Решение № 109071263, 08.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2023Справа № 910/5029/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Сич Володимира Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА"

про розірвання договору оренди та стягнення 415 465,87 грн

за участю представників:

від позивача: Сич В.В., Павлюк С.М.

від відповідача: Ярошенко Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Сич Володимир Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" про розірвання договору оренди №А1038 від 05.07.2021, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Сич Володимиром Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" та стягнення 415 465,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5029/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

20.07.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що обставини непереборної сили є лише підставою для звільнення сторін від відповідальності у разі затримки виконання чи невиконання договору, а не підставою для розірвання договору. Крім того, позивач не надав доказів, що виконання договору на існуючих умовах, порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала. Відповідач зазначає, що здійснив всі необхідні дії для відновлення роботи торгового центру після введення військового стану. Відповідач вважає, що позивач мав можливість звернутись до відповідача про зменшення орендної плати на підставі ст. 762 ЦК України та враховуючи заборгованість позивача з орендної плати, відповідач має право погасити заборгованість за рахунок забезпечувального платежу.

Також, разом із відзивом на позов відповідач заявив клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

03.08.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що з огляду на наведені положення договору та законодавства, можливість розірвання договору в зв`язку з істотною зміною обставин не ставиться в залежність з тим, щоб така можливість була передбачена договором. Тому позивач вважає, що висновки відповідача про те, що укладаючи договір сторони погодили його строки, розмір та порядок оплати, а також підстави для його припинення, не є підставою для того, щоб позивач не мав права на розірвання договору з підстав передбачених законом. Позивач посилається на те, що вже з кінця лютого 2022 року фактично правовідносини припинено, оскільки приміщення перебувало у стані, не придатному для його використання.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.09.2022 виправив описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі №910/5029/22.

Розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, а також поданих сторонами доказів по справі, суд дійшов висновку, що з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 04.10.2022.

03.10.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 04.10.2022 о 13:50 у справі № 910/5029/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" задоволено, забезпечено участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому засіданні 04.10.2022 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/5029/22 до судового розгляду по суті на 18.10.2022, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

У зв`язку із перебуванням 18.10.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/5029/22 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2022 призначено судове засідання по справі № 910/5029/22 на 23.11.2022.

У зв`язку з оголошенням 23.11.2022 у місті Києві повітряної тривоги та внаслідок припинення постачання електричної енергії до приміщень суду 23.11.2022 судове засідання у справі № 910/5029/22 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 повідомлено сторін, що судове засідання для розгляду справи по суті відбудеться 30.11.2022.

У судовому засіданні 30.11.2022 суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав вступне слово представника позивача.

У судовому засіданні 30.11.2022 суд відклав розгляду справи по суті на 20.12.2022, у зв`язку з неявкою представника відповідача, визнав явку відповідача в судове засідання, що відбудеться 20.12.2022 обов`язковою, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.12.2022 призначено судове засідання по справі № 910/5029/22 на 25.01.2023 у зв`язку із перебуванням 20.12.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці.

20.12.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті.

У зв`язку з оголошенням 25.01.2023 у місті Києві повітряної тривоги судове засідання у справі № 910/5029/22 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 повідомлено сторін, що судове засідання для розгляду справи по суті відбудеться 08.02.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2023 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 08.02.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" (орендар, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Сичом Володимиром Володимировичем (орендодавець, позивач) укладений договір оренди №А1038 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати у строкове, платне користування орендарю приміщення, а орендар зобов`язаний прийняти приміщення в строкове користування, сплачувати орендодавцеві обумовлені в цьому договорі оренди платежі та виконувати інші умови цього договору оренди (п. 2.1. договору).

Приміщення - частина торгового центру, площа та поверх якого вказано в Додатку № 1 (пункт 4), яка може бути не обмежена або не повністю обмежена стінами (перегородками), план розміщення приміщення в межах торгового центру зазначено в Додатку № 2 до договору оренди. На дату укладення договору оренди відповідно до даних орендодавця вартість приміщення з урахуванням індексації дорівнює балансовій вартості приміщення та складає суму, вказану в Додатку № 1 (пункт 6).

Орендар зобов`язаний використовувати приміщення виключно за цільовим призначенням. Вичерпний перелік видів діяльності та торгових марок, під якими орендар має право здійснювати діяльність у приміщенні, а також назва вивіски орендаря визначені в Додатку № 1 (пункти 2, 3). Використання орендарем приміщення за цільовим призначенням є істотним обов`язком орендаря за цим договором (п. 2.2. договору).

У відповідності до умов пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору орендар набуває право використовувати приміщення за цільовим призначення в день початку строку оренди. Якщо інше не погоджено сторонами, орендодавець передає орендареві приміщення після закінчення робіт орендаря у стані, що враховує роботи орендаря. Орендар бере на себе зобов`язання розпочати ведення своєї господарської діяльності у приміщенні (використовувати приміщення за цільовим призначенням) з моменту передачі орендодавцем приміщення, якщо при цьому закінчився строк виконання робіт орендаря. Будь-яка передача приміщень між сторонами (в орендне користування та з орендного користування) повинна оформлюватися відповідним Актом приймання-передачі приміщення. Акт приймання-передачі приміщення в орендне користування орендареві підписується не пізніше наступного дня після закінчення строку виконання робіт орендаря.

Відповідно до п. 10.1. та п. 10.2. договору з моменту передачі орендареві приміщення орендар зобов`язаний сплачувати на користь орендодавця орендну плату та інші платежі, які передбачені цим договором. Орендна плата, яку орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати орендодавцеві складається з таких частин:

а) Основна орендна плата;

b) Експлуатаційна орендна плата;

с) Маркетингова орендна плата;

d) Плата з обороту.

Орендар сплачує окремими платежами кожну із частин орендної плати (окремо основну орендну плату, експлуатаційну орендну плату, маркетингову орендну плату, плату з обороту).

Згідно із пунктом 13.1. договору орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю основну орендну плату, експлуатаційну орендну плату, маркетингову орендну плату щомісячно різними платежами в строки, визначені Додатку № 1 (пункт 15). Орендодавець має право встановити різні банківські рахунки для окремих частин орендної плати. Орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати орендодавцю плату з обороту в строки, визначені Додатку № 1 (пункт 16).

У разі наявності у орендаря на день здійснення платежів заборгованості за будь-якими платежами за і цим договором за попередні періоди, орендодавець має право зарахувати здійснену оплату в рахунок існуючої заборгованості (повністю або частково) (п. 13.11. договору).

У Додатку №1 до договору оренди сторони погодили, що цільове призначення приміщення (стаття 1, пункт 1.17) - для торгівлі біжутерією, окулярами, сумками, клатчами, гаманцями, кепками, шапками, шарфами, рукавичками; назва (торгова марка), яка вказується на вивісці орендаря (стаття 2, пункт 2.2) - All In accessories; площа приміщення та поверх в межах торгового центру (стаття 1, пункт 1.9) - 47,75 м.кв. торгового центру на 1 (першому) поверсі торгового центру, лот А1038 (відповідно до плану, наведеного в Додатку №2); строк оренди (стаття 3, пункт 3.2) - 35 місяців, ставка основної орендної плати (стаття 10, пункт 10.4) - 1918,85 грн, що еквівалентно 70,00 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ); показник індексу 0 (індексація основної орендної плати) (стаття 10, пункт 10.4) - 1,05 на другий рік оренди, 1,1025 на третій рік оренди; ставка експлуатаційної орендної плати (стаття 10, пункт 10.5) - 219,30 грн, що еквівалентно 8,00 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ); показник Індексу Е (індексація експлуатаційної орендної плати) (стаття 10, пункт 10.5) - 1,05 на другий рік оренди, 1,1025 на третій рік оренди; ставка маркетингової орендної плати (стаття 10, пункт 10.6) - 109,65 грн, що еквівалентно 4,00 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ); показник Індексу М (індексація маркетингової орендної плати) (стаття 10, пункт 10.6) - 1,05 на другий рік оренди, 1,1025 на третій рік-оренди; відсоток з товарообігу (для розрахунку плати з обороту) (стаття 11, пункт 11.2) - 15%; строк сплати основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати, маркетингової орендної плати (стаття 13, пункт 13.1) - до 15 (п`ятнадцятого) числа відповідного місяця, який передує оплачуваному; строки сплати плати з обороту (стаття 13, пункт 13.1) - до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за оплачуваним; строки компенсації комунальних послуг (стаття 17, пункт 17.6) - до 10 (десятого) числа наступного місяця за оплачуваний місяць (попередній) на підставі рахунку орендодавця, який надається орендареві протягом п`яти робочих днів з початку наступного місяця; забезпечувальний платіж (стаття 16, пункт 16.4) - 236667,30 грн, ПДВ - 47333,46 грн, всього з урахуванням ПДВ - 284000,76 грн, але не менше гривневого еквіваленту 8633,68 доларів США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ) та дорівнює розміру орендної плати за 2 (два) останні місяці оренди відповідно до договору оренди. На вимогу орендодавця (направлення таких вимог є правом орендодавця) орендар зобов`язаний протягом 5 робочих днів, якщо інший строк не погоджений сторонами, сплачувати (поповнювати) забезпечувальний платіж таким чином, щоб його розмір відповідно до офіційного курсу станом на дату направлення орендодавцем такої вимоги (рахунку) дорівнював сумі в гривнях, яка є еквівалентом вказаної вище суми в доларах США; строк сплати забезпечувального платежу (стаття 16, пункт 16.4) - протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту укладення договору оренди.

Відповідно до п. 16.4. договору, упродовж строку, вказаного в Додатку № 1 (пункт 22), орендар зобов`язаний сплатити орендодавцеві на банківський рахунок, вказаний в цьому договорі, або банківський рахунок, зазначений у відповідному рахунку орендодавця (якщо орендодавець направить такий рахунок орендареві), платіж у якості забезпечення виконання орендарем його обов`язків за цим договором оренди в сумі, визначеній в Додатку № 1 (пункт 21) (далі - «забезпечувальний платіж»).

Згідно із пунктом 16.5. договору, сума забезпечувального платежу зараховується в рахунок орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати та маркетингової орендної плати) за місяці оренди приміщення, які вказані в Додатку № 1 (пункт 21). У випадку, якщо сплаченої суми забезпечувального платежу буде недостатньо для здійснення таких зарахувань, враховуючи розмір орендної плати на той час, орендар повинен здійснити доплату протягом 5 (п`яти) календарних днів після отримання рахунка орендодавця. У разі, якщо сплачена орендарем сума забезпечувального платежу перевищуватиме розмір орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної та маркетингової орендної плати), залишок сплаченої суми забезпечувального платежу підлягає поверненню орендодавцем на вимогу орендаря. По закінченню строку дії договору після проведення сторонами всіх взаєморозрахунків, сторони зобов`язуються протягом 20 календарних днів від дати закінчення строку договору, підписати Акт звіряння взаємних розрахунків: в тому випадку, якщо у орендодавця залишилася кредиторська заборгованість перед орендарем, орендодавець зобов`язується на підставі підписаного Акту звіряння взаємних розрахунків та письмової вимоги орендаря повернути таку заборгованість протягом 30 календарних днів від дати отримання такої вимоги від орендаря.

У відповідності до п. 16.6. договору, протягом всього строку дії договору оренди сума забезпечувального платежу має дорівнювати розміру орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати та маркетингової орендної плати) за місяці оренди, які вказані в Додатку № 1 (пункт 21). Зазначене, зокрема, означає, що якщо у будь-який час впродовж строку дії цього договору оренди сума забезпечувального платежу виявиться меншою, ніж розмір орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної та маркетингової орендної плати) за місяці оренди, які вказані в Додатку № 1 (пункт 21) (наприклад, якщо орендна плата збільшуватимуться або індексуватимуться), орендар зобов`язаний на вимогу орендодавця доплатити відповідні суми таким чином, щоб сума забезпечувального платежу дорівнювала розміру орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної та маркетингової орендної плати) за місяці оренди, які вказані в Додатку № 1 (пункт 21).

У випадку невиконання (прострочення) орендарем будь-якого із його обов`язків за договором оренди, пов`язаним із здійсненням на користь орендодавця будь-яких платежів (в тому числі, орендної плати, сплати будь-яких штрафних санкцій, відшкодування збитків, тощо), орендодавець має право погасити таку заборгованість орендаря за рахунок забезпечувального платежу. В такому випадку орендар зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання повідомлення від орендодавця про погашення заборгованості орендаря за рахунок забезпечувального платежу поповнити суму забезпечувального платежу таким чином, щоб вона не була меншою за суму орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної та маркетингової орендної плати) за місяці оренди, які вказані в Додатку № 1 (пункт 21).

У відповідності до п. 16.8. договору сторони домовились, що в тому випадку, якщо орендар не виконує будь-який із своїх обов`язків за цим договором орендодавець має право виконати такий обов`язок самостійно за рахунок забезпечувального платежу.

Відповідно до п. 16.9. договору, у випадку розірвання та/або припинення дії цього договору оренди з вини орендаря (в тому числі у випадку дострокового припинення (розірвання) в односторонньому порядку зі сторони орендодавця, у зв`язку з порушенням орендарем договору оренди) забезпечувальний платіж не повертається орендареві та залишається у орендодавця.

Орендодавець має право використовувати забезпечувальний платіж після припинення договору оренди, у разі порушення будь-яких обов`язків орендаря (п. 16.10. договору).

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що цей договір оренди набуває чинності з моменту його підписання сторонами, державної реєстрації (якщо така реєстрація вимагається відповідно до законодавства України) та діє до закінчення строку оренди. Зобов`язання фінансового характеру (в тому числі ті, що стосуються сплати орендарем на користь орендодавця будь-яких платежів, штрафних санкцій, відшкодування шкоди, збитків) припиняються з моменту їх належного виконання, незалежно від припинення дії договору оренди (в тому числі, дострокового).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що строк оренди вказано в Додатку № 1 (пункт 7). Строк оренди починає обчислюватися з передачі орендодавцем орендареві приміщення в орендне користування відповідно до цього договору оренди або в день, коли орендар зобов`язаний прийняти приміщення. Строк оренди достроково закінчується в тому випадку, якщо договір оренди достроково припинить свою дію у відповідності з положеннями цього договору оренди або законодавства України.

Відповідно до п. 27.2. договору, орендар може припинити дію цього договору, якщо орендодавець своїми власними діями або бездіяльністю суттєво порушує свої зобов`язання до цього договору, через що приміщення стають непридатними для використання. Такий факт має підтверджуватися незалежним експертом, обраним разом орендодавцем та орендарем.

Сторони домовились, що в контексті цього пункту приміщення вважається непридатним для використання, якщо його стан не дозволяє орендарю використовувати його за цільовим призначенням впродовж понад 1 (одного) місяця та орендодавець не виправляє це становище навіть впродовж додаткового максимального строку тривалістю 30 (тридцять) календарних днів після письмового повідомлення орендаря про виконання вищенаведеного.

За змістом п. 27.5. договору, припинення дії цього договору оренди (в тому числі, дострокове припинення) не звільняє орендаря від сплати належних з нього платежів, а також не звільняє сторін від відповідальності за порушення, які мали місце до припинення дії договору.

На виконання умов договору Фізичною особою-підприємцем Сичом В.В. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" згідно рахунку на оплату №6355 від 05.07.2021 здійснено сплату забезпечувального платежу у загальній сумі 284 000,76 грн, що підтверджується копією квитанції №0.0.2194924878.1 від 14.07.2021.

Також, Фізичною особою-підприємцем Сичом В.В. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" згідно рахунку на оплату №1424 від 10.02.2022 здійснено сплату оренди за березень 2022 року у загальній сумі 131 465,11 грн, що підтверджується копією квитанції №0.0.2460774148.1 від 16.02.2022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відбулась істотна зміна обставин, у зв`язку з чим 11.04.2022 Фізична особа-підприємець Сич В.В. звернувся до відповідача з листом №б/н від 08.04.2022, в якому просив розірвати договір оренди, оскільки обставини змінились настільки, що якби позивач міг це передбачити, він не уклав би даний договір. До листа позивач додав підписаний з боку орендаря додатковий договір про розірвання договору оренди №А1038 від 05.07.2021. Також, у листі позивач просив повернути кошти у сумі 415 465,87 грн, з яких: 284 000,76 грн - забезпечувальний платіж та 131 465,11 грн - орендна плата за березень 2022 року.

Відповідач направив на адресу позивача листа вих.№02/06/22/3 від 02.06.2022, в якому повідомив про відсутність підстав для дострокового розірвання договору.

Позивач стверджує, що з кінця лютого 2022 року фактично правовідносини припинено, всі речі вивезено з орендованого приміщення, оскільки приміщення перебувало у стані не придатному для його використання, будівля торгівельного центру не працювала, що є істотною зміною обставин та відповідно до приписів ст.652 ЦК України, є підставою для розірвання договору оренди №А1038 від 05.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" та Фізичною особою-підприємцем Сич Володимиром Володимировичем.

Також позивач вважає, що у даному випадку наслідками розірвання договору оренди, про які просить позивач, є стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів у розмірі 415 465,87 грн, з яких: 284 000,76 грн - забезпечувальний платіж та 131 465,11 грн - орендна плата за березень 2022 року.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом, між сторонами було укладено договір оренди №А1038 від 05.07.2021.

Спір між сторонами виник у зв`язку з розірванням договору, на підставі ст. 652 ЦК України, та повернення забезпечувального платежу.

Частиною 3 статті 291 ГК України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Положеннями статті 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, з аналізу вищенаведених норм договір може бути розірвано лише його стороною та на момент розірвання договір має бути чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення).

Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №б/н від 08.04.2022 позивач звернувся до відповідача, в якому просив розірвати договір оренди, оскільки обставини змінились настільки, що якби позивач міг це передбачити, він не уклав би даний договір. До листав позивач додав підписаний з боку орендаря додатковий договір про розірвання договору оренди №А1038 від 05.07.2021.

Відповідач направив на адресу позивача листа вих.№02/06/22/3 від 02.06.2022, в якому повідомив про відсутність підстав для дострокового розірвання договору.

Порядок припинення дії договору визначений статтею 27 договору, а саме у п. 27.1. сторони домовилися, що орендодавець має право припинити дію цього договору (розірвати і договір в односторонньому порядку), направивши про це орендареві повідомлення не менше як за 20 (двадцять) календарних днів в кожному із наступних випадків: |

a) орендар використовує приміщення всупереч цільовому призначенню відповідно до умов цього договору та таке порушення не усунуте протягом 5 (п`яти) календарних днів після направлення орендодавцем повідомлення про це;

b) орендар двічі протягом календарного року більш ніж на десять (10) календарних днів поспіль затримує виконання грошових зобов`язань відповідно до цього договору оренди та таке порушення не усунуте протягом 5 (п`яти) календарних днів після направлення орендодавцем повідомлення про це;

c) орендар прострочить прийняття приміщення або початок використання приміщення за цільовим призначенням більш як на 10 (десять) календарних днів, якщо в цьому будуть відсутні винні дії орендодавця;

d) орендар прострочив сплату будь-якого свого платежу за цим договором більш як на 15 (п`ятнадцять) календарних днів та таке порушення не усунуте протягом 5 (п`яти) днів після направлення орендодавцем повідомлення про це;

е) проти орендаря подано заяву про банкрутство і судовий орган ухвалив рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство орендаря;

f) орендар передає в суборенду або передає володіння приміщенням (на будь-яких підставах), або його частину третій особі без письмового дозволу орендодавця;

g) орендар передає свої права та/або обов`язки відповідно до цього договору третій особі без і попередньої письмової згоди орендодавця;

h) орендар позбавляється права на використання торгового знака або логотипу, вказаного в цьому договорі оренди;

і) припинять дію або стануть недійсними (нечинними) будь-які дозволи, ліцензії, патенти тощо, які необхідно мати орендареві для використання приміщення за цільовим призначенням та таке порушення не усунуте протягом 5 (п`яти) календарних днів після направлення орендодавцем повідомлення про це;

j) орендар призупиняє або перериває комерційну діяльність у приміщенні більш як на два календарні дні (крім випадків, коли це відбувається за вимогою орендодавця, або вимогою контролюючих органів) та не відновлює таку діяльність протягом 5 (п`яти) календарних днів після направлення орендодавцем повідомлення про це;

k) орендар більш ніж два рази прострочить більш як на 30 (тридцять) календарних днів надання орендодавцеві щомісячного звіту про товарообіг або щорічного звіту про товарообіг;

l) орендар більш як два рази надасть орендодавцеві недостовірні відомості щодо товарообігу;

m) орендар більш як на 20 днів прострочить підписання протоколу допуску або початок виконання робіт орендаря;

n) у разі виникнення будь-яких інших обставин, визначених - як такі, що припиняють дію цього договору відповідно до інших положень цього договору або законодавства України.

Відповідно до п. 27.2. договору, орендар може припинити дію цього договору, якщо орендодавець своїми власними діями або бездіяльністю суттєво порушує свої зобов`язання до цього договору, через що приміщення стають непридатними для використання. Такий факт має підтверджуватися незалежним експертом, обраним разом орендодавцем та орендарем.

Сторони домовились, що в контексті цього пункту приміщення вважається непридатним для використання, якщо його стан не дозволяє орендарю використовувати його за цільовим призначенням впродовж понад 1 (одного) місяця та орендодавець не виправляє це становище навіть впродовж додаткового максимального строку тривалістю 30 (тридцять) календарних днів після письмового повідомлення орендаря про виконання вищенаведеного.

По спливу одного року строку оренди орендодавець має право розірвати цей договір оренди в односторонньому порядку, незалежно від причин та обставин, направивши про це повідомлення орендареві не менше як за 6 (шість) місяців до дати розірвання по спливу одного року строку оренди. При цьому договір оренди вважається розірваним на 181 день з дати направлення орендодавцем відповідного повідомлення. В такому випадку у зв`язку із таким розірванням будь-які штрафні санкції до орендодавця не можуть застосовуватися.

У випадку несплати орендарем в повному обсязі грошових зобов`язань за цим договором строком 2 (два) календарні місяці поспіль, орендодавець має право розірвати договір оренди, письмово попередивши про це орендаря за 10 календарних днів. Якщо орендодавець не попередив письмово орендаря договір вважаться чинним (пункти 27.3. та 27.4. договору).

За змістом п. 27.5. договору, припинення дії цього договору оренди (в тому числі, дострокове припинення) не звільняє орендаря від сплати належних з нього платежів, а також не звільняє сторін від відповідальності за порушення, які мали місце до припинення дії договору.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору оренди передбачено єдину підставу для дострокового розірвання договору за ініціативою орендаря, у разі коли орендоване приміщення стає непридатним для використання у зв`язку із діями або бездіяльністю відповідача.

Водночас, враховуючи умови п. 27.2. договору, непридатне для використання приміщення має підтверджуватися незалежним експертом, обраним разом орендодавцем та орендарем. Висновку експерта щодо стану приміщення або інших доказів вчинення дій сторонами щодо визначення стану приміщення до матеріалів справи позивачем не надано.

Крім того, умовами укладеного між сторонами договору оренди не передбачено правової підстави для дострокового розірвання договору - самовільне звільнення позивачем орендованого приміщення.

Таким чином, у випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18.

13.07.2022 відповідач направив на адресу позивача лист вих.№13/07/22/2, в якому повідомлено про наявну заборгованість за оренду приміщення з квітня 2022 року. Також, в листі відповідачем запропоновано позивачу зарахувати сплачений забезпечувальний платіж в рахунок погашення заборгованості та з врахування ситуації в країні не нараховувати основну орендну плату з 24.02.2022 по 09.05.2022 за умови підписання додаткового договору.

Також, 13.07.2022 відповідач направив на адресу позивача лист вих.№13/07/22/1 про розірвання договору оренди № А1038 від 05.07.2021 на підставі п.п. j) п. 27.1 ст. 27 договору оренди з 01.08.2022. На підтвердження направлення листа відповідач надав копії опису вкладення в цінний лист та поштову накладну № 0412806600810.

Судом встановлено, що право відповідача на розірвання договору в односторонньому порядку прямо передбачене умовами договору оренди.

Таким чином, відповідач реалізував своє право на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом надсилання на адресу позивача лист вих.№13/07/22/1 від 13.07.2022, в якому повідомив про дострокове розірвання дії договору та необхідність повернення приміщення в порядку, визначеному договором.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір оренди №А1038 від 05.07.2021 є розірваним достроково у односторонньому порядку з 01.08.2022.

Отже, станом на день розгляду цієї справи договір є таким що припинений, у зв`язку із розірвання договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про розірвання договору є такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів у розмірі 415 465,87 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 173 ГПК України передбачено, що похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору (частина 3 статті 652 ЦК України).

Враховуючи той факт, що суд дійшов висновку про відсутність підстав розірвання договору оренди, а тому вимога про стягнення сплачених позивачем коштів у розмірі 415 465,87 грн є такою, що не підлягає задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Сича Володимира Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" про розірвання договору оренди №А1038 від 05.07.2021 та стягнення 415 465,87 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за позовом покладається на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.02.2023.

Суддя О.В. Гулевець