Постановление суда № 109055439, 15.02.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/961/23

Номер провадження 1-кс/711/327/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12023250000000073, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українця, уродженця м. Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого, несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12023250000000073, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 13 лютого 2023 року, близько 14 години 20 хвилин, ОСОБА_5 , керуючи вантажним автомобілем «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «EVERLAST», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись на 168 км автодороги Київ-Одеса, в напрямку від м. Одеса, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, маючи об`єктивну спроможність завчасно виявити перешкоду для свого руху, допустив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді причіпа «ПГМФ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з автомобілем «MITSBISHI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , які знаходилися в нерухомому стані на проїзній частині в попутному з ним напрямку, на правій смузі руху.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди:

- пішохід ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , працівник дорожньої служби, який знаходився між причіпом «ПГМФ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобілем «MITSBISHI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди;

- пішохід ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівник дорожньої служби, який знаходився між причіпом «ПГМФ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобілем «MITSBISHI», реєстраційний номер НОМЕР_4 , отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «EVERLAST», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 , а саме вимог пунктів 2.3. б), 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, знаходяться в причинному зв`язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибелі кількох осіб.

За вказаним фактом ВР ЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області 13.02.2023 зареєстровано кримінальне провадження № 12023250000000073 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

13.02.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано, в порядку ст. 208 КПК України, та 14.02.2023 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Анкетні відомості підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий.

Захисник підозрюваного:

ОСОБА_6 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 324 від 26 січня 2009 року.

Причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

?даними протоколу огляду місця події від 13.02.2023 за адресою: 169 км а/д Київ-Одеса та додатками до нього;

?показаннями свідка ОСОБА_9 ;

?показаннями свідка ОСОБА_10 ;

?показаннями свідка ОСОБА_11 ;

?лікарськими свідоцтвами про смерть;

?речовими доказами.

Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 в скоєному зізнався та повністю визнав свою вину.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні, з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Враховуючи спосіб і тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_5 , виникла необхідність в обранні відносно нього запобіжного заходу пов`язаного з позбавленням волі.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

1)може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята суду,оскільки усвідомлює,що завчинений злочинйому загрожуєпокарання увиді позбавленняволі настрок відпяти додесяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років;

3) незаконно впливати, свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв`язку з цим для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на свідків шляхом умовлянь, залякувань, погроз, примусу, з метою зміни останніми їх показань на його користь. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину;

4) можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого, прокурора та суду, з метою затягування досудового розслідування, а також невиконанні інших процесуальних обов`язків;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки лише перебування підозрюваного ОСОБА_5 під вартою зможе забезпечити виконання останнім своїх процесуальних обов`язків, та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження.

Інші обставини, які сприяють застосуванню більш м`якого запобіжного заходу, досудовим розслідуванням не встановлено.

Також приобранні запобіжногозаходу необхідноврахувати те,що відповідноКонституції Українижиття таздоров`я громадянинає найвищоюцінністю держави.Своїми діями ОСОБА_5 позбавив життя ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поставив під реальну загрозу життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху, які 13.02.2023 року близько 14 години 20 хвилин, рухались на 169 км а/д Київ-Одеса.

Беручи доуваги те,що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, він може уникати кримінального провадження та покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тому обрання відносно нього будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки, а без його участі закінчити досудове розслідування у встановлені строки не вдасться за можливе.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснила, що 13.02.2023 вчинено ДТП, в результаті якого загинуло кілька осіб, дії кваліфіковані за ч.3 ст.286 КК України. У вчинені правопорушення підозрюється затриманий ОСОБА_5 . Тому, враховуючи особу та його дії, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати, свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв`язку з цим для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на свідків шляхом умовлянь, залякувань, погроз, примусу, з метою зміни останніми їх показань на його користь; п.4 ч.1 ст.177 КПК України, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого, прокурора та суду, з метою затягування досудового розслідування, а також невиконанні інших процесуальних обов`язків; п.5 ч.1 ст.177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом. Додала, що ОСОБА_5 був затриманий 13.02.2023. З урахуванням вище викладеного, просить задоволити клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,терміном на 59 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.04.2023, без права внесення застави в зв`язку із вчиненням злочину, який спричинив загибель кількох осіб.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі, просив задоволити з підстав викладених у клопотанні.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 заперечила щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Повідомила, що підозрюваний сприяв слідству даючи покази, визнаючи вину, будучи особою у віці 45 років, проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні сім`ю, де наявні двоє неповнолітніх дітей. Тому, ризики, які перерахувала прокурор відсутні. Додала, що вона як адвокат звернулася до адвоката потерпілих з можливістю допомогти із наслідками вчиненого кримінального правопорушення. Адвокат потерпілих повідомила, що надасть номера рахунків для відшкодування шкоди.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що вину визнає, хоче відшкодувати спричинену шкоду, підтримує заперечення свого адвоката. Прохав врахувати роботу, його характеристику, наявність на утриманні дітей, та не застосовувати запобіжний захід у виді взяття під варту.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

13.02.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

14.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу огляду місця події від 13.02.2023 за адресою: 169 км а/д Київ-Одеса та додатками до нього; показаннями свідка ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_10 ; показаннями свідка ОСОБА_11 ; лікарськими свідоцтвами про смерть; речовими доказами.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України є обґрунтованою. При цьому, слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також, слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.

Також, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинене ОСОБА_5 інкримінованого йому в провину злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 раніше несудимий, має зареєстроване місце проживання, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність зазначених стороною захисту обставин, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду, виходячи частково із міри покарання, передбаченої ч.3 ст.286 КК України.

Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності таких ризиків, як можливість незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв`язку з цим для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на свідків шляхом умовлянь, залякувань, погроз, примусу, з метою зміни останніми їх показань на його користь. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину.

Окрім зазначеного, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризиків, передбачених п.4 ч.1 ст.177 КПК України та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, можливість формування даних ризиків виходить із особи підозрюваного та дій, які він вчиняє, однак, ОСОБА_5 має роботу, вагомо закріплений соціальний статус, постійне місце проживання, позитивні характеристики за ним та місцем роботи, проживає із сім`єю, має на утриманні 2х малолітніх дітей. Належних доказів для існування вказаних ризиків у судовому засіданні не доведено.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, спосіб та обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я, раніше не судимий, має постійне місце проживання, шлюб не зареєстрований, має на утриманні малолітніх дітей, працює водієм в ТОВ «ТРИЗІР ТРАНС», позитивно характеризується,

При цьому, слідчий суддя враховуючи, що відповідно Конституції України життя та здоров`я громадянина є найвищою цінністю держави.

Своїми діями ОСОБА_5 позбавив життя ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поставив під реальну загрозу життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху, які 13.02.2023 року близько 14 години 20 хвилин, рухались на 169 км а/д Київ-Одеса, вважає, що у даному кримінальному провадженні обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім того можливість застосування саме такого запобіжного заходу не була встановлена.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.

Водночас, згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частина четверта вказаної статті дає право слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженню при наявності підстав, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Однак, дані підстави повинні застосовуватися не формально, а в конкретному випадку окремо.

Проаналізувавши пояснення підозрюваного у судовому засіданні, його дії після вчинення злочину, відсутності обтяжуючих обставин, сприянню розкриттю кримінального правопорушення, що проявилося у наданні показань, які можуть бути використанні органом досудового розслідування при формуванні вихідних даних для проведення відповідних експертиз, відсутність притягнень до відповідальності, вчинення кримінального правопорушення із необережною формою вини, наявне бажання відшкодувати частину заподіяної шкоди, а також ту обставину, що між вчиненням ДТП та затриманням особи пройшов дуже малий проміжок часу, відсутність доказовості існування групи ризиків, окрім описаних, наявність на утриманні двох малолітніх дітей приходжу до висновку про можливість застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу для досягнення цілей нівелювання встановлених ризиків.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним саме для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.ст.177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2023 рік" на 1 січня поточного року, тобто 2684грн.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 грн. 00 коп.,яку підозрюваниймає правоу будь-якиймомент внестина спеціальнийрахунок упорядку,визначеному КМУ,після чогоможе бутизвільнений з-підварти тана ньогоможуть бутипокладені обов`язки,передбачені вст.194КПК Україниі будевважатися таким,до якогозастосовано запобіжнийзахід увигляді застави.На переконанняслідчого судді,задля досягненнядієвості запобіганняризикам негативноговпливу підозрюваногона хіддосудового розслідування,застава урозмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків, передбачених п.п.1-4 ч.5 ст.194 КПК України.

Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст.197 КПК України, на період часу у 59 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України 13.02.2023 а також межі строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12023250000000073, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України задоволити частково.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком 59 днів, тобто до 12.04.2023 включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 13.02.2023.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80 520 грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача- UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача- ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12023250000000073, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2023.

У випадкувнесення підозрюванимабо заставодавцемзастави,покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування у будь-якій формі із встановленими свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави в межах строків досудового розслідування.

Роз`яснити,що уразі невиконанняобов`язківзаставодавцем,а також,якщо підозрюваний,будучи належнимчином повідомленим,не з`явитьсяза викликомдо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду безповажних причинчи неповідомить пропричини своєїнеявки,або якщопорушить іншіпокладені нанього призастосуванні запобіжногозаходу обов`язки,застава звертаєтьсяв дохіддержави тазараховується доспеціального фондуДержавного бюджетуУкраїни йвикористовується упорядку,встановленому закономдля використаннякоштів судовогозбору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 12.04.2023.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м.Черкаси.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено та проголошено 17.02.2023.