Решение № 10909185, 19.08.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2010 р. Справа № 02/119-38

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Волиньобленерго” Міністерства палива та енергетики України в особі Ратнівської філії, смт. Ратне;

до Ратнівського РВ УМВС, смт. Ратне

про стягнення пені в сумі 598,38грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Коцюба В.М. –представник, дов. № 19/23-29 від 11.01.2010р.

від відповідача:н/з

Права та обов’язки учаснику судового процесу та прокурору роз’яснені відповідно до ст.22ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Оскільки представником позивача не заявлено клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 –1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач –ВАТ “Волиньолденерго” Міністерства палива та енергетики України в особі Ратнівської філії звернувся з позовом про стягнення з відповідача - Ратнівського РВ УМВС 598,38грн. пені за прострочку виконання грошового зобов’язання по оплаті за використану електроенергію та інших платежів.

          Відповідач у відзиві на позов вказує, що установа фінансується з державного бюджету, кошторисні призначення по коду економічної класифікації видатків 1163 «оплата електроенергії»не відповідають фактичним видаткам, що підтверджується планом асигнувань із загального фонду Державного бюджету, а тому своєчасність розрахунків не залежить від Ратнівської РВ УМВС, а від видатків бюджету, що призвело до несвоєчасних розрахунків та нарахування пені. Також вказує, що не згідний з сумою пені та просить відмовити в позові та справу розглядати без представника Ратнівського РВ УМВС в зв’язку з відсутністю коштів на відрядження.

Представник позивача в судовому засіданні заявлену вимогу підтримав та просить позов задоволити в повному обсязі.

З наданих позивачем матеріалів, пояснень його представника, вбачається наступне.

          20.05.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на користування електроенергією за №535-72, зі строком дії до 31.12.2004р. та згідно п. 10.5. договір є продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до його закінчення жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов.

Згідно п. 8.1 договору оплата електроенергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачання електроенергії в терміни визначені додатком №2 «Порядку розрахунків».

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що у випадку несплати або неповної оплати платежів за електроенергію нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочки.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

          В силу загальних положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Посилання відповідача на несвоєчасну оплату із –за недофінансування із державного бюджету не може бути підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань, оскільки зазначене не підтверджено відповідними доказами, як це передбачено ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

          Враховуючи те, що пеня за прострочку платежу нарахована у відповідності до п.4.2.1 договору та в межах строку передбаченого ч. 6 ст.232 ГК України, суд вважає вимогу позивача підставною та задовольняє позов.

          Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню з відповідача.

          Керуючись ст. ст. 174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 11, 509, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд,-

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Ратнівського РВ УМВС (44100, смт. Ратне, вул. Каштанова,15,р/р 35212001000143 в УДК м. Луцьк, МФО 803014, код 08670579 ГУДКУ у волинській області) в користь Відкритого акціонерного товариства “Волиньолденерго” в особі Ратнівської філії (смт. Ратне, вул. Ковельська, 1, р/р 260383021197 в філії Волинське обласне управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398, ЗКПО 00131512) 598,38грн. пені за прострочку плати використаної електроенергії та інших платежів, а також 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                 С.В.Костюк

Дата підписання

повного тексту

рішення 25.08.2010р.