Решение № 109236874, 28.02.2023, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/328/22

Провадження № 2/747/11/23

РІШЕННЯ

іменем України

28.02.2023 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 . За життя вона склала заповіт, яким право на земельну частку (пай), яка знаходиться у ВАТ «Красноколядинське», заповіла позивачу ОСОБА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом, позивач, як спадкоємець, в установленому законом порядку оформив право на земельну частку (пай). Крім того, спадкодавцю ОСОБА_2 належав житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 є особою, яка прийняла спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. На даний час позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заповітом не охвачено весь перелік майна для спадкування, зокрема, і на житловий будинок з надвірними будівлями, належний спадкодавцю ОСОБА_2 під час перевірки наданих позивачем документів для прийняття спадщини встановлено, що у позивача відсутні правоустановчі документи на нерухоме майно, тому позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність реєстрації правових документів на спадкове майно. Тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, сараю, сараю в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 . Ухвалою від 02 січня 2023 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 17 січня 2023 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 17 січня 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд на 14 лютого 2023 року. Крім того, на підготовчому судовому засіданні було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано із нотаріальної контори відомості про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити. Представник відповідача Талалаївської селищної ради - в підготовче судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надали до суду заяву про розгляд справи участі представника відповідача, проти задоволення позову не заперечують.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку. Судом встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_3 , в графі «Мати» - ОСОБА_4 (а.с.7). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Мати» зазначено ОСОБА_2 (а.с.9). Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 і ОСОБА_3 12 листопада 1988 року уклали шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_6 (а.с.8). Згідно копії заповіту від 17 жовтня 2001 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті право на земельну частку (пай) заповіла ОСОБА_1 (а.с.13). Рішенням Талалаївського районного суду від 13 травня 2016 року, яке набрало законної сили 24 травня 2016 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,28 га ріллі (кадастровий номер 7425382000:05:001:0181) та 0,56 га кормові угіддя (кадастровий номер 7425382000:05:001:0771) на території Красноколядинської сільської ради згідно Державного акту серії ЯГ № 869072 від 20.07.2007 року в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.14-15). Згідно довідки Красноколядинського старостинського округу від 26.04.2018 року ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . разом з нею постійно проживав і був зареєстрований онук ОСОБА_1 (а.с.12). Згідно виписки із погосподарської книги № 1 за адресою АДРЕСА_1 знаходиться земля в особистому користуванні площею 0, 58 га, з неї для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель 0, 06 га, для ведення особистого селянського господарства 0, 52 га (а.с.18). Згідно довідки КП «Прилуцьке МБТІ» від 06.07.2022 року право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстроване. Згідно технічної інвентаризації станом на 14.02.2022 за дано адресою знаходяться будівлі житловий будинок А1, загальна площа 47, 6 житлова 20, 9 кв м . Надвірні будівлі сарай Б1, сарай В1 (а.с.20). Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 14 лютого 2022 року, виготовленого КП «Прилуцьке МБТІ» на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок по АДРЕСА_1 в належному технічному стані, введений в експлуатацію. До складу нерухомого майна входять житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с.21-24). Згідно звіту про оцінку об`єкту житлової нерухомості, а саме житлового будинку з надвірними будівлями т а спорудами загальною площею 47, 6 кв.м, житловою площею 20, 9 кв.м. по АДРЕСА_1 , від 10 листопада 2022 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Центр технічної інвентаризації «ПРАВЕКС», загальна вартість об`єкта оцінки на дату оцінки складає 30 615 грн (а.с.25-36). Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заведена, що підтверджується повідомленням в.о. завідувача Талалаївської державної нотаріальної контори від 16.02.2023 року.

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані як загальними нормами Цивільного кодексу України щодо права власності та спадкування. З встановленого в судовому засіданні випливають наступні правовідносини. Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Отже, право власності на збудоване чи придбане до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження чи придбання, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.

Відповідно ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо. В п.3.1 узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 - що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. Даний підхід, закріплено також в п. 37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», де вказано, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Як встановлено в судовому засіданні, у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на спадкове домоволодіння, які були втрачені з невідомих причин. Таким чином, суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_2 згідно діючого на час отримання земельної ділянки під забудову та побудову будинку в передбаченому законом порядку набула право власності на нього.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Однією з законних підстав набуття права власності є спадкування. Згідно листа Міністерства юстиції України «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» від 21 лютого 2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідачем у справі є Талалаївська селищна рада, яка в силу ст.335 ЦК України наділена повноваженням ініціювати питання про передачу безхазяйного майна у комунальну власність. Поскільки відповідачем надано заяву про визнання позову ОСОБА_1 , який являється єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві нам момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Ст. 1217 ЦК передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або законом. На підставі ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи положення норм діючого законодавства про спадкування ЦК України - за яким до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1297 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 200, 206, 265, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцем с Красний Колядин Талалаївського району Чернігівської області, право власності на нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1 - житлового будинку А-1 та надвірних будівель сараю Б1 та сараю В1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко