Постановление суда № 109052771, 13.02.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4161/23

Провадження № 2-з/761/135/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

з участю секретаря Бражніченко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника заявника Моторного транспортного страхового бюро України - Сечка Сергія Володимировича про забезпечення доказів до подачі позовної заяви,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2023 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява представника заявника Моторного транспортного страхового бюро України - Сечка Сергія Володимировича про забезпечення доказів до подачі позовної заяви, згідно з якою заявник просить суд: витребувати у Державної міграційної служби України інформацію про зареєстроване місце проживання або перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 21:30 годин, водій автомобіля «RENAULT» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по автомобільній дорозі Київ - Знам`янка в Обухівському районі Київської області напрямку м. Обухів, на 32 км + 700 м здійснив переїзд пішохода ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на проїзній частині даної дороги у горизонтальному положенні, після чого на даного пішохода ще здійснив наїзд автомобіль марки «ВМW Х6» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіль «VOLKSWAGEN LТ35» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався в крайній лівій смузі для руху в напрямку м. Обухів. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 , від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Заявником зазначено, що 29.05.2020 року постановою слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП в Київської області, кримінальне провадження № 12017110000000790 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, закрито за відсутністю в діянні ОСОБА_1 кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «RENAULT» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована не була, то в силу приписів ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок фонду захисту потерпілих, здійснило регламентну виплату на рахунок ОСОБА_5 (матері загиблого) в розмірі 92600 грн., та у відповідності до п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ набуло право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Разом з тим, заявник вказує, що оскільки у Моторного транспортного страхового бюро України відсутня інформація про зареєстроване місце проживання або перебування ОСОБА_1 , то МТСБУ звернулося з відповідним запитом до Слідчого управління ГУ НП України в Київської області, яке листом № 89аз/109/24/80-2022 від 21.06.2022 року повідомило, що слідче управління не володіє інформацією про місце реєстрації (проживання чи перебування) водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України МТСБУ не є учасником даного кримінального провадження, а на підставі ст. 222 КПК України незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом. 12.07.2022 року МТСБУ звернулось до Державної міграційної служби України із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання або перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Листом № 6.2-7648/3.1-22 від 20.07.2022 року Державна міграційна служба України повідомила МТСБУ, що поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 14 Закону України «Про захист персональних даних»).

Заяву обґрунтовано тим, що позивач має намір звернутися з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Учасники справи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили.

Водночас, враховуючи положення ч. 3 ст. 118 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення доказів за відсутності вказаних осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Частиною другою вищезазначеної статті визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.

Згідно із частиною першою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно із ч.1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Дослідивши матеріали заяви, а також враховуючи те, що перелічені в заяві письмові докази, що мають значення для вирішення даної справи, які заявник не має можливості отримати самостійно, суд вважає за можливе в порядку забезпечення доказів витребувати у Державної міграційної служби України (01001 м. Київ, вул. Володимирська 9, код ЄДРПОУ 37508470) інформацію про зареєстроване місце проживання або перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

Згідно з ч.11 ст. 118 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Враховуючи вищенаведені норми Закону, заяву, предмет і підстави майбутнього позову, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, суд приходить до висновку задоволення заяви про забезпечення доказів.

Керуючись ст.ст. 76, 95, 116-118, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

заяву Моторного транспортного страхового бюро України - Сечка Сергія Володимировича про забезпечення доказів до подачі позовної заяви - задовольнити.

Зобов`язати Державну міграційну службу України (01001 м. Київ, вул. Володимирська 9, код ЄДРПОУ 37508470) у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали направити на адресу Шевченківського районного суду міста Києва (03680, м.Київ, вул.Дегтярівська, 31-А,) інформацію про зареєстроване місце проживання або перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала про забезпечення доказів підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання.

Суддя: