Постановление суда № 108999517, 15.02.2023, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/209/23

Провадження № 1-в/545/140/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області заяву про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сивальськ Новотроїцький район Херсонська області, громадянство України,неодружений, не працював, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , раніше чотири рази судимий, засуджений: 31.07.2019 р. Васильківським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 286 КК України до 6 років 6 міс. позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22.02.2022 року замінено невідбуту частину покарання 4 роки 02 місяців 27 дні більш м`яким покаранням у виді обмеження волі, відповідно до ст.82 КК України. Зараховано час слідкування до виправного центру відповідно до ст.72 КК України із співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі,-

встановив:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшла заява про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 .

В обґрунтування заяви зазначено, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.

Засуджений заяву підтримав, просив задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на те, що засуджений не довів своє виправлення.

Врахувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про умовно-достроковезвільнення , виходячи з такого.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Відповідно до п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

ОСОБА_4 засуджений 31.07.2019 року Васильківським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 286 КК України до 6 років 6 міс. позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22.02.2022 року замінено невідбуту частину покарання 4 роки 02 місяців 27 дні більш м`яким покаранням у виді обмеження волі, відповідно до ст.82 КК України. Зараховано час слідкування до виправного центру відповідно до ст.72 КК України із співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Відповідно до наданих суду матеріалів по особовій справі ОСОБА_4 у державну установу «Крюковська виправна колонія (№ 29)» прибув 16.01.2020 року. За час відбування покарання характеризується позитивно, стягнень не мав, заохочувався три рази. На даний час не працевлаштований, оскільки відсутні робочі місця.

За весь період відбування покарання має одне стягнення та 8 заохочень. Кінець строку покарання припадає на 06.04.2026 року.

Рішенням комісії установи від 25.01.2023 року (протокол №3) засудженому відмовлено в направленні матеріалів до суду для вирішення про умовно-дострокове звільнення як до особи, яка не довела своє виправлення.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від покарання суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_4 неодноразово судимий, протягом строку відбуття покарання в КВК №29, а саме з 15.04.2022 року, мав 3 заохочення, стягнень не мав, не працевлаштований, що в свою чергу заважає суду надати оцінку поведінці засудженого.

Разом з тим, ця обставина може свідчити лише про позитивні тенденції у поведінці засудженого, проте не дає підстави вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення і до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Вести за таких обставин мову про те, що своїм ставленням до праці засуджений довів своє виправлення не можна, оскільки має місце нестабільне ставлення засудженого до праці.

З огляду на нестабільну поведінку засудженого, заява засудженого про умовно-дострокове звільнення є передчасною, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви проумовно-достроковогозвільнення відвідбування покараннязасудженого ОСОБА_4 - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1