Приговор № 109007697, 16.02.2023, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4708/19

1-кп/703/110/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальне провадження №12019251010001493 по обвинуваченню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого:

- 11 лютого 2009 року Світловодським міським судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 187, ч.1 ст. 263 та ч. 1 ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі;

-7 червня 2012 року Канівським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 15 березня 2013 року Олександрівським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі. Звільнений 3 липня 2017 року по відбуттю строку покарання, судимість не знята і не погашена,

- за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 та ч.4 ст.296 КК України;

у с т а н о в и в :

ОСОБА_9 повторно, за попередньою змовою та разом з ОСОБА_10 , матеріали кримінального провадження щодо якого виділені в окреме провадження, 24 березня 2019 року,близько 21 год. 30 хв., перебуваючи неподалік перехрестя вулиці Юрія Іллєнка (Горького) та бульвару Шевченка в м. Черкаси, поруч із магазином «Абсолют», маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, не приховуючи свого злочинного наміру, протиправно, шляхом ривка, умисно, з корисливих спонукань вирвав з рук ОСОБА_11 барсетку з грошовими кошти у сумі 200 доларів США, банківськими картками, посвідченням водія та побіг до бульвару Шевченка, де на нього чекав ОСОБА_10 у автомобілі «Опель Астра» на якому вони з місця вчинення злочину зникли.

Він, же, повторно, за попередньою змовою, разом із ОСОБА_10 , матеріали кримінального провадження щодо якого виділені в окреме провадження, 26 липня 2019 року о 10 год. 53 хв. перебуваючи у приміщені шостого Смілянського відділення АТ КБ «Приват Банк», по вул. Т. Шевченка, 11 в м. Сміла Черкаської області, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрав, залишену без нагляду жіночу сумку з особистими речами у ОСОБА_12 , а саме: жіночий гаманець червоного кольору «MODERNSACRED», вартістю 123 грн. 33 коп. та грошові кошти в сумі 2000 грн., чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Він, же 26 серпня 2019 року, близько 22 год. разом з ОСОБА_10 , матеріали кримінального провадження щодо якого виділені в окреме провадження, перебуваючи біля будинку № 76 по вул. Кармелюка в м. Сміла, Черкаської області, під час словесного конфлікту з ОСОБА_13 , з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, заздалегідь заготовленою битою, умисно наніс один удар по правому ліктю потерпілого, від чого останній відчув фізичний біль відійшов назад, а ОСОБА_9 , продовжуючи хуліганські дії відносно потерпілого, діставши предмет, ззовні схожий на пістолет «Флобер», чорного кольору, почав натискати на спусковий гачок даного предмета з метою здійснення пострілів, що супроводжувалось характерними звуками. В цей час ОСОБА_13 , побоюючись за своє життя та здоров`я з місця події зник.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні винним себе не визнав, звинувачення щодо вчинення кримінальнимх правопорушень заперечував, та продовжував дотримуватися версії про сфабрикованість справи щодо нього, ставлячи під сумнів показання свідків, потерпілих та інші представлені докази. Однак, надаючи показання стосовно вчиненого, обвинувачений не був до кінця щирим, оскільки показання, щодо обставин кримінальних правопорушень, давав неохоче, стисло, викривлюючи окремі обставини, а на кокретні запитання прокурора пояснити свою присутність на місці вчинення пограбування ОСОБА_11 та виявлення під час обшуку документів потерпілого, відповісти не міг, що дає підстави ставитися до них, як нелогічних, суперечливих, які потребують критичної оцінки.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у їх вчиненні повністю доведеною за обставин, викладених у вироку, та підтверджується такими доказами, дослідженими у судовому засіданні:

По епізоду відкритого викрадення майна у ОСОБА_11 24 березня 2019 року:

- даними протоколу прийняття заяви у ОСОБА_11 про те, що близько 21 год. 24 березня 2019 року на перехресті вулиць Горького - Шевченка в м. Черкаси, невідомий чоловік вирвав з рук барсетку з посвідченням водія, кредитними картками та 200 доларами США;

- показаннями потерпілого ОСОБА_11 в суді про те, що біля 21 год 24 березня 2019 року він перебував біля магазину «Абсолют», що неподалік перехрестя вул. Шевченка та Юрія Іллєнка (Горького) в м. Черкаси, де невідомий чоловік відкрито вирвав з його рук барсетку у якій знаходилося посвідчення водія на його ім`я, кредитні картки та грошові кошти 200 доларів США. Після чого невідомий побіг в сторону бульвару Шевченка, де при спробі його затримання, він був «відбитий» співучасником злочину, який на автомобілі «Опель-Астра» сірого кольору повіз його в невідомому напрямку ;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , який з приводу нападу на потерпілого, прізвища якого не пам`ятає, звати ОСОБА_15 , пояснив, що в березні 2019 року, це була неділя, він разом із ОСОБА_16 проходили біля торгового центру по бул. Шевченка в м. Черкаси, попереду йшов чоловік з барсеткою. Підходячи до перехрестя бул. Шевченка, вул. Юрія Іллєнка (колишня Горького), побачили, як потерпілий йшов вздовж магазину у провулок, відстань між ними була близько кварталу. Бачили, як від магазину за потерпілим побіг чоловік, після чого вони почули звуки та крики, які характерні при бійці. Зрозуміли, що когось там бють. Підбігши, побачили потерпілого, який лежав на землі та намагався підвестися і кричав, що у нього викрали речі. Як була відібрана барсетка у потерпілого він не бачив, але бачив чоловіка, який втікав від місця бійки, тож побіг за ним. Коли почав наздоганяти, невідомий, спіткнувшись упав і казав, що це його речі, що він нікого не бив. Коли підбіг потерпілий та ОСОБА_17 , разом намагалися підняти із землі цього чоловіка та забрати барсетку, але він чинив опір, пручався.

В цей момент під`їхав автомобіль «Опель» сірого кольору, на польських номерах. З нього вискочив чоловік з биткою, якою став наносити їм удари, відбиваючи чоловіка, який вчинив пограбування. Чоловік з биткою нанісши удари в різні частини тіла свідкам і потерпілому, затягнув нападника в машину разом із барсеткою.

ОСОБА_18 зрозумів, що це були напарники, які поїхали на цьому авто.

Свідок також розказав, що в ході досудового розслідування з ним проводилося впізнання по фотознімках, на яких він впізнав осіб. Також в ході судового розгляду він впізнає їх, це одні і ті самі особи. Людина, яка в білій масці, забирала барсетку, людина, яка в чорній масці була, водієм автомобіля.

Крім того, свідок повідомив, що барсетка, яка була у потерпілого, якого вони бачили до цього, за квартал до місця події і барсетка у обвинуваченого, це одна і таж;

- показаннми свідка ОСОБА_19 , який надав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_14 та підтвердив обставини події від 24 березня 2019 року, які відбувалися поруч перехрестям бул. Шевченка, вул. Юрія Іллєнка (колишня Горького) в м. Черкаси, коли вони із ОСОБА_14 були очевидцями кримінального правопорушення та намагалися затримати обвинуваченого;

- показанями свідка ОСОБА_20 , який показав, що був залучений в якості понятого під час обшуку по вул. Т. Шевченка в м. Сміла, номер будинку не пам`ятає. На той час був охоронцем магазину «Малинка». Прийшов працівник поліції, запросив на слідчі дії. Директор магазину відпустив. Потім прийшли до адреси, там були працівники поліції, хлопці в кайданках. Це було на дворі. Працівники на відеокамеру, представилися, та сказали, що до чого. Потім піднялися у квартиру. Під час обшуку вилучено пістолети, гроші, посвідчення водія, банківські карточки, ланцюжки білого та жовтого кольору. Таблетки вилучали. При цьому також був інший понятий. Квартира двухкімнатна. В ході обшуку, коли відкривали двері і щось вилучали, вони були присутні. У хлопців, які були в наручниках тілесних ушкоджень не було. Обшук розпочався в квартирі. Особистий огляд цих хлопців був у квартирі. Була відеозйомка;

- показаннями свідка ОСОБА_21 , який показав, що знає ОСОБА_9 та ОСОБА_10 наглядно, раніше неодноразово їх бачив разом, як вони разом їздили на автомобілі Олель Астра сірого кольору, на іноземні реєстрації. Також свідок вказав, що неодноразово бачив вказаний автомобіль припаркований за адресою будинок АДРЕСА_3 . Коли свідок впізнавав по фотознімках осіб, ОСОБА_9 був без бороди;

- даними протоколу огляду місця події від 24 березня 2019 року, згідно з яким встановлено місце вчиненя кримінального правопорушення;

- даними протоколу обшуку від 5 вересня 2019 року, згідно з яким за місцем тимчасового проживання ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_4 працівниками поліції виявлено та вилучено посвідчення водія на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_1 із фотознімком власника, банківські картки «Приват Банк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , дві картки «Master Card» з написом «Слава Україні»;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 5 вересня 2019 року, згідно з яким ОСОБА_11 , за сукупністю ознак обличчя, впізнав ОСОБА_10 , як особу до якого в автомобіль сів чоловік, який його пограбував 24 березня 2019 року;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 5 вересня 2019 року, згідно з яким, свідок ОСОБА_14 , за сукупністю ознак обличчя, впізнав ОСОБА_9 , як особу, яка разом з іншим чоловіком пограбували невідомого в березні 2019 року біля магазину «Абсолют» в м. Черкаси;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 5 вересня 2019 року, згідно з яким, свідок ОСОБА_19 , за сукупністю ознак обличчя, впізнав ОСОБА_9 , як особу, яка разом з іншим чоловіком пограбували невідомого в березні 2019 року біля магазину «Абсолют» в м. Черкаси.

По епізоду таємного викрадення майна у ОСОБА_12 26 липня 2019 року:

- даними протоколу прийняття заяви у ОСОБА_12 про те, що близько 10 год. 26 липня 2019 року у відділенні Приват Банку по вул.Т. Шевченка в м. Сміла невідома особа викрала її сумку з особистими речами;

- показаннями потерпілої ОСОБА_12 в судовому засіданні про те, 26 липня 2019 року вона працювала на у відділенні № 6 АТ КБ «Приват банк» в м. Сміла, за адресою вул. Т. Шевченка, 11. Перебуваючи на своєму робочому місці, бизько 10 год. 50 хв., вона допомагала клієнтам банку здійснювати платежі, при цьому вона залишила свою сумку поруч із терміналом. На деякий час вона відлучилася від місця де була її сумка, а через 5 хв. виявила її відсутність. В сумці знаходилися ключі, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, посвідчення водія, банківські картки, шкіряний гаманець червоного кольору, та інші речі. У крадіжці сумки підозрює двох раніше невідомих чоловіків, які проводили операції на терміналі, коли вона повернулася їх вже не було. Вона впізнала їх по фотознімках. Також потерпіла надала відео поліції з внутрішньої камери спостереження відділення банку;

- даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 24 жовтня 2019 року, згідно з яким потерпілій ОСОБА_12 були пред`явлені для впізнання три жіночих гаманців, серед яких вона впізнала за кольором, формою, торгівельною маркою та місткістю кишень свій гаманець, який був викрадений у неї разом із жіночою сумкою 26 липня 2019 року в приміщені АТ КБ «Приват Банк» по вул. Т. Шевченка в м. Сміла;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 5 вересня 2019 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_12 , за сукупністю рис обличчя, впізнала ОСОБА_10 , як особу, що перебувала біля терміналу самообслуговування у приміщенні відділення «Приват Банку по вул. Т.Шевченка в м. Сміла, 26 липня 2019 року разом з чоловіком, який викрав її сумку з осбистими речами;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 5 вересня 2019 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_12 , за сукупністю рис обличчя, впізнала ОСОБА_9 , як особу, яка викрала її сумку з особистими речами, коли вона 26 липня 2019 року перебувала у приміщенні відділення «Приват Банку по вул. Т.Шевченка в м. Сміла;

- даними протоколу обшуку від 5 вересня 2019 року, згідно з яким за місцем тимчасового проживання ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_4 працівниками поліції виявлено та вилучено жіночий гаманець червоного кольору, прямокутної форми, фірми «MODERNSACRED» ;

- даними протоколу огляду предмету - відеозапису від 27.07.2019, згідно з яким було оглянуто відеозапис, наданий потерпілою ОСОБА_12 , із камер внутрішнього спостереження приміщення відділення № 6 АТ КБ «Приват банк» в м. Сміла, за адресою вул. Т. Шевченка, 11. При відкритті відеозапису та його перегляді видно, як в приміщенні банку о 10 год. 53 хв. 14 сек., чоловік, що ззовні схожий на ОСОБА_9 бере правою рукою вищевказану жіночу сумку та кладе її собі під светер з лівої сторони і відразу виходить на вихід;

- даними протоколу огляду предмету від 10 жовтня 2019 року, згідно з яким було оглянуто жіночий гаманець червоного кольору , прямокутної форми, фірми «MODERNSACRED», який вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 ;

- даними висновку експерта №8/658 від 16 жовтня 2019 року, згідно якого ринкова вартість

жіночого гаманця фірми «MODERNSACRED», становить 123 грн. 33 коп.;

По епізоду вчинення хуліганства 26 серпня 2019 року:

- даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_13 від 27 серпня 2019 року про те, що близько 22 год. 26 серпня 2019 року він виявив відсутність свого автомобіл Ваз 2199 д.н.з. НОМЕР_4 , який був залишений ним біля будинку № 76 по вул. Кармелюка в м. Сміла. Там на нього було здійснено напад із застосуванням пістолета Флобер. Було чотири особи та собака. Одного звати ОСОБА_22 », другого ОСОБА_23 «смотрящий» та двоє невідомих.

- показаннями потерпілого ОСОБА_13 в судовому засіданні про те, що в серпні 2019 року, близько 23 год. він під`їхав на ВАЗ 21093 до будинку по АДРЕСА_5 , де хотів зустрітися з дівчиною ОСОБА_24

ОСОБА_25 та ОСОБА_26 прийшли разом, вони напали на нього, біля будинку поруч із аркою.

Вважає, що цей конфлікт був з приводу дівчини ОСОБА_24 , з якою потерпілий не бачився і вона до нього не підходила. Однак, з ОСОБА_27 конфлікту не було, потерпілий з ним не спілкувався.

Коли вийшов із машини то до нього підійшов ОСОБА_28 «чірік» і ударив його кулаком у щелепу, а ОСОБА_26 наніс удар дерев`яною палкою чи биткою по правій руці в лікоть. Захищаючись від нападу він відбіг всторону на безпечну відстань так-як відчув сильний біль в руці.

В цей час ОСОБА_25 витягнув пістолет Флобер чорного кольору і почав стріляти в нього, нажимав на курок, пістолет не стріляв , а лише було чути клацання. Після чого він став втікати, чув, що в наздогін було два постріли. Хто саме стріляв не бачив, але пістолет був тільки у руках ОСОБА_29 .

Наступного дня ОСОБА_30 показав йому де знаходиться автомобіль та розповів що причиною конфлітку, була його дівчина, про деталі не розповідав.

Коли потерпілий покинув місце події, його автомобіль залишився там, всередині якого були ключі. Інших осіб там не було. Чи були очевидці події потерпілому не відомо;

- показаннями свідків ОСОБА_31 , яка показала, що проживає в будинку АДРЕСА_3 , близько 30 років, в 3 му під`їзді на 2 поверсі. З обвинуваченими не знайома, впізнає їх візуально, вказані хлопці проживали у цьому ж будинку, у цьому ж під`їзді, у квартирі АДРЕСА_6 , яка знаходиться поверхом вище, над нею близько 3-х місяців. Бачила їх періодично, при зустрічі віталися. Інших осіб, які з ними проживали не бачила. Обвинувачені приїздили на автомобілі сірого кольору, номерів не пам`ятає. До цього в квартирі проживала бабуся, яка померла. В спадок квартира дісталася онуку, високого зросту. Потім у квартирі жили різні люди, алкоголіки. Один хлопець, який там проживав помер в цій квартирі. Потім проживали обвинувачені. ОСОБА_32 це онук бабусі, їм здавав квартиру;

- показанями свідка ОСОБА_20 який показав, що був залучений в якості понятого під час обшуку по АДРЕСА_3 , номер будинку не пам`ятаю. На той час був охоронцем магазину «Малинка». Прийшов працівник поліції, запросив на слідчі дії. Директор магазину відпустив. Потім прийшли до адреси, там у дворі були працівники поліції, два хлопці в кайданках. Працівники на відеокамеру, представилися, та сказали, що до чого. Потім піднялися у квартиру. Під час обшуку було вилучено пістолети, гроші, посвідчення водія, банківські карточки, ланцюжки білого та жовтого кольору. Таблетки вилучали. При цьому також був інший понятий. Квартира двухкімнатна. В ході обшуку, коли відкривали двері і щось вилучали, поняті були присутні. У хлопців, які були в наручниках тілесних ушкоджень не було. Обшук розпочався в квартирі. Особистий огляд цих хлопців був у квартирі. Була відеозйомка;

- даними протоколу огляду місця події від 27 серпня 2019 року, згідно з яким за участю понятих, та в присутності потерпілого ОСОБА_13 встановлено і оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 5 вересня 2019 року, згідно з яким, ОСОБА_13 , за сукупністю рис обличчя, впізнав ОСОБА_9 , як такого, що стріляв у нього з пістолета «Флобер» під час вчиненя хуліганських дій 27 серпня 2019 року;

- даними протоколу проведення слідчого експеременту та фототаблицями до нього від 9 жовтня 2019 року за участю потерпілого ОСОБА_13 , згідно з яким потерпілий розказав і показав, як відносно нього вчинялися хуліганські дії обвинуваченим ОСОБА_9 ;

- даними протоколу обшуку від 5 вересня 2019 року, згідно з яким за місцем тимчасового проживання ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_4 працівниками поліції виявлено та вилучено пістолет «Флобер».

Дії ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, так-як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, за ч.2 ст. 185 КК Ураїни, оскільки він таємно викрав чуже майно, за попередньою змовою групою осіб, повторно та за ч. 4 ст. 296 КК Ураїни хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Загальні критерії доведення поза розумним сумнівом у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини сформульовані ним у п. 54 Рішення від 06.12.2007 року у справі «Козинець проти України» та п. 43 Рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України», та зводяться до того, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

В інших рішеннях (зокрема, рішення у справі «Сергій Савенко проти України» від 24.10.2014 року, рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого королівства») Європейський суд з прав людини зауважує, що таке доведення може випливати із співіснування достатньо сильних, чітких і таких, що підтверджують один одного, умовиводів або аналогічних неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинене не кримінальне правопорушення.

Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При оцінці доказів суд також застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», визначений п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України».

Зауваження адвоката ОСОБА_8 щодо проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , спростовується, як даними протоколу про його проведення з участю обвинуваченого в якому зазначено про відсутність зауважень і пропозицій у учасників процесуальної дії так і показаннями свідка ОСОБА_20 , який був присутнім при його проведенні та свідка ОСОБА_31 , яка підтвердила факт проживання ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_4 . У суду немає підстав сумніватися в правдивості і законності проведених обшуку, оскільки такий був проведений з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними особами на підставі ухвали слідчого судді.

Доказів оскаржень процесуальних порушень на досудовому розслідуванні, суду не надано.

Оцінюючи його ж клопотання про визнання недопустимими доказів, здобутих на досудовому слідстві, з урахуванням сучасного стану кримінального процесуального законодавства, правозастосовної практики України і правових позицій ЄСПЛ, суд вважає, що в клопотанні належить відмовити, оскільки співвідношення істотних і неістотних процесуальних порушень та оцінювання їх впливу на визнання доказів недопустимими, суд вважає незначними, формальними, тобто, неістотними, такими, що не впливають на зміст і достовірність доказової інформації і не позначилися на дотриманні прав людини.

Неправдиві покази обвинуваченого на досудовому та судовому слідстві, щодо вчинених кримінальних правопорушень, суд розцінює, як спосіб захисту та намір пом`якшити кримінальну відповідальність за скоєне і вважає вину ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведеною повністю, оскільки показання свідків, допитаних в судовому засіданні об`єктивно підтверджуються сукупністю інших доказів по справі, які отримані відповідно до вимог КПК Ураїни, є допустимими і в сукупності з іншими об`єктивними доказами їх достатньо для висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_9 суд, враховує, як ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, два з яких, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, так і визначені в ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, які є гарантією обрання йому необхідного й доцільного заходу примусу, яке б ґрунтується на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Тому, виходячи з принципу співмірності цей захід примусу за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і враховуючи відсутність пом`якшуючих покарання обставин та обставину, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України рецидив злочинів по епізоду, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, суд, дотримуючись принципів законності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_33 покарання в межах, установлених санкцією інкримінованих йому статтей КК України, у виді реального позбавлення волі.

Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі, суд, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законом, а включає такий соціальний регулятор, як справедливість одна з основних і вирішальних засад права, яка виступає у якості регулятора суспільних відносин.

Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винуватого.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Саме на такій позиції ґрунтується рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15рп/2004 у справі №1-33/2004 року.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_9 та запобігання вчинення ним нових криміальих правопорушень.

Згідно вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_34 на користь держави підлягають стягненню 1256 грн.08 коп. витрат на проведення судово- хімічних експертиз.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 368, 369-371, 373, 374 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 та ч. 4 ст. 296 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 296 КК України 6 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_9 покарання 6 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_9 , до вступу вироку в законну силу, залишити дотеперішнім - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 8 липня 2022 року, зарахувавши йому на підставі ч.5 ст. 72 КК України, час його попереднього ув`язненя з 5 вересня 2019 року по 25 травня 2020 року, з розрахунку день за день.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 1256 грн.08 коп. витрат на проведення судово-товарознавчої та судово-балістичної експертиз.

Речові докази, які зберігаються в камері для зберігання речових доказів Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області: банківські картки Приват Банк № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_11 № НОМЕР_1 повернути власнику, гаманець, переданий на зберігання ОСОБА_12 залишити потерпілій за належністю, звільнивши її від зобов`язань по зберігальній розписці. Долю решти речових доказів вирішити під час розгляду виділених матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 .

На вирок можуть бути подані апеляції до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: ОСОБА_1