Решение № 109080809, 17.02.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2023 року Справа№200/1460/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

25.01.2022 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не здійснення нарахування та виплати мені, ОСОБА_1 грошової компенсації за не отримане під час проходження військової служби в період 06.05.2015 по 30.12.2021 речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2022 року (рік звільнення) на загальну суму 32064,54 грн.;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату мені, ОСОБА_1 грошової компенсації за не отримане під час проходження військової служби в період з 06.05.2015 по 30.12.2021 речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2022 року (рік звільнення) у розмірі 32064,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що він з 06.05.2015 року по 30.12.2021 року проходив військову службу за контрактом у Відповідача. В день звільнення Позивача з військової служби йому не була виплачена грошова компенсація за недоотримане ним речове майно в період служби, у зв`язку із чим він звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві зазначив про необґрунтованість заявлених позивачем вимог, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок № 178), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 № 475 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 червня 2017р. за №797/30665 (далі - Інструкція №475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до затвердженого Урядом Порядку № 178.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2022 року було зупинено провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2023 року було поновлено провадження в даній адміністративній справі.

Відповідностатті 258 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з цим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом УкраїниПро затвердження Указу Президента УкраїниПро введення воєнного стану в Українівід 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на час розгляду справи воєнний стан триває. Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

Відповідно до ст. 12-2 Закону УкраїниПро правовий режим воєнного станувід 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 №9, з урахуванням положеньстатті 3 Конституції Українипро те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26.02.2022 прийнято наказ №14/І-гПро запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

З огляду на викладене, у встановленийКАС Українистрок рішення по справі з об`єктивних причин не було прийнято, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 .

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №91 від 08.05.2015 року ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 06.05.2015 №35 о/с старшиною телерадіофоністом. Зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення. На посаді вважати з 08 травня 2015 року.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №2 від 05.01.2022 року припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , звільненого відповідно до ст. 26 ч.5 п. 2 згідно з підпунктом «й» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з військової служби наказом командувача Національній гвардії України від 30.12.2021 №255 о/с в запас без права носіння військової форми одягу та направленого на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05 сіня 2022 року.

Вказанимнаказом грошова компенсація за неотримане під час проходження військової служби речове майно позивачу не передбачена.

Згідно довідки № 86 від 17.01.2022 року «Про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту ОСОБА_1 », Позивачу має бути виплачена грошова сума у розмірі 32064,54 грн., в якості грошової компенсації за недоотримане речове майно.

Листом військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 11.02.2022 року №40/57/12-613, було повідомлено, що грошова компенсація за неотримане під час проходження військової служби речове майно громадянину ОСОБА_1 не виплачувалась, рапорт ОСОБА_1 про виплату компенсації за неотримане речове майно у військовій частині відсутній.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій Відповідача щодо не виплати Позивачу грошової компенсації недоотриманого речового майна при звільненні з військової служби (виключення зі списків особового складу).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 17 Конституції Українидержава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби єЗакон України «Про військовий обов`язок та військову службу» №2232-XII від 25.03.1992(надалі -Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 2Закону № 2232-XIIвійськова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частина 6 вказаної статтіЗакону №2232-XIIвизначає види військової служби, до якої, зокрема, віднесено військову службу за контрактом.

У відповідності до частини 3 статті 24Закону №2232-XIIзакінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначеніЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(далі Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно достатей 1-2 Закону № 2011-ХІІвійськовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законам.

Частиною першою та другоюстатті 9 Закону № 2011-ХІІвстановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, згідно з п. 4 розділу ІІІ військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженогоУказом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008(надалі - Положення) після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі по тексту - Порядок № 178).

Відповідно до п. 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Пунктом 4 Порядку № 178 встановлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Щодо отримання Позивачем грошової компенсації за неотримане речове майно суд зазначає, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Як передбачено Порядком № 178 у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Так, пунктом 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме: рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріпленихКонституцієюта чинним законодавством його прав та інтересів.

З приписів цього пункту вбачається, що особа має право отримати грошову компенсацію за неотримане речове майно: перед (під час) звільнення - у разі подання відповідного рапорту під час проходження служби або після звільнення за зверненням після звільнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 340/680/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача з рапортом чи заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

Це означає, що Позивачем не дотримано вимог п.4 Порядку № 178, відтак не може йтися про незаконну бездіяльність Відповідача.

Крім того, Позивачем не надано докази звернення з рапортом чи заявою про отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, що також підтверджено Відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 2, 5ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не може витребувати докази у Позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку Позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Разом із цим, згідно з ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 3ст. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи не встановлення під час розгляду справи факту звернення Позивача із вимогою надати грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна до або після звільнення, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявленого позову оскільки заявлені у ньому вимоги є передчасними. Слід зауважити, що на теперішній час Позивач не позбавлений права звернутись до Відповідача із заявою щодо виплати йому компенсації за неотримане речове майно.

Підстави для розподілу судового збору відсутні, оскільки Позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський