Решение № 109296987, 28.02.2023, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/354/22

Проваждення № 2/737/15/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2023 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Коренькова А.А.,

секретаря судового засідання Чередниченко С.О.

учасники справи не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Куликівка, Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів-,

в с т а н о в и в :

31 жовтня 2022 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на користь відповідача на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 та стягнення аліментів на його користь на утримання сина.

Вимоги мотивує тим, що він та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зареєстрованому шлюбі вони не перебували. На підставі рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2016 року у справі № 737/971/16-ц з нього стягнуто на користь відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків для дитини відповідного віку, починаючи з 04 жовтня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. До червня 2022 року дитина проживала разом з матір`ю. Відповідно до рішення виконавчого комітету Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 93 від 07 вересня 2022 року місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено з позивачем.

16.11.2022 ухвалою суду відкрито провадження у даній справі, постановлено проводити розгляд справи за загальними правилами позовного провадження з викликом сторін.

28.12.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 17 січня 2023 року.

17.01.2023 та 06.02.2023 судове засідання було відкладено у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений через оголошення на веб-порталі судової влади України, причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та зустрічний позов не надав. Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяви по суті справи, надані суду письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2016 року (справа № 737/971/16-ц, провадження № 2/741/373/16) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 жовтня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

ОСОБА_1 сплачує на користь ОСОБА_2 , згідно виконавчого листа Куликівського районного суду Чернігівської області №2/737/373/16 від 16.11.2016 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 жовтня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість по сплаті аліментів відсутня. (а.с. 11).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 93 від 07 вересня 2022 року визначено місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає в АДРЕСА_2 (а.с.12).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

За результатом системного аналізу вказаних приписів законодавства вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, а дитина разом з цим не проживає разом з нею та не перебуває на її утриманні. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів матері дитини. При цьому обов`язок батька платника аліментів, утримувати дитину не припиняється.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є припинення правовідношення, а також його анулювання.

У зв`язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині припинення стягнення аліментів з позивача на користь позивача на утримання сина, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає з матір`ю ОСОБА_2 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача батька дитини шляхом винесення рішення, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Як встановлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком позивачем по справі та повністю знаходиться на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 09.11.2016 року.

Припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою запобігання необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 31 жовтня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням обставин справи, а також того, що відповідач ОСОБА_2 не надала суду будь-яких належних та допустимих доказів про неможливість стягнення з неї аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах стягнення суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки її до розгляду.

Позивач ставить питання про відшкодування йому судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 4000 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень ч.ч. 1 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу, а саме договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування розміру понесених ним витрат на правову допомогу надав договір про надання правової допомоги № 11-09/2 від 21.09.2022, укладений з адвокатським бюро «Сергія Дедіченка», розрахунок витрат на правову допомогу на стадії підготовки до судового засідання, акт здачі-приймання наданих правових послуг від 31.10.2022 та Рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.04.2021 № 99. В той же час докази оплати витрат на правову допомогу (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо) в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, позивачем не доведено здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно зі ст.141ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 180-182, 184, 192 СК України, ст. ст.4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів задовольнити.

2.Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2016 року з 31 жовтня 2022 року.

3.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 жовтня 2022 року, і до досягнення дитиною повноліття.

4.Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

5.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1984,80 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири грн. 80 коп.), отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

6.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

7.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8.Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

10.Повнийтекст рішенняскладено 28 лютого 2023 року.

Суддя А. А. Кореньков