Решение № 109420050, 08.03.2023, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/46/23

Провадження № 2-о/747/5/23

РІШЕННЯ

іменем України

08.03.2023 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Талалаївська селищна рада Чернігівської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім`єю. В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її співмешканець ОСОБА_2 . Із ним заявник проживала однією сім`єю з 2005 року до дня його смерті, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні права та обов`язки, але офіційно шлюб не реєстрували. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме право власності на земельну ділянку 4, 27 га відповідно до державного акту серії ЯГ № 868678. 15 вересня 2021 року заявник звернулась до Прилуцької міської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому що необхідно встановити факт проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем не менше 5 років. До часу відкриття спадщини заявник ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 близько семи років, тому є спадкоємцем четвертої черги за законом. Тому заявник ОСОБА_1 просить суд встановити факт її проживання разом із ОСОБА_2 однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Ухвалою від 23.02.2023 року справу прийнято до свого провадженя та при значено судове засідання на 08 березня 2023 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяви про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити. Представник заінтересованої особи Талалаївської селищної ради - в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надали до суду заяву про розгляд справи участі представника відповідача, проти задоволення позову не заперечують. Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до висновку, що оскільки згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 59 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7). Згідно довідки Юрківцівського старостинського округу Талалаївської селищної ради від 03.06.2021 року № 82 ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . разом з ним в одному господарстві з лютого 2005 року проживала та вела спільне господарство ОСОБА_1 (а.с.3). Факт наявності у спадкодавця ОСОБА_2 спадкового майна підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № № 868678 від 19.09.2007 року, згідно з яким ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4, 27 на території Юрківцівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8). Згідно повідомлення державного нотаріуса Прилуцької міської державної нотаріальної контори від 15.09.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , так як нею не встановлений факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с.4). згідно повідомлення Першої Прилуцької державної нотаріальної контори від 15.02.2023 року після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась (а.с.19).

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до вимог ч. 1 статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. За змістом статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У пункті 6 рішення від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Відповідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

За таких обставин суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено факт того, що заявник ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, встановлення даного факту заявнику необхідно для оформлення спадщини, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту, за таких обставин заявлені вимоги потрібно задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 315-319, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Талалаївська селищна рада Чернігівської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю задовольнити в повному обсязі.

Встановити юридичний факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с Довгалівка Талалаївського району Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_2 ) із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко