Решение № 10906526, 12.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.10                                                                                 Справа № 14/280

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Сільськогосподарського комунального підприємства "Істочнік", с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області

про стягнення 120 998 грн. 58 коп.

Суддя: Лісовицький Є.А.

за участю секретаря судового засідання: Брехунової А.М.

в присутності представників сторін:

від позивача: головний спеціаліст юр. сектору - Меженська О.О., довіреність № 6 від 08.06.10;

від відповідача: директор - Капелюк А.І., розпорядження сільського голови № 19 від 15.10.08

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача, Сільськогосподарського комунального підприємства "Істочнік", збитків в розмірі 120998 грн. 58 коп., заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Позивач позов підтримав.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 11.08.2010 № 37, проти позову заперечив, стверджує, що видобуток корисних копалин ним здійснювався на законних підставах.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

в с т а н о в и в:

За результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, Сільськогосподарським комунальним підприємством "Істочнік", проведеної 22.04.2010, встановлено, що відповідачем у період з 23.08.2009 по 31.12.2009 здійснювався самовільний забір води із п’яти артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.

Факт самовільного забору води підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.04.2010, який відповідачем підписаний без зауважень та не оскаржений (а.с. 6).

Розмір збитків, нанесених державі внаслідок порушення відповідачем водоохоронного законодавства, обчислений позивачем згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мін природи України від 20.07.2009 за № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 за № 767/16783 та складає 120990 грн. 35 коп. Загальний розмір збитків складає 120998 грн. 58 коп. (розрахунок розмірів відшкодування збитків заподіяних державі а.с. 8).

Позивачем на адресу відповідача надіслана претензія від 28.04.2010 № 31, з вимогою сплатити заподіяні збитки.

Відповідач відповіддю на претензію від 17.05.2010 № 19, претензію позивача відхилив.

Позивачем 27.07.2010 подано позов про стягнення з відповідача збитків в розмірі 120998 грн. 58 коп., заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 11.08.2010 № 37, проти позову заперечив, стверджує, що видобуток корисних копалин ним здійснювався на законних підставах.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України (надалі Кодекс) води (водні об’єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Згідно ст. 44 Кодексу, водокористувачі зобов’язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і повішення якості вод; використовувати воду (водні об’єкти) відповідно до цілей та умов їх надання, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування свої території, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 48 Кодексу, закріплено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно п. 1 ст. 111 Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Така ж правова норма міститься у п. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Судом встановлений факт завдання відповідачем, Сільськогосподарським комунальним підприємством "Істочнік", державі збитків в розмірі 120998 грн. 58 коп., заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, а саме здійснення в період з 23.08.2009 по 31.12.2009 забору води із п’яти артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування.

З огляду на наведене вище, позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито в сумі 1209 грн. 99 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського комунального підприємства "Істочнік", с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, вул. Радянська, буд. 34, ідентифікаційний код 33449438, на користь держави: балансовий рахунок № 31518921700145, спеціального фонду місцевого бюджету с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, код ЄДРПОУ 24048922, ВДК м. Краснодон Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач –УДК у Луганській області, МФО 804013, збитки в розмірі 120998 грн. 58 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Сільськогосподарського комунального підприємства "Істочнік", с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, вул. Радянська, буд. 34, ідентифікаційний код 33449438, в доход державного бюджету України:

- державне мито у розмірі 1209 грн. 99 коп., на рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську, ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, видати наказ;

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., на рахунок 31217264700006, банк - ГУДКУ в Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганську, МФО –804013, ОКПО –24046582, код бюджетної класифікації –22050003, символ звітності банку –264, видати наказ.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –16.08.2010 року

Суддя                                                   Є.А.Лісовицький