Постановление суда № 109298039, 27.02.2023, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1377/23

Провадження № 1-кс/303/244/23

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2023 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071040000252 від 20 лютого 2023 року, клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мукачево, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , працюючого на посаді верстатника в ТОВ «Бліцард», одруженого, має на утримання двох малолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

До Мукачівськогоміськрайонного судуЗакарпатської областінадійшло клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071040000252 від 20 лютого 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

На обґрунтуваннявимог клопотанняслідчий зазначила,що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст. 186 КК України. Враховуючи той факт, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин з корисливим мотивом, з метою запобігти ризикам, зазначеним у пунктах 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, до ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

У судовому засіданні слідчий, прокурор клопотання підтримали посилаючись на доводи, викладені в клопотанні, просили його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний, захисник заперечили проти задоволення клопотання слідчого та просили застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки підозрюваний має постійне місце роботи, та місце проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких має тяжку хворобу.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20 лютого 2023 року, приблизно о 19-00 годині, потерпіла ОСОБА_7 , перебуваючи біля банкомату «Райфайзен Банк» за адресою: м. Мукачево вул. М.Роглева, 13, знімала грошові кошти в сумі 20000,00 гривень із своєї банківської карти № НОМЕР_1 , коли в цей час ззаду потерпілої підбіг ОСОБА_6 та здійснив відкрите викрадення майна у потерпілої ОСОБА_7 , за наступних обставин.

Так, 20 лютого 2023 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , проходячи повз банкомату «Райфайзен Банк» за адресою: м. Мукачево вул. М.Роглева, 13, побачив потерпілу ОСОБА_7 , яка здійснювала зняття грошових коштів, після чого реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), знаючи, що, відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні, введено воєнний стан, діючи умисно, з корисливого мотиву, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілої, підбіг до останньої та, шляхом ривка, вирвав грошові кошти в сумі 18500,00 гривень, які перебували на той момент в купюро-видавачі банкомату перед потерпілою ОСОБА_7 .

Після чого, ОСОБА_6 ,заволодівши грошовимикоштами взагальній сумі18500,00гривень,зник змісця вчиненнякримінального правопорушення,а самепобіг всторону АДРЕСА_2 . Своїми злочинними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 18500,00 гривень.

Відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 214 КПК України внесено слідчим Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області до ЄРДР за №12023071040000252 від 20 лютого 2023 року.

21 лютого 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого злочину, а тому обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є недоцільним.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. В ході проведення досудового розслідування осіб, які поручилися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Доказів можливостівнесення заставиза ОСОБА_6 суду не надано, а тому обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді застави є недоцільним.

Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимоги ч. 1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У судовомузасіданніслідчийта прокурордовелинаявністьобґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, за вчинення якого, у разі доведеності його вини, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно довимог п.2ч.1ст.194 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду зважаючи на вид та строк покарання, який йому загрожує у разі доведеності його вини; незаконного впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показів або відмови від своїх показів, а також схиляти їх до дачі неправдивих показань, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі те, що підозрюваний ОСОБА_6 згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких має тяжку хворобу, що свідчить про наявність у останнього міцних соціальних зв`язків підозрюваного.

Матеріали клопотання слідчого не містять достатніх доказів, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно підозрюваного у вигляді тримання під вартою.

Прокурором, слідчим не мотивовано, чому більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт без застосування електронного засобу контролю не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така позиція узгоджується з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, згідно якої тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.

Одночасно слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні у справі "Харченко проти України" (у справах "Третьяков проти України" та "Єлоєв проти України") зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного враховуються також вимоги ст. ст. 5-6 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Ст.5 п.1 підпункт с Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини вказує, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно вимог ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчим, прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи зазначеневище,слідчий суддяприходить довисновку,що згідноч.4ст.194КПК Українивідносно ОСОБА_6 слід застосувати в межах строку досудового розслідування більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме: у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 198, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,уродженця м.Мукачево,зареєстрованого тамешканця АДРЕСА_1 , запобіжний західу виглядідомашнього арешту без застосування електронного засобу контролю на строк два місяці по 20 квітня 2023 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- заборонити цілодобовозалишатимісцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.

ОСОБА_6 негайно доставити до місця проживання і звільнити

з-під варти.

Ухвалу прозастосування запобіжногозаходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Мукачівському РУП ГУНП в Закарпатській області.

Мукачівському РУПГУНП вЗакарпатській областінегайно поставитина облік підозрюваного ОСОБА_6 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч.5ст. 181 КПК Українипрацівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Вручити копії цієї ухвали підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_1