Решение № 109042897, 09.02.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2023 р. Cправа № 902/933/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотранссервіс" (вул. Курчатова, 20а, м. Рівне, 33018)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, кімн. 219, м. Вінниця, 21036)

про стягнення 1 099 966,51 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 89 від 20.09.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотранссервіс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" про стягнення боргу в розмірі 1 099 966,51 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання зі сторони відповідача умов Договору про надання послуг перевезення №18/1 від 18.09.2019 в частині проведення розрахунків за надані послуги.

Ухвалою суду від 04.10.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/933/22 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 03.11.2022.

03.11.2022 до суду надійшло клопотання № б/н від 03.11.2022 (вх. № 01-34/9345/22 від 03.11.2022) представника відповідача - адвоката Парпальос В.В. про відкладення судового засідання на іншу дату з метою мирного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 03.11.2022 відкладено підготовче засідання на 29.11.2022.

28.11.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 28.11.2022 (вх. № 01-34/10156/22 від 28.11.2022), де відповідач наводить заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні.

Ухвалою суду від 29.11.2022 серед іншого: відзив на позовну заяву № б/н від 28.11.2022 (вх. № 01-34/10156/22 від 28.11.2022) залишено без розгляду; продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 20.12.2022.

13.12.2022 до суду надійшла відповідь на відзив № 46 від 06.12.2022 позивача з наведенням заперечень щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 18.01.2023, про що 20.12.2022 постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 18.01.2023 розгляд справи по суті відкладено на 09.02.2023.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився. При цьому суд зважає на заяву № 24-11 від 24.11.2022 позивача про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. Про розгляд справи останній повідомлений належним чином, ухвалою суду від 18.01.2023 яка направлена на адресу електронної пошти представника відповідача. До того ж, обізнаність відповідача про розгляд справи в суді підтверджується його заявою та клопотаннями, що містяться в матеріалах справи.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений строк, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками судового засідання 09.02.2023 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новотранссервіс» (позивач, за Договором Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГО ЛТД» (відповідач, за Договором Замовник) укладено Договір про надання послуг перевезення вантажними автомобілями № 18/1. (надалі Договір)

Згідно з предметом Договору, Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги перевезення вантажів вантажними автомобілями з оператором на об`єктах Замовника, а Замовник зобов`язаний оплачувати надані послуги згідно Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець зобов`язаний: надавати послуги Замовнику в робочий час з 9.00 до 18.00 (далі по тексту тонно-кілометри), а також по попередній домовленості, цілодобово, у вихідні та святкові дні; надавати вантажні автомобілі, для надання послуг, у справному стані, а також покривати всі експлуатаційні затрати, проводити їхнє технічне обслуговування; забезпечити заправку вантажних автомобілів паливно-мастильними матеріалами для надання послуг в повному обсязі по даному Договору.

Згідно п. 2.2. Договору Замовник зобов`язаний: проводити своєчасну оплату послуг згідно Договору; використовувати техніку тільки за прямим призначенням, що виключає порушення правил техніки безпеки, безпечної експлуатації і правил дорожнього руху.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість надання послуг за цим Договором, визначається Виконавцем щоденно із розрахунку об`єму виконаних робіт згідно товарно-транспортних накладних та відображається у виставленому Виконавцем рахунку-фактури, з розрахунку 2,50 грн. в т.ч. ПДВ за т/км.

Оплата послуг Замовником проводиться у безготівковій формі шляхом попередньої оплати або оплати за підсумками об`єму виконаних робіт, що відображається у акті приймання-передачі, що підписується Сторонами. (п. 3.2. Договору)

Відповідно до п. 3.3. Договору здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

За змістом п. 3.4. Договору підписання Акта приймання-передачі наданих послуг представником Замовника с підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Це Договір вважається укладеним і набирає чинності з момент його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. (п. 6.1. Договору)

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього Договору та закінчується 31 серпня 2020 р. Якщо за 30 днів до закінчення Договору жодна зі Сторін не заявить про наміри припинити дію Договору він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах. (п. 6.2. Договору)

За доводами позивача, на виконання умов зазначеного Договору відповідачу надано послуги з перевезення вантажів спеціалізованим вантажним сідловин тягачем-Е на загальну на суму 1 099 966,51 грн з ПДВ, на підтвердження чого надає наступні Акти здачі-приймання наданих послуг та товаро-транспортні накладні (ТТН):

Акт здачі-приймання наданих послуг № 92 від 20.09.2019 на суму 45 464, 00 грн та ТТН №1 від 20.09.2019, ТТН №2 від 20.09.2019, ТТН №3 від 20.09.2019, ТТН №4 від 20.09.2019, ТТН №5 від 20.09.2019;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 93 від 21.09.2019 на суму 100 594,88 грн та ТТН №1 від 21.09.2019, ТТН №2 від 21.09.2019, ТТН №3 від 21.09.2019, ТТН №4 від 21.09.2019, ТТН №5 від 21.09.2019, ТТН №6 від 21.09.2019, ТТН №7 від 21.09.2019, ТТН №8 від 21.09.2019, ТТН №9 від 21.09.2019, ТТН №10 від 21.09.2019, ТТН №1 від 21.09.2019;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 94 від 22.09.2019 на суму 91 001,08 грн та ТТН № 1 від 22.09.2019 на перевезення суміші асфальтобетонної, ТТН № 1 від 22.09.2019 на перевезення піску з відсівом фр.0-5мм, ТТН № 2 від 22.09.2019 на перевезення суміші асфальтобетонної, ТТН № 2 від 22.09.2019 на перевезення піску з відсівом фр.0-5мм, ТТН № 3 від 22.09.2019 на перевезення суміші асфальтобетонної, ТТН № 3 від 22.09.2019 на перевезення піску з відсівом фр.0-5мм, ТТН № 4 від 22.09.2019 на перевезення суміші асфальтобетонної, ТТН № 4 від 22.09.2019 на перевезення піску з відсівом фр.0-5мм, ТТН № 5 від 22.09.2019 на перевезення суміші асфальтобетонної, ТТН № 6 від 22.09.2019 на перевезення піску з відсівом фр.0-5мм;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 95 від 23.09.2019 на суму 48 864,35 грн та ТТН №1 від 23.09.2019, ТТН №2 від 23.09.2019, ТТН №3 від 23.09.2019, ТТН №4 від 23.09.2019, ТТН №5 від 23.09.2019;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 96 від 24.09.2019 на суму 79 241,75 грн та ТТН № 202 від 24.09.2019, ТТН № 203 від 24.09.2019, ТТН № 204 від 24.09.2019, ТТН № 205 від 24.09.2019, ТТН № 206 від 24.09.2019, ТТН № 232 від 24.09.2019, ТТН № 233 від 24.09.2019, ТТН №234 від 24.09.2019, ТТН № 235 від 24.09.2019, ТТН № 236 від 24.09.2019;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 97 від 25.09.2019 на суму 78 835,80 грн та ТТН № 260 від 25.09.2019, ТТН № 262 від 25.09.2019, ТТН № 263 від 25.09.2019, ТТН № 264 від 25.09.2019, ТТН № 266 від 25.09.2019, ТТН № 278 від 25.09.2019, ТТН № 279 від 25.09.2019, ТТН № 280 від 25.09.2019, ТТН № 283 від 25.09.2019, ТТН № 284 від 25.09.2019;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 98 від 27.09.2019 на суму 78 468,30 грн та ТТН № 292 від 27.09.2019, ТТН № 293 від 27.09.2019, ТТН № 294 від 27.09.2019, ТТН № 295 від 27.09.2019, ТТН № 296 від 27.09.2019, ТТН № 309 від 27.09.2019, ТТН № 310 від 27.09.2019, ТТН № 311 від 27.09.2019, ТТН № 312 від 27.09.2019, ТТН № 313 від 27.09.2019;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 99 від 25.09.2019 на суму 39 507,20 грн та ТТН № 321 від 28.09.2019, ТТН № 322 від 28.09.2019, ТТН № 324 від 28.09.2019, ТТН № 325 від 28.09.2019, ТТН № 326 від 28.09.2019;

Акт здачі-приймання наданих послуг № 107 від 20.10.2019 на суму 537 989,15 грн та ТТН № 358 від 01.10.2019, ТТН № 359 від 01.10.2019, ТТН № 360 від 01.10.2019, ТТН № 361 від 01.10.2019, ТТН № 362 від 01.10.2019, ТТН № 363 від 01.10.2019, ТТН № 373 від 01.10.2019, ТТН № 374 від 01.10.2019, ТТН № 375 від 01.10.2019, ТТН № 376 від 01.10.2019; ТТН № 377 від 01.10.2019, ТТН № 378 від 01.10.2019;

ТТН № 390 від 02.10.2019, ТТН № 391 від 02.10.2019, ТТН № 392 від 02.10.2019; ТТН № 393 від 02.10.2019, ТТН № 394 від 02.10.2019, ТТН № 395 від 02.10.2019;

ТТН № 419 від 03.10.2019, ТТН № 420 від 03.10.2019, ТТН № 421 від 03.10.2019, ТТН № 422 від 03.10.2019, ТТН № 426 від 03.10.2019, ТТН № 426 від 03.10.2019;

ТТН № 1 від 04.10.2019, ТТН № 2 від 04.10.2019, ТТН № 3 від 04.10.2019, ТТН № 4 від 04.10.2019, ТТН № 5 від 04.10.2019, ТТН № 6 від 04.10.2019;

