Решение № 109299750, 20.02.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2023 Справа № 914/2524/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке», село Гірське, Миколаївський район, Львівська область

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/2524/22

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке», село Гірське, Миколаївський район, Львівська область

до відповідача Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, місто Миколаїв, Львівська область

про 1) Скасування державної реєстрації права власності.

2) Визнання права власності.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Войтович О.М. - представник (довіреність №11/01-35/14в від 09.01.2023).

Процес.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» до Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області про 1) Скасування державної реєстрації права власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230 за Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 57261446 від 24.03.2021); 2) Визнання за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» ідеальну частку 86,91 відсотка у праві власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230.

У позовній заяві позивач зазначав про те, що СГ ТзОВ «Горуцьке» у даній справі понесла та очікує понести наступні судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача: судовий збір у розмірі 4 962,00 грн та витрати на правову допомогу у сумі 30 000,00 грн. Зокрема, зазначив, що витрати на правову допомогу можуть зрости в залежності від обсягу правової допомоги, яка буде надана адвокатами у справі.

Рішенням Господарського суду Львівської області №914/2524/22 від 03.02.2023 позов задоволено повністю.

Представник позивача до закінчення судових дебатів, в судовому засіданні 03.02.2023 заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

07.02.2023 до канцелярії суду від представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» надійшла заява (вх.№498/23) про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/2524/22.

У поданій заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача (Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області) судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 30 000,00 грн.

Ухвалою від 09.02.2023 суд прийняв заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду та призначив судове засідання для розгляду заяви на 20.02.2023 року о 10:30 год. Вказаною ухвалою суду Миколаївській міській раді Стрийського району Львівської області запропоновано до 17.02.2023 подати нормативно та документально обґрунтовану позицію щодо заяви позивача.

10.02.2023 на електронну адресу суду від представника Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області (відповідач) надійшло клопотання №С/41 від 09.02.2023 про зменшення розміру витрат на професійну допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (вх.№3490/23). До канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання №С/41 від 09.02.2023 про зменшення розміру витрат на професійну допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами аналогічне тому, що надійшло на електронну адресу суду (вх.№3490/23).

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання 20.02.2023 не забезпечив. Заяви, клопотання станом на момент судового засідання не надходили.

Представник відповідача в судове засідання 20.02.2023 з`явився, в судовому засіданні підтримав раніше подане клопотання (вх.№3490/23) та просив зменшити розмір витрат на професійну допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зазначив, що співмірною із наданими адвокатом позивачу послугами вважає суму 5 000,00 грн.

Ухвала суду від 09.02.2023 про прийняття заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду та призначення її до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2023 року о 10:30 год. надсилалась на електронну адресу представника позивача, а саме: opryskomykola@ukr.net.

Отже, позивач належним чином був повідомлений про прийняття заяви до розгляду та призначення судового засідання для розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 20.02.2023 о 10:30 год.

Слід зазначити, що явка позивача в судове засідання 20.02.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Суд, враховуючи строки розгляду заяви, належне повідомлення позивача про дату та час судового засідання, беручи до уваги те, що явка представника позивача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника позивача.

Відводів судді та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 20.02.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Обставини встановлені судом.

29.11.2021 року між адвокатським бюро «Оприско та партнери» (надалі виконавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» (надалі замовник) укладено договір №1-2911/21-г про надання правової допомоги (надалі договір).

Відповідно до пп. 1.1.-1.2. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе доручення замовника про надання йому юридичної допомоги, обумовленого замовником виду та в його інтересах, на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується оплатити послуги виконавця та у випадку необхідності відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору. Доручення замовника полягає у наданні йому правової допомоги та у представництві інтересів замовника в суді а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності з усіма правами, якими наділений представник згідно чинного законодавства України у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» до Миколаївської міської ради Львівської області про скасування реєстрації права власності та визнання права власності.

Пунктом 2.1. сторони погодили, що виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи:

а) представляє у встановленому порядку інтереси замовника в суді, а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» до Миколаївської міської ради Львівської області про скасування реєстрації права власності та визнання права власності;

б) готує проект позовної заяви, бере участь у підготовці процесуальних документів по справі, підписує та подає заяви, позовні заяви, клопотання, скарги, письмові пояснення, заперечення, інші документи;

в) бере участь у збиранні доказів;

г) надає консультації по веденню справи;

д) підписує та подає всі необхідні документи;

е) користується усіма без винятку процесуальними правами представника, передбаченими чинним законодавством.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата послуг виконавця замовником здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Згідно п. 4.2. договору сторони узгодили, що за ведення у суді першої інстанції справи за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» до Миколаївської міської ради Львівської області про скасування реєстрації права власності та визнання права власності, що включає збір та опрацювання доказів, вироблення правової позиції, підготовку та подання позовної заяви, участь у судових засіданнях, вчинення всіх інших необхідних дій по представництву позивача у зазначеній справі в суді першої інстанції замовник сплачує виконавцеві гонорар у фіксованій сумі 30000,00 гривень.

Відповідно до пп. 5.1.-5.2. договору цей договір укладений до моменту повного виконання доручення. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання.

Адвокат Оприско Микола Васильович на підтвердження оплати здійсненої позивачем адвокатському бюро «Оприско та партнери» долучив копію платіжного доручення №366 від 30.11.2021 на суму 30 000.00 грн, в графі призначення платежу зазначено: «Оплата за юридичні послуги за договором 1-2911/21-г від 29.11.2021 за позовом СГ ТОВ «Горуцьке» до Миколаївської міської ради про визнання права власності».

З огляду на вказане позивач просить стягнути з відповідача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У клопотанні №С/41 від 09.02.2023 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх.№3490/23 від 10.02.2023) представник Миколаївської міської ради зазначає, що з вимогами даної заяви міська рада не згідна, оскільки вони є необґрунтовані та безпідставні. На думку відповідача, витрати на правову допомогу в розмір 30 000,00 грн неспівмірні із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг.

Зокрема, зазначає що адвокат Оприско М.В. підготував позовну заяву та взяв участь у трьох судових засіданнях в межах даної судової справи. Господарський суд Львівської області розглянув справу протягом чотирьох місяців.

Представником позивача Оприском М.В., не подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору, яка надійшла на адресу міської ради від 12.10.2022 вх. №1983/0136/14.

В заяві про стягнення судових витрат долучено договір про надання правової допомоги № 1-2911/21-г від 29.11.2021, рахунок № 001/1-291 1/21-г від 29.11.2021 та платіжне доручення № 366 від 30.11.2021. Однак, як стверджує відповідач, позовна заява на адресу міської ради надійшла 12.10.2022 вх.№1983/01-36/14. Ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Таким чином, на думку відповідача, правова допомога адвоката Оприско М.В. надавалась СГ ТзОВ «Горуцьке» від 29.11.2021, а позовну заяву було надіслано в жовтні 2022 року.

Визначена адвокатом сума гонорару, на думку відповідача, є неналежно обґрунтованою, такою, що не відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, у зв`язку з чим вказана сума підлягає частковому відшкодуванню. За таких обставин, враховуючи складність справи та фактично затраченого часу, міська рада вважає, що витрати на професійну правничу допомогу не становлять 30 000,00 грн.

У додатках до заяви міститься лише копія договору про надання правової допомоги від 29.11.2021, однак, із наданого документа не вбачається, що адвокатом Оприском М.В. надавалися послуги саме в межах справи № 914/2524/22, а відтак, на думку відповідача, не підлягають стягненню саме з міської ради. Крім того, адвокатом не долучено акти виконаних робіт або наданої допомоги до своєї заяви про стягнення судових витрат.

Зокрема, зазначає про те, що період дії договору фактично охоплює також період розгляду господарської справи № 914/2677/16 за позовом СГ ТзОВ «Горуцьке» до відповідача 1: Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області, відповідача 2: Державного реєстратора на нерухоме майно Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області Практики Андрія Григоровича про визнання незаконним та скасування рішення Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області №120 від 07.06.2016 року про прийняття на баланс адмінкорпусу Гірської сільської ради та скасування рішення державного реєстратора на нерухоме майно Практики Андрія Григоровича Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області від 12.08.2016 року на етапі виконання рішення суду, яке набуло законної сили. В підтвердження чого долучив, копію ухвали Господарського суду Львівської області від 20.01.2022 про задоволення заяви СГ ТзОВ «Горуцьке» за вх.№ 61/22 від 10.01.2022 про заміну боржника у виконавчому документі наказі від 01.01.2021 у справі № 914/2677/18.

Також, відповідач зазначає, що правова допомога адвоката Оприско М.В. надавалась під час апеляційного оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/2677/16. В підтвердження чого долучив копію ухвали Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2022 у справі №914/2677/16.

Відтак, на думку відповідача, правова допомога адвоката Оприско М.В. надавалась СГ ТзОВ «Горуцьке» в межах виконання судового рішення та апеляційного оскарження судового рішення у справі № 914/2677/16 щодо тотожної позовної вимоги та тотожного предмета спору, а саме скасування державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна «Адмінкорпус» загальною площею 648 кв.м, який розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Гірське, вул. Шевченка, буд. 15.

Зокрема, зазначає, що на думку міської ради, з огляду на предмет даного спору, те, що справа є незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума 30 000,00 грн до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогою майнового характеру, яка заявлені у позовній заяві та просить суд зменшити витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При ухваленні додаткового рішення суд керувався наступним.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У позовній заяві позивач зазначав про те, що СГ ТзОВ «Горуцьке» у даній справі понесла та очікує понести наступні судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача: судовий збір у розмірі 4 962,00 грн та витрати на правову допомогу у сумі 30 000,00 грн. Зокрема, зазначив, що витрати на правову допомогу можуть зрости в залежності від обсягу правової допомоги, яка буде надана адвокатами у справі.

Отже твердження відповідача про те, що позивач не подавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору, є безпідставним.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частин 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30 000,00 грн надано: договір №1-2911/21-г про надання правової допомоги від 29.11.2021; рахунок №001/1-2911/21-г від 29.11.2021; платіжне доручення №366 від 30.11.2021 на суму 30 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачу надавалась правнича допомога адвокатом Оприско М.В.

Повноваження адвоката Оприско Миколи Васильовича підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1164498 від 29.11.2021 виданого на підставі договору про надання правової допомоги №1-2911/21-г від 29.11.2021, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1112 від 21.09.2005 видане Львівською обласною КДКА на підставі рішення від 21.09.2005 №5.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Вказана позиція також висловлена Верховним Судом в постанові від 03.10.2019 р. у справі № 22/445/19.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (вих.№С/41 від 09.02.2023 (вх.№3490/23 від 10.02.2023).

Підставами для зменшення розміру витрат на правничу допомогу представник відповідача зазначає:

- незазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у першій заяві по суті спору;

- незначна складність справи та неспівмірність обсягу наданих послуг адвокатом із складністю роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт;

- відсутність у договорі №1-2911/21-г від 29.11.2021 умов про те, що адвокат надавав послуги саме у справі №914/2524/22, оскільки адвокатські послуги надавались також у справі №914/2677/16;

- відсутність акту/актів виконаних адвокатом робіт.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Щодо відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві вказано, що СГ ТзОВ «Горуцьке» у даній справі понесла та очікує понести наступні судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача: судовий збір у розмірі 4 962,00 грн та витрати на правову допомогу у сумі 30 000,00 грн. Зазначено, що витрати на правову допомогу можуть зрости в залежності від обсягу правової допомоги, яка буде надана адвокатами у справі.

Отже твердження відповідача про те, що позивач не подавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору, є безпідставним.

Щодо відсутності у договорі №1-2911/21-г від 29.11.2021 умов про те, що адвокат надавав послуги саме у справі №914/2524/22, оскільки адвокатські послуги надавались також у справі №914/2677/16, суд зазначає наступне.

В пункті 1.2. договору №1-2911/21-г від 29.11.2021 зазначено, що доручення замовника полягає у наданні йому правової допомоги та у представництві інтересів замовника в суді а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності з усіма правами, якими наділений представник згідно чинного законодавства України у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» до Миколаївської міської ради Львівської області про скасування реєстрації права власності та визнання права власності.

Крім того, в рахунку №001/1-2911/21-г від 29.11.2021 на оплату юридичних послуг вказано за які саме юридичні послуги виставлено рахунок.

Щодо відсутності акту виконаних адвокатом робіт, суд зазначає наступне.

Позивач та адвокат у договорі №1-2911/21-г від 29.11.2021 погодили фіксований розмір виплати адвокатського гонорару.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту. Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Відтак при фіксованому розмірі гонорару адвоката, складання акту виконаних адвокатом робіт не є обов`язковим. Отже заперечення відповідача з приводу вказаного є безпідставними.

Водночас суд погоджується з позицією відповідача про неспівмірність суми витрат наданих адвокатом послуг та обсягом виконаної роботи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 частиною 7, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, наявні у матеріалах справи договір №1-2911/21-г про надання правової допомоги від 29.11.2021, платіжне доручення №366 від 30.11.2021 не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу саме в сумі 30 000,00 грн з іншої сторони, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, зважаючи на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові по справі №905/1795/18 від 07.11.2019 р, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв`язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Виконана адвокатом робота повинна бути оплачена.

Ознайомившись із поданими позивачем документами, оцінивши наявні матеріали справи, враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну допомогу адвоката, суд дійшов висновку про стягнення 10 000,00 грн витрат на професійну допомогу. У задоволенні решти суми витрат слід відмовити.

Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу (розмір фіксованого гонорару) не є співмірним із складністю справи, обсягом матеріалів у справі; кількістю підготовлених процесуальних документів; кількістю засідань; тривалістю розгляду справи судом; наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося, протягом розгляду справи відбулося п`ять судових засідання); є завищеним щодо іншої сторони спору порівняно з ринковими цінами на аналогічні послуги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи також фінансовий стан обох сторін.

Відповідно до змісту статті 28 Правил адвокатської етики, які затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 із змінами, адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним судом у постанові від 30.01.2023 у справі 910/7032/17.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись статтями 2, 11, 13, 15, 16, 74, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області (81600, Львівська область, Стрийський район, місто Миколаїв, вулиця Володимира Великого, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи 26411657) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» (81625, Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Козловського, будинок 79; ідентифікаційний код юридичної особи 03760964) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.У задоволенні решти заяви відмовити.

4.Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додаткове рішення набирає законної відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в статтях 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне додаткове рішення

складено 02.03.2023

Суддя Сухович Ю.О.