 6.3. договору розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно пунктів 6.1., 6.2. договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем та є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Відповідно до п.п. 32) частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" Регулятором на ринку природного газу є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП).

Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року N 2772 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для AT "Харківміськгаз" з 01.01.2022 у розмірі 0,43 грн за 1 м.куб. на місяць (без урахування ПДВ).

Згідно пункту 6.4. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п.9 гл.6 p.VI Кодексу та пункту 6.8. договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати у письмовій формі вмотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ устанавлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2022 позивачем на адресу відповідача супровідним листом №481/22 був надісланий рахунок на оплату заборгованості №62007935 та акти наданих послуг за період лютий-травень 2022. Зазначені Акти наданих послуг Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" не повернуло оператору ГРМ, як і не надіслало жодних заперечень стосовно обсягу наданих послуг за договором зі сторони ПТ "Харківмісьгаз". Тому, позивачем до матеріалів позовної заяви були надані копії вказаних Актів наданих послуг у період з лютого - травень 2022 року, підписані лише з боку АТ "Харківміськгаз". У подальшому підписані обома сторонами акти наданих послуг за період з лютого - травень 2022 були подані та долучені судом до матеіралів справи вже під час розгляду цієї справи.

Згідно пункту 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ. Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідач всупереч умовам договору (пункт 6.6.) не здійснив ані попередню оплату, ані остаточний розрахунок до 10 числа місяця,наступного за звітним.

Станом на день подачі даного позову до суду заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" за надані послуги з розподілу природного газу за період лютий-травень 2022 складає 3 347 362,62 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач не спростовує виниклу заборгованість та її розмір , суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу за послуги розподілу природного газу за лютий-травень 2022 року у розмірі 3 347 362,62 грн. підлягають задоволенню, як такі, що не спростовані та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами .

Враховуючи те, що відповідач не зідйснив своєчасну та повну оплату наданих послуг з розподілу природного газу згідно з умовами цього договору, позивачем заявлено до стягнення пеню 452 728,13 грн. за період з 20.07.2022 по 26.10.2022, інфляційні втрати 184 854,95 грн. за період серпень-жовтень, 3% річних 27 163,69 грн за період 20.07.2022 по 26.10.2022.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог в цій частині, відповідач посилається на офіційний лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, яким, на підставі ст. ст. 14, 14і Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

А, отже, на думку відповідача, з вказаних підстав не підлягають задоволенню нараховані та заявлені позивачем в період форс-мажорних обставин позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних.

Судом відхиляються зазначені заперечення відповідача, з огляду на наступне.

Ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

У ч. 2 ст. 218 ГК України також міститься визначення непереборної сили, як надзвичайних і невідворотних обставин.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Обґрунтовуючи неможливість виконання договірного зобов`язання щодо оплати за поставлений товар, відповідач посилається на офіційний лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента; підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання яких форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні":

- Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно;

- форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 01 червня 2021 року за № 910/9258/20 вказано, що у постановах Верховного Суду від 15 червня 2018 року зі справи № 915/531/17, від 26 травня 2020 рок зі справи № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за договором.

За змістом листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 саме форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання зобов`язань у встановлений договором термін.

Крім того, і позивач, і відповідач є юридичними особами в Україні, відтак на обох них розповсюджується дія воєнного стану, що введений 24.02.2022.

Водночас відповідач не довів належними доказами, що саме воєнний стан спричинив відсутність у нього коштів для своєчасної сплати за надані послуги позивачеві.

Отже, посилання відповідача на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили його виконання - є безпідставними, адже військовий стан діє по цей час.

Доказів, які б підтверджували наявність таких обставин саме для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання суду не надані.

Відтак, твердження відповідача про те, що затримка оплати відповідачем за договором сталася з причин настання форс-мажорних обставин, а саме з початком військової агресії Російської Федерації проти України та введенням військового стану, є необґрунтованим.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

В той же час, загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що в разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, оскільки відповідачем було допущено порушення строків оплати наданих послуг з розподілу природного газу, які узгоджені п.6.6 Договору, то заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача на його користь пені у сумі 452 728,13 грн є правомірними та обґрунтованими.

В силу вимог частини другої статті 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, умовам договору, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення інфляційних 184 854,95 грн та 3% річних 27 163,69 грн суд визнав обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256, 263 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" (61172, м. Харків, вул. Роганська, 155, код ЄДРПОУ 42509827) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, ЄДРПОУ 03359552) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за лютий-травень 2022 року 3 347 362 грн. 62 коп., пеню 452 728 грн.13 коп., інфляційні 184 854 грн. 95 коп., 3% річні 27 163 грн. 69 коп. та витрати по сплаті судового збору 60 181 грн. 64 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "13" березня 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне