Решение № 109154820, 17.02.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2153/23

Провадження № 2-а/127/20/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2023 р.м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Вишара І.Ю.,Дернової В.В., при секретарі Гончарук І.Д,, за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії БАВ №540310 від 14.01.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії БАВ №540310 від 14.01.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позов мотивований тим, що 14.01.2023 року відповідачем було складено постанову серії БАВ№540310від 14.01.2023року пропритягнення доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.121КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова мотивована тим, що позивач, керуючи автомобілем марки «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_1 , 14.01.2023 року о 16:58 год, порушив п.п «в» п.31.4.3 Правил дорожнього руху України, а саме у транспортного засобу під керуванням позивача в темну пору доби не працювала лампа лівої фари в режимі ближнього світла, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

З винесеною відносно нього постановою позивач не згоден, оскільки Правил дорожнього руху не порушував, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що перед початком руху перевірив усі лампочки у фарах, вони справно працювали, коли лампочка перегоріла він не бачив. Після зупинки інспектором та встановлення даної обставини замінив лампочку і все працювало справно.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав письмовий відзив у якому заперечував проти позову.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.01.2023 року відповідачем було складено постанову серії БАВ№540310від 14.01.2023року пропритягнення доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.121КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова мотивована тим, що позивач, керуючи автомобілем марки «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_1 , 14.01.2023 року о 16:58 год, порушив п.п «в» п.31.4.3 Правил дорожнього руху України, а саме у транспортного засобу під керуванням позивача в темну пору доби не працювала лампа лівої фари в режимі ближнього світла, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначає, що обставини, наведені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасува тирішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справахпро протиправністьрішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.01.2023 року відповідачу було роз`яснено його обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення та зобов`язано надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на докази якими він обґрунтовується.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Постановою БАВ №540310 від 14.01.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень. З постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.п «в» п.31.4.3 Правил дорожнього руху України.

До відзиву на позов відповідачем надано диск DVD-R з відеозаписом.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Так, на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення за цим фактом, відповідачем надано диск з відеозаписами.

Разом з тим, відповідно до п.31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, зокрема водій повинен вжити заходів для їх усунення.

Під час судового розгляду було встановлено, що перед початком руху позивач перевірив усі лампочки у фарах, вони справно працювали. Повідомити коли саме лампочка перегоріла позивач не може, оскільки не бачив коли це сталось. Втім, після зупинки інспектором та встановлення даної обставини, позивач замінив перегорівшу лампочку на запасну і все працювало справно.

Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Отже, суб`єктивна сторона правопорушення за ст. 121 КУпАП характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Однак, матеріали справи не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією ч.1 статті 121 КУпАП.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, в діях позивача відсутній склад правопорушення передбачений ч. 1 ст.121 КУпАП, оскільки у останнього не було умислу на здійснення правопорушення, а тому оскаржена постанова відповідача підлягає до скасування.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: - залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; - змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п.3 ч.3 статті 286 КАС України.

Позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом на підставі положення ст.288 КУпАП.

Керуючись статтями 122, 283, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 9, 241-250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії БАВ №540310 від 14.01.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП задовольнити.

Постанову інспектора СРПП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Ошовського К.О. серії БАВ №540310 від 14.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривні 80 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя