Решение № 10909310, 02.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.09р.Справа № 29/369-09 За позовом Приватного підприємства "Електрокомплект", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Буд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 28343,03грн.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: представник Дядюха О.В. за довіреністю №212/1-2 від 05.05.2009р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ПП "Електрокомплект", м. Київ звернулось до господарського суду із позовною заявою про стягнення з ТОВ "Тако-Буд" 28343,03грн. заборгованості, 283грн. 43коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити в заявленій сумі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          04.06.2008р. між ПП "Електрокомплект" (далі - позивач) та ТОВ "ТАКО -Буд" (далі - відповідач) укладено договір поставки №202-08/1 (далі - договір).

Відповідно до умов договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідача по справі), а покупець прийняти та оплатити товар згідно умов договору.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 96059грн. 72коп., що підтверджується накладними на відвантаження №ЕД-0005928 від 10.12.2008р., №ЕД-0005780 від 01.12.2008р.

          Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт отримання відповідачем товару, вказаного накладних підтверджується підписом представника відповідача на накладних на підставі виданих довіреностей.

Відповідно до п. 4.3 договору покупець проводить оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період - 1 (один) календарний тиждень на протязі 3-х календарних днів з моменту закінчення календарного тижня, за яку здійснювалась оплата.

Відповідачем частково оплачено отриманий 67716грн. 69коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не подано заперечень за позов. Доказів повного розрахунку з відповідачем не подано.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 28343грн. 03коп., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовано, підтверджено матеріалами справи, та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Буд" (м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 2-Д; факт. адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31-Д; код ЄДРПОУ 35341863; р/р 26007013100558 у Дніпропетровській філії ВАТ "Інпромбанк", МФО 306986) на користь приватного підприємства "Електрокомплект" (м. Київ, вул. Автозаводська, 2 (бізнес-центр "Алкон", 9 поверх); код ЄДРПОУ 30783141; р/р 26009010559441 у КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012) 28343грн. 03коп. заборгованості, 283грн. 43коп. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяД.М. Полєв