Приговор № 109065754, 17.02.2023, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 392/1727/19

Провадження № 1-кп/392/43/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

з участю

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

представника цивільного відповідача адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченої ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019120000000158 від 20.06.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки і мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, непрацюючої, неодруженої, несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом, вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого за наступних обставин.

20 червня 2019 року близько 9 години 45 хвилин обвинувачена ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належав на праві власності ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна», рухаючись на 645-му кілометрі плюс 196 метрів автодороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка зі сторони м. Умань Черкаської області в напрямку м. Кропивницький, не виконала вимоги пунктів 1.2, 1.5, 2.3 (б,д), 10.1 та 11.2 Правил дорожнього руху:

пункт 1.2. В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

пункт 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган;

пункт 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

пункт 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

пункт 11.2. На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Під час руху автомобіля водій ОСОБА_8 проявила власну необережність, недбалість та особисту неуважність, знехтувала вимогами щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, чим позбавила себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, грубо порушила вимоги пунктів 12.1, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху:

пункт 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

пункт 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

пункт 13.3. Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на спуск, не вибрала безпечну швидкість руху, своєчасно не відреагувала на зміну напрямку дороги праворуч, виїхала на зустрічну смугу руху та допустила зіткнення автомобіля "KIA Sorento" з лівим переднім та заднім колесами причепа-платформи "KRONE AZW 18", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився в складі автопоїзду з вантажним контейнеровозом марки "DAF FX 95.430", реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_9 , а потім після зіткнення з причепом - платформою на смузі зустрічного руху автомобіль "KIA Sorento" зіткнувся з автомобілем марки "Mersedes-Benz 208D", реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_10 , а після зіткнення з автомобілем "Mersedes-Benz 208D", на смузі зустрічного руху сталося лобове зіткнення автомобіля "KIA Sorento", яким керувала ОСОБА_8 , з автомобілем марки "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_5 , яким керував водій ОСОБА_11 , що рухався зі сторони м. Кропивницького в напрямку м. Умань.

У наслідок зіткнення транспортних засобів автомобіля "KIA Sorento" та автомобіля "Geely CK" водій ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, внаслідок яких настала смерть потерпілого.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 286 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_8 визнала повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та показала, що з грудня 2018 року почала працювати в компанії ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна», що розташована в с. Салгани Білгород-Дністровського району Одеської області, а безпосереднє її місце роботи - в м. Кривий Ріг.

З 5 червня 2019 року вона перебувала у відрядженні в с. Салгани.

Їй забронювали в Затоці номер у готелі, звідти вона повинна була їздити на роботу, це 18 кілометрів.

У цей час водій, за яким був закріплений автомобіль, перебував у відпустці, тому за згодою директора підприємства їй було надано цей автомобіль в користування, на якому в послідуючому було скоєно ДТП.

20 червня 2019 року близько 5.30 вона виїхала із Затоки в напрямку м. Кривий Ріг по Одеській трасі через місто Кропивницький.

При виїзді із Затоки автомобіль зупинили працівники поліції, які перевірили документи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховку і після цього вона поїхала у наміченому напрямку.

Проїхавши приблизно 300 кілометрів, близько 9 години, вона перебувала у Новоархангельському районі, там зупинилася для відпочинку та поїхала далі.

Дорога не скрізь була добра, тому вона не перевищувала швидкості 80-90 кілометрів за годину.

Спуск був вільний, здійснювати обгін не було необхідності.

На зустріч рухався вантажний автомобіль з білою кабіною. Після того як автомобіль розминувся з кабіною вантажного автомобіля, перетнувши розділювальну смугу, вона в`їхала у переднє колесо причепа, внаслідок чого спрацювали подушки безпеки і вона втратила свідомість та більше нічого не пам`ятає. Прийшовши до свідомості, вона зрозуміла, що автомобіль, яким вона керувала, знаходиться на зустрічній смузі, розвернутий в іншому напрямку.

У салоні було дуже багато скла, вона була в крові і намагалася звільнитися від паска безпеки.

У цей момент до неї підбіг невідомий чоловік, відкрив двері та допоміг звільнитися і вийти з машини, а потім посадив її на узбіччя.

У кюветі вона побачила автомобіль, але він був розташований до неї задньою частиною.

Потім їй повідомили, що в автомобілі знаходився молодий чоловік, який одразу загинув від зіткнення з автомобілем, яким вона керувала.

У дорожньо-транспортній пригоді вона отримала тяжкі тілесні ушкодження та перебувала на лікуванні протягом 5 днів у Маловисківській центральній лікарні, а потім її відправили до лікарні в м. Кривий Ріг, де вона продовжувала лікуватися протягом двох тижнів.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, після операції, їй надали групу інвалідності.

Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 , підтримавши цивільні позови, в судовому засіданні показала, що 20 червня 2019 року близько 11 години до неї зателефонував колишній чоловік і повідомив, що сталося дорожньо-транспортна пригода, у якій загинув їх син. У цей час вдома у неї був внук. Потім до неї заїхав колишній чоловік. Вони забрали онука і поїхали на місце аварії. Прибувши на місце дорожньо-транспортної пригоди, вони побачили страшну картину: автомобіль був розбитий; син лежав всередині мертвий.

Потерпіла ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що 20 червня 2019 року вони разом з чоловіком збиралися на роботу. Близько 7 години ранку вони виїхали з дому, чоловік підвіз її до роботи (на той час вона працювала в лікарні), а сам поїхав на свою роботу; він працював торговим. Потім близько 9 години чоловік їй зателефонував та сказав, що з колегами перебуває у селі Велика Виска, п`є каву; чоловік повідомив, що у нього все добре. Близько 11 години їй зателефонував двоюрідний брат чоловіка та повідомив, що чоловік потрапив у ДТП. Вона почала телефонувати чоловікові, трубку взяв працівник поліції, який повідомив, що чоловік загинув. Її відпустили з роботи; на місці дорожньо-транспортної пригоди вона побачила автомобіль, від якого практично нічого не залишилося. На землі мертвим лежав її чоловік; їй повідомили, що смерть настали миттєво. Потерпіла підтримала цивільні позови у повному обсязі.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_5 , належить на праві власності ОСОБА_13 (а.с. 36 том 3).

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) № АМ/5954592 від 30.03.2018 року підтверджується факт страхування цивільно-правової відповідальності

водія ОСОБА_11 у період з 30.03.2018 року до 29.03.2019 року (а.с. 37 том 3).

Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 2384 у крові громадянки ОСОБА_8 не виявлені етиловий спирт чи наркотичні алкалоїди (а.с. 39 том 3).

У посвідченні водія серія номер НОМЕР_6 від 17.08.2006 року, виданого на ім`я ОСОБА_8 , зазначено право керування транспортними засобами категорії "В"

(а.с. 40 том 3).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб належить на праві власності ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна» (а.с. 41 том 3).

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) № АК/8952532 від 25.05.2018 року підтверджується страхування цивільно-правової відповідальності ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна» у період з 25.05.2018 року до 24.05.2019 року включно. Станом на 20.06.2019 року щодо забезпеченого транспортного засобу чинним був Поліс № 125552814 страхової компанії ПрАТ СК "ПЗУ Україна" (а.с. 42 том 3).

Згідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00754-00198-18, складеного 29.10.2018 року, автомобіль "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна», технічно справний; дата наступного проходження обов`язкового технічного контролю - 29.10.2020 року (а.с. 44 том 3).

У свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів на причіп ПР-Платформа -Е "KRONE AZW 18", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та вантажний контейнеровоз "DAF FX 95.430", реєстраційний номер НОМЕР_3 , зазначено, що транспортні засоби належать на праві власності ОСОБА_14 (а.с. 48, 49 том 3).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки "Mersedes-Benz 208D", реєстраційний номер НОМЕР_4 , належить на праві власності ОСОБА_15 (а.с. 55 том 3).

Оцінюючи наведені докази, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження у судовому засіданні, суд зазначає про наступне.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інші обставини.

Суд оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Наведені докази є належними, оскільки в сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

З урахуванням показань обвинуваченої ОСОБА_8 у судовому засіданні, яка визнала повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, судом достовірно встановлено, що 20 червня 2019 року близько 9 години 45 хвилин на 645-му кілометрі плюс 196 метрів автодороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка обвинувачена ОСОБА_8 , керуючи автомобілем "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме проявила власну необережність, недбалість та особисту неуважність, не вибрала безпечну швидкість руху, своєчасно не відреагувала на зміну напрямку дороги праворуч, виїхала на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення автомобіля "KIA Sorento" з лівим переднім та заднім колесами причепа-платформи вантажного контейнеровоза "DAF FX 95.430", а потім зіткнення

з автомобілем "Mersedes-Benz 208D" на смузі зустрічного руху, а після цього лобове зіткнення автомобіля "KIA Sorento" з автомобілем "Geely CK", яким керував водій ОСОБА_11 , що рухався по своїх смузі руху.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів водій ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала його смерть.

Допустимість та достовірність наведених доказів учасники судового провадження не оспорюють.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_8 вірно кваліфіковано за частиною другої статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, оскільки керуючи транспортним засобом, водій ОСОБА_8 проявила кримінальну протиправну недбалість, виїхала на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення автомобіля "KIA Sorento", яким керувала, почергово з трьома транспортними засобами, а саме з лівим переднім та лівим заднім колесами причепа-платформи у складі автопоїзда з вантажним контейнеровозом "DAF", автомобілем "Mersedes-Benz 208D" та автомобілем "Geely CK".

Унаслідок зіткнення транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди загинув водій автомобіля "Geely CK" ОСОБА_11 , 1990 року народження.

Мотиви призначення покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_8 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 286 КК України віднесене законом до тяжких злочинів, які караються позбавленням волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами на певних строк.

Судом установлено, що обвинувачена ОСОБА_8 вчинила з необережності тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, наслідком якого є загибель людини та знищення і пошкодження транспортних засобів.

Обвинувачена ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, на час вчинення кримінального правопорушення працювала фінансовим директором ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна", на теперішній час не працює, є особою з інвалідністю, має задовільний стан здоров`я (а.с. 25, 40, 183-184, 187-201 том 2, а.с. 106, 108, 110-111, 113, 115 том 5).

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд враховує щире каяття, поважний вік обвинуваченої та наявність на утриманні батька похилого віку

(а.с. 185-186 том 2, а.с. 101-102 том 5).

Оцінивши наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами для обвинуваченої є справедливим, необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, суд не вбачає законних підстав, оскільки наслідком вчинення злочину є загибель людини та знищення і пошкодження транспортних засобів, що не належать обвинуваченій; на день ухвалення вироку потерпілим не відшкодовані завдані збитки та моральна шкода; встановлені обставини, що пом`якшують покарання, істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідком якого є загибель людини.

Щодо цивільних позовів.

27 липня 2020 року потерпіла ОСОБА_12 надіслала до суду цивільний позов, у кому просила стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 15700 гривень витрат на правничу допомогу;

стягнути на її користь з відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Колоннейд Україна" моральну шкоду в сумі 500000 гривень, а також стягнути на її користь із зазначеного відповідача моральну шкоду в сумі 25038 гривень та одноразову виплату за втрату годувальника в сумі 150228 гривень.

Позов мотивовано тим, що з вини обвинуваченої ОСОБА_8 , яка перебувала в трудових відносинах з ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" та керувала автомобілем "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним товариству, 20 червня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій загинув водій автомобіля марки "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_11 .

Позивач вважає, що завдану шкоду (в тому числі і моральну) зобов`язаний відшкодувати роботодавець як власник (володілець) джерела підвищеної небезпеки, а не водій транспортного засобу.

Крім того, позивач зазначила, що автомобіль "KIA Sorento", яким керувала ОСОБА_8 , був забезпечений страховим полісом АК/8952532 ПрАТ СК "Колоннейд Україна".

Поліс передбачав ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, завдану майну - 100000 гривень та 200000 гривень за шкоду, завдану життю і здоров`ю.

Таким чином, позивач ОСОБА_12 вважає, що у даній справі відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_8 внаслідок ДТП, має бути стягнута з роботодавця, власника джерела підвищеної небезпеки ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" та ПрАТ СК "Колоннейд Україна".

Позивач зазначила, що передчасна смерть чоловіка ОСОБА_11 стала важкою психологічною травмою для неї, його рідних та близьких.

Позивач вказала, що їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях з приводу втрати близької людини, погіршення стану здоров`я та порушення нормального способу життя.

Розмір моральної шкоди позивач оцінила в 500000 гривень.

Родиною загиблого було організовано поховання потерпілого, витрати склали 94656 гривень 27 копійок.

Крім того, сину загиблого ОСОБА_11 на момент ДТП виповнилося 4 роки, тому страхова компанія зобов`язана відшкодувати одноразову виплату за втрату годувальника в сумі 150228 гривень.

Позивач звернула увагу на те, що вона понесла витрати на правничу допомогу в сумі 15700 гривень, які на її думку зобов`язана відшкодувати обвинувачена ОСОБА_8 .

Позивач з посиланням на приписи статті 27.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначив про те, що страховик зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам та дітям. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, тобто 50076 гривень на двох потерпілих, що становить по 25086 гривень (а.с. 121-126 том 1).

22 липня 2020 року потерпіла ОСОБА_4 надіслала до суду цивільний позов, у якому просила стягнути на її користь із відповідача ОСОБА_8 матеріальну шкоди в сумі 36634 гривні 27 копійок на поминальні обіди та 16200 гривень правничої допомоги, всього на загальну суму 52834 гривні 27 копійок.

Крім того, позивач просила стягнути на її користь з відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Колоннейд Україна" моральну шкоду в сумі 500000 гривень, витрат на поховання потерпілого та ритуальні витрати в сумі 18602 гривні, встановлення надгробного пам`ятника в сумі 39420 гривень, та 25038 гривень моральної шкоди, всього на загальну суму 83060 гривень.

Позов мотивовано тим, що у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 20 червня 2019 року з вини обвинуваченої ОСОБА_8 , яка перебувала в трудових відносинах з ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна", загинув її син ОСОБА_11 .

Потерпіла зазначила, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "KIA Sorento",

яким керувала ОСОБА_8 , був забезпечений страховим полісом АК/8952532 ПрАТ СК "Колоннейд Україна", з лімітом страхового відшкодування на одного потерпілого за шкоду, завдану майну - 100000 гривень, а також за шкоду, завдану життю і здоров`ю - 200000 гривень.

Тому потерпіла ОСОБА_4 вважає, що у відшкодування завданої ОСОБА_8 внаслідок ДТП шкоди грошові кошти повинні бути стягнені з роботодавця, власника джерела підвищеної небезпеки ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" та ПрАТ СК "Колоннейд Україна".

Потерпіла ОСОБА_4 у позовній заяві зазначила, що у зв`язку із загибеллю сина витрати на поховання склали 94656 гривень 27 копійок.

Крім того, потерпіла у даній справі понесла витрати на правничу допомогу в сумі 16200 гривень.

Потерпіла зазначила, що у зв`язку із загибеллю сина, їй було заподіяно моральну шкоду у вигляді душевних страждань, яку потерпіла оцінює в 500000 гривень.

Потерпіла вважає, що відповідно до статті 27.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик ПрАТ СК "Колоннейд Україна" зобов`язаний виплатити їй страхове відшкодування моральної шкоди в сумі 25086 гривень, а всього - 83060 гривень (а.с. 132-137 том 1).

3 листопада 2020 року представник потерпілих адвокат ОСОБА_5 надіслав до суду клопотання про заміну співвідповідачів, додавши уточнені позовні заяви потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , а також зазначивши цивільними відповідачами у справі ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Арселорміттал Пекеджінг Україна" та Приватне акціонерне товариство страхова компанія "ПЗУ Україна" (а.с. 200-231 том 1).

19 січня 2021 року директор ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" ОСОБА_16 надіслав до суду відзив на позовну заяву потерпілої ОСОБА_4 , у якому просив відмовити у задоволенні пред`явленого позову, посилаючись на те, що 27 грудня 2018 року ОСОБА_8 призначено на посаду директора фінансового, постійним місцем її роботи встановлено в м. Кривий Ріг, а також надано в користування відповідне обладнання.

Наказом № К-310519 від 31.05.2019 року ОСОБА_8 було направлено в службове відрядження для вирішення питань господарської діяльності підприємства до с. Салгани Білгород-Дністровського району терміном на 19 днів, з 3 по 21 червня 2019 року.

Представник зазначив, що 20 червня 2019 року, займаючи керівну посаду, ОСОБА_8 самовільно без дозволу керівника підприємства незаконно заволоділа автомобілем "KIA Sorento", який за нею не був закріплений, оскільки водієм зазначеного автомобіля був працівник ОСОБА_17 , відповідно до наказу № 01/04А від 1.04.2019 року.

Крім того, як зазначив представник, 20 червня 2019 року ОСОБА_8 повинна була знаходитися в с. Салгани Білгород-Дністровського району Одеської області.

Представник вказав, що згідно з посадовою інструкцією до трудових обов`язків ОСОБА_8 як фінансового директора, не відноситься експлуатація або керування транспортним засобом підприємства; представникові невідомо, яким чином технічний паспорт та ключі від автомобіля опинилися у ОСОБА_8 ; на думку представника ОСОБА_8 самовільно заволоділа транспортним засобом підприємства, використовуючи автомобіль на власний розсуд, тому підприємство не зобов`язано відшкодовувати деліктну шкоду, заподіяну ОСОБА_8

(а.с. 22-24 том 2).

19 січня 2021 року директор ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" ОСОБА_16 надіслав до суду відзив на позовну заяву потерпілої ОСОБА_12 , у якому просив відмовити у задоволенні пред`явленого позову.

Відзив мотивований запереченнями аналогічного змісту, які зводяться до того, що фінансовий директор ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" ОСОБА_8 самовільно заволоділа автомобілем "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належав підприємству, і 20 червня 2019 року використовувала автомобіль у власних інтересах

(а.с. 37-39 том 2).

8 червня 2022 року захисник адвокат ОСОБА_7 надіслав до суду відзив на позовні заяви потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , у якому просив на користь ОСОБА_12 :

1) стягнути з співвідповідача ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 500000 гривень;

2) стягнути з співвідповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 25038 гривень (моральна шкода) та 150228 гривень (одноразова виплата за втрату годувальника), всього 175266 гривень;

3) стягнути пропорційно зі співвідповідачів на користь ОСОБА_12 витрати на правничу допомогу, що склали 15700 гривень:

з ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" - 11618 гривень, що складає 74% від загальних позовних вимог;

з ПрАТ Страхова компанія "ПЗУ Україна" - 4082 гривні, що складає 26% від загальних позовних вимог.

Щодо цивільного позову ОСОБА_4 захисник просив:

1) суму матеріальної шкоди, витраченої на поминальні обіди в 36634 гривні 27 копійок, які позивач ОСОБА_4 просила стягнути з обвинуваченої ОСОБА_8 , на підставі частини 27.4 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "ПЗУ Україна";

2) стягнути з співвідповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія ПЗУ Україна на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 18602 гривні (похорон та ритуальні витрати), 39420 гривень (встановлення надгробного пам`ятника) та 25038 гривень (моральна шкода), всього - 83060 гривень;

3) стягнути з ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 500000 гривень;

4) стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог зі співвідповідачів на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу, що склали 16200 гривень: з ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" - 12960 гривень, що складає 80% від загальних позовних вимог; з ПрАТ Страхова компанія "ПЗУ Україна" - 3240 гривень, що складає 20% від загальних позовних вимог.

Відзив мотивовано тим, що позивачі визнані потерпілими у кримінальному провадженні.

Станом на 20 червня 2019 року обвинувачена ОСОБА_8 перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна", керувала автомобілем, який належав підприємству, автомобіль, яким керувала обвинувачена, був забезпечений страховим полісом 125552814 ПрАТ СК "ПЗУ Україна", з лімітом відповідальності страховика за шкоду, завдану майну - 100000 гривень і за шкоду завдану життю і здоров`ю на одного потерпілого - 200000 гривень.

Тому, роботодавець, який одночасно є власником джерела підвищеної небезпеки, а також страхова компанія, зобов`язані відшкодувати потерпілим завдану майнову і моральну шкоду, а також виплатити страхове відшкодування (а.с. 100-111, 140-145, 203-218 том 2).

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_12 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною першою статті 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду,

завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (частина п`ята статті 128 КПК України).

Згідно зі частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України).

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 ЦК України).

Частина 3 статті 22 ЦК України визначає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини 2 статті 23 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Щодо цивільного позову ОСОБА_4 .

Судом достовірно встановлено, що 20 червня 2019 року водій автомобіля "KIA Sorento" ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом, проявила кримінальну протиправну недбалість, виїхала на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення автомобіля "KIA Sorento" почергово з трьома транспортними засобами, а саме з причепом-платформою автопоїзда "DAF", автомобілем "Mersedes-Benz 208D" та автомобілем "Geely CK".

Унаслідок зіткнення транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди загинув водій автомобіля "Geely CK" ОСОБА_11 , 1990 року народження, матір`ю якого є потерпіла ОСОБА_4 .

На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди обвинувачена ОСОБА_8 обіймала посаду фінансового директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселорміттал Пекеджінг Україна", перебувала у відрядженні, керувала службовим автомобілем, власником якого було підприємство (а.с. 25-26, 40-41, 221 том 2).

Цивільна відповідальність підприємства на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ СК "ПЗУ Україна", що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 125552814 з лімітом відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, завдану майну - 100000 гривень і за шкоду завдану життю і здоров`ю на одного з потерпілих - 200000 гривень (а.с. 219-220, 222 том 2).

Потерпіла ОСОБА_4 належними і допустимими доказами довела факт заподіяння їй майнової шкоди у виді витрат на поховання сина в сумі 94656 гривень 27 копійок, а також витрат на правничу допомогу в кримінальному провадження в сумі 16200 гривень (а.с. 140, 143, 148-155 том 1).

Крім того, судом доведено факт завдання винними діями обвинуваченої моральної шкоди потерпілій у виді душевних страждань, які пов`язані з безповоротною втратою сина, яку суд оцінює в 525086 гривень, враховуючи характер вчиненого правопорушення, глибину душевних страждань потерпілої у вигляді безповоротної втрати сина.

Відповідно до 27.3 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Згідно з пунктом 27.4 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до правового висновку, викладеного у пунктах 69-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового

страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Враховуючи, що відповідно до закону загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду, суд дійшов висновку про те, що на користь потерпілої ОСОБА_4 в порядку відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно стягнути:

з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "ПЗУ Україна" - 94656 гривень 27 копійок витрат на поховання сина, 25038 гривень моральної шкоди, що складає половина суми, визначеної пунктом 27.3 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та 3240 гривень витрат на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні (20% від 16200 гривень), всього - 122933 гривень;

з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселорміттал Пекеджінг Україна" - 500000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 12960 гривень витрат на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні (80% від 16200 гривень), всього - 512960 гривень.

Суд не погоджується з думкою потерпілої ОСОБА_4 про те, що грошові кошти майнової шкоди в сумі 36634 гривні 27 копійок та 16200 витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з цивільного відповідача обвинуваченої ОСОБА_8 , оскільки у справі, що розглядається, деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом положень статей 1172 та 1187 ЦК України боржником у зазначеному деліктному зобов`язанні виступає не обвинувачена ОСОБА_8 , а роботодавець-власник транспортного засобу автомобіля "KIA Sorento" - ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна".

У свою чергу, судом встановлено, що цивільна відповідальність ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ СК "ПЗУ Україна", що підтверджується відповідним Полісом № 125552814, з лімітом відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, завдану майну - 100000 гривень і за шкоду завдану життю і здоров`ю на одного з потерпілих - 200000 гривень.

Тому, враховуючи вищенаведені закони суд відніс відшкодування майнової шкоди у виді витрат на поминальні обіди та інші витрати, що пов`язані з похованням загиблого ОСОБА_11 , за рахунок страховика.

З урахуванням положень частини другої статті 141 ЦПК України суд здійснив розподіл судових витрат цивільного позивача на професійну правничу допомогу між цивільними відповідачами ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" і ПрАТ СК "ПЗУ Україна", відповідальними за відшкодування завданої шкоди, пропорційно розмірам задоволених позовних вимог.

Аналогічними мотивами суд керувався вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 , покладаючи майнову відповідальність у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15700 гривень не на обвинувачені ОСОБА_8 , а на страховика - Приватного акціонерного товариства страхова компанія "ПЗУ Україна" і власника забезпеченого транспортного засобу ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" пропорційно розмірам задоволених позовних вимог.

Щодо цивільного позову ОСОБА_12 .

У дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 20 червня 2019 року з вини водія автомобіля "KIA Sorento" ОСОБА_8 , загинув чоловік потерпілої, водій автомобіля "Geely CK" ОСОБА_11 , 1990 року народження.

На той час сину загиблого ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилося 4 роки, тобто він набув право на відшкодування шкоди у зв`язку із втратою годувальника.

Позивач зазначила, що батько дитини протягом останнього року до дорожньо-транспортної пригоди офіційно не працював, а працевлаштувався комерційним агентом ТОВ Торговий дім "Гран-Трейд" з 4 червня 2019 року, тому позивач не має можливості отримати відомості про його доходи.

Між тим, позивач зазначила, що у цьому випадку чинним законодавством передбачено, що розрахунок належної до виплати суми у зв`язку із втратою годувальника здійснюється виходячи з мінімального розміру заробітної плати, встановленої законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Станом на червень 2019 року розмір мінімальної заробітної плати становив 4173 гривні.

Таким чином, розмір страхової виплати на користь потерпілої складає: 36 х 4173 = 150228 гривень.

Потерпілою ОСОБА_12 доведено, що витрати на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні становили 15700 гривень (а.с. 130-131 том 1).

Крім того, судом доведено факт завдання винними діями обвинуваченої моральної шкоди потерпілій ОСОБА_12 у виді душевних страждань, які пов`язані з безповоротною втратою чоловіка і батька малолітньої дитини, яку суд оцінює в 525086 гривень, враховуючи характер вчиненого правопорушення та глибину душевних страждань.

Відповідно до пункту 27.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Тому, на користь потерпілої ОСОБА_12 в порядку відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно стягнути:

з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "ПЗУ Україна" - 150228 гривень страхової виплати у зв`язку із втратою годувальника, 25038 гривень моральної шкоди, що складає половина суми, визначеної пунктом 27.3 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та 4082 гривні витрат на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні (26% від 15700 гривень), всього - 179348 гривень;

з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселорміттал Пекеджінг Україна" - 500000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 11618 гривень витрат на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні (74% від 15700 гривень), всього - 511618 гривень.

Суд не погоджується із запереченнями, які викладені керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселорміттал Пекеджінг Україна" у відзивах від 19.01.2021 року на позовні заяви потерпілих.

Представник цивільного відповідача визнав, що обвинувачена ОСОБА_8 на час виникнення дорожньо-транспортної пригоди перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна", обіймала керівну посаду фінансового директора підприємства.

Документи, які долучені до відзивів, підтверджують, що у період з 3 по 21 червня 2019 року обвинувачена перебувала у службовому відрядженні для вирішення питань господарської діяльності підприємства в с. Салгани Білгород-Дністровського району Одеської області та використовувала службовий автомобіль підприємства.

Заперечення керівника підприємства грунтуються на тому, що 20 червня 2019 року обвинувачена повинна була перебувати в с. Салгани; ОСОБА_8 , обіймаючи керівну посаду, самовільно без дозволу керівника підприємства незаконно заволоділа автомобілем "KIA Sorento", який за нею не був закріплений; у посадові обов`язки ОСОБА_8 не входили трудові обов`язки щодо експлуатації чи керування транспортними засобами підприємства.

Між тим, заперечення відповідача спростовуються відомостями, які встановлені судом із документів підприємства та показань свідка ОСОБА_19 , який на час вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду директора ТОВ " Арселорміттал Пекеджінг Україна" та 7.06.2019 року своїм підписом затвердив посадову інструкцію фінансового директора підприємства ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що в червні два роки тому сталася аварія, учасником якої була ОСОБА_8 . На той час свідок обіймав посаду директора "Арселорміттал".

У день дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 на службовому автомобілі поверталася з відрядження, а саме з міста Білгород-Дністровський Одеської області в місто Кривий Ріг.

Свідок підтвердив, що службовий автомобіль ОСОБА_8 передали по його особистій вказівці. Раніше автомобіль перебував у користуванні попереднього директора підприємства.

У зв`язку з тим, що відрядження ОСОБА_8 було влітку, мали місце значні складнощі із бронюванням квитків на потяг, тому він дав дозвіл фінансовому директору ОСОБА_8 користуватися транспортним засобом, який належав підприємству.

Свідок зазначив, що як тільки йому стало відомо про дорожньо-транспортну пригоду, він наступного дня він з юристом підприємства приїхав до ОСОБА_8 в лікарню, для вирішення усіх питання, які пов`язані з пригодою.

Оцінивши в сукупності відомості в показаннях обвинуваченої ОСОБА_8 , документах підприємства та показаннях свідка ОСОБА_19 , суд дійшов висновку про те, що фактичні дані у показаннях свідка є достовірними, оскільки на теперішній час свідок не є службовою особою підприємства та не зацікавлений у наслідках розгляду справи щодо однієї із сторін спору.

Показання свідка ОСОБА_19 у деталях співпадають з показаннями обвинуваченої ОСОБА_8 щодо обставин перебування у відрядженні для вирішення питань господарської діяльності підприємства в с. Салгани Білгород-Дністровського району Одеської області.

У своїх показаннях обвинувачена ОСОБА_8 зазначила про те, що під час відрядження вона проживала в готелі в с. Затока, що розташоване за 18 кілометрів від с. Салгани, а тому на підприємство їздила службовим автомобілем, який їй надав директор підприємства.

Протягом усього відрядження вона користувалася цим автомобілем, яким з дозволу директора в день дорожньо-транспортної пригоди виїхала в напрямку м. Кривий Ріг, Одеською трасою, через місто Кропивницький.

Таким чином, наведені факти спростовують твердження відповідача про те, що ОСОБА_8 самовільно заволоділа службовим автомобілем, що належав підприємству.

