Решение № 109019718, 13.02.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2023 року Справа№200/4455/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.08.2022 року він звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак рішення відповідача було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу .Не було зараховано певні періоди роботи позивача до пільгового стажу. Позивач вважає, що відповідач грубо порушує її конституційні права на пенсію та просить суд:

-визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.08.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 09.08.1995 по 24.01.1998, з 27.03.1998 по 19.06.1998, з 26.10.1998 по 24.07.2000, з 05.03.2001 по 25.09.2001, з 03.07.2002 по 28.09.2004, з 08.11.2004 по 03.12.2004, з 07.09.2005 по 09.03.2006, з 23.03.2006 по 05.03.2007, з 06.03.2007 по 18.02.2008, з 03.03.2008 по 29.09.2008, з 21.10.2008 по 16.02.2012, з 05.03.2012 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 14.03.2020, з 16.09.2020 по 10.08.2022 із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без повідомлення (виклику) сторін.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, зокрема зазначено, що ОСОБА_1 10.08.2022 засобами веб-порталу звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії згідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961. На дату звернення позивач досяг віку 45 років. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача на дату звернення становить 28 років 2 місяці 19 днів. Пільговий стаж позивача за абзацом 1 частини 2 статті 114 Закону№1058 склав 1 рік 9 місяців 23 дні за періоди роботи з 08.09.2020 по 15.09.2020, з 16.09.2020 по 02.10.2021, з 02.10.2021 по 30.06.2022. У зв`язку з відсутністю необхідних 25 років пільгового стажу роботи за частиною 3 статті 114 Закону України №1058 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії №052530002509 від 19.08.2022. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ, будинок 10) до участі у справі в якості співвідповідача у справі №200/4455/22.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області надав до суду відзив на позовну заяву згідно якої зазначив, що позивач 10.08.2022 засобами веб-порталу звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії згідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За наданими документами до пільгового стажу не враховано період роботи з 08.11.2004 по 03.12.2004, згідно довідки від 11.03.2021 №58, з 21.10.2008 по 16.02.2012, згідно довідки від 10.02.2021 №28 та з 02.12.2014 по 05.12.2014, з 06.12.2014 по 14.03.2020 згідно довідки від 12.02.2021 №91, оскільки в довідках відсутнє посилання на ч. 3 ст.114 Закону №1058, а також відсутні накази про результати атестації робочих місць за вищевказані періоди. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії №052530002509 від 19.08.2022. Вважає, що вищевказане рішення прийнято з дотриманям та у відповідності до норм чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено воєнний стан в Україні з 5 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року терміном на 90 діб.

Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзивів на позовну заяву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с громадянином України, що підтверджується паспортом (ID-картка) № НОМЕР_2 , 10.08.2022 засобами веб-порталу звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії згідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961.

Головним управлінням ПФУ у Львівській області, у зв`язку з відсутністю необхідних 25 років пільгового стажу роботи за частиною 3 статті 114 Закону України №1058 прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії №052530002509 від 19.08.2022.

Відповідно до вищевказаного рішення на дату звернення позивач досяг віку 45 років. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача на дату звернення становить 28 років 2 місяці 19 днів. Пільговий стаж позивача за абзацом 1 частини 2 статті 114 Закону№1058 склав 1 рік 9 місяців 23 дні за періоди роботи з 08.09.2020 по 15.09.2020, з 16.09.2020 по 02.10.2021, з 02.10.2021 по 30.06.2022. До пільгового стажу не враховано період роботи з 08.11.2004 по 03.12.2004, згідно довідки від 11.03.2021 №58, з 21.10.2008 по 16.02.2012, згідно довідки від 10.02.2021 №28 та з 02.12.2014 по 05.12.2014, з 06.12.2014 по 14.03.2020 згідно довідки від 12.02.2021 №91, оскільки в довідках відсутнє посилання на ч. 3 ст.114 Закону №1058, а також відсутні накази про результати атестації робочих місць за вищевказані періоди.

Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 (в частині спірних періодів), позивач ОСОБА_1 , працював:

-№№ 1а-з з 09.08.1995 по 24.01.1998 учень горнорабочого підземного та горнорабочій підземний;

-№№ 4,5 з 27.03.1998 по 19.06.1998 підземний горнорабочий з повним робочим днем в шахті;

-№№ 6-8 з 26.10.1998 по 24.07.2000 горнорабочий підземний;

-№№ 11,12 з 05.03.2001 по 25.09.2001 горнорабочий підземний;

-№№ 13-15 з 03.07.2002 по 28.09.2004 горнорабочий підземний, машиніст електровоза підземний з повним робочим днем в шахті;

-№№ 16,17 з 08.11.2004 по 03.12.2004 учень прохідника підземного з повним робочим днем в шахті;

-№№ 22,23 з 07.09.2005 по 09.03.2006 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№№ 24-26 з 23.03.2006 по 05.03.2007 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№№ 27,28 з 06.03.2007 по 18.02.2008 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№ 29,30 з 03.03.2008 по 29.09.2008 горнорабочий з ремонту горних виработок підземний з повним робочим днем в шахті;

-№№ 31-34 з 21.10.2008 по 16.02.2012 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№№ 35-38 з 05.03.2012 по 01.12.2014 прохідник з повним робочим днем піз землею;

-№№ 39-42 з 02.12.2014 по 14.03.2020 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№ 46 з 16.09.2020 по теперішній час прохідник з повним робочим днем в шахті.

Так з форми ОК-5 та Витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачаються відомості про особливі умови праці Позивача, вбачається інша кількість стажу роботи в підземних умовах, що дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування під кодами ЗПЗ014А2, та ЗПЗ013А1, які згідно довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Згідно розрахунку стажу ОСОБА_1 , останньому до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 09.08.1995 по 24.01.1998, з 27.03.1998 по 19.06.1998, з 26.10.1998 по 24.07.2000, з 05.03.2001 по 25.09.2001, з 03.07.2002 по 28.09.2004, з 08.11.2004 по 03.12.2004, з 07.09.2005 по 09.03.2006, з 23.03.2006 по 05.03.2007, з 06.03.2007 по 18.02.2008, з 03.03.2008 по 29.09.2008, з 21.10.2008 по 16.02.2012, з 05.03.2012 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 14.03.2020.

Згідно вищезазначеного розрахунку до пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 08.09.2020 по 15.09.2020, з 16.09.2020 по 01.10.2021, з 02.10.2021 по 30.06.2022.

Відомостей щодо зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи з 01.07.2022 по 10.08.2022 до суду не надано та в вищезазначеному розрахунку стажу не містяться.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України Про пенсійне забезпечення.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2статті 4 КАС України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування).

Згідно п. 2 Розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Щодо зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом та було вказано вище, згідно записів в трудовій книжці \ НОМЕР_1 (в частині спірних періодів), позивач ОСОБА_1 , працював:

-№№ 1а-з з 09.08.1995 по 24.01.1998 учень горнорабочого підземного та горнорабочій підземний;

-№№ 4,5 з 27.03.1998 по 19.06.1998 підземний горнорабочий з повним робочим днем в шахті;

-№№ 6-8 з 26.10.1998 по 24.07.2000 горнорабочий підземний;

-№№ 11,12 з 05.03.2001 по 25.09.2001 горнорабочий підземний;

-№№ 13-15 з 03.07.2002 по 28.09.2004 горнорабочий підземний, машиніст електровоза підземний з повним робочим днем в шахті;

-№№ 16,17 з 08.11.2004 по 03.12.2004 учень прохідника підземного з повним робочим днем в шахті;

-№№ 22,23 з 07.09.2005 по 09.03.2006 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№№ 24-26 з 23.03.2006 по 05.03.2007 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№№ 27,28 з 06.03.2007 по 18.02.2008 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№ 29,30 з 03.03.2008 по 29.09.2008 горнорабочий з ремонту горних виработок підземний з повним робочим днем в шахті;

-№№ 31-34 з 21.10.2008 по 16.02.2012 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№№ 35-38 з 05.03.2012 по 01.12.2014 прохідник з повним робочим днем піз землею;

-№№ 39-42 з 02.12.2014 по 14.03.2020 прохідник з повним робочим днем в шахті;

-№ 46 з 16.09.2020 по теперішній час прохідник з повним робочим днем в шахті.

Відповідно суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначених періодів в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок.

Таким чином періоди роботи з 09.08.1995 по 24.01.1998, з 27.03.1998 по 19.06.1998, з 26.10.1998 по 24.07.2000, з 05.03.2001 по 25.09.2001, з 03.07.2002 по 28.09.2004, з 08.11.2004 по 03.12.2004, з 07.09.2005 по 09.03.2006, з 23.03.2006 по 05.03.2007, з 06.03.2007 по 18.02.2008, з 03.03.2008 по 29.09.2008, з 21.10.2008 по 16.02.2012, з 05.03.2012 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 14.03.2020, з 01.07.2022 по 10.08.2022 (дату подання заяви про призначення пенсії), підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком 1.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 16.09.2020 по 30.06.2022, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом та про що зазначено вище, згідно розрахунку стажу до пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 08.09.2020 по 15.09.2020, з 16.09.2020 по 01.10.2021, з 02.10.2021 по 30.06.2022.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (далі - Закон №345-VI) передбачено, що його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до ст.27 Закону №1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Статтею 8 Закону №345-VI, встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні положення закріплені і в абз.1 частини першої статті 28 Закону №1058, а саме мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.1 Закону №1058, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Отже, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, не нижче трьох прожиткових мінімумів, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, розмір пенсії розраховується за правилами, визначеними ст.27 Закону №1058, і за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року, що передбачено ч. 3 ст. 24 Закону № 1058.

Тобто розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, визначається з урахуванням їх стажу та заробітку. До одержаного розміру встановлюється доплата за понаднормовий стаж (по 1% розміру пенсії, але не більш як 1% мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу: чоловікам - понад 35, а жінкам - понад 30 років, як це визначено абзацом 1 частини першої ст.28 Закону №1058).

Враховуючи, що право на перерахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону №345-VI виникає після зарахування відповідного стажу, суд дійшов висновку, що вимоги в частині із застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2статті 9 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на фактичні обставини справи, враховуючи наявність рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, суд вважає ефективним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №052530002509 від 19.08.2022 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Протиправність дій відповідача суд вбачає в контексті спірного рішення №052530002509.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).

«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію є формою втручання у дискреційні повноваження.

З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення (перерахунку) пенсії та визначення наявності підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2022 про призначення пенсії згідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до його пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи: з 09.08.1995 по 24.01.1998, з 27.03.1998 по 19.06.1998, з 26.10.1998 по 24.07.2000, з 05.03.2001 по 25.09.2001, з 03.07.2002 по 28.09.2004, з 08.11.2004 по 03.12.2004, з 07.09.2005 по 09.03.2006, з 23.03.2006 по 05.03.2007, з 06.03.2007 по 18.02.2008, з 03.03.2008 по 29.09.2008, з 21.10.2008 по 16.02.2012, з 05.03.2012 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 14.03.2020, з 01.07.2022 по 10.08.2022.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позов підлягає часткового задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України причастковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, адреса 84122, м. Слов`янськ, площа Соборна буд. 3), Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, Львівська обл., місто Львів, вул. Митрополита Андрія, будинок 10) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №052530002509 від 19.08.2022 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2022 про призначення пенсії згідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до його пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи: з 09.08.1995 по 24.01.1998, з 27.03.1998 по 19.06.1998, з 26.10.1998 по 24.07.2000, з 05.03.2001 по 25.09.2001, з 03.07.2002 по 28.09.2004, з 08.11.2004 по 03.12.2004, з 07.09.2005 по 09.03.2006, з 23.03.2006 по 05.03.2007, з 06.03.2007 по 18.02.2008, з 03.03.2008 по 29.09.2008, з 21.10.2008 по 16.02.2012, з 05.03.2012 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 14.03.2020, з 01.07.2022 по 10.08.2022.

В задоволенні частині інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 700 (сімсот) грн. 00 коп.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Суддя О.О. Галатіна