Постановление суда № 109097804, 20.02.2023, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2852/20

Провадження №1-кп/930/75/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2023 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Куконештій-Ной Єдинецького району Молдова, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12020020240000148 від 13.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України., -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Ухвалою суд від 21.12.2020 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12020020240000148 від 13.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

29.03.2021 року ухвалою суду призначено судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення ( проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 11.01.2020 близько 22 год. 00 хв. разом із своїм чоловіком ОСОБА_5 перебували на АДРЕСА_1 . В цей час ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_6 , який мав конфлікт із його сином ОСОБА_7 . Маючи намір на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ОСОБА_5 наніс йому один удар кулаком правої руки по обличчю, внаслідок чого ОСОБА_6 впав на землю. Після чого, ОСОБА_5 продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , сів на нього та почав наносити удари кулаками рук в область голови, нанісши близько 6 ударів.

Співмешканка ОСОБА_6 ОСОБА_8 помітивши, як ОСОБА_5 наносить тілесні ушкодження ОСОБА_6 , підбігла до них, щоб припинити протиправні дії, проте цей час ОСОБА_4 підійшла до неї та маючи намір на умисне спричинення тілесних ушкоджень, нанесла один удар кулаком лівої руки в область правого ока ОСОБА_9 .

У подальшому, ОСОБА_4 заштовхнула ОСОБА_10 всередину вказаного івтомобіля, у якому ОСОБА_5 спричиняв тілесні ушкодження ОСОБА_6 , внаслідок чого ОСОБА_8 вдарилась правим коліном об металеву частину автомобіля. Після чого, ОСОБА_4 , маючи намір на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , підійшла до останньої та схопила її за голову ззаді, після чого нанесла близько трьох ударів обличчям ОСОБА_12 об металеву частину автомобіля.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді синців навколо правого ока, в області спинки носа, по передній поверхні правого коліна, які згідно висновку судово-медичного експерта виникли від дії тупого твердого предмета та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження.

20.02.2023 року в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Обґрунтовуючи своє клопотання ОСОБА_4 зазначила, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Просила суд клопотання задовольнити, а кримінальне провадження просить закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Правові наслідки закриття кримінального провадження з таких підстав їй зрозумілі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення ( проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України. Вважає, що кримінальне провадження слід закрити у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення ( проступку) минуло більше двох років, а строк притягнення її до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався.

Потерпіла ОСОБА_13 у судові засідання систиматично не з`явлалася, про розгляд справи повідомлялася належним чином та завчасно. Поштовий конверт повернувся до суду з відміткою " Адресат відсутній за вказаною адресою", тому суд приходить до висновку про можливість провести судове засідання у відсутність потерпілої ОСОБА_13 .

Суд, з`ясувавши думку прокурора, обвинуваченої, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження.

Днем вчинення особою інкримінованого їй кримінального правопорушення, є 11.01.2020 року.

20.04.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

18.12.2020 кримінальне провадження № 12020020240000148 від 13.04.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення ( проступку), передбаченого ч. 1ст. 125 КК України було скероване для розгляду по суті до Немирівського районного суду Вінницької області.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Частиною 1 ст. 12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Згідно ч 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Таким чином, кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Частинами 2, 3 ст. 49 КК України визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.

У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Також, згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" N 12 від 23 грудня2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення передбачених уст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК Україниє: 1) закінчення встановлених ч. 1ст. 49 КК України строків; 2) відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2ст. 49 КК); 3) не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8ст. 284 КПК України).

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності, є обов`язковим.

Передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Аналогічне передбачено й нормами ч. 3ст. 288 КПК України, зокрема, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням його прав, що є неприпустимим виходячи з позиці Верховного суду, викладеної у постанові від 26.03.2020 року (справа N 730/67/16-к).

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення процесуальним законом не передбачено, тому суд, за наявності даного клопотання, не з`ясовує умови чи обставини визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення (проступок) в якому обвинувачується ОСОБА_4 скоєно 11.01.2020 року, від явки до органів слідства, прокурора та суду обвинувачена не ухилялася, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення не зупинявся та не переривався.

Тобто, вищенаведені обставини свідчать про те, що строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, визначений ст. 49 КК України, закінчився, обвинувачена просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

У зв`язку з цим, суд вважає що клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

У даному кримінальному провадженні був заявлений цивільний позов, однак відсутні судові витрати та речові докази, питання щодо яких суд має вирішувати.

Суд звертає увагу на те, що нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Тобто, вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, в зв`язку зі звільненням обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, поданий потерпілою ОСОБА_13 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди слід залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки щодо такого правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 531/2332/14-к та від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої на стадії досудового розслідування не обирався, арешт на майно не накладався.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі наведеного, ст. ст. 12, 49 КК України, керуючись ст. 284, 286, 288, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, (проступку) передбаченого ч. 1 ст. ст. 125 КК України звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12020020240000148 від 13.04.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. ст. 125 КК України - закрити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та судових витрат, - залишити без розгляду.

Роз`яснити цивільному позивачу ОСОБА_13 її право пред`явити позов у порядку цивільного судочинства.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1