Решение № 109195046, 23.02.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2023 рокум. Ужгород№ 260/389/23 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Сідака Павла Петровича (89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Петефі, 5/7) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2023 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 29.12.2022 року № 29 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 10 вересня 2016 року.

23 січня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до наказу Луцького прикордонного загону Північною регіонального управління Державної прикордонної служби України від 09 вересня 2016 року № 203-ос у зв`язку зі звільненням з військової служби, був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини. Остаточною датою закінчення військової служби, цим наказом було визначено 09.09.2016 року. По закінченню військової служби, ОСОБА_1 має таку вислугу років (доводиться витягом з наказу Луцького прикордонного загону від 09 вересня 2016 року № 203-ос): 20 років 01 місяць 13 днів у календарному обчисленні; 03 роки 08 місяців 07 днів у пільговому обчисленні; загальна вислуга складає - 23 роки 09 місяців 20 днів. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року по справі № 260/2834/22, яке залишено без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, яка набула законної сили зокрема: зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Адміністрація Державної прикордонної служби України на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року по справі № 260/2834/22 направила відповідні документи для призначення пенсії за вислугу років, про що ОСОБА_1 повідомили листом від 13.12.2022 року №11-40937/0/6-22-Вих. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням від 29.012.2022 року № 29 «Про відмову у призначенні пенсії за вислугу років» (лист від 29.12.2022 року № 0700-0307-8/50173) відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_1 календарної вислуги років 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Закон № 2262-ХІІ, зокрема пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 22 календарних років та 6 місяців і більше.

22 лютого 2023 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що подання Адміністрації Держприкордонслужби України № 11-40937/0/6-22 від 13.12.2022 року, календарна вислуга років позивача станом на 09.09.2016 року складала 20 років 01 місяць 13 днів, у той час, як пункт «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ встановлює необхідність наявності з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року на день звільнення вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше років вислуги в календарному обчисленні. У свою чергу, для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ особа на день звільнення повинна досягти 45-річного віку та мати не менше, ніж 25 років страхового стажу, що також не виконується по відношенню до позивача, оскільки станом на 09.09.2016 року (дата звільнення зі служби) останньому виповнилось 37 років. Застосування пунктів «в» та «г» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ у даному випадку також є неможливим у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не являється військовослужбовцем Збройних Сил України. Наведені обставини у своїй сукупності дозволяють дійти висновку про те, що відповідачем правомірно прийнято оспорюване рішення про відмову у призначенні пенсії, відтак, заявлені позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають. Із приводу покликання представника позивача на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року у справі № 260/2834/22, слід зазначити, що останнє в межах спірних правовідносин не має преюдиційного характеру, оскільки не містить ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах будь-яких вказівок на право позивача на отримання пенсії за вислугу років. Натомість, зазначеним судовим рішенням лише встановлено протиправність бездіяльності Адміністрації Держприкордонслужби України у частині невжиття заходів реагування на подану позивачем заяву. З огляду на викладене, враховуючи приписи чинного законодавства, обумовленим є висновок щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 09 вересня 2016 року відповідно до витягу з наказу Луцького прикордонного загону «По особовому складу» №203-ОС ОСОБА_1 , звільненого з військової служби за статтею 26 частиною 8 пунктом 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 09 вересня 2016 року, (а.с.6).

За змістом наказу №203-ОС вислуга років станом на 09 вересня 2016 року складає: календарна 20 років 01 місяць 13 днів; пільгова 03 роки 08 місяців 07 днів; загальна 23 роки 09 місяців 20 днів.

05 вересня 2022 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 07 грудня 2022 року, по справі № 260/2834/22, зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

13 грудня 2022 року Адміністрацією Державної Прикордонної служби України на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 року у справі № 260/2834/22 підготовлено та направленого до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

29 грудня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення № 29 про відмову у призначенні пенсії згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку із відсутністю достатньої календарної вислуги років (22 роки 6 місяців) на момент звільнення зі служби (09.09.2016 року), визначеної статтею 12 Закону №2262, (а.с. 15).

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом а частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Згідно пунктів а, б, в статті 17 Закону №2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; в) час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно частини 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

За змістом статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.

Відповідно до підпункту в пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Закон № 2262-ХІІ, зокрема пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 22 календарних роки та 6 місяців.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених раніше у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.

У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 вказав на те, що існуюче правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Як вже зазначалося судом, 05 вересня 2022 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 07 грудня 2022 року, по справі № 260/2834/22, зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Задовольняючи позовні вимоги суд встановив, що з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а, суд приходить висновку про наявність у позивача достатньої вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням всіх наведених обставин, враховуючи право позивача на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону № 2262, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 № 29 від 29 грудня 2022 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки ГУ ПФУ в Закарпатській області дійшло необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивачки необхідного стажу для призначення йому на пенсії за вислугу років згідно із п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому суд зазначає, що під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права (свободи, інтересу), бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Оскільки позивачу відмовлено у призначенні пенсії рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 29 від 29 грудня 2022 року, то належним та достатнім способом захисту порушених прав позивачки є саме визнання такого рішення протиправним, та як наслідок його скасування.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на встановлене судом право позивача на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років.

Що стосується часу, з якого позивач має право на призначення та виплату пенсії за вислугу років, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону № 2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 50 Закону № 2262 пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів а, в статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Матеріалами справи підтверджено, що позивача звільнена зі служби 09 вересня 2016 року, відповідно до витягу з наказу Луцького прикордонного загону №203-ОС, а звернувся із заявою про призначення пенсії на підставі пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 22 вересня 2022 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку. що позивач має право на призначення пенсії з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто, з 22 вересня 2021 року.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджено квитанцією від 19 січня 2023 року № 0491910141, (а.с. 19).

Таким чином, суму судового збору належить компенсувати позивачці за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника Сідака Павла Петровича до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 № 29 від 29 грудня 2022 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити з 22 вересня 2021 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 536, 80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 лютого 2023 року.

СуддяТ.В.Скраль