Решение № 109070575, 17.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4838/22Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест" (52001, м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, комплекс будівель та споруд №55-і (територія Підгородненської міської ради); ідентифікаційний код 36573198)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аг Ексім" (53073, село Златоустівка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Підстепна, буд. 69; ідентифікаційний код 36721948)

про стягнення 248 373 грн. 67 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4582/22 від 20.12.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аг Ексім" про стягнення 248 373 грн. 67 коп., що складає 200 071 грн. 48 коп. - заборгованості зі сплати за послуги, надані відповідно до умов Договору від 19.07.2021 №28322АМS про надання послуг, 8 287 грн. 89 коп. - 36% річних та 40 014 грн. 30 коп. - 20% штрафу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день вручення судового рішення під розписку.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 26.12.2022, було вручено відповідачу 11.01.2023, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.26).

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 26.12.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 17.02.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається 19.07.2021 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест", як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аг Ексім", як замовником, було укладено договір №28322АМS про надання послуг (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується протягом визначеного в Договорі строку надавати послуги, погоджені сторонами у Додатку (-ах) до даного Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги на умовах цього Договору.

За умовами пункту 1.2 Договору перелік послуг, їх обсяг та періодичність/графік їх надання узгоджуються сторонами у Додатку (-ах) до цього Договору; перелік послуг, їх обсяг та періодичність/графік їх надання можуть бути змінені сторонами шляхом укладання сторонами додаткової угоди до цього Договору.

Обсяги фактично наданих послуг зазначаються у Актах виконаних робіт (надалі - акт) (пункт 1.4 Договору).

Згідно із пунктом 1.7 Договору виконавець приступає до надання послуг після підписання сторонами відповідного додатку, отримання від замовника необхідної для надання послуг інформації, документів та одержання від замовника вартості послуг (в розмірі та строки, визначені у відповідному додатку (-ах) до Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість узгоджених послуг зазначається сторонами у відповідній специфікації до Договору.

Як вбачається відповідно до специфікації вартості послуг, яка міститься у Додатку №1 до Договору вартість послуг становить 480 084 грн. 00 коп. (а.с. 14 - зворотна сторона).

Строки та умови оплати послуг погоджуються сторонами у відповідних додатках до даного Договору (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до графіку оплати товару, що міститься у Додатку №1 до Договору перший платіж - 96 016 грн. 80 коп. - до 19.07.2021; оплата суми договору, що залишилася - 384 067 грн. 20 коп. - протягом 30-ти днів з дати підписання акту виконаних робіт (а.с. 14).

Пунктами 2.3 - 2.6 Договору передбачено, що: - сторони погодили, що у випадку невідповідності додатку (специфікації) та акту виконаних робіт, перевагу матиме акт виконаних робіт; - здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін; - замовник підтверджує, що будь-яка особа, яка підписує документи (сервісний звіт, акти) від імені замовника та чий підпис скріплений печаткою замовника, є належним чином уповноваженою особою на здійснення дій від імені замовника; - у випадку непідписання замовником акту виконаних робіт і ненадання мотивованої відмови від його підписання протягом 3 (трьох) днів з моменту його отримання, послуги вважаються прийнятими замовником по якості й кількості у повному обсязі, а в замовника виникає обов`язок по оплаті відповідно до умов Договору.

Відповідно до пункту 9.1 Договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021, а відносно виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором - до повного їх виконання.

Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 9.2 Договору).

Як вбачається, на виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги на суму 511 088 грн. 28 коп., про що свідчить акт від 22.11.2021 №133280АМS виконаних робіт (а.с.16). Як вбачається вказаний акт підписаний зі сторони виконавця, зі сторони замовника підпис на акті відсутній (а.с. 16).

Матеріали справи містять спрямований відповідачу лист позивача від 21.09.2022 №1206/2, відповідно до якого відповідачу було надіслано (як зазначив позивач - повторно) 2 примірника акту від 22.11.2021 №133280АМS виконаних робіт (а.с. 17). Про спрямування вказаного листа з актом свідчать опис від 22.09.2022 вкладення до цінного листа та накладна від 22.09.2022 №4907410228980 (а.с. 18).

Згідно з довідкою позивача від 07.12.2022 №0712/22зд відповідачем було здійснено оплати згідно Договору та акту виконаних робіт у сумі 96 016 грн. 80 коп. - 22.07.2021 та у сумі 215 000 грн. 00 коп. - 17.12.2021. (а.с. 15).

Позивачем було надані відповідачу послуги згідно умов Договру, які останнім не сплачені, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, строк оплати за надані послуги настав 22.12.2021 (30-ть днів з дати акту виконаних робіт). При цьому суд звертає увагу на те, що станом на 22.12.2021 акт виконаних робіт був наявний у відповідача, оскільки сума у розмірі 215 000 грн. 00 коп. була сплачена відповідачем згідно вказаного акту виконаних робіт - 17.12.2021. Також послуги вважаються прийнятими замовником по якості й кількості у повному обсязі згідно акту виконаних робіт, а в замовника виник обов`язок по оплаті відповідно до умов Договору.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 200 071 грн. 48 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 200 071 грн. 48 коп. - заборгованості.

Щодо нарахування 3% річних та штрафу

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що у випадку використання у розрахунках відстрочки по оплаті платежів за Договором, то за невиконання (неналежне виконання) платежів замовник сплачує виконавцю у відповідності до статті625 Цивільного кодексу України 36 (тридцять шість) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення; у випадку, якщо прострочення платежів за даним Договором складає більше 20-ти календарних днів, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю штраф у розмірі 20% від суми прострочених платежів.

Позивачем здійснено нарахування річних (36%) у розмірі 8 287 грн. 89 коп. за період з 27.10.2022 по 07.12.2022 та 40 014 грн. 30 коп. (200 071 грн. 48 коп. х 20%) - штрафу у зв`язку із простроченням оплати за виконані роботи.

Перевіривши розрахунки річних та штрафу суд визнає їх арифметично правильними.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 725 грн. 61 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест" (52001, м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, комплекс будівель та споруд №55-і (територія Підгородненської міської ради); ідентифікаційний код 36573198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аг Ексім" (53073, село Златоустівка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Підстепна, буд. 69; ідентифікаційний код 36721948) про стягнення 248 373 грн. 67 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аг Ексім" (53073, село Златоустівка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Підстепна, буд. 69; ідентифікаційний код 36721948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест" (52001, м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, комплекс будівель та споруд №55-і (територія Підгородненської міської ради); ідентифікаційний код 36573198) 200 071 (двісті тисяч сімдесят одна) грн. 48 коп. - заборгованості, 8 287 (вісім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 89 коп. - річних, 40 014 (сорок тисяч чотирнадцять) грн. 30 коп. - штрафу та 3 725 (три тисячі сімсот двадцять п`ять) грн. 61 коп. - витрат по сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

20.02.2023