Решение № 109310049, 28.02.2023, Чортківський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2023 р. Справа № 608/280/23

Номер провадження2/608/231/2023

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря Южди Л. С.

позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В позовній заяві позивач вказав, що 05 квітня 2003 року вони з відповідачкою зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 49.

У шлюбі в них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають з позивачем та знаходяться на його утриманні.

З відповідачкою спільне життя не склалося. Причиною розірвання шлюбу є постійні сварки та суперечки, що виникають між ними, втрата поваги один до одного. Подружніх відносин не підтримують з вересня 2022 року, разом не проживають. Відповідачка виїхала на роботу в іншу область, а діти залишилися проживати за фактичним місцем проживання позивача по АДРЕСА_1 . Фактично їх сім`я розпалася, а тому ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, враховуючи вік дітей, їх особисту прихильність до нього, просить їх залишити проживати разом з ним.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримує, просить його задовольнити з вищенаведених мотивів. Пояснив, що з вересня 2022 року вони з відповідачкою припинили сімейні відносини, малолітні діти залишилися проживати з ним і перебувають на його утриманні. Він займається вихованням дітей, забезпечує їх всім необхідним. Після цього не бачить можливості подальшого спільного проживання з відповідачкою, оскільки остання на даний час проживає в м. Івано-Франківськ з іншим чоловіком.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнає. В судовому засіданні просить розірвати шлюб з позивачем, оскільки їх сімейні відносини фактично припинилися внаслідок постійних сварок та суперечок, що виникали між ними. На даний час вона проживає з іншим чоловіком і їх умови проживання не дають можливості забрати до себе дітей, а тому в інтересах дітей буде краще залишити їх проживати з батьком.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що з 05 квітня 2003 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрували у відділі реєстрації актів громадянського стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 49.

Від шлюбу вони мають двох дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З акту обстеження матеріально-побутових умов позивача ОСОБА_1 вбачається, що він проживає в будинку АДРЕСА_1 . Житловий будинок складається з 5 кімнат, загальна площа будинку 257,6 кв. м., житлова площа 111,9 кв. м. В будинку є індивідуальне опалення. Житловий будинок належить на праві приватної власності ОСОБА_7 .

В будинку на момент обстеження зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Зі слів сусідів ОСОБА_1 разом з своєю дочкою ОСОБА_4 та сином ОСОБА_3 проживають в будинку з вересня 2022 року. ОСОБА_1 повністю утримує своїх дітей матеріально і займається їхнім вихованням. В будинку зроблений належний ремонт і є всі умови для проживання, фізичного та розумового розвитку дітей.

Сторони в вересні 2022 року припинили сімейні відносини, проживають окремо, не ведуть спільного господарства. Причиною цього стали постійні сварки та суперечки, що виникають між ними, втрата поваги один до одного.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою, четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 вищезазначеного Кодексу шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За змістом частини третьої статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Вказаного висновку дійшов ВС КЦС у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18.

Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2021 року в справі № 339/143/20 звернув увагу на те, що враховуючи, що сторони не зверталися до суду із вимогами про визначення місця проживання дитини з одним із батьків суд, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обґрунтовано в межах доводів та вимог позову про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір`ю, встановивши, що дитина до розірвання шлюбу після припинення фактичних шлюбних відносин батьків проживала разом з матір`ю, залишив проживати дитину з нею, чим лише констатував проживання дитини, не визначаючи його.

Фактичні обставини справи та відносини, що склалися між сторонами, свідчать про те, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить формальний характер, подальше спільне життя і збереження сім`ї є неможливим і це буде суперечити інтересам сторін, а тому позов є обґрунтованим і його слід задовольнити.

З врахуванням вищенаведених обставин, після розірвання шлюбу малолітніх дітей сторін суд залишає проживати з позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідачка позовні вимоги визнає, суд приходить до висновку про повернення позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 1073,60 гривень згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки АБ «Укргазбанк» № 64583495 від 30 січня 2023 року, що становить 536,80 гривень.

Керуючись ч.1ст.24,ч.ч.3та 4ст.56,ч.2ст.112,160 Сімейного кодексуУкраїни,ст.ст.5,13,76,81,142,258,259,263,265,268Цивільного процесуальногокодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, --

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), який був зареєстрований 05 квітня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 49.

Малолітніх дітей сторін: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати з батьком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37977599, що розташоване за адресою: м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 39, повернути із спеціального фонду Державного бюджету України позивачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви в розмірі 1073,60 гривень, який було сплачено згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки АБ «Укргазбанк» № 64583495 від 30 січня 2023 року, що становить 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. І. Парфенюк