Решение № 109010321, 16.02.2023, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/911/23

Провадження № 2/750/445/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2023 року м. Чернігів

Деснянський районнийсуд містаЧернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,секретар за участю ОСОБА_1 , позивача, відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/911/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

24.01.2023 позивач звернувся досудуз позовною заявою до відповідача, в якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_3 , зареєстрований 27.07.2013, мотивуючи позов тим, що спільне життя з відповідачем не склалося і шлюбні відносини між ними припинені.

Ухвалою суддівід 31.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 16.02.2023.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач, визнавши позовні вимоги, заперечила твердження про окреме проживання з позивачем протягом двох років та зазначила, що спільне проживання та ведення господарства тривало до грудня 2022 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до частини шостої статті 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 27.07.2013, актовий запис № 1109.

Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час подружні відносини сторони припинили, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу вважають не можливим, оскільки це суперечить їхнім інтересам.

Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до частини третьої статті 56 Сімейного кодексу України кожен має право припинити шлюбні відносини.

Згідно статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких умов, враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З квитанції № 0.0.2831369948.1 від 23.01.2023 вбачається, що позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Оскільки відповідач позов визнала до початку розгляду справи по суті, враховуючи положення частини першої статті 142 ЦПК України, суд вважає за можливе повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, а саме 536,80 грн, а також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на його користь 268,40 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 27.07.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1109, розірвати.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області (місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Реміснича, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 37972475)повернути ОСОБА_2 50 відсотків судового збору в розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок),сплаченого приподачі позовудо ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, згідно квитанції № 0.0.2831369948.1 від 23.01.2023.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 268,40 грн (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя