Постановление суда № 109200742, 07.02.2023, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7230/21

Провадження №1-кс/367/159/2023

УХВАЛА

Іменем України

02лютого 2023року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисників: ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

підозрюваного: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12021111040000892 від 15.09.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ "Династія 2020", раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що в провадженні відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42020111200000489 від 06.10.2020 року. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 починаючи з 2014 року перебував у дружніх відносинах з ОСОБА_7 . Маючи дружні та довірчі стосунки, ОСОБА_6 достовірно знав, що у ОСОБА_7 та його сім`ї є значні грошові заощадження, у зв`язку з чим у нього виник умисел щодо неправомірного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, направленого на заволодіння грошовими коштами потерпілого, шляхом його обману. З метою реалізації свого злочинного корисливого умислу ОСОБА_6 , достовірно розуміючи та будучи обізнаним з нормами діючого законодавства, для досягнення своєї протиправної мети розробив злочинну схему із заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману. У зв`язку з цим, приблизно у травні 2019 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму офісі за адресою: АДРЕСА_2 , запропонував ОСОБА_7 придбати у нього квартиру АДРЕСА_3 , проектною загальною площею 88,1 кв.м, загальною вартістю 1 млн. 308 тис. 285 грн.. За наслідками вказаних домовленостей ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , будучи введеним в оману щодо реальних наслідків запропонованого правочину, після особистого підписання ОСОБА_6 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 09.06.2019 року за АДРЕСА_3 , та акту приймання-передачі грошових коштів від 09.06.2019 року, особисто підписав зазначені документи та передав останньому грошові кошти у розмірі 1 млн. 308 тис. 285 грн.. В результаті вказаних дій ОСОБА_6 заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 у розмірі 1 млн. 308 тис. 285 грн.. За умовами попереднього договору ОСОБА_6 взяв на себе зобов`язання після введення будинку в експлуатацію передати зазначену вище квартиру у власність ОСОБА_7 , яке мав реальну можливість виконати, однак заздалегідь наміру виконувати не мав.

Відповідно до п. 4.3.4 вищевказаного договору, після введення Об`єкта будівництва в експлуатацію та реєстрації права власності на Квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Сторона-1 ( ОСОБА_6 ) в місячний термін зобов`язується укласти зі Стороною-2 ( ОСОБА_7 ) договір купівлі-продажу Квартири, що є предметом даного Договору, за умови виконання Стороною-2 взятих на себе зобов`язань згідно умов даного Договору.

З метою прикриття своїх злочинних дій щодо невиконання зобов`язань за договором, маючи при цьому реальну можливість їх виконати, ОСОБА_6 29.08.2019 року надав ОСОБА_7 оригінал технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_4 , виданий 29.08.2019 ТОВ «ТЕХСЕРВІСБУД». Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_5 , введено в експлуатацію 03.09.2019 року. У подальшому, 01.10.2020 року ОСОБА_6 (точний час не встановлено) у приміщенні приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області за адресою: вулиця Кірічека, будинок 6, місто Ірпінь, Київська область, видав на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 довіреність на вчинення від його імені юридичних дій, в тому числі пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно. Після цього, 19.10.2020 року о 17:52 год. ОСОБА_8 , діючи від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 01.10.2020 року, виданої приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрованої в реєстрі за № 1376, звернулася до державного реєстратора Людвинівської сільської ради Макарівського району Київської області для реєстрації права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_4 . Далі ОСОБА_6 , достовірно розуміючи, що вказана квартира повинна бути передана ОСОБА_7 на підставі укладеного між ними раніше попереднього договору купівлі-продажу від 09.06.2019 року та достовірно знаючи про необхідність укладення договору купівлі-продажу цієї квартири з ОСОБА_7 , 20.05.2021 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) у приміщенні приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області за адресою: вулиця Дем`яна Попова, будинок 22, приміщення 9, місто Ірпінь, Київська область, видав на ім`я ОСОБА_10 довіреність на розпорядження (продаж за ціну та на умовах йому відомих, укладення та підписання договорів купівлі-продажу, попередніх договорів), належних ОСОБА_6 квартир, у тому числі квартири під АДРЕСА_4 , а також надав право на укладення та підписання договору/договорів дарування щодо вищевказаного нерухомого майна на ім`я ОСОБА_11 . На підставі вказаної довіреності 27.05.2021 року у приміщенні приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу за зазначеною вище адресою ОСОБА_10 , діючи від імені ОСОБА_6 , уклав договір дарування квартири АДРЕСА_4 , з ОСОБА_11 , яка є рідною донькою ОСОБА_6 .. У подальшому, 22.07.2021 року о 10:52 год. у приміщенні приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_12 за вказаною вище адресою, ОСОБА_11 уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , з ОСОБА_13 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_6 .. Таким чином, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір та маючи прямий умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 1 млн. 308 тис. 285 грн., тобто в особливо великому розмірі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому в особливо великому розмірі та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, заздалегідь не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов`язання щодо передачі у власність квартири, шляхом обману, уклав з ОСОБА_7 попередній договір купівлі-продажу квартири та особисто заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 у загальному розмірі 1 млн. 308 тис 285 грн. готівкою. Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 1 млн. 308 тис. 285 грн., тобто в особливо великому розмірі.

24.01.2023 року, керуючись ст. ст. 111, 276, 481 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах.

Матеріалами, що надають стороні обвинувачення достатні підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень) є: - протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , який підтвердив факт того, що він особисто ОСОБА_6 передав 09.06.2019 грошові кошти в розмірі 1 млн. 308 тис. 285 грн. згідно договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_14 , яка повідомила, що вона 28.08.2019 передала особисто грошові кошти в розмірі 631 тис. 400 грн. ОСОБА_6 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . В подальшому на виконання умов вказаного договору за свідком було зареєстровано право власності на вказані квартири; - попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_8 ; - довіреність від 01.10.2020; - договір дарування квартири від 27.05.2021; - договір купівлі-продажу квартири від 22.07.2021; - висновок судової почеркознавчої експертизи, за наслідками проведення якої встановлено, що саме ОСОБА_6 підписав довіреність від ОСОБА_6 на ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на підставі якої вказані особи зареєстрували право власності на квартиру АДРЕСА_9 за ОСОБА_6 ; - висновок судової почеркознавчої експертизи, згідно якої встановлено, що у попередньому договору купівлі-продажу квартири від 09.06.2019 підписи від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконано ними особисто; - Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на квартири АДРЕСА_4 .

Враховуючи вищевикладене, у ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: - переховуватися від органу досудового розслідування та суду; - вчинити інше кримінальне правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого та свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні. Встановлено, що ОСОБА_6 має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 (дата видачі 08.04.2016), № НОМЕР_2 (дата видачі 03.08.2018). Таким чином, ОСОБА_6 , достовірно розуміючи про наявність повідомлення про підозру та можливість обрання відносно нього запобіжного заходу може спробувати покинути межі державного кордону з використанням своїх двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, знаючи про те, що йому оголошено обґрунтовану підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному та розміру завданої шкоди, у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховується від органів досудового розслідування та в подальшому від суду.

Вказане надає стороні обвинувачення наявність обгрунтованого ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та в подальшому від суду. Водночас, встановлено, що з 02.07.2017 року ОСОБА_6 притягується до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12014110040000936 за ч. 1 ст. 343 КК України. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 343 КК України є злочином у сфері втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, що свідчить про те, що ОСОБА_6 в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкодити належному проведенню досудового розслідування. Крім того, 13.09.2021 року до Ірпінського міського суду скеровано для розгляду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК України, який на даний час перебуває на розгляді. На підставі викладеного, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний маючи вільну можливість у пересуванні та знаючи про фактичне місце проживання свідків та потерпілого, а також свідків, які ще не допитані під час досудового розслідування та безпосередньо в суді, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. На підставі викладеного, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, можливо прийти до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання підозрюваним обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою. З урахуванням завданих підозрюваним потерпілому збитків в розмірі 1 мільйон 308 тисяч 285 гривень 00 копійок достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України є 487 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 млн. 307 тис. 108 грн..

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу - 487 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 млн. 307 тис. 108 грн..

В судовому засіданні захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких підтримав підозрюваний ОСОБА_6 , заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки підозра є необґрунтованою. З приводу ризиків сторона захисту зазначила, що вони є надуманими та нічим не підтвердженні. Зазначили, що будь-яких доказів того, що підозрюваний не виконує обов`язки покладені на нього Законом не надано, а тому просили застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді особистого зобов`язання. Також сторона захисту, зазначила, що розмір застави, яку просить визначити прокурор є непомірною для підозрюваного та такою, що не ґрунтується на вимогах КПК України. Просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважає, клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Так, положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , який підтвердив факт того, що він особисто ОСОБА_6 передав 09.06.2019 грошові кошти в розмірі 1 млн. 308 тис. 285 грн. згідно договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 ; попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_8 ; довіреність від 01.10.2020; договір дарування квартири від 27.05.2021; договір купівлі-продажу квартири від 22.07.2021; висновок судової почеркознавчої експертизи, за наслідками проведення якої встановлено, що саме ОСОБА_6 підписав довіреність від ОСОБА_6 на ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на підставі якої вказані особи зареєстрували право власності на квартиру АДРЕСА_9 за ОСОБА_6 ; висновок судової почеркознавчої експертизи, згідно якої встановлено, що у попередньому договору купівлі-продажу квартири від 09.06.2019 підписи від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконано ними особисто; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на квартири АДРЕСА_4 .

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно неналежності доказів та необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 , слідчий суддя зазначає, що надані стороною захисту заперечення стосуються саме допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Належну оцінку доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, ОСОБА_6 має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 (дата видачі 08.04.2016), № НОМЕР_2 (дата видачі 03.08.2018), тобто останній має можливість покинути межі України з використанням своїх двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_6 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Також, відносно ОСОБА_6 на розгляді в суді перебувають обвинувальні акти (у кримінальних провадженнях № 12014110040000936 та № 42020111200000489) по обвинуваченню останнього за ч. 1 ст. 343 КК України та ч. 4 ст. 190 КК України, відповідно, а тому прокурором доведено наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого також заслуговує на увагу та був доведений в судовому засіданні, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно шляхом застосування фізичного чи психологічного примусу впливати на свідків, потерпілого анкетні відомості яких йому відомі, оскільки він з ними особисто знайомий.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків в даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 є особливо тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, та беручи до уваги, що підозрюваний з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також здійснювати незаконний вплив на потерпілого, свідків або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Так, особисте зобов`язання не зможе уберегти від ризику переховування від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту його затримання.

Так, враховуючи те, що строк досудового розслідування закінчується 23.03.2023 року, то датою закінчення дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного слід вважати 23 березня 2023 року.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно доп.3ч.5ст.182КП України,Розмір заставивизначається утаких межах:щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан обвинуваченого та наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181-187, 193-203, 205-206, 369-372, 376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12021111040000892 від 15.09.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 50 (п`ятдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 обчислювати з 02.02.2023 року по 23.03.2023 року, включно.

Одночасно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень і може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661).

ОСОБА_6 звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документу, що підтверджує внесення застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обчислювати з моменту його звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави по 23.03.2023 року, включно

Роз`яснити, що у разі, якщо підозрюваний ОСОБА_6 будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора слідчого судді або суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 07 лютого 2023 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1