Суд не погоджується з твердженням захисника про необхідність зарахування грошових коштів в сумі 5000 гривень, у відшкодування шкоди, які були перераховані обвинуваченою через ПАТ "Укрпошта" на адресу потерпілої ОСОБА_4 , оскільки у розпорядженні суму наявні документи, які підтверджують факт перерахування коштів до поштового відділення.

Між тим, факт отримання коштів потерпілою - не підтверджений.

З пояснень представника та потерпілої у судовому засіданні вбачається, що розмір коштів, про перерахування яких заявляв захисник, є вкрай недостатнім, порівняно з розміром заподіяної шкоди, тому потерпіла зазначені кошти не отримала.

За таких обставин, суд не має законних підстав для зарахування грошових коштів в сумі 5000 гривень у часткове відшкодування завданих збитків.

Щодо майна, на яке накладено арешт.

За змістом статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотаннями учасників судового провадження чи власника або володільця майна (абзац другий частини першої статті 174 КПК України).

25 червня 2019 року за клопотання слідчого ухвалою слідчого судді накладено арешт шляхом заборони права розпорядження та користування на автомобіль "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ " Арселорміттал Пекеджінг Україна".

Даний автомобіль зберігається на території ДП "Кіровоград-Інформ-Ресурси" (а.с. 146-147, 149-151 том 3).

24 червня 2019 року за клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді накладено арешт шляхом заборони користування та розпорядження на автомобіль "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить на праві власності громадянину ОСОБА_13 .

Автомобіль зберігається на території ДП "Кіровоград-Інформ-Ресурси" (а.с. 154-155, 157-160 том 3).

25 липня 2019 року за клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді накладено арешт шляхом заборони права розпорядження та користування на автопоїзд у складі вантажного контейнеровоза "DAF FX 95.430", реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом-платформою "KRONE AZW 18", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать на праві власності громадянину ОСОБА_14 (а.с. 163-164, 166-168 том 3).

5 вересня 2019 року ухвалою Кропивницького апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді, та постановлено нову ухвалу про накладення арешту на вищезазначені транспортні засоби, із забороною розпоряджатися та відчужувати транспортні засоби, надавши власнику можливість володіти та користуватися транспортними засобами (а.с. 180-182 том 1, а.с. 173-175 том 3).

На підставі постанови слідчого автопоїзд у складі вантажного контейнеровоза "DAF FX 95.430", з причепом-платформою "KRONE AZW, передані на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_9 (а.с. 170, 171 том 3).

22 серпня 2019 року представник ТОВ " Арселорміттал Пекеджінг Україна" ОСОБА_6 отримав від слідчого на відповідальне зберігання свідоцтво про реєстрацію автомобіля "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховий поліс та протокол перевірки технічного стану транспортного засобу (а.с. 130 том 3);

24 лютого 2020 року керівник ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" надіслав до суду клопотання про скасування арешту, накладеного на службовий автомобіль "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , посилаючись на те, що на час звернення з клопотанням у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Крім того, заявник зазначив, що підприємство не є стороною у справі.

Клопотання про скасування арешту, накладеного на автомобіль "KIA Sorento" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" є цивільним відповідачем у справі, що розглядається.

Судом виявлені підстави для стягнення з підприємства коштів у відшкодування збитків, завданих колишнім працівником ОСОБА_8 .

На час ухвалення вироку збитки потерпілим не відшкодовано.

Тому, суд не погоджується з думкою представника ТОВ "Арселорміттал Пекеджінг Україна" про те, що на теперішній час у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

22 вересня 2020 року адвокат ОСОБА_22 в інтересах власника транспортного засобу надіслав до суду клопотання про скасування арешту, накладеного на автопоїзд у складі вантажного контейнеровоза "DAF FX 95.430", реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом-платформою "KRONE AZW 18", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать на праві власності громадянину ОСОБА_14 .

Клопотання мотивовано тим, що громадянин ОСОБА_14 не є жодним суб`єктом з перелічених у частині п`ятій статті 170 КПК України.

Клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України увипадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У справі завершено судових розгляд.

Громадянин ОСОБА_14 насправді не є учасником судового розгляду.

На теперішній час завдання арешту автопоїзда - вичерпано, тому накладений арешт підлягає скасуванню.

Клопотання про скасування арешту, накладеного на автомобіль "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить на праві власності громадянину ОСОБА_13 , до суду не надходило.

Тому, питання про скасування арешту на вищезазначене майно вирішити за заявою заінтересованих осіб у порядку, передбаченому статтею 174 КПК України.

Щодо речових доказів.

У кримінальному провадженні, що розглядається, слідчим визнано як речовими доказами наступні транспортні засоби та майно:

1) автомобіль "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ " Арселорміттал Пекеджінг Україна", постанова слідчого від 20.06.2019 року (а.с. 145 том 3);

2) автомобіль "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить на праві власності громадянину ОСОБА_13 , постанова слідчого від 20.06.2019 року (а.с. 153 том 3);

3) автопоїзд у складі вантажного контейнеровоза "DAF FX 95.430", реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом-платформою "KRONE AZW 18",

реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать на праві власності громадянину ОСОБА_14 , постанова слідчого від 20.06.2019 (а.с. 162 том 3);

4) колеса автомобіля "DAF" (а.с. 179 том 3);

5) автомобіль "Mersedes-Benz 208D", реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_15 .

Автомобіль передано на зберігання власнику (а.с. 180 том 3).

Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (частина дев`ята статті 100 КПК України).

На підставі зазначеного закону автомобіль "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_5 , необхідно залишити на зберіганні в ДП "Кіровоград-Інформ-Ресурси", до вирішення питання про скасування накладеного арешту;

автопоїзд у складі вантажного контейнеровоза "DAF FX 95.430", реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом-платформою "KRONE AZW 18", реєстраційний номер НОМЕР_2 , колеса від автомобіля, а також автомобіль "Mersedes-Benz 208D", реєстраційний номер НОМЕР_4 , слід залишити власникам.

Щодо процесуальних витрат.

Згідно з частиною другою статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведених положень, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь держави 29360 гривень, що є сумою наявних витрат на залучення експертів для проведення судових експертиз відповідно до висновку експерта № 177 від 5.09.2019 року, висновку експерта № 178 від 27.08.2019 року, висновку експерта № 176 від 4.07.2019 року, висновку експерта № 179 від 6.09.2019 року, висновку експерта № 2705/19-27 від 5.07.2019 року, висновку експерта № 2704/19-27 від 4.07.2019 року, висновку експерта № 2706/19-27 від 9.07.2019 року, висновку експерта № 2703/19-27 від 3.07.2019 року, висновку експерта № 3521-3524/19-27 від 11.09.2019 року, висновку експерта № 365 від 24.10.2019 року.

Щодо запобіжного заходу.

Відповідно до пункту другого частини четвертої статті 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких КПК відносить також запобіжні заходи.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду (пункт перший частини першої статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 11 жовтня 2019 року у справі № 405/7405/19 до підозрюваної ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто з 11.10.2019 року до 5.12.2019 року, з покладанням обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України.

Строк дії запобіжного заходу закінчився 5 грудня 2019 року та судом не продовжувався.

Обвинувачена ОСОБА_8 за час судового розгляду належним чином виконувала свої процесуальні обов`язки.

Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на всій території держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Ухвалюючи вирок суд не має достатніх підстав для висновку про наявність ризиків, які передбачені статтею 177 КПК України.

Тому, для виконання вироку суду після набрання законної сили суд вважає необхідним покласти обов`язок на обвинувачену прибувати за кожною вимогою суду.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Строк відбуття покарання відраховувати з дня затримання ОСОБА_8 на виконання цього вироку.

Зобов`язати засуджену ОСОБА_8 прибувати до суду за кожною вимогою.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_4 - 94656 гривень 27 копійок витрат на поховання, 3240 гривень витрат на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні та 25038 гривень моральної шкоди, всього страхової виплати в сумі 122933 (сто двадцять дві тисячі тридцять три) гривні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселорміттал Пекеджінг Україна" на користь ОСОБА_4 - 500000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 12960 гривень майнової шкоди у виді витрат на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні, всього - 512960 (п`ятсот дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_12 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_12 - 150228 гривень страхової виплати у зв`язку із втратою годувальника, 25038 гривень моральної шкоди, та 4082 гривні витрат на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні, всього страхової виплати в сумі 179348 (сто сімдесят дев`ять тисяч триста сорок вісім) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселорміттал Пекеджінг Україна" на користь ОСОБА_12 - 500000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 11618 гривень витрат на професійну правничу допомогу у кримінальному провадженні, всього - 511618 (п`ятсот одинадцять тисяч шістсот вісімнадцять) гривень.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Товариству з обмеженої відповідальністю "Арселорміттал Пекеджінг Україна" відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту, накладеного на службовий автомобіль "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Речовий доказ - автомобіль "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженої відповідальністю "Арселорміттал Пекеджінг Україна" залишити на зберіганні на території ДП "Кіровоград-Інформ-Ресурси", до набрання вироком законної сили для забезпечення цивільних позовів.

Клопотання представника адвоката ОСОБА_22 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт автопоїзда у складі вантажного контейнеровоза "DAF FX 95.430", реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом-платформою "KRONE AZW 18", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать на праві власності громадянину ОСОБА_14 , накладений 5 вересня 2019 року ухвалою Кропивницького апеляційного суду в кримінальному провадженні № 12019120000000158 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

Скасувати заборону на розпорядження та відчужування майна, а саме автопоїзда у складі вантажного контейнеровоза "DAF FX 95.430", реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом-платформою "KRONE AZW 18", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать на праві власності громадянину ОСОБА_14 .

Речові докази - автопоїзд у складі вантажного контейнеровоза "DAF FX 95.430", реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом-платформою "KRONE AZW 18", реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також колеса автомобіля "DAF" залишити власнику ОСОБА_14 .

Речовий доказ - автомобіль "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить на праві власності громадянину ОСОБА_13 , залишити на зберіганні на території ДП "Кіровоград-Інформ-Ресурси", до набрання вироком законної сили та вирішення питання про скасування накладеного арешту.

Речовий доказ - автомобіль "Mersedes-Benz 208D", реєстраційний номер НОМЕР_4 , залишити власнику ОСОБА_15 .

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави - 29360 (двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень процесуальних витрат.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.

Головуючий

суддя