ТТН № 475 від 08.10.2019, ТТН № 476 від 08.10.2019, ТТН № 477 від 08.10.2019, ТТН № 478 від 08.10.2019, ТТН № 479 від 08.10.2019, ТТН № 480 від 08.10.2019, ТТН № 492 від 08.10.2019, ТТН № 493 від 08.10.2019, ТТН № 494 від 08.10.2019, ТТН № 495 від 08.10.2019, ТТН № 496 від 08.10.2019;

ТТН № 503 від 09.10.2019, ТТН № 504 від 09.10.2019, ТТН № 505 від 09.10.2019, ТТН № 506 від 09.10.2019; ТТН № 507 від 09.10.2019, ТТН № 511 від 09.10.2019, ТТН № 521 від 09.10.2019, ТТН № 522 від 09.10.2019;

ТТН № 535 від 10.10.2019, ТТН № 536 від 10.10.2019, ТТН № 537 від 10.10.2019, ТТН № 538 від 10.10.2019;

ТТН № 589 від 11.10.2019, ТТН № 590 від 11.10.2019;

ТТН № 1 від 12.10.2019, ТТН № 611 від 12.10.2019, ТТН № 612 від 12.10.2019;

ТТН № 1 від 15.10.2019, ТТН № 2 від 15.10.2019, ТТН № 619 від 15.10.2019, ТТН № 620 від 15.10.2019;

ТТН № 1 від 16.10.2019, ТТН № 622 від 16.10.2019;

ТТН № 1 від 17.10.2019, ТТН № 669 від 17.10.2019, ТТН № 670 від 17.10.2019;

ТТН № 1 від 18.10.2019, ТТН № 671 від 18.10.2019;

ТТН № 674 від 20.10.2019, ТТН № 675 від 20.10.2019.

Зважаючи на невизначеність строку виконання зобов`язання щодо проведення розрахунків за Договором № 18/1 від 18.09.2019 ТОВ "Новотранссервіс" направило ТОВ "МЕГО ЛТД" Лист-вимогу від 03.08.2022 № 49 з вимогою сплатити борг 1099 966,51 грн в семиденний строк.

Проте, відповідач розрахунку не провів і відповіді на вимогу не надав.

З наведених обставин вбачається, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються надання послуг з перевезення вантажів. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг перевезення.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи характер спору та правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати норми, що регулюють діяльність з перевезення вантажів.

Згідно з нормами статті 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з положеннями статті 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до приписів статті 308 ГК України вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов`язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Як визначено нормами статті 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Суд встановив, що позивач виконав договірні зобов`язання забезпечивши своєчасну доставку вантажів у визначені пункти розвантаження. Такий висновок суд зробив оцінивши наявні у матеріалах справи Акти здачі-приймання наданих послуг та товарно-транспортні накладні.

У відповідності до п.3.2 Договору оплата послуг Замовником проводиться у безготівковій формі шляхом попередньої оплати або оплати за підсумками об`єму виконаних робіт, що відображається у акті приймання - передачі, що підписується Сторонами.

З аналізу вказаного пункту Договору випливає, що строк виконання зобов`язань по оплаті наданих послуг перевезення не визначений.

Тому, у даному випадку слід застосовувати умови, визначені приписами п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо оплати вартості наданих послуг перевезення.

Так положеннями зазначеної норми визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем направлено на адресу відповідача Лист-вимогу № 49 від 03.08.2022, в якому просив в семиденний строк перерахувати на його розрахунковий рахунок заборгованість в розмірі 1 099 966,51 грн.

Проте, зазначений Лист-вимога повернуто позивачу без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11- 268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260- 23/52-6).

З наведеного слідує, що строк виконання зобов`язань відповідача за Договором № 18/1 від 18.09.2019 по оплаті наданих послуг перевезення, є таким, що настав.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про здійснення оплати наданих позивачем послуг перевезення, а також не надано суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу у розмірі 1 099 966,51 грн.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором щодо оплати вартості наданих послуг перевезення.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строки, а також приймаючи до уваги викладені вище обставини та доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 18/1 від 18.09.2019 у розмірі 1 099 966,51 грн. обґрунтованими та законними.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Суд, дослідивши письмові пояснення позивача, та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з п.2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з ціни позову в сумі 1 099 966,51 грн розмір судового збору становить 16 499,50 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивачем за платіжним дорученням № 420 від 01.09.2022 сплачено 18 970,43 грн. судового збору, що на 2 470,93 грн. більше встановленого Законом України «Про судовий збір» розміру, які в силу п.1 ч. 1 ст. 7 цього Закону, за відповідним клопотанням, підлягають поверненню.

Згідно приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 16 499,50 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, кімн. 219, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 34455332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотранссервіс" (вул. Курчатова, 20а, м. Рівне, 33018; код ЄДРПОУ 40911166) 1 099 966 грн. 51 коп. - боргу та 16 499 грн. 50 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 17 лютого 2023 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Курчатова, 20а, м. Рівне, 33018)

3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, кімн. 219, м. Вінниця, 21036)