Решение № 109019646, 10.02.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2023 року Справа№200/2042/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішень від 10.01.2022 № 914370136876 та від 24.01.2022 № 914370136876, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_2 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішень від 10.01.2022 № 914370136876 та від 24.01.2022 № 914370136876, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що 28.12.2021 та 18.01.2022 вона зверталась до відповідача із заявами про отримання одноразової грошової допомоги на поховання ОСОБА_3 . Проте, відповідачем було відмовлено у призначенні такої допомоги, оскільки в матеріалах його пенсійної справи значена дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а в свідоцтві про смерть вказано « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Позивачка зауважує, що нею було надано всі підтверджуючі документи, які свідчать, що дата народження ОСОБА_3 дійсно « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а тому відмова пенсійного органу є протиправною.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_3 та скасувати рішення від 10.01.2022 № 914370136876 та від 24.01.2022 № 914370136876;

зобов`язати відповідача виплатити позивачці допомогу на поховання ОСОБА_3 .

В установлений законом строк відповідачем відзив на адміністративний позов не поданий. Згідно з приписами статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. Частиною другою вказаної статті КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою від 07.02.2022 суд задовольнив клопотання позивачки про витребування доказів. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішень від 10.01.2022 № 914370136876 та від 24.01.2022 № 914370136876, зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/2042/22. Розгляд адміністративної справи № 200/2042/22 суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області копію пенсійної справи ОСОБА_3 .

25 жовтня 2022 року суд виніс ухвалу, якою витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області копію матеріалів справи ОСОБА_1 , що стосувались її звернення з заявою про отримання грошової допомоги на поховання від 28.12.2021 та від 18.01.2022.

Ухвалою від 22.12.2022 суд витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області скановану копію РНОКПП ОСОБА_3 , а також відомості щодо його податкового номеру, які наявні в системі Пенсійного фонду. Витребував у Головного управління ДПС у Донецькій області відомості щодо РНОКПП ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Витребував у Державної міграційної служби України оригінал паспорта ОСОБА_3 , а також відомості щодо дати народження ОСОБА_3 , у тому числі належним чином завірену копію Ф-1. Витребував у Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області відомості щодо дати народження ОСОБА_3 , у тому числі належним чином завірену копію Ф-1.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX відповідно, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянкою України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії її паспорта серії НОМЕР_1 (а.с.6-8).

Судом зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22.12.2021 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

28.12.2021 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою № 2899 про виплату допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_3 .

Проте, рішенням відповідача від 10.01.2022 № 914370136876 позивачці відмовлено у виплаті допомоги на поховання. В обґрунтування відмови пенсійний орган зазначив, що розглянувши документи для виплати допомоги на поховання було виявлено розбіжність дати народження пенсіонера в паспортному документі та свідоцтві про смерть померлого ОСОБА_3 . Позивачці рекомендовано звернутись до Великоновосілківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харкова) для з`ясування розбіжностей в даті народження померлого та повторно звернутись до управління для оформлення допомоги на поховання з усіма необхідними документами (а.с.10-11).

13 січня 2022 року позивачка отримала витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, відповідно до якого дата народження ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.12).

Копією паспорта серії НОМЕР_3 також засвідчено, що дата народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15-16), також у свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 02 червня 1949 року (а.с.13), атестаті про середню освіту серії НОМЕР_5 від 15.06.1988 (а.с.14) зазначено про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13). Разом з тим, у копії паспорта, яка міститься в матеріалах пенсійної справи, дата народження ОСОБА_3 зазначена - ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.44).

18 січня 2022 року позивачка повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою № 136 про виплату допомоги на поховання за померлого пенсіонера ОСОБА_3 .

Проте, рішенням від 24.01.2022 № 914370136876 відповідач знову відмовив ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання у зв`язку з розбіжністю дати народження померлого ОСОБА_3 в паспортному документі та свідоцтві про смерть з матеріалами пенсійної справи. А саме, в пенсійній справі наявна копія паспорту (серія НОМЕР_3 ) на ОСОБА_3 з датою народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 від 22.12.2021 серія НОМЕР_2 дата народження померлого зазначена ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19-20).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті допомоги на поховання, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Пунктом 5.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, встановлено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання та довідку про смерть пенсіонера або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382). У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно зі ст. 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Відповідачем не спростовується, що за життя ОСОБА_3 виплачувалась пенсія, а тому позивачка має право на отримання грошової допомоги на поховання.

Положеннями п. 4.2. розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

Як встановлено судом, у паспорті серії НОМЕР_3 , витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 02.06.1949, атестаті про середню освіту серії НОМЕР_5 від 15.06.1988, а також свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 22.12.2021 вказано, що дата народження ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

При цьому, відповідач наголошує, що у пенсійній справі ОСОБА_3 зазначено, що дата народження останнього « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Державною міграційною службою України на виконання ухвали суду було надано відповідь, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 вважаються недійсним з 19.02.2021 у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 (акт про знищення недійсних паспортів від 29.01.2022 (а.с.67).

Суд зауважує, що на вимогу суду Головним управлінням ДПС у Вінницькій області (податковим органом, який наразі здійснює функції Головного управління ДПС у Донецькій області) було надано відповідь від 05.01.2023, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків не значиться. Втім, значиться ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , але на момент надходження запиту РНОКПП закрито, в зв`язку з наявністю повідомлення від ДРАЦС про громадян, які померли (а.с.59).

Отже, під час розгляду справи на підставі письмових доказів судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 є тією самою людиною, що і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Помилка, що була зазначена у паспорті громадянина України у даті його народження, не може позбавляти позивачку права на отримання виплати на поховання. А тому відмова пенсійного органу, на переконання суду, є проявом надмірного формалізму.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.01.2022 № 914370136876 та від 24.01.2022 № 914370136876 підлягають скасуванню. Водночас, враховуючи приписи с. 9 та ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати спірні рішення протиправними.

Щодо обраного позивачкою способу захисту порушеного права, а саме: визнання дій відповідача протиправними, суд зазначає, що в даному випадку вчинення дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції та не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи, правові наслідки для позивачки має акт індивідуальної дії - рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.01.2022 № 914370136876 та від 24.01.2022 № 914370136876.

Отже достатнім та необхідним способом захисту порушеного права позивачки є визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.01.2022 № 914370136876 та від 24.01.2022 № 914370136876. А тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у позовних вимогах щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_3 .

Крім того, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача виплатити позивачці допомогу на поховання ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 992, 40 грн, що підтверджується квитанцією від 30.01.2022 (а.с.5).

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Водночас, ч. 8 ст. 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково зі зміною способу захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 992, 40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.

Стосовно клопотання позивачки про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2 500, 00 гривень, суд зазначає наступне.

За ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження заявлених вимог в частині відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 2 500, 00 гривень, позивачкою надані договір про надання правової допомоги від 28.01.2022, укладений між позивачкою та адвокатом Король Тетяною Володимирівною (а.с.21).

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд відмічає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 за № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Боттацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що 28.01.2022 між позивачкою та адвокатом Король Т.В. укладено договір про надання правової допомоги.

Також в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі наданих послуг за договором на суму 2 500, 00 грн. (1 000, 00 грн аналіз наданих замовницею документів та нормативно-правових актів, які регулюють виплату допомоги на поховання; надання консультації щодо підстав для звернення до суду; 1 500, 00 грн підготовка та складання позовної заяви). На підтвердження здійснення оплати правових послуг позивачкою до матеріалів справи долучено квитанцію до прибуткового касового ордера № 3 від 31.01.2022 (а.с.22, 23).

Щодо розрахунку суми за надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 28.01.2022, суд враховує правовий висновок, який викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 про те, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розрахунок суми за надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 28.01.2022 підтверджує факт отримання коштів адвокатом Король Т.В. від клієнтки.

Таким чином, суд зазначає, що наданими документами позивачкою підтверджено отримання послуг адвоката.

Однак, щодо розміру наданих послуг адвокатом, суд враховує наступне.

Предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує складних правових досліджень (загалом судова практика у аналогічних спорах є сталою), вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки сплату нею адвокату Король Т.В. витрат на суму 1 000, 00 гривень за надання професійної правничої допомоги у цій справі, оскільки такі витрати є співмірними зі складністю цієї справи, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Тому, суд зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу з 2 500, 00 гривень до 1 000, 00 гривень.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання дій протиправними, скасування рішень від 10.01.2022 № 914370136876 та від 24.01.2022 № 914370136876, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.01.2022 № 914370136876 «Про відмову в виплаті допомоги на поховання», яке винесено відносно ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.01.2022 № 914370136876 «Про відмову в виплаті допомоги на поховання», яке винесено відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_4 допомогу на поховання ОСОБА_3 .

В решті заявлених вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 992, 40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000, 00 грн. (одна тисяча гривень).

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2023.